Проведено клінічні, лабораторні, імунологічні, мікробіологічні дослідження та виявлено суттєві порушення адаптаційних реакцій, системного і місцевого імунітету та мікробіоценозу рота у хворих на хронічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота, характер і ступінь вираженості яких залежав від віку, клінічної форми та тривалості захворювання. Розроблено схему комплексного лікування, що передбачає здійснення цілеспрямованої корекції порушень імунного стану, адаптивних реакцій і відновлення мікробіологічної рівноваги порожини рота у зазначених хворих. Високу ефективність запропонованої методики підтверджено результатами клініко-лабораторних досліджень у найближчі та віддалені терміни спостереження.

         З використанням клінічних, психологічних, біохімічних методів дослідження визначено різні ступені тривожності в дітей, які потребують проведення хірургічної санації порожнини рота. Підтверджено високу інформативність вегетативного індексу Кердо, хвилинного об'єму цикрулюючої крові, даних кардіоінтервалограми у дослідженні стану вегетативної нервової системи. Установлено рівні кортизолу, сіалових кислот, калію, натрію у ротовій рідині в дітей з різними ступенями тривожності. Обгрунтовано й адаптовано методики седативного впливу на психоемоційний стан людини до практики дитячої хірургічної стоматології. Уперше запропоновано використання методів сугестії й акупресури в дітей за умов амбулаторного хірургічного прийому. Показано, що дослідження психоемоційного стану дітей перед оперативним втручанням та його корекція з використанням методів седативного впливу дозволяють значною мірою послабити страх болю та підвищити ефективність місцевого знеболювання.

         Вивчено головні патогенетичні механізми, які визначають характер перебігу хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у дітей, розроблено програму комплексної терапії. На підставі багатофакторного порівняльного аналізу впливу спадкових і середовищних факторів на формування захворювання, вивчення особливостей клінічних проявів, стану антиінфекційної резистентності та імуно-ендокринної регуляції створено алгоритм патогенезу хронічної кандидо-герпетичної інфекції у дітей. На підставі експериментальних досліджень визначено динаміку гістоморфологічних проявів та імунопатогенезу рецидиву кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у порівнянні з моноформами інфекційного ураження порожнини рота. З'ясовано сумісність, елімінаційну та імуномодулювальну ефективність композицій антифунгальних і противірусних препаратів у разі рецидиву експериментальної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота. За результатами аналізу сучасних концепцій терапії дітей з хронічним кандидозом, рецидивуючим герпесом та реабілітації пацієнтів з хронічними інфекційними ураженнями, даних клініко-лабораторних і експериментальних досліджень розроблено програму комплексного поетапного лікування хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у дітей, яка дозволяє запобігти виникненню рецидивів захворювання у 72 - 76 % випадків.

         Висвітлено питання хірургічної реабілітації дітей з превентивними ентеро- та колостомами. Вивчено кількість ускладнень кишкових стом, запропоновано їх класифікацію. Наведено результати дослідження морфофункціональних змін різних щодо стоми відділів кишечника. Доведено ефективність системного захисту кишкових швів за допомогою внутрішньотканинного діадинамофорезу антибіотиків і пентоксифіліну. Розроблено програму хірургічного лікування дітей на всіх етапах функціонування стоми, включаючи реконструктивно-пластичні операції із застосуванням розроблених технологій і способів. Проаналізовано пріоритетні напрямки хірургічної реабілітації дітей з кишковими стомами відповідно до особливостей та етіопатогенетичних закономірностей виникнення ускладнень, інформативністю діагностичних заходів і критеріїв вибору лікувальної тактики, що призводить до зниження кількості післяопераційних ускладнень і рівня летальності.

         Уперше теоретично обгрунтовано, а також на підставі результатів експериментальних і клінічних досліджень доведено доцільність застосування фітоестрогенів сої для профілактики та лікування уражень слизової оболонки порожнини рота та великих слинних залоз за умов гіпоестрогенних станів у жінок. Установлено, що оваріоектомія призводить до вираженого зниження анаболічних процесів, підвищення рівня процесів вільнорадикального окиснення ліпідів та зниження активності ферментів антиоксидантного захисту в тканинах слизової оболонки порожнини рота. Уперше за експериментальної оваріоектомії вивчено процеси проліферації та диференціювання, мітотичний індекс клітин слизової оболонки порожнини рота та ендометрію. Здійснено експериментальне вивчення терапевтичних ефектів препаратів, що містять фітоестрогени та виявляють естрогенні, антиоксидантні та мембранотропні властивості, результати якого дають змогу обгрунтувати їх застосування з метою профілактики та лікування патологічних станів слизової оболонки порожнини рота за гіпоестрогенії.

