Інвестиції – ось те, що нині вкрай необхідне аграрній галузі країни. У кого ж є більше шансів бути обраними інвесторами? Сьогодення показує: у тих, хто трудиться у галузі рослинництва.

Те, що ця галузь агросектору країни досить приваблива для інвестицій, підтверджує і представник компанії Horizon Capital Данііл Пасько. Його думка важлива, бо компанія працює на українському ринку з 1995 року. Тож добре орієнтується у аграрній галузі. За цей час за участі компанії здійснено у різних секторах економіки понад 100 транзакцій різного масштабу. А вона управляє фондами прямих інвестицій, здійснюючи свою діяльність не лише в Україні, а й Молдові та Білорусі.

Отже, Данііл Пасько вважає, що головними факторами, які визначають інвестиційну привабливість галузі рослинництва України, є «низька собівартість виробництва основних зернових культур, відносно дешева логістика, а також зростаючий світовий попит на зернові й масляні культури». Крім того, з його слів, Україна має вигідні конкурентні переваги у порівнянні з іншими країнами-виробниками по собівартості продукції. Адже менші затрати вкласти у вирощення урожаїв нам, українцям, дозволяють родючі грунти, сприятливий клімат і фактично безкоштовні землі у зв’язку з накладеним мораторієм на продаж сільгоспугідь. Останнє, зауважив експерт, давало і дає змогу багатьом агропідприємствам, агрохолдингам отримувати землю у користування практично за безцінь.

Недавно в Донецке на конференции, посвященной перспективам агросектора региона в текущем году, прозвучали данные, что в Старобешевском районе почти четверть посевов озимых - в ослабленном состоянии.

Но в районе не теряют надежды, что посевы удастся сохранить. Учитывая достаточно мягкую зиму, за время которой озимые практически не подвергались риску замерзнуть, главная задача аграриев района, по словам председателя Старобешевской райгосадминистрации Василия Панько, вовремя провести подкормку посевов и надеяться на благоприятные погодные условия, которые позволят восполнить дефицит влаги, возникший еще минувшей осенью.

«В юго-восточной части района хозяйства, производившие посев в более поздние сроки, столкнулись с тем, что в течение 60 дней не выпало ни капли осадков. Из-за этого почти 4 тыс. га озимых из 18 тыс. га взошли только в феврале и все еще остаются слабыми. На двух третях площадей в районе уже произвели подкормку посевов. Но чтобы удобрения работали максимально эффективно, необходимо достаточное количество влаги в почве. И мы с нетерпением ждем дождей», - комментирует ситуацию начальник управления агропромышленного развития Старобешевской РГА Александр Ретивов. Проделанный объем работ позволяет надеяться, что сложная осень если и скажется на урожайности проблемных участков, не приведет к масштабному пересеву на пострадавших площадях и негативно не отразится на рентабельности агропредприятий.

Скільки людей – стільки й думок. У тому числі й про аграрну Україну. Нині, коли агрогалузь набирає темпів розвитку, важливі ті сектори, де дійсно реально оцінюються можливості сільгоспвиробника, потенціал українських ланів та ферм.

В рамках конференції «АгроРесурси 2013: шляхи підвищення рентабельності рослинництва» на ІІІ Міжнародній конференції «Зернові технології» Родіон Рибчинський, даючи власну оцінку вітчизняній галузі рослинництва і перспективам України на глобальних агропринках, зауважив, що наша країна тут розвивається винятково власним шляхом. І хоча вже мали і маємо певні здобутки у сільському господарстві, проте «ніхто нас у світі не вважає житницею Європи. Це ми самі так захотіли себе називати. Ми, швидше за все, житниця Північної Африки і Близького Сходу. Проте ж звучить не так!.. А от «житниця Європи» - зовсім інше».

Мовлене це було «між іншим», такою собі невеличкою преамбулою до подальшої розмови. Проте зачепило не одного слухача. Хоча, як подумалось, кого б ми не годували хлібом і до хліба по закордонах (нехай і не Європу), проте «як корабель назвеш – так він і попливе». Наш, слава Богу, не «Титанік», а «Житниця». І маємо тим пишатись, бо це слово-оберіг давало і дає нам у сьогоденні чимало сил до нових звершень у хліборобській праці.

