Головний лікар ветеринарної медицини птахофабрики «Київська» Володимир Пономаренко вважає, що птицю слід вакцинувати «максимально, скільки це потрібно, і мінімально, скільки це можливо».

Пане Володимире, розкажіть, будь-ласка, якою має бути схема вакцинації товарного поголів’я несучки.
- Подальше укрупнення господарств і глобалізація ринку потребують дедалі більшого вдосконалення схем вакцинації. Для кожного господарства вона має бути підібрана індивідуально. Те, що добре спрацьовуватиме в одному місці, може зовсім не підійти в іншому. Багато залежить від того, як саме у господарстві побудований технологічний цикл, як проводиться посадка у цеху молодняку, які проблеми характерні саме для цього господарства. Проти усіх наявних на птахофабриках хвороб вакцинувати птицю неможливо. В основному профілактика проводиться проти тих хвороб, що завдають найбільших економічних збитків. У разі деяких інфекцій легше і дешевше вилікувати захворілу птицю, ніж витрачати кошти на дорогі вакцини. Найкраще вакцинувати птицю максимально, скільки це потрібно, і мінімально, скільки це можливо.
Що стосується нашого підприємства, вакцинуємо птицю проти віспи, синдрому зниження яйценосності, хвороби Ньюкасла, Гамборо, інфекційного ринотрахеїту, інфекційного бронхіту, ларинготрахеїту.
На 3–4-ту добу птицю вакцинуємо інактивованою вакциною проти хвороби Ньюкасла, на 10–11-ту – живою інтраназально, на 14-ту добу птиця вакцинується проти інфекційного бронхіту. 35-та доба – інфекційний ринотрахеїт, 46-та доба – бронхіт, 50-та – хвороба Ньюкасла, 56-та – інфекційна кориза, інфекційний ларинготрахеїт, 62-га доба – інфекційний енцефаломієліт, 70-та – варіантний штам проти інфекційного бронхіту. Вакцинація проти хвороби Гамборо проводиться після розрахунку дати вакцинації (для цього відбираємо проби і визначаємо рівень материнських антитіл, період їх напіврозпаду). Між материнськими антитілами і вакциною є інтерференція. Якщо рівень материнських антитіл буде високим, це призведе до інактивації вакцинного вірусу, і птиця залишиться без імунітету проти хвороби Гамборо. Перед вакцинацією проти хвороби Ньюкасла теж необхідно проводити такі дослідження і визначати, коли птиця буде готова до вакцинації. Так, період напіврозпаду материнських антитіл у несучки становить 5 діб.
Птахофабрика «Київська» – одне з небагатьох господарств, що вакцинує птицю проти гемофільозу. Що вас наштовхнуло на таке рішення, чи виявилося воно виправданим?
- Це захворювання часто плутають з пневмовірусом через дуже схожі клінічні картини. Виявити гемофільоз можна за допомогою ПЦР діагностики, клініки і патологічної картини.
Лікувати птицю від цього захворювання не дешевше. У перехворілої птиці виробляється нестійкий імунітет, тобто можливе повторне захворювання, рецидиви. При цьому витрачаються суттєві кошти на лікування птиці, у неї знижується продуктивність, стійкість до хвороб тощо. А оскільки господарство намагається йти шляхом мінімального використання антибіотиків – вирішили за краще вакцинувати птицю. Для нас це виявилось більш економічно обґрунтовано.

Яких заходів слід вживати, перш ніж проводити вакцинацію? Як краще підготувати птицю?
- Перш ніж проводити вакцинацію птиці, необхідно визначитися зі схемою вакцинації, а також провести аналіз проблем, що існують у господарстві. Не слід вакцинувати птицю від усіх можливих хвороб, краще знати основні загрози і страхуватися саме від них. Тобто до початку вакцинації слід визначити, які збудники циркулюють у господарстві, і підтвердити це лабораторно. За допомогою серологічного моніторингу можна