Ще край наш припорошує снігом та вимочує холодними дощами, а українська нива Півдня вже піднялась зеленими рядами сходів озимих і прийняла у своє родюче лоно ярі. Та не лише від ниви, знаємо, залежать майбутні врожаї.

- Навіть за поганих погодних умов валовий збір зерна торік порадував, склавши 46,2 млн. тонн, - каже заступник директора Департаменту землеробства, начальник відділу зернових та технічних культур Мінагрополітики Леонід Сухомлин, оцінюючи стан і перспективи галузі вітчизняного рослинництва. – Цей рік, а погодні умови поки що посприяли збереженню озимих, має додати урожаїв. Наше завдання – валовий збір зернових із часом довести до 100 млн. тонн. Та нині мова про 80 млн. тонн. За рахунок чого цього можна досягти? Завдяки інтенсифікації виробництва, більш активному впровадженню прогресивних технологій по догляду за посівами сільгоспкультур, збільшенню внесення міндобрив, технічному переоснащенню галузі рослинництва.

Початок статті читайте, будь ласка, в №5-6.

Щоб знати адаптивний потенціал ячменю ярого в умовах центральної частини правобережного Лісостепу України, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН (МІП) щороку оцінює близько 100 внесених до Держреєстру та перспективних сортів селекції різних установ України та зарубіжжя.

Так, у 2009-2012 рр. досліджували рівень врожайності та норму реакції генотипу на зміну умов вирощування 36 сортів ячменю ярого (Реєстр на 2012 р.). Погодні умови за гідротермічними показниками за період досліджень не були оптимальними для вирощування цього ячменю, а 2009-2011 рр. виявились особливо жорсткими за лімітом вологи та нерівномірністю опадів у період вегетації.

Однак навіть за цих умов ряд сортів: Хадар, Юкатан, Водограй, Геліос, Здобуток, Псьол, Сонцедар, Еней, Командор, Авгій та Beatrix забезпечили середню врожайність за чотири роки у межах 47,7-43,1 ц/га. Вищу врожайність у відносно більш сприятливому 2012 р. (62,2-55,9 ц/га) відмічено у сортів: Парнас, Юкатан, Хадар, Псьол, Сонцедар, Авгій, Геліос, Командор, Здобуток, Лофант, Водограй, Beatrix, Kangoo, Malz, Balans та Sebastian.

Але для виробництва необхідною є не лише висока врожайність сорту в одному більш сприятливому році, а її відносна стабільність упродовж тривалого часу. Численними дослідженнями встановлено: рівень врожайності й пристосованість до умов середовища перебувають під різним генетичним контролем і є відносно незалежними. Тому середнє значення врожайності не завжди характеризує адаптивний потенціал сорту.

Хліборобське поле, прикрите снігом, ще вилежується до першого тепла, аби зігрітись і підготуватися до посіву ярих культур. Будуть тут і кращі зразки насіння вітчизняної селекції. І ті, що не одним роком себе добре зарекомендували в екстремальних кліматичних умовах, і нові.

Експертна рада слухала і радилась

Останні буквально днями попередньо презентовані на засіданні Еспертної ради Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, яке пройшло у стінах Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР).

Його директор Петро Василюк повідомив, що широкий і поважний загал Ради розгляне пропозиції, якими новими сортами сільгоспкультур має поповнитись Держреєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2013 році.

Завдяки Реєстру, варто зауважити: вибір у аграріїв є, аби суттєво збільшувати віддачу поля. Хоча, як наголосив, відкриваючи засідання, голова Експертної ради, директор Департаменту землеробства Мінагрополітики Олександр Демидов – запорука щедрих урожаїв не лише у високоякісному насінні, яке забезпечує найвищий економічний ефект. Важливе тут і використання прогресивних технологій у догляді за посівами, і збільшення внесень у розумних межах міндобрив, що загалом має привести нашу країну до щорічного валового збору зернових у межах не менше 80 млн. тонн.

Упродовж засідання він уважно слухав, коментував окремі виступи, брав на замітку для подальшого розгляду у Мінагрополітики конструктивні пропозиції вчених, скеровані на поліпшення вітчизняної селекційної роботи. А цього дня розглядали та затверджували роботу секцій по ярих культурах: «Ярі зернові, зернобобові та круп’яні», «Цукрові та кормові буряки», «Кормові культури», «Картопля», «Кукурудза та сорго», «Олійні культури» із наданням розкодованих рекомендацій членам Ради для їх обговорення.