З ілюмінатору літака український простір здається безмежним. Немає сумнівів у тому, що нашої землі на всіх вистачить. Та, на жаль, практика доводить інше. У володінні одних – навіть гектари заповідних лісів. В інших – кроваві сотки, за які роками доводиться позиватися у судах, доводячи своє право власності на них.

Виявляється, жодне законодавство не може завадити сьогодні зловживанням державних чиновників чи злочинним схемам бізнесових структур. Якщо на Київщині звичайний селищний голова, за інформацією СБУ, може собі дозволити хабар у $3200, то в Алушті ця сума зростає удесятеро. Найгучніші земельні справи протягом останніх років на Київщині фігурували у Бородянському, Макарівському, Бориспільському районах.

Приміром, з хабаром у $90 тисяч правоохоронцям вдалося у столичному готелі «Київ» затримати навіть самого начальника Управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему у Київській області. Валюту чиновник вимагав за позитивний висновок від власників земельних ділянок Бориспільського району.

У Криму земельними оборудками грішать майже скрізь, але в Алушті, Алупці та Ялті – найчастіше і найнахабніше. Про це свідчать висновки прокурорських перевірок і резонансні затримання працівниками СБУ замішаних у земельних оборудках найвпливовіших керівників та політиків Криму. Дійшли, як то кажуть, «до ручки».

За допомогою до громадських правозахисників звертаються вже навіть міністри Міністерства охорони здоров’я. Вони визнають своє безсилля у боротьбі з рейдерством, пов’язаним із захопленням території дитячого протитуберкульозного санаторію ім. Боброва в Алупці. Приватники перекрили хворим дітям кисень – дорогу до моря! На її місці звели залізний паркан. МОЗ прохає місцеву владу долучитися до вирішення цього питання, бо судова Феміда у ньому зволікає, повідомляє ЛІГАБізнесІнформ. Хіба такі випадки поодинокі?

Місцеві органи виконавчої влади і самоврядування, за потурання органів контролю, продовжують і нині приймати незаконні рішення про надання земельних ділянок у власність та користування. Внаслідок протиправних дій корумпованих чиновників на містах, держава втрачає не тільки свої землі, а й значні кошти.

Можна будувати захмарні плани, розраховувати кількість добрив для максимального прибутку, поспішно завозячи дорогі засоби живлення й захисту, поки ціна не скочила, провадити всі ґрунтообробні роботи, засівати найкраще насіння. І очікувати рекордних урожаїв та грошового дощу…

Та це все лусне, як мильна кулька, якщо раптом виявиться, що ваші землі страждають на підвищену кислотність. А ви не провели належного вапнування. Можуть бути й солі зайві у ваших ґрунтах. А ви не шкодували грошей, кидали доволі фосфорних добрив, щоби зміцнити посухостійкість рослин. І нічого з цього не вийшло. Поле ваше висохло. Бо поживний фосфор до рослинних клітин так і не надійшов. Ґрунтові солі його пов’язали… «Якби ж вчасно загіпсували ґрунт…» - почухаєте потилицю поспіль. Але марно. Гроші, які ви непродумано вклали в землю, так ніколи й не повернуться.

Утім, необачні й часом катастрофічні втрати можна упередити ще до того, як щось плануватимете робити на вашому полі. Зайдіть до найближчого підрозділу державної установи «Центрдержродючість», і високопрофесійні фахівці, образно кажучи, «розкладуть всі карти» про ваше поле. А якщо ви помітите «білі плями» в складі ґрунту на деяких ділянках, де збираєтеся господарювати – замовте відповідні дослідження в цій же організації. Повірте, вкладені в аналіз ґрунту копійки убезпечать вас від втрат на тисячі гривень. Знаючи всю правду про «здоров’я» вашого наділу, ви отримаєте змогу вчасно нейтралізувати всі «небажані елементи»

Якщо в цілому по Україні порівняно з 2011 роком індекс обсягу агровиробництва зменшився на 4,5%, то на Київщині він зріс на 9%. І аграрії області за цим показником зайняли 1 місце, за темпами росту – 4, а за обсягом виробництва на одну особу – 5 місце серед інших регіонів. Частка області в загальному виробництві валової продукції сільського господарства країни склала 6,6%.

