Ма­буть, не­має по­тре­би пред­став­ля­ти цю лю­ди­ну.
Ана­толій Да­ни­лен­ко прой­шов життєвий шлях від про­сто­го колгос­пни­ка до «олімпу»: на­род­ний де­пу­тат СРСР, на­род­ний де­пу­тат Ук­раїни, го­ло­ва Дер­жав­но­го комітету із зе­мель­них ре­сурсів, го­ло­ва об­лас­ної дер­жав­ної ад­мі­ністрації. Од­но­час­но Ана­толій Да­ни­лен­ко зай­мав­ся (і те­пер ак­тив­но зай­маєть­ся) на­уко­вою діяльністю: він — док­тор еко­номічних на­ук, професор, а 27 лю­то­го цьо­го ро­ку йо­го об­ра­но дійсним чле­ном Націо­наль­ної ака­демії аг­рарних на­ук Ук­раїни. Нині — рек­тор Білоцерківсько­го національ­но­го аг­рар­но­го універ­си­те­ту.

   Ось і завершився презентаційний тур компанії «Аріста ЛайфСайенс Україна». Впродовж декількох тижнів різними регіонами нашої країни пересувався спеціально обладнаний експомобіль.

   У лютому 2013 р. світ відзначив 185 річницю від дня народження Жуля Верна. «Який зв’язок між письменником-фантастом та сільським господарством?» — запитаєте ви. Та найпряміший, адже всесвітньо відомого французького письменника Жуля Верна і не менш відому в світі, також французьку, виставку сільськогосподарських інновацій SIMA, що проходить у Парижі кожні два роки, об’єднує живий інтерес до технічного розвитку. Як і в творах письменника, у виставкових павільйонах віддзеркалено розвиток людства.

   Ко­ли хтось ка­же про без­пер­спек­тив­ність та не­при­бут­ковість аг­рар­ної га­лузі,  мені завжди при­га­дується ро­ман Жуля Вер­на «Таємни­чий ост­рів». Зо­к­ре­ма, епізод, де один із ге­роїв пе­ре­ко­нує своїх то­ва­ришів по не­ща­с­тю, з яки­ми ра­зом по­тра­пив на без­люд­ну те­ри­торію, що зер­ни­на пше­ниці, не­сподіва­но знай­де­на в ко­гось у ки­шені, до­по­мо­же їм ви­жи­ти:

   «…Чи знаєте ви, Пен­кро­фе, скіль­ки ко­лосків пше­ниці ви­ро­с­тає з од­нієї зер­ни­ни?
— Один, га­даю, — відповів мо­­ряк, зди­во­ва­ний та­ким за­пи­тан­ням.
— По­ми­ляєте­ся, Пен­кро­фе, — де­сять! А знаєте, скільки зер­нин в од­но­му ко­ло­с­ку?
— Їй-Бо­гу, ні!
— У се­ред­нь­о­му — вісімде­­сят, — по­яс­нив Сай­рес Сміт. — І як­що ми по­са­ди­мо цю зер­нин­ку, на пер­ший уро­жай ми ма­ти­ме­мо вісімсот зер­нин, на дру­гий — шістсот со­рок ти­сяч, на третій — п’ят­сот два­над­цять мільйонів, а на чет­вер­тий — по­над чо­ти­ри­с­та мільярдів зе­рен. Ось та­ка про­порція.

...На­звані ци­ф­ри всіх при­го­лом­ши­ли. Про­те Сай­ре­сові роз­ра­хун­ки бу­ли пра­вильні».

   На­ста­ла відповідаль­на по­ра в житті аг­раріїв. З при­хо­дом весни ак­тивізується ро­бо­та на по­лях. За ко­роткі терміни не­обхідно про­ве­с­ти ши­ро­кий спектр робіт. Вес­ня­на посівна кам­панія по­требує знач­них за­трат праці, а ра­зом з ни­ми — й фінан­со­вих вли­вань. Тож з надією на от­риман­ня до­ходів аг­рарії фор­му­ють ос­но­ву май­бут­нь­о­го вро­жаю.