Світлана Васьківська, завідувач відділу розгляду заявок, експертизи назви та новизни УІЕСР, зазначила, що у 2012-му видано 788 свідоцтв про держреєстрацію сортів рослин, 301 патент. За клопотаннями авторів видано 520 свідоцтв про авторство, зареєстровано 1632 документи заявок сорту рослин.

Хліборобське поле, прикрите снігом, ще вилежується до першого тепла, аби зігрітись і підготуватися до посіву ярих культур. Будуть тут і кращі зразки насіння вітчизняної селекції. І ті, що не одним роком себе добре зарекомендували в екстремальних кліматичних умовах, і нові.

Експертна рада слухала і радилась

Останні буквально днями попередньо презентовані на засіданні Еспертної ради Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, яке пройшло у стінах Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР).

Його директор Петро Василюк повідомив, що широкий і поважний загал Ради розгляне пропозиції, якими новими сортами сільгоспкультур має поповнитись Держреєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2013 році.

Завдяки Реєстру, варто зауважити: вибір у аграріїв є, аби суттєво збільшувати віддачу поля. Хоча, як наголосив, відкриваючи засідання, голова Експертної ради, директор Департаменту землеробства Мінагрополітики Олександр Демидов – запорука щедрих урожаїв не лише у високоякісному насінні, яке забезпечує найвищий економічний ефект. Важливе тут і використання прогресивних технологій у догляді за посівами, і збільшення внесень у розумних межах міндобрив, що загалом має привести нашу країну до щорічного валового збору зернових у межах не менше 80 млн. тонн.

Упродовж засідання він уважно слухав, коментував окремі виступи, брав на замітку для подальшого розгляду у Мінагрополітики конструктивні пропозиції вчених, скеровані на поліпшення вітчизняної селекційної роботи. А цього дня розглядали та затверджували роботу секцій по ярих культурах: «Ярі зернові, зернобобові та круп’яні», «Цукрові та кормові буряки», «Кормові культури», «Картопля», «Кукурудза та сорго», «Олійні культури» із наданням розкодованих рекомендацій членам Ради для їх обговорення.

Світлана Васьківська, завідувач відділу розгляду заявок, експертизи назви та новизни УІЕСР, зазначила, що у 2012-му видано 788 свідоцтв про держреєстрацію сортів рослин, 301 патент. За клопотаннями авторів видано 520 свідоцтв про авторство, зареєстровано 1632 документи заявок сорту рослин.

Його ім’я добре відоме науковцям і хліборобам України і далекого зарубіжжя. Життєвий шлях академіка Моргуна став шляхом невтомної праці і боротьби талановитої й мудрої людини, яка ще в юні роки чітко визначила свою мету, мобілізувала силу, енергію й обрала оптимальне рішення для її досягнення.

Володимир Васильович народився 10 березня 1938 р. у селі Новоселиця Чигиринського району на Черкащині. Закінчив Знам’янський сільгосптехнікум, а потім і агрономічний факультет Української сільгоспакадемії. Наукову діяльність Володимир розпочав студентом. У 1964-1967 рр. навчався в аспірантурі УСГА за спеціальністю «Генетика». Із 1974 р. став завідувачем відділу експериментального мутагенезу в Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР.

У 1986 р. вченого обирають директором Інституту фізіології рослин АН УРСР (згодом реорганізований в Інститут фізіології рослин і генетики НАН України). У 42 роки Моргун захистив докторську дисертацію, в 47 став членом-кореспондентом АН УРСР, а в 52 – академіком АН УРСР.

З ілюмінатору літака український простір здається безмежним. Немає сумнівів у тому, що нашої землі на всіх вистачить. Та, на жаль, практика доводить інше. У володінні одних – навіть гектари заповідних лісів. В інших – кроваві сотки, за які роками доводиться позиватися у судах, доводячи своє право власності на них.

Виявляється, жодне законодавство не може завадити сьогодні зловживанням державних чиновників чи злочинним схемам бізнесових структур. Якщо на Київщині звичайний селищний голова, за інформацією СБУ, може собі дозволити хабар у $3200, то в Алушті ця сума зростає удесятеро. Найгучніші земельні справи протягом останніх років на Київщині фігурували у Бородянському, Макарівському, Бориспільському районах.

Приміром, з хабаром у $90 тисяч правоохоронцям вдалося у столичному готелі «Київ» затримати навіть самого начальника Управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему у Київській області. Валюту чиновник вимагав за позитивний висновок від власників земельних ділянок Бориспільського району.

