Пропонуємо скани сторінок зацензурованого номеру. 

Восьме число «Фокуса» від 21.02.2013 вилучено з кіосків та сайту видання. Про це повідомляють джерела «Телекритики» з кількох міст України, а також зазначає на своїй сторінці у Facebook журналіст, оглядач «Української правди» Мустафа Найєм.

Випуск журналу присвячено третій річниці президентства Віктора Януковича. Цю тему, зокрема, інформацію про витрати апарату глави держави, подано у трьох публікаціях.

У п’ятницю із сайту зникла електронна версія видання. Під час вихідних тижневик зняли з реалізації по всій Україні.

Проте, 25  лютого на сайті Focus.ua поновлено інформацію про номер журналу «Фокус», що був присвячений  третій річниці президентства Віктора Януковича.

Як розповіла на своїй сторінці у Facebook головний редактор видання Яна Мойсеєнкова, невдовзі в інтернеті буде опубліковано й PDF-версію журналу. Вона запевнила, що про вилучення чи відкликання накладу не йшлося.

«Для тих, хто хотів, але з якихось причин не зміг купити журнал, ми викладемо PDF-ки нашумілого номера. Надалі тексти свіжого випуску ми будемо публікувати на сайті з кількаденною, дозволяючи кожному підтримати журнал матеріально шляхом його покупки», - зазначила редактор.

Щодо інформації про те, що 8-ме число журналу було знято з реалізації по всій Україні, Яна Мойсеєнкова зазначає, що не уповноважена коментувати питання розповсюдження «Фокуса». За її даними, на вихідних журнал можна було придбати у Києві.

Пізніше UMH Publishing повідомили, що відкликали частину тиражу 8-го номера журналу «Фокус» через технічний брак. Про це йдеться у заяві PR-служби ділового сегменту UMH group.

«У п’ятницю, 22 березня, служба збуту UMH Publishing була змушена відкликати з роздрібних мереж частину тиража журналу «Фокус» № 8, що загалом  не перевищує 20% всіх надрукованих примірників номеру. Причина – у виявленому технологічному браціі: при виробництві журналу окремі його частини були надруковані в неправильному порядку, через що деякі сторінки дублювалася, а деякі – були відсутні. У зв’язку з цим постраждали як редакційні матеріали, так і рекламні макети. Обставини, які призвели до появи бракованої частини тиражу, зараз з’ясовуються. Для тих, хто не зміг придбати журнал «Фокус» в роздрібному продажі, на сайті focus.ua доступна його електронна версія, повністю ідентична друкованій», - повідомила прес-служба.

Джерело - «Телекритика»

Інформаційне агентство УНІАН продовжує втрачати репутацію.

Не пройшло й півроку з моменту останнього «антицензурного» скандалу, під час якого новий менеджмент вщент розсварився зі старим журналістським колективом, як молоде керівництво агентства наразилося на нові звинувачення. Тепер у маніпулюванні інформацією.

11 лютого після обіду на сайті УНІАНу з’явилася інформація, яку колеги з інших ЗМІ вже охрестили «параноєю Власенка». Захисник Юлії Тимошенко нібито стверджував, що працівники СБУ переслідують його, перевдягнувшись у костюми «мультиплікаційних ведмедів». Через кілька годин на тій самій стрічці з’явилася інша новина,  що буцімто уточнювала попередню.

Після перепосту цих новин на сторінках багатьох загальнонаціональних інтернет-видань на сполох забила прес-служба «Батьківщини», яка не додзвонилася до Власенка для перевірки інформації, оскільки він вимкнув телефон, цілий день спілкуючись с Тимошенко. Після того, як ЗМІ викрили неправду – обидві новини зникли зі стрічки, однак пізно ввечері знову там з’явилися. Те ж саме сталося з новиною від імені депутата Олександри Кужель, яка заявила, що 4 абзаци тексту з її «фальшивого інтерв’ю» були цілковитою вигадкою.