   Стан цукрової галузі України, яка донедавна була чи не найпотужнішим рушієм розвитку вітчизняного агропрому, на сьогодні, відверто кажучи, не дуже радує... Чому так сталося? Причин багато, вони різні... Втім, усі вони віддзеркалюють загальні проблеми та тенденції розвитку всього АПК країни.
Аби розібратися та відповісти на споконвічне питання «що робити?»,  ми звернулися до людини, яка своїм життям та діяльністю буквально зрослася з українським сільським господарством, і цукровою галуззю зокрема, — Юрія Іоніцой, науковця та практика, заступника  директора ТОВ «Агроскоп Україна» з маркетингу та технологічного консалтингу, заслуженого  працівника сільського господарства  України, члена-кореспондента УАН. Юрій Серафимович має свої «незамилені», незаангажовані, погляди на розвиток сучасного сільського господарства України, і це — найважливіше, адже саме таких поглядів та думок не вистачає для прийняття правильних рішень.

   Со­няш­ник - куль­ту­ра інтен­сив­но­го міне­раль­но­го жив­лен­ня, а то­му ви­мог­ли­ва до за­пасів по­жив­них ре­чо­вин в грун­ті. Че­рез це йо­го розміщу­ють на най­кра­щих грун­тах лісо­сте­по­вої і сте­по­вої зон Ук­раїни після кра­щих по­пе­ред­ників, яки­ми є: ози­ма пше­ни­ця, що її ви­ро­щу­ють по чор­них та зай­ня­тих па­рах, ку­ку­руд­за на си­лос та зер­но­бо­бові куль­ту­ри.

   Дер­жав­ний реєстр сортів рос­лин, при­дат­них до по­ши­рен­ня в Ук­раїні, на 2012 р. містить 417 сортів та гібридів, що да­ло змо­гу за­без­пе­чи­ти ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку в ос­нов­них грунто­во-кліма­тич­них зо­нах Ук­раїни, ство­рив­ши для цьо­го ефек­тив­ний гібрид­ний кон­веєр. Частка ско­ро­стиг­лих гібридів у ньо­му до­ве­де­на до 20%, коже­н третій із них ре­презен­тує ран­нь­о­с­тиг­лу гру­пу. За ве­ге­таційним періодом 17% гібридів відне­се­но до се­ред­нь­о­ранніх, на­явність їх у групі се­ред­нь­о­с­тиг­лих ста­но­вить 14%. Про­по­нуємо вашій увазі найкращі гібри­ди со­няш­ни­ку, ре­ко­мен­до­вані для ви­ро­щу­ван­ня в 2013 р.

   Є безліч різних ду­мок і твер­д­жень що­до впли­ву спо­собів сівби на уро­жайність та якість насіння со­няш­ни­ку. І. Ткаліч та О. Олек­сюк пи­са­ли, що висіван­ня з міжряд­дя­ми 45 см за­без­пе­чує кра­ще розміщен­ня рос­лин на площі, ніж 70 см, а пе­рехід на посіви з міжряд­дя­ми 15–30 см сприяє по­дальшій оп­тимізації розмі­щен­ня рос­лин на площі, повнішо­му ви­ко­ри­с­тан­ню ре­сурсів зовнішньо­го се­ре­до­ви­ща, до того ж, відпадає потреба в міжрядних об­робітках.

   Су­час­на кон’юнк­ту­ра рин­ку при­му­шує аг­раріїв ви­ро­щу­ва­ти, пе­ре­дусім, ви­со­коліквідні куль­ту­ри, що ча­с­то при­зво­дить до не­хту­ван­ня сівозміна­ми. Особ­ли­во це сто­сується провідної олійної куль­ту­ри — со­няш­ни­ку, відсо­ток яко­го в струк­турі посівних площ ос­танніми ро­ка­ми знач­но збільшив­ся.

   Та про­бле­ми на цьо­му не закінчать­ся. Прий­де час при­би­ра­ти труб­ку з по­ля. Овочівни­ки най­частіше роб­лять це вруч­­ну. Для мас­штаб­них про­ектів ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи руч­не при­би­ран­ня бу­де не­прий­нят­ним, а ме­ханізо­ва­не змо­ту­ван­ня тон­костінної труб­ки пе­ре­тво­рить­ся на жах че­рез постійні її роз­ри­ви під час ви­тя­гу­ван­ня з грун­ту.