У Криму земельними оборудками грішать майже скрізь, але в Алушті, Алупці та Ялті – найчастіше і найнахабніше. Про це свідчать висновки прокурорських перевірок і резонансні затримання працівниками СБУ замішаних у земельних оборудках найвпливовіших керівників та політиків Криму. Дійшли, як то кажуть, «до ручки».

За допомогою до громадських правозахисників звертаються вже навіть міністри Міністерства охорони здоров’я. Вони визнають своє безсилля у боротьбі з рейдерством, пов’язаним із захопленням території дитячого протитуберкульозного санаторію ім. Боброва в Алупці. Приватники перекрили хворим дітям кисень – дорогу до моря! На її місці звели залізний паркан. МОЗ прохає місцеву владу долучитися до вирішення цього питання, бо судова Феміда у ньому зволікає, повідомляє ЛІГАБізнесІнформ. Хіба такі випадки поодинокі?

Місцеві органи виконавчої влади і самоврядування, за потурання органів контролю, продовжують і нині приймати незаконні рішення про надання земельних ділянок у власність та користування. Внаслідок протиправних дій корумпованих чиновників на містах, держава втрачає не тільки свої землі, а й значні кошти.

Зростання обсягів виробництва продукції рослинництва залежить від одержання високих урожаїв зернових культур. У сучасних умовах господарювання високоякісне насіння та сорт є одним із основних факторів підвищення урожайності культури, оскільки є носієм біологічних, генетичних і господарських ознак рослин.

Дослідами НДУ України встановлено, що до 30 % щорічного приросту врожайності зернових культур припадає на долю насінництва. Створення нового покоління сортів і гібридів дає змогу отримати не тільки високі врожаї сільгоспкультур, а й значно поліпшити якість продукції та її конкурентоздатність. Тому товаровиробникам необхідно особливу увагу звертати на вибір сортів.

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН вирощує і пропонує оригінальне та елітне насіння ярих культур наступних сортів.

Овес сорту Чернігівський 28. У Держреєстрі сортів рослин Росії з 1994 року, а України – з 1996 року для вирощування в зоні Лісостепу, Степу та Полісся України. Автори: Матрос О.П., Алексєєва В.А., Власенко В.О.

Маса 1000 зернин 36-42 г, плівчастість середня (23-25%). Посухостійкість добра, стійкість до вилягання порівняно висока, тільки при надмірному зволоженні в період вегетації і максимальному накопиченні зеленої маси посіви можуть вилягати. Середньо уражається корончатою і стебловою іржею, шведською мухою пошкоджується слабо. В конкурсному випробуванні станції врожайність сорту складала 450-500 ц/га зеленої маси у фазу колосіння або при повному дозріванні 50 ц/га. За даними польових дослідів Чернігівської обласної сільськогосподарської дослідної станції врожай зеленої маси сорту склав 420 ц/га, зерна - 48,8 ц/га.

Чи існує в Україні техніка вітчизняного виробництва, яка може конкурувати з зарубіжними аналогами? Що необхідно зробити, аби ця техніка купувалась українськими агровиробниками?  

Не так просто, виявляється, чітко й однозначно відповісти на ці запитання, особливо шукаючи вихід у лабіринтах багатообіцяючих програм, планів, стратегій розвитку вітчизняного машинобудування, які сьогодні обговорюються, розробляються, приймаються, запроваджуються на високому державному рівні.

Може, тому вітчизняний сільгоспвиробник як досі обирав, так і обирає переважно імпортні машини…

Зокрема, як нам повідомили в Департаменті інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Мінагрополітики, дійсно протягом останніх років замало конкретних заходів запроваджувалося для покращення якості, надійності, економічності вітчизняної агротехніки - і це негативно позначилося на її конкурентоспроможності. Відтак, зволікання з випуском машин, що відповідають сучасним вимогам, потягло за зобою заполонення 70% нашого ринку іноземними фірмами. 

Та після того, як координацію галузі сільгоспмашинобудування передали до сфери управління Мінагрополітики (що відбулося рік тому), зроблено, як вважають в аграрному відомстві, чимало для визначення основних напрямів подальшого розвитку сільгоспмашинобудування на основі державно-приватного партнерства.

Серед позитивних змін - звільнення підприємств сільгоспмашинобудування від оподаткування прибутку та сплати мита за ввезення комплектувальних виробів для виробництва сучасної техніки для села.

За останні 20 років кількість органічних добрив, що вносяться у ґрунт в нашій країні, зменшилась приблизно у 7 разів. Тому рослини забирають із ґрунту значно більше поживних речовин, ніж вноситься. В результаті щорічні втрати гумусу з ґрунтів за розрахунками вчених-ґрунтознавців становлять близько 20 млн. тонн. Якщо негайно не запровадити заходи зі збереження гумусу, то наша гордість - українські чорноземи - перетворяться на малородючі землі.