Служба новин УНІАНу рішуче спростувала свою причетність до цих «зливів». Журналісти звинувачують у маніпуляціях редакторів сайту, який працює в автономному режим і на роботу в якому набирають «спеціально навчених людей», готових виконувати будь-яку вказівку керівництва. Тим часом саме керівництво агенції досі вперто мовчить.

За інформацією джерел, гендиректор Вадим Осадчий не відповідає на телефонні дзвінки, «панічно намагаючись вигадати відмазку щодо цієї ситуації», оскільки правди сказати не може. Джерела журналіста «Української правди» Мустафи Наєма повідомили, що «перед появлением этих материалов между Вадимом Осадчим и Александром Ткаченко произошла перепалка по поводу правдивости этих новостей. По их словам, в итоге Александр Ткаченко настоял поставить новости под собственную ответственность». Про це Наєм написав у своєму блозі.

А найґрунтовнішим поясненням ситуації в УНІАНі є замітка, написана у Facebook колишньою журналісткою УНІАНу Оленою Литвиновою (як відомо, з моменту зміни керівництва з різних причин з агенції звільнилися понад 10 людей). Кожне речення цього тексту, складеного з запитань, може стати відповіддю, якщо прибрати з його кінця знак питання.

«Вчерашняя ситуация с УНИАН вызвала новую волну дискуссий о том, что происходит в агентстве. При этом есть и те, кто утверждает, что в агентстве ничего не происходит. Итак…

Хочу у своих бывших коллег поинтересоваться: является ли искаженной информация о том, что новое руководство создало параллельную группу редакторов на сайте УНИАН? И именно эта параллельная команда выставляет вымышленные новости, наверняка не по собственной инициативе? Правда ли, что в отделе экономики уже работает 13 или 14 корреспондентов в то время, как штатным расписанием предусмотрено 10, а из прежнего состава осталось только четверо экономистов? Правда ли, что в отделе политики также увеличивается штат за счет объединения ставок ушедших журналистов? Правда ли, что новое руководство при увольнении журналистов даже не интересуется причинами ухода и подписывает заявления со словами – «да, ты засиделась (засиделся) в УНИАНе», а другим просто не объясняет мотивы непродления контракта? Правда ли, что для “чистки” рядов приглашен “аналитик”, который занимается сравнением времени выхода новостей в агентстве УНИАН и Интерфаксе, причем для сравнения берется не основная украиноязычная, а русскоязычная лента УНИАНа? Правда ли, что сейчас увольняются (пусть и по собственному желанию) те журналисты, которым предложено написать объяснительные в случае опоздания с выходом новостей? Правда ли, что существуют проблемы с выплатой зарплаты? Правда ли, что прежний состав обращался к новому руководству с письмами, в которых предлагался открытый конструктивный диалог? И правда ли, что шанс на работу в УНИАН имеют только “удобные и комфортные” люди, которые не будут создавать новому руководству никаких публичных проблем?..

..Хочу особо подчеркнуть – я не в обиде на этих менеджеров за то, что они отказались продлевать со мной контракт. Я понимаю их мотивы, но не принимаю их методов управления и принципов общения с подчиненными. В сложившихся сейчас условиях я не смогла бы работать и молчать… Я слишком долго работала и молчала в прежней жизни.

Может, кому-то покажется банальным, но я благодарна своей судьбе за то, что она меня свела с УНИАН в самый лучший период его развития, с замечательным, профессиональным и сплоченным когда-то коллективом.

И я благодарна новому руководству УНИАНа за новый шанс в жизни А то…. Засиделась я что-то в агентстве.

Я прекращаю на этом свое дальнейшее участие в публичных дискуссиях об УНИАНе. Больно. Но я ставлю точку и иду дальше».

Звернення, а також пояснювальний документ щодо розвитку ситуації в агентстві протягом останнього року передали в низку міжнародних організацій та інституцій. 