Про досягнення і плани у аграрному секторі Київщини ми попросили розповісти начальника Головного управління агропромислового розвитку КОДА Олександра Шевченка.

- Хлібороби столичного регіону торік зібрали 3 млн. 187,7 тис. т зерна в заліковій вазі (на 187,7 тис. т більше до прогнозу на початок жнив). Це найбільший показник згідно даних статистичної звітності за всю історію Київської області, починаючи з 1913 року. Ми займаємо провідне місце в Україні за врожайністю – з кожного гектара намолочено 51,1 ц/га.

Головне, не втратити тепер ці позиції. Тому, за попередніми даними, вся посівна площа сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств області під урожай 2013 р. очікується на рівні 1161,1 тис. га, або 101% до рівня 2012 року.

Зернових плануємо посіяти на площі 636,6 тис. га, або 10 % до рівня 2012 р., ярих зернових і зернобобових - на 408 тис. гектарів.

Станом на 1 березня 2013 р. у сільськогосподарських підприємствах засипано 31,96 тис. т насіння, або 118% до потреби. Із них на перевірку надійшло 29,78 тис. т, з яких до посівних кондицій доведено 29,3 тис. т, або 109% насіння.

 Ви не можете завантажувати файли з нашого сервера

Персональна відповідальність землевпорядників стане «захисною парасолькою» для людей. 

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» внесено зміни до Земельного кодексу, законів України «Про землеустрій» та «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» і запроваджено сертифікацію інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

Усі ці зміни набули чинності з 4 грудня 2012 року. А вже з 1 січня 2013-го набрали чинності закони «Про державний земельний кадастр» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Фахівці називають ці зміни революційними.

Що ж принесе «земельна революція» пересічним користувачам і власникам земельних ділянок? Свої роз’яснення проблеми нам дає начальник Головного управління Держземагентства у Рівненській області Світлана Богатирчук-Кривко.

- Світлано Кирилівно, що насамперед мають на меті революційні зміни в законодавстві, які вступили в дію?

- Нагадаю, що торік у сфері земельних відносин у законодавчому плані зроблено більше, ніж у кілька попередніх. А що стосується земельного кадастру, то й взагалі - ніж за останніх два десятиліття. Насправді революційні зміни в законодавстві спрямовані на те, щоб, по-перше, спростити оформлення правовстановлюючих документів на землю для кожної конкретної людини; по-друге, знизити навантаження на бюджет; і, по-третє, чітко розмежувати повноваження виконавчої влади та місцевого самоврядування у непростих земельних питаннях та посилити відповідальність ліцензіатів за свою роботу.

До речі, чи не найбільше скарг громадян стосуються саме місцевих депутатів, які вчасно не приймають рішень, та ліцензіатів, які беруть у людей немалі гроші, а виконувати роботу не поспішають.

Останнім часом фермери і агропідприємства економніше витрачають кошти, адже рентабельність агробізнесу, за словами учасників ринку, дещо знизилась. Зважаючи на це,організатори аграрних виставок почали об’єднуватися. От і нині замість одного спеціалізованого проводять відразу кілька тематичних заходів. 12-14 лютого в Києві пройшла ІІІ Міжнародна виставка інноваційних рішень у зерновому господарстві «Зернові технології 2013» спільно з виставкою «Agro Animal Show 2013».

Понад 400 компаній з 16 країн світу представили свої передові досягнення й інновації для всіх стадій виробництва, зберігання, переробки зернових, бобів та олійних культур. Організатор виставок і ділових заходів, а це ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», зробив усе максимально можливе, щоб під час конференцій, круглих столів, майстер-класів обговорювалися найактуальніші питання сучасного зернового господарства.

«Agro Animal Show 2013» виявилась дещо скромнішою за розмірами і кількістю учасників, зібравши їх у чотири рази менше, порівняно з експозицією «Зернові технології 2013» - 100 компаній з 12 країн світу. І це зрозуміло, бо зерновиробництво в Україні набагато прибутковіше, ніж тваринництво.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства Олександр Сень, вітаючи учасників виставок, зазначив:

«Україна сформувала низку виставок, які можуть показати потенціал агросектору. А ці виставки є одними з найвагоміших і наймодерновіших. Загалом, приємно відзначити, що виставки стають важливими подіями, масштабними за розмірами та супроводжуються змістовними програмами. Впевнений, що аграрії зможуть підібрати все потрібне для нового сезону і тим самим забезпечити успішну роботу господарств».

15 лютого у Будинку кіно відбувся XXIII звітно-виборний з’їзд Асоціації фермерів та приватних землевласників України. Фермери намагалися обговорити питання ролі та місця фермерства в майбутньому України і підбити підсумки роботи Ради АФЗУ за останні три роки.

Все, що робить АФЗУ, є утвердженням фермерського руху в Україні як єдиної правильної форми господарювання на селі. Фермер серед сільської громади набирає більшого авторитету, заслуговує довіру і повагу, а тому фермерський дух живе і буде жити, адже це дух господаря, що притаманний українському народу, вважають фермери.

«Наша громадська організація реально захищає інтереси понад 43 тисяч фермерських і майже 4 млн. особистих селянських господарств, - наголосив президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич. - Та, перш за все, хочу почати доповідь про роботу ради АФЗУ з аналізу головних проблем, які стосуються українського фермера, бо державна підтримка відсутня, а законодавчі акти, що приймаються всупереч нашим пропозиціям, тільки обтяжують ведення сільського господарства. По-перше, з кожним днем все більше фермерських господарств зазнають утисків та захоплень. По-друге, державна податкова фіскальна політика спрямована на знищення українського фермера, адже дозволено законне ввезення в Україну продукції, що виробляють наші господарства, які, до того ж, обкладаються податками. По-третє, повністю відсутня державна підтримка фермерів. Але завдяки діяльності АФЗУ вдалося суттєво впливати на стабільні ціни на зерно та соняшник, не допускати обвал цін у період збирання врожаю, скасувати мито на експорт, зупинити знищення фермерських господарств перевірками. Понад 3500 разів організацією надавалася юридична допомога членам АФЗУ, проведено 80 круглих столів, 200 засідань різних робочих груп. За підтримки АФЗУ були організовані поїздки українських фермерів до Японії, Литви, Польщі, Франції. Взагалі ж при плановому фінансуванні фермерського руху можна домогтися запровадження єдиного спрощеного податку для фермера (сплачується раз на рік без перевірок), мінімального проведення бухгалтерського обліку та звітності, передачі фермерських земель постійного користування у власність або у довічне успадковане володіння, запровадження відшкодування фермером вартості сплаченого транспортного збору за некористування автомобільними шляхами, впливу на ціноутворення продукції, забезпечення виділення держдопомоги фермерам на європейському рівні, скасування технічного огляду сільгосптехніки, адже безпека на полі й на дорозі – це різні речі».

Деякі фахівці вважають, що мораторій буде скасовано раніше. Адже якщо депутати Верховної Ради попереднього скликання спромоглися спонтанно продовжити термін його дії на 3 роки, то чому б їх наступникам так само спонтанно не вкоротити мораторію віку?

Принаймні, так вважає гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. На його думку, для цього потрібні «певні передумови в депутатському корпусі». Доволі цікава думка. Адже йдеться не про економічні передумови й ті, що формуються на законодавчому рівні. Виходить, що у цьому надзвичайно складному і важливому питанні все залежить лише від ситуативної волі народних депутатів…

Та не всі фахівці поділяють припущення Володимира Лапи. Зокрема, заступник керівника Проекту USAID «АгроІнвест» Олександр Каліберда.

Заборона на купівлю-продаж земель сільгосппризначення діє вже 11 років. За цей час українці призвичаїлися до неї. Враження таке, що з нею живемо все своє свідоме життя. І це при тому, що мораторій спочатку запроваджувався лише на 5 років. Логіка тодішніх депутатів була «залізною»: за цей час підготуємо належну законодавчу базу, створимо інші, в т. ч. економічні, інституційні передумови та й запровадимо земельний ринок у повному обсязі. За таких умов землею сільгосппризначення можна буде торгувати без будь-яких обмежень.

І вкотре підтвердилася народна мудрість: немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Відтоді дія земельного мораторію парламентськими рішеннями продовжувалася кілька разів. Подібне сталося й минулорічного грудня. І якщо земельний мораторій доживе до визначеного народними обранцями терміну, то за 3 роки ми відзначатимемо його чотирнадцятиріччя.

Олександр Каліберда припустив, що саме так все може статися. Причина криється в тому, що ми ходимо по замкненому колу. Його доводи – якщо економічні, законодавчі, інституційні та будь-які передумови для скасування земельного мораторію не були створені протягом перших п’яти, а потім - одинадцяти років, то чому вони мають бути обов’язково створені через чотирнадцять років?

Використання національного земельного ресурсу. Як це зробити ефективно? Адже під час реалізації цих намірів можуть виникнути вагомі проблеми, вважає головний юридичний радник Проекту USAID «АгроІнвест» Павло Кулинич.

- З 1 січня ряд повноважень з розпорядження землями державної власності передано Держземагентству України та його територіальним органам. Що це за повноваження і чи поширюються вони на землі сільгосппризначення? 

- 1 січня збулася мрія не одного покоління керівників Держкомзему, які намагалися отримати повноваження по розпорядженню землями державної власності. До нашого земельного законодавства внесені зміни, які і наділили агентство цими повноваженнями. Вони стосуються лише однієї категорії земель – сільськогосподарського призначення. Тобто з 2013 р. від імені держави правом розпоряджатися, тобто надавати у власність, користування, оренду земельні ділянки державної власності можуть лише державні органи земельних ресурсів, до яких відноситься Держземагентство та його територіальні органи.

Але Земельним кодексом передбачений ще один вид розпорядження землями держвласності, а саме - передача земельних ділянок сільгосппризначення до статутного капіталу Державного земельного банку. Цей вид повноважень уряд залишив за собою.

Незважаючи на 90% оновлення, Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ВР України вдалося зберегти свій попередній кістяк. Зокрема, його знову очолив регіонал Григорій Калетнік - нардеп кількох скликань та автор найактуальніших аграрних законодавчих ініціатив.

Скажімо, таких як «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», «Про визнання аграрної освіти та науки пріоритетним напрямком розвитку освіти та науки України», «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», «Про аграрні розписки», «Про сільськогосподарську кооперацію» та десяток інших.

         До парламенту сьомого скликання Григорія Калетніка обрано по 18 виборчому округу Вінниччини. Григорій Миколайович матиме два перших заступника – Тараса Кутового, члена депутатської фракції Політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» та самовисуванця Сергія Лабазюка (188 виборчий округ, Хмельниччина). Як зазначено на сторінці Лабазюка, він не входить до жодної фракції. А на момент обрання був гендиректором ТОВ «Група компаній «ВІТАГРО» та членом Народної партії. Крім вирощуванням і переробки агропродукції, Група компаній «ВІТАГРО» активно займається тваринництвом, садівництвом і овочівництвом. Економіст за освітою, нардеп також є заступником голови постійної Комісії з питань приватизації та інвестицій Хмельницької облради. Проживає народний обранець у місті Волочиськ на Хмельниччині.

Прес-конференції за участі голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Володимира Горжеєва завжди збирають чималу кількість журналістів. Адже відомо, що понад 50% усіх хвороб людини - це зоонози (інфекції, спільні для тварин і людей), які разом із хворобами тварин наносять значний економічний збиток державі. 

Зокрема, втрати Російської Федерації від захворюваності на АЧС (африканську чуму свиней) за останні п’ять років вже сягнули близько 6,6 млрд. гривень. До того ж виникнення особливо небезпечних хвороб тварин призводить до заборони експорту з ураженої країни. Ці та інші приклади Володимир Горжеєв навів під час останнього спілкування з представниками мас-медіа.

«Зважаючи на складну епізоотичну ситуацію як у світі в цілому, так і в країнах-сусідах щодо інфекційних захворювань тварин і постійний ризик їхнього занесення на територію України, наша служба реально оцінює ситуацію і здійснює цілий комплекс обов’язкових протиепізоотичних заходів, спрямованих на недопущення занесення та поширення інфекційних захворювань, у першу чергу – зоонозів», − наголосив очільник відомства.