Досвід провідних аграрних країн показує: реальним шляхом зменшення втрат гумусу в ґрунтах і покращення їх родючості, який не потребує великих фінансових витрат, є підвищення ефективності використання пожнивних решток, що залишаються на полях після збирання урожаю. В цих країнах пожнивні залишки (стерня, стебла бур’янів, валки соломи) подрібнюються спеціальними машинами - подрібнювачами. Вони не тільки скошують пожнивні рештки, а й подрібнюють на частинки довжиною до 15 см і рівномірно розподіляють по полю.

Після такого подрібнення рослинні рештки надійно покриваються шаром ґрунту, навіть при його обробітку дисковими знаряддями, які зараз широко використовуються нашими хліборобами. Як результат, забезпечується розкладання рослинних залишків в анаеробних умовах і ефективне збагачення ґрунту органікою.

Зараз у переважній більшості наших господарств стерня кукурудзи, соняшнику і ріпаку, висота якої сягає 40 см, навіть плугами загортається не повністю. Валок соломи взагалі неможливо загорнути. Тому часто їх спалюють, а отже втрачається велика кількість органіки та знищується корисна мікрофлора.

Розроблений в ННЦ «ІМЕСГ» двоярусний подрібнювач рослинних решток ПР-4,5 забезпечує скошування рослин або їх залишків на двох рівнях (подрібнення здійснюється уже в процесі скошування). Розробка захищена патентом України.

Літр справжнього козиного молока екстра-класу сьогодні цінується не менше ніж 5 літрів коров'ячого. Відтак, власники 650 тисяч українських «дерез» мали б озолотитись. Але в реальності, як у відомій українській народній казці - ані сини, ані дід із бабусею так і не отримують з вередливої кози вигоди.   

Разом із тим, зарубіжні практики успішного козівництва лише іронічно посміхаються, коли чують від наших фермерів та одноосібників скарги на «невигідність» козиного бізнесу.

Зокрема, про проблеми, які заважають нам доїти з «корови бідняка» золоті монети, йшлося на круглому столі «Козине молоко - аспекти здоров'я та інвестування». Цей захід, який привернув увагу понад 150 бізнесменів, науковців і фермерів, організували консалтингове агентство «УкрАгроКонсалт» і Асоціація вівчарів і козівниківУкраїни під час міжнародної виставки «Agro Animal Show».

Не смердить там, де чисто

«У катастрофічному стані перебувають дрібні вітчизняні господарства, що спеціалізуються на козівництві», - такі оцінки непоодиноко лунали з вуст зарубіжних практиків. Здавалося, що і французи, і голландці, і німці дивляться на наш порожній ринок продуктів із козиного молока й диву даються: як на цьому не заробляти? У свою чергу, деякі наші аматори, що утримують кіз, скаржаться, що часто не можуть збути ані молоко, ані сир - мовляв, не люблять українські споживачі козині продукти, бо вони ніби мають неприємний присмак і запах.

«Неправда, - однозначно заперечує «український француз» мсьє Бернар Вілем, власник фермерського господарства «Шеврет» (Львівщина). - Від добре доглянутої племінної кози молоко абсолютно не тхне й не має якогось характерного неприємного присмаку. І масштабні козині ферми можуть бути високоефективними і в Україні, бо кози на 90% придатні для промислового розведення й утримання. Вони швидко звикають до нового технологічного обладнання, зокрема годувального, напувального, доїльного. А обладнання в нас просте та доступне за ціною».

Годівля свиней і ВРХ та дезінфекція тваринницьких приміщень – важливі компоненти у вирощуванні тварин. Своїм досвідом із цих питань поділились фахівці датської компанії на міжнародній науково-практичній конференції, яка відбулась у рамках ІІІ Міжнародної виставки тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show 2013» (м. Київ).

Дезінфекція

Особливо важливим чинником у зменшенні смертності тварин фахівці відзначили дезінфекцію тваринницьких приміщень і представили дезінфікуючий препарат, формула якого виведена в Данії ще у 1966 році. За словами Плашена Ніколова, головного спеціаліста з питань дезінфекції тваринницьких приміщень (Данія), препарат уже використовується в 50 країнах світу. Приміщення обробляють при тваринах. Бо продукт також має асептичні властивості й сприяє загоєнню ран, подряпин шкірного покриву тварин. При попаданні в кишково-шлунковий тракт, антисептик вбиває патогенну мікрофлору і покращує процеси травлення та фізіологічний стан тварин. Тому датські спеціалісти рекомендують українським аграріям шукати аналог препарату, який би мав такі властивості.