Зокрема, документи надали Делегації ЄС в Україні, членам Європейського парламенту, комісару з питань прав людини Ради Європи, Генеральному секретарю Ради Європи та представникам Парламентської Асамблеї Ради Європи, а також представнику ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Крім того, зазначені матеріали були надіслані в Міжнародну федерацію журналістів та організацію «Репортери без кордонів» для ознайомлення із ситуацією.

Станом на ранок 14 лютого звернення колективу підтримали 30 співробітників інформаційної агенції УНІАН.

29 січня 2013 року вироком Печерського суду Києва колишній генерал МВС Олексій Пукач був засуджений до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

Цього ж дня Пукач чи не вперше публічно натякнув на причетність до цього вбивства екс-президента Леоніда Кучми та тодішнього голови його адміністрації, а пізніше спікера ВР Володимира Литвина. Коли суддя запитав, чи погоджується обвинувачений з вироком, Пукач відповів: «Я погоджуся, коли в цій клітці зі мною будуть сидіти Кучма і Литвин».

Ця фраза стала цитатою дня і була оприлюднена майже всіма провідними ЗМІ. Однак вона так і не з’явилася у праймових випусках новин на каналах ICTV, СТБ та Новому, інвестором яких є зять Кучми Віктор Пінчук.

Шеф-редактор новин Нового каналу Михайло Шаманов розповів, що у цей день у суді мав працювати молодий журналіст, який не зміг потрапити на засідання. Як результат – усе відео було надано агенцією Рейтерс, яка є партнером каналу, і цього синхрону Пукача серед наданого не було. Неофіційно ж джерела повідомляють, що три кореспонденти, які давно займаються політичною тематикою, цілий день просиділи без роботи, в той час як на ключову подію редакція розписала недосвідченого репортера.

Натомість джерела на каналі СТБ схиляються до версії щодо самоцензури журналістки Євгенії Мотрич, яка була відряджена на цю подію. «Вона знає, що тема сім’ї інвестора вже давно заборонена до висвітлення, і, скоріше за все, навіть не запропонувала включити цей синхрон Пукача у свій сюжет», – розповіли співрозмовники. Сама ж Мотрич вперто не відповідає у Фейсбуці на подібні закиди колег.

У свою чергу ICTV обмежився офіційним коментарем від імені головного редактора інформслужби Олени Фроляк, яка просто «не знайшла сенсу» у цій «емоційній» фразі Пукача.

У Кривому Розі почали зносити кіоски компанії ТОВ «Преса-М», які торгують пресою, і її гендиректор Олег Макаренко припускає, що в цьому зацікавлений мер міста Юрій Вілкул.

За словами Макаренка, знесення кіосків почалося за розпорядженням криворізького міськвиконкому й 21 січня доручено прибрати 22 кіоски «Преса-М».

Демонтаж кіосків виконує комунальне підприємство «Парковка и реклама», сказав він кореспонденту «Української правди».

Станом на 12 годину, демонтажна техніка стоїть поруч із 8 кіосками, усі вони вже відключені від електроенергії, причому кабелі різали без дотримання техніки безпеки. Активні роботи поки відкладаються, бо кіоскери не виходять із кіосків.

По вул. Орджонікідзе, 9 справа ледь не дійшла до трагедії: кран підняв від землі кіоск разом із кіоскером у ньому, – але потім опустив кіоск на землю.

«Найдивніше, що саме на цей кіоск є всі правовстановлюючі документи. Тож влада, яка раніше заявляла, що своїми діями вона наводить лад у місті, і знесенню підлягають ті МАФи, у яких немає документів на оренду землі, тепер демонструє, що насправді вона просто позбувається конкурентів», – заявив Макаренко.

«Партія влади захотіла монополізувати торгівлю пресою, щоб торгувати тільки лояльною до влади пресою. Нечисленні опозиційні ЗМІ в місті тепер просто помруть – їх ніде не можна буде купити», – вважає він.

«Оскільки мер міста Юрій Вілкул (його син Олександр Вілкул, 24 грудня призначений віце-прем’єр-міністром, до цього був губернатором Дніпропетровщини) не втручається в процес, щоб зупинити беззаконня, можна говорити й про його особистий інтерес у знесенні кіосків», – додав Макаренко.

