Це сьогодні Лідія Гловацька, виконавчий директор сільськогосподарського приватного підприємства «Злагода» (с. Висоцьк, Дубровицький р-н), впевнено почувається за кермом службової «Ниви»: без коліс, каже, вже й не уявляє свого щоденного життя… 

Рівно 33 роки тому, в своїх юних 16, вона вперше прийшла в це село із сусіднього хутора Хилін: приймайте, свекрухо, невісточку!

…То було кохання з першого погляду. Вона, дев’ятикласниця Ліда Костюкевич, з великою шкільною сумкою за плечима крокувала знайомою стежкою до школи – йти ж бо цілих 5 кілометрів! Випадково (а може, й ні?) зустрілася з трактористом, який розкидав добрива по мерзло-талому ґрунту: на календарі саме завеснів березень. Познайомились. Олександр щойно повернувся з армії й знову сів за кермо свого трактора.

Того ж дня Сашко Гловацький повідомив батькам: «У неділю засилаємо старостів на Хилін. Одружуюся!».

Тоді й скінчилася Лідина шкільна наука, розпочалися її життєві університети.

- Свекруха прийняла мене, як рідну: що допомогти, що підказати, яку мудру пораду дати… Але дуже вже хотілося мені мати свою власну хату. У Висоцьку було потужне, знане в районі та в області господарство імені Леніна. От його голова, Федір Якубович, і каже: «Дам я вам хату, якщо й ти підеш до нас у колгосп дояркою». Я пішла, не роздумуючи: вдома ж бо змалку за коровами доглядала. Щоправда, в господарстві поголів’я ВРХ тоді було майже 3 тисячі – це вам не домашня ферма, - гортає сторінки власної пам’яті Лідія.

Не пам’ятаю, де б ще так шкодував про обмаль та швидкоплинність часу. І де б люди так відверто спілкувалися з журналістом на будь-які теми, не тремтячи за свої слова й не лякаючись начальницького окрику. Не вірилося, що це не Німеччина чи Південна Корея, охайності яких ми звикли заздрити. Це ж рідна Україна. І це ж рідні українці, яких я відкривав для себе заново… 

А. Гордійчук: «Найкраще вкладати - в людей» 

У конференц-залі Хмельницького регіонального благодійного фонду «Зміцнення громад» зібралися небайдужі до проблем реабілітації дітей-інвалідів Шепетівщини. На кону 500 тис. грн. –  вартість проекту, який дасть шанс на краще життя для більш ніж 200 діток. Завдяки координації зусиль благодійного фонду «Зміцнення громад» до справи долучились громадські, владні, інформаційні та бізнесові організації регіону, а також закордонний партнер - Голландський християнський благодійний фонд «Oekroe». Керівники зібралися для підписання Меморандуму про співробітництво. Корпорація «Сварог Вест Груп» - один з підписантів, адже жодна з добрих справ на Шепетівщині не обходиться без неї вже 8 років поспіль.   

Протягом двох годин учасники заходу висловлювали свої думки та ставлення, обґрунтовували актуальність проекту та пропонували власні шляхи та способи його втілення. У результаті на офіційному документі було поставлено десять підписів та печаток, що засвідчували згоду кожного присутнього надати фінансову, матеріальну та інформаційну підтримку.     

     Пенсіонерка з Полтави, Лідія Петрівна Городнича, знає про Велику Вітчизняну не з розповідей. Її сім’ю війна ще й як зачепила своїм вогняним крилом.

     Найбільше дісталося чоловіку Лідії, нині покійному Олексію Лаврентійовичу Городничому. Він був демобілізований у Червону Армію в 1940 році, а повернувся додому тільки в 1946-му. Воював старшиною автороти у складі 25-го понтонно-мостового батальйону на Південно-Західному, Сталінградському, 1 і 2 Українських та 2 і 3 Прибалтійських фронтах. Будував понтонні мости, допомагаючи нашим військам долати водні перешкоди. Неодноразово був поранений, за форсування Дніпра нагороджений медаллю «За відвагу». З війни повернувся інвалідом, до того ж контуженим...

     25 листопада 2009 року Президент України Віктор Ющенко присвоїв звання Героя України міністру аграрної політики Юрію Мельнику.

    Відповідний указ гаранта держави №953 розміщено на офіційному президентському сайті.

    Герой України — найвищий ступінь відзнаки в Україні. Звання «Герой України» присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Герою України вручається орден «Золота Зірка» за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави — за визначні трудові досягнення.

    Віктор Ющенко вручив орден Держави міністру аграрної політики Юрію Мельнику за визначні особисті заслуги у реалізації державної аграрної політики, організації забезпечення продовольчої безпеки української держави, а також кільком робітникам агропромислового комплексу з нагоди урочистого заходу, присвяченого Дню робітників сільського господарства, який відбувся у столичному Міжнародному центрі культури і мистецтва «Жовтневий».

    Звання Героя України також присвоєно генеральному директору товариства «Панда» (Черкаська обл.) Генадію Бобову, голові спостережної ради товариства «Мрія Центр» (Тернопільська обл.) Івану Гуті, директору державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук» (Херсонська обл.) Вірі Найдьоновій, голові правління акціонерного товариства «Комбінат «Тепличний» (Київська обл.) Володимиру Чернишенку.

Академіку, знаному серед широкого загалу працівників АПК і політичної еліти, економісту і державному діячу - Віктору Петровичу Ситнику - виповнюється 70 років. Свої перші трудові університети у юнацькі роки Віктор Ситник пройшов на Харківщині.

У багатьох ресторанах України прагнуть привабити грошовитого клієнта не лише заморськими омарами чи суші, а чимось ближчим до нашої традиційної кухні, найсвіжішім, найніжнішим, наймолодшим.

Міністр аграрної політики України провів для журналістів центральних засобів масової інформації прес-конференцію. «Ринок зерна в 2008-2009 маркетинговому році» - так була визначена тема зустрічі.

Глибоко переконані: речі, про які говорив міністр, важливо знати всім аграріям. Тому надаємо практично повний текст сказаного Юрієм Мельником.

 Складові збиральної кампанії

- Безперечно, головна тема сьогоднішнього дня, сьогоднішньої роботи Міністерства аграрної політики – підготовка і проведення збиральної кампанії, створення умов для ефективного проведення збиральних робіт.

Ми повинні вийти на прогнозовані та заплановані результати з одного боку. З іншого – достатнє насичення ринку зерна з точки зору внутрішніх потреб і відновлення наших позицій як світового експортера зерна. Це головне завдання, для вирішння якого зроблено в цьому році дуже багато всіми, хто безпосередньо працює в сільськогосподарському виробництві.