   До Дер­жав­но­го реєстру сортів рос­лин, при­дат­них до по­ширення в Україні, в 2012 р. вклю­че­но 356 гібридів ку­ку­руд­зи, з яких 105 — вітчиз­ня­но­го по­хо­д­жен­ня, що ста­но­вить 30% їхньої за­галь­ної кількості.

   Фіто­санітар­ний кон­троль ра­зом з інши­ми ме­то­да­ми по­сідає важ­ли­ве місце в си­с­темі за­хис­них за­ходів.

   Ор­ганізація інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків
Та­ким чи­ном, зи­му­ю­чий за­пас біль­шості видів шкідли­вих для цу­к­ро­вих бу­ряків ко­мах пе­ре­ви­щує за­галь­но­при­йня­тий еко­номічний поріг шко­до­чин­ності (ЕПШ). То­му у 2013 р. особ­ли­вої ува­ги по­тре­бує до­три­ман­ня ефек­тив­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту куль­ту­ри від фіто­фагів, яка грун­тується на оп­ти­маль­но­му поєднанні ком­плек­су ор­ганізаційно-гос­по­дарсь­ких, аг­ро­технічних, біологічних та хі­міч­них за­ходів. Ре­тель­не і вчас­не ви­ко­нан­ня всіх еле­ментів цієї інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту дасть змо­гу ство­ри­ти найс­при­ят­ливіші умо­ви для рос­ту та роз­вит­ку рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків і та­ким чи­ном підви­щи­ти їхню про­тидію фіто­фа­гам.

   Як убе­регти бурякові плантації від довго­но­сика-стеблоїда

   Кокцидіоз — досить поширене і підступне захворювання поросят. Кожен виробник повинен знати про небезпеку та наслідки захворювання, а також систему захисту тварин на своїй фермі. Збудник захворювання належить до паразитичних найпростіших і спричинює збитки свинарству, навіть у тих випадках, якщо у поросят немає діареї.

   Виробники молока не з чуток знають про проблему отримання якісного молока. Адже зниження його якості призводить до зниження ціни на молоко, а, відповідно, й до збільшення економічних збитків. Найчастіша причина цього у багатьох господарствах, якщо не в усіх, — захворювання корів на мастит.

   Зернові культури, як і продукти їхньої переробки, є найважливішими компонентами годівлі свиней і часто-густо займають до 85% у складі кормів. У раціонах для свиней найчастіше використовують пшеницю, ячмінь, кукурудзу. Знайшли своє застосування й тритикале, жито, післяспиртова барда та інші зернові субпродукти.

   Уже давно не секрет, що успіх у галузях сільськогосподарського виробництва: чи то в рослинництві, чи в тваринництві — залежить не тільки від технологій, а й від селекції. Тому передові господарства не жалкують витрачати кошти на купівлю високоцінного генетичного або насіннєвого матеріалу. Розважливі господарі вже неодноразово переконувалися, що краще насіння дає вищі і якісніші врожаї, а кращі кнурі — продуктивніших нащадків.

   Насичення раціонів худоби поживними речовинами та вітамінами було, є і буде найактуальнішим у процесі вирощування молодняку й утримання дорослого поголів’я. Щодо молочного скотарства доречна красномовна приказка: «Молоко у корови на язиці». Тому вдосконалюємо годівлю, беручи до уваги досвід німецьких фермерів, які використовують у раціонах трав’яні гранули та борошно.

   Дотепер питання ранньої діагностики і профілактики сечокислого діатезу не втрачають своєї актуальності. Насамперед, це пов’язано із досить частим виникненням цього захворювання у птиці високопродуктивних кросів яєчного та м’ясного напрямів продуктивності.

   Ан­керні сош­ни­ки За­слу­го­ву­ють на ува­гу сівал­ки для сму­го­вої сівби насіння. Їх за­сто­со­ву­ють у різних си­с­те­мах об­робітку грун­ту - від тра­диційної до без­по­се­ред­ньої сівби. В сівал­ках ви­ко­ри­с­та­но цен­т­ралізо­ва­ний пнев­ма­тич­ний висів насіння, а в ос­но­ву сош­ни­ка по­кла­де­но стрілча­с­ту ла­пу, під яку і здійснюється висів насіння.