Раніше повідомлялося, що Макаренко відмовився добровільно знести належні його компанії кіоски, і 30 грудня був розбитий його автомобіль. Того ж дня був вчинений напад на його дружину, що супроводжувалося погрозами, що якщо її чоловік не закриє рота, то нехай подумає про долю своїх дітей.

Після цього Макаренко вивіз свою родину за межі України.

ТОВ «Преса-М» входить до складу групи компаній «Картель», у яку входить також Видавничий дім, що випускає щотижневі ділові видання «Власть денег», «Деловая столица» і газету «Первая Крымская».

Джерело: Українська правда 

«Я вважаю, що до погроз можуть бути причетні працівники міліції», – пише Жанна Титаренко.

Харківська журналістка Жанна Титаренко заявляє, що з 19 грудня 2012 року отримує погрози вбивством, з приводу чого звернулася до міліції та прокуратури. У своїх заявах вона вимагає припинити погрози й запобігти подальшим перешкоджанням її журналістської діяльності. Про це йдеться в її колонці на сайті «Справжня варта».

За словами журналістки, у ніч з 5 на 6 січня вона почула сильний грюкіт у вікно, матюки й погрози: «…. Убью… !» Регулярні паперові листівки з погрозами вона почала отримувати з 19 грудня 2012 року, і за цей час додому до неї двічі приходили працівники міліції.

Жанна Титаренко стверджує, що все це почалося після публікацій про діяльність працівників міліції з розслідування зникнень 20-річних юнаків, чий чистий одяг і неопізнані тіла видавали родичам за кілька тижнів, заявляючи, що вони загинули в ДТП. За даними журналістки, перший юнак зник після того, як його затягли до автівки представники міліції.

«Я вважаю, що до погроз можуть бути причетні працівники міліції», – пише пані Титаренко.

Однак це не єдині гострі теми, що вела журналістка на сайті «Справжня варта» протягом останніх місяців. Зокрема, вона писала про судове засідання у справі щодо побиття членами організації «Патріот України» історика Олексія Корнєва. «Пам’ятаю, що після цього судового засідання до мене підходили члени організації “Патріот України” та їх прихильники. Вони лаялися і сказали, що забороняють мені про це писати й ходити на наступні судові засідання», – згадує журналістка.

«Телекритика» звернулася із запитом до відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС України в Харківській області з приводу заяви Жанни Титаренко та очікує на відповідь.

Джерело: «Телекритика»

Він був зашитий у домашній одяг і знайдений абсолютно випадково, повідомляє в неділю «Експрес».

Зозулінський переконаний, що негласне проникнення у його квартиру та встановлення пристрою для негласного зняття інформації прямо пов’язане із його професійною діяльністю, зокрема, підготовкою до друку відділом розслідування газети ряду резонансних розслідувань.

Також Зозулінський є автором декількох розслідувань, опублікованих в газеті «Експрес» у грудні, зокрема, щодо причетності родини прем’єра Миколи Азарова до заволодіння активами на кримському узбережжі, оборудок навколо дачі президента у Магарачі, зловживань міліцейського підприємства коштами громадян України.

Висококваліфікований експерт, який здійснив огляд пристрою, підтвердив, що це пристрій для негласного зняття інформації дуже високої якості із автономним джерелом живлення, пише видання.

Джерело: Українська правда

Кореспонденту і оператору випустили сльозогінний газ в обличчя.

Кореспондент 5 каналу Ксенія Дворнікова та оператор Ян Доброносов постраждали під час зйомок акції протесту у Гостиному дворі у Києві, що відбувалася зранку 19 грудня. Цю інформацію «Телекритиці» Ксенія Дворнікова підтвердила особисто.