То яким саме має буди продукт для дезінфекції приміщень?

Впровадження у виробництво науково обґрунтованої системи контролю якості та обліку племінного матеріалу, вільного від «генетичного вантажу», є актуальною проблемою і необхідною складовою ефективного розвитку тваринництва України. А також важливим елементом міжнародних стандартів ICAR. Розвиток молекулярних технологій і науково-технічне забезпечення лабораторій генетичного контролю НААН дозволяють проводити комплексний моніторинг розповсюдження спадкових захворювань у стадах комерційних порід великої рогатої худоби для зниження репродуктивних втрат за умов збереження високого рівня молочної продуктивності тварин.

Інтенсифікація галузі молочного скотарства, згідно вимог ринкової економіки, відбувається головним чином за рахунок використання світового генофонду спеціалізованих порід ВРХ високого рівня продуктивності при застосуванні таких інтенсивних біотехнологій як штучне осіменіння, трансплантація ембріонів. Нарощування генетичного потенціалу в скотарстві пов’язано із виділенням і активним залученням до процесу відтворення стад обмеженої кількості кращих плідників – лідерів породи.

Та існує і зворотна сторона цієї медалі – разом із необхідними параметрами надою чи якості молока в стадах з обмеженою кількістю плідників починають знижуватися репродуктивні ознаки корів. Це стається через спонтанні аборти невиявленої етіології, випадки мертвонародженості, появи телят із вираженими вадами чи зниженим рівнем життєздатності у перший місяць після народження тощо. Все це призводить до суттєвих економічних втрат і недоотримання запланованого рівня продукції.

Кожному спеціалісту-твариннику - селекціонеру, представнику ветеринарно-медичної служби - добре відомо: головними причинами вищезазначених проблем є несприятливий ветеринарний фон – наявність інфекційних захворювань бактеріального, вірусного чи навіть паразитарного походження, що переважно передаються статевим шляхом при природньому заплідненні чи через сперму: хламідіоз, трихомоніаз, герпесвірус тощо. Якщо спеціалісти визнають, що ветеринарний фон у господарстві сприятливий, зазвичай звертають увагу на рівень годівлі та утримання тварин. Але у господарстві, як кажуть, «все спокійно», проте процедура «ремонту» стада стає суттєвою проблемою, кількість отриманих здорових телят невпинно знижується.

Можна будувати захмарні плани, розраховувати кількість добрив для максимального прибутку, поспішно завозячи дорогі засоби живлення й захисту, поки ціна не скочила, провадити всі ґрунтообробні роботи, засівати найкраще насіння. І очікувати рекордних урожаїв та грошового дощу…

Та це все лусне, як мильна кулька, якщо раптом виявиться, що ваші землі страждають на підвищену кислотність. А ви не провели належного вапнування. Можуть бути й солі зайві у ваших ґрунтах. А ви не шкодували грошей, кидали доволі фосфорних добрив, щоби зміцнити посухостійкість рослин. І нічого з цього не вийшло. Поле ваше висохло. Бо поживний фосфор до рослинних клітин так і не надійшов. Ґрунтові солі його пов’язали… «Якби ж вчасно загіпсували ґрунт…» - почухаєте потилицю поспіль. Але марно. Гроші, які ви непродумано вклали в землю, так ніколи й не повернуться.

Утім, необачні й часом катастрофічні втрати можна упередити ще до того, як щось плануватимете робити на вашому полі. Зайдіть до найближчого підрозділу державної установи «Центрдержродючість», і високопрофесійні фахівці, образно кажучи, «розкладуть всі карти» про ваше поле. А якщо ви помітите «білі плями» в складі ґрунту на деяких ділянках, де збираєтеся господарювати – замовте відповідні дослідження в цій же організації. Повірте, вкладені в аналіз ґрунту копійки убезпечать вас від втрат на тисячі гривень. Знаючи всю правду про «здоров’я» вашого наділу, ви отримаєте змогу вчасно нейтралізувати всі «небажані елементи»

З прийняттям Закону «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» в Україні започатковано формування законодавчої бази і науково-методичного забезпечення ведення органічного виробництва, в т.ч. у галузі бджільництва. Суміжний розвиток органічного виробництва з формуванням національної нормативної бази його сертифікації ставить нові вимоги щодо наукового забезпечення ведення цієї галузі в Україні. Важлива роль і провідне місце в цьому процесі належить науковим установам НААН, що активно співпрацюють з виробниками органічної продукції.