   У су­час­но­му світі для за­без­пе­чен­ня потрібних об­сягів ви­робництва, а та­кож ви­со­кої якості то­варів од­ну із клю­чо­вих ро­лей відіграє інтен­сифікація про­цесів.

   Найпоширенішим способом з’єднання матеріалів на сьогодні є електродугове зварювання. В сільському господарстві у виробництві та ремонті сільськогосподарської техніки цей спосіб найпоши­реніший. Проте це доволі складний процес, який потребує особливої уваги, знань та навичок. Своїми секретами правиль­ного зварювання та вибору зварювального матеріалу, параметрів зварювання та зварювальних витратних матеріалів поділився Німецький аграрний центр (НімАЦ) під час семінару «Ремонтне зварювання», який проходив на початку березня і на якому нам вдалося побувати.

   Ринки поновлюваної енергії нестримно розвиваються.
На сьогодні біогазові установки є характерним елементом сучасного безвідходного виробництва в багатьох галузях сільського господарства і харчової промисловості. Якщо на підприємствах є відходи органічного походження, з’являється реальна можливість з допомогою біогазової установки не лише значно скоротити витрати на енергію, а й підвищити ефективність підприємства, отримати додатковий прибуток.

   Із придбанням заводу Kverneland у нідерландському містечку Гелдроп компанія Kuhn миттєво (за останній рік) перетворилася на великого виробника прес-підбирачів. І так само буквально за мить під час нашого тесту LSB 1270 (камера — 120 х 70 см) разом із передньонавісним подрібнювачем упорався з усім, що знаходилося у валку.

   Один із кроків відновлення вітчизняного тваринництва — створення цивілізованого ринку живої худоби та птиці, тобто організація ринкової торгівлі тваринницькою продукцією відповідно до платоспроможних потреб населення за встановленими правилами і цінами. Такі моделі існують у країнах із розвинутим тваринництвом.

   Чи вар­то на 100% довіря­ти сервісній службі свою техніку, а та­кож на­да­ним її пред­став­ни­ка­ми кон­суль­таціям? У даній статті ми роз­повімо вам про те, якої по­мил­ки (на думку господаря) при­пу­с­ти­ли­ся ви­со­кок­валіфіко­вані  спеціа­ліс­ти сервісу під час пе­ре­об­лад­нан­ня уні­вер­саль­ної сівал­ки для техно­логії «ноу-тілл» під висіван­ня ку­ку­руд­зи на за­пла­но­ва­ну гу­с­то­ту. Про­бле­ми із висіван­ням у довірли­во­го гос­по­да­ря по­ча­ли­ся відра­зу після пе­ре­об­лад­нан­ня, але спо­чат­ку во­ни бу­ли при­хо­вані — до­ти, по­ки не по­ча­ли з’яв­ля­ти­ся схо­ди.

   Про важ­ливість си­с­те­ми охоло­д­жен­ня дви­гунів внутрішньо­го зго­ран­ня ба­га­то роз­повіда­ти не потрібно — це ціл­ком зро­зуміло навіть ди­ле­тан­ту. А от при­чин, унаслідок яких охо­ло­д­жу­валь­на ріди­на мо­же до­сяг­ти точ­ки кипіння і при­зве­сти до ви­хо­ду з ладу сам дви­гун, мо­же бу­ти безліч. То­му са­ме на їхньо­му розгляді слід зу­пи­ни­ти­ся де­тальніше. Цьо­го ра­зу в центрі на­шої ува­ги став ле­ген­дар­ний John Deere
серії 8530.

   У ком­плексі за­ходів, пов’яза­них із ви­ро­щу­ван­ням сільсько­го­с­по­дарсь­ких культур, за­хист їх від шкідників, хво­роб та бур’янів є од­ним із го­ло­вних у си­с­темі інте­г­ро­ва­но­го за­хи­с­ту рос­лин.