За словами кореспондента 5 каналу, їх знімальна група разом з іншими представниками медіа знімали протестну акцію у Гостиному дворі. У той момент, коли громадські активісти почали ламати загорожу, особи в чорному, які були по інший бік паркану, почали розпилювати сльозогінний газ. «А коли я їх попередила, що ми журналісти, і вони не мають права цього робити, то вони випустили газ прямо мені в обличчя. Я викликала міліцію», – сказала журналістка.

Ксенія Дворнікова написала заяву в міліцію про перешкоджання журналістській діяльності і нанесення тілесних ушкоджень. Як повідомила кореспондент, на місце пригоди також виїхала швидка допомога, яка забрала двох постраждалих. «Я відмовилася їхати, бо чекала на міліцію, яка довго не приїжджала. Все, що трапилося, добре видно на нашому відео, на основі якого ми зробимо новину», – сказала Ксенія Дворнікова.

Джерело: Телекритика

Право журналіста на використання техніки, тобто ведення фото-, відео- та аудіозйомки гарантовано Конституцією України та низкою законів.  

Журналіст має пам’ятати, що, по-перше, жодних дозволів для ведення зйомки або запису під час публічних чи інших масових заходів не потрібно. Адже ч.1 ст.307 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію згоди особи  на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

По-друге, будь-яка заборона знімати повинна ґрунтуватися на конкретному посиланні на конкретну норму діючого Закону України. Необхідно вимагати такого посилання від особи, яка забороняє зйомку. Інакше, без посилання – вимога припинити зйомку, «тому що я так вирішив», є протиправною, такою, що суперечить ч.2 ст.19 Конституції України.

По-третє, перешкоджання законній професійній діяльності журналіста тягне за собою кримінальну відповідальність згідно ст.171 Кримінального процесуального кодексу України у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Крім того, право журналістів на ведення зйомки, гарантується такими законами України:

ч.2 ст.34 Конституції України - кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

ч.1 ст.25 Закону України – журналіст під час виконання професійних обов’язків має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів.

п.3 ч.2 ст.26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» - журналіст має право відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.

ч. 3 ст.21 Закону України «Про інформаційні агентства» - журналіст інформаційного агентства має права та виконує обов’язки, визначені чинним законодавством України про пресу, телебачення і радіомовлення.

 Джерело – ІРРП 

Фото  - abovegroundmagazine.com

3 грудня Комісія з журналістської етики спільно з Асоціацією медіа-юристів за підтримки спільного проекту Ради Європи та Євросоюзу проводить конференцію: «Виклики для саморегуляції. Цензура та самоцензура в Україні: етичні та юридичні аспекти».

Головне питання заходу: яким має бути механізм саморегуляції, щоб він визнавався ефективним журналістами і політиками – для протидії цензурі та зменшення державного регулювання.

Запрошуються всі небайдужі журналісти та медіа-юристи (організатори відшкодовують вартість проїзду до м. Києва).

Реєстрація за e-mail: zahust@mediapravo.org.ua

Розклад

9.30 – 10.00  реєстрація учасників.

10.00 – 10.30 – вітання представників Ради Європи, професійних асоціацій.

10.30 - 12.00 - 1 сесія

• 1. Виклики для саморегуляції під час виборчого процесу. Висновки для журналістів.

• 2. Тиск на медіа і самоцензура: редакційна політика, “закон про наклеп”, судові позови, побиття, переслідування, господарські спори: аналіз та рекомендації експертів.

12.00 – 12.30 – Кава-брейк

12.30 - 14.00 - 2 сесія

• 3. Створення ефективного механізму розгляду скарг на ЗМІ та журналістів для протидії цензурі та збільшенню державного регулювання. Стратегічні напрямки для саморегуляції.

14.00 – 15.00 – Обід

15.00 - 17.00 - 3 сесія

• 4. Обговорення Рекомендацій щодо захисту приватності у роботі ЗМІ та пропозицій по внесенню змін до Етичного кодексу українського журналіста.

• 5. Прийняття резолюції та підсумкових документів конференції.

17.00 – Вечеря

Фото - un.org