         Встановлено, що параметрами ендоекологічного стану порожнини рота є фізико-хімічні властивості ротової рідини. Вивчено клініко-фізіологічні показники стану слизової оболонки рота. Доведено, що за умов впливу малих доз радіації на фоні гіпотиреозу відбуваються зміни вказаних параметрів ендоекологічного стану порожнини рота в осіб, що мають гіпофункцію щитоподібної залози і постійно проживають на Рівненщині та Житомирщині. Виявлено роль процесів апоптозу (за електронно-мікроскопічними ознаками) та порушення балансу між перекисним окисненням ліпідів і антиоксидантним захистом у змінах, що відбуваються в слизовій оболонці рота за умов окремої та бінарної дії малих доз радіації та гіпофункції щитоподібної залози. Відзначено, що санаторно-курортні фактори, головним з яких є слабомінералізована вода "Нафтуся", нормалізують фізико-хімічні параметри ротової рідини, не впливають на стан слизової оболонки порожнини рота. Наведено оцінку впливу олії з насіння амаранту на регенеративні процеси в слизовій оболонці рота.

         Обгрунтовано застосування лікувально-профілактичних засобів, що містять біологічно активні речовини з коренів цикорію, для корекції метаболічних змін, які відбуваються у слизовій оболонці порожнини рота у разі хронічного рецидивного афтозного та кандидозного стоматиту. Обгрунтовано рецептури, розроблено й опрацьовано за експериментальних і клінічних умов нові лікувально-профілактичні засоби, а саме: зубний еліксир "Цикорій" і "КальЦикор", який містить біологічно активні речовини (БАР) цикорію та цитрат кальцію. Встановлено, що БАР з коренів цикорію є інгібіторами процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, що посилюється у разі захворювань слизової оболонки порожнини рота. За результатами проведених експериментальних і клінічних досліджень показано, що використання розроблених засобів у комплексному лікуванні хворих зі стоматитами різної етіології сприяє зниженню інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, зростанню активності ферментів антиоксидантного захисту, прискорює швидкість слиновиділення, нормалізує мікробіоценоз порожнини рота, зменшує термін лікування, що доводить доцільність їх застосування для профілактики та лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота.

         Вивчено вплив вільнорадикальних процесів на регенерацію слизової оболонки порожнини рота після кріодеструкції, діатермокоагуляції та їх комбінованої дії. За результатами дослідження виявлено взаємозв'язок концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у тканинах слизової оболонки порожнини рота та зміни активностей ферментів системи глутатіона, а також їх спільний вплив на рівень проліферативних пластичних процесів після всіх видів деструкції тканин. За умов кріодеструкції спостережено найменший вміст продуктів ПОЛ у тканинах слизової оболонки та найшвидше їх зниження відносно контролю у порівнянні з діатермокоагуляцією та комбінованим впливом. Показано, що важливу роль у механізмі більш сприятливого загоєння ран після кріодеструкції відіграють вільно радикальні процеси, що регулюють перебіг тканинних метаболічних процесів. Встановлено достовірний зв'язок між темпами загоєння раневих дефектів після різнотемпературної деструкції, зміною якісного складу імунокомпетентних клітин та типами колагену в зоні впливу. На підставі проведених досліджень підтверджено доцільність застосування препарату "Плацентек" у комплексному лікуванні хворих на передракові та пухлиноподібні захворювання порожнини рота.

         Відображено виникнення реактивного сіалозоаденіту малих слинних залоз (РСМСЗ) порожнини рота у випадку гнійних запальних процесів, травматичних ушкоджень навколишніх м'яких тканин або відновлення жувальної ефективності частковими знімними протезами верхньої щелепи. Доведено, що наявна патологія залоз характеризується зниженням їх функцій, морфологічними змінами та підвищенням процесів перекисного окиснення ліпідів у тканинах залоз, зменшенням рівня секреторного імуноглобуліну А та лізоциму у секреті, що призводить до порушення місцевого захисту порожнини рота, а у віддалені терміни - до розвитку патології твердих тканин зубів і парадонта у пацієнтів. Розроблено додатковий лікувально-профілактичний комплекс, що складається із різного сполучення препаратів і методик залежно від патогенезу та клінічного прояву основного захворювання. Встановлено, що його дія спрямована на корекцію РСМСЗ, прискорення процесів гоєння уражених м'яких тканин порожнини рота. Доведено, що у даному випадку відбувається запобігання порушенню гомеостазу ротової порожнини, що у віддалені терміни є попередженням розвитку патології твердих тканин зубів і пародонта, сприяє адаптації пацієнтів до знімних пластинкових протезів верхньої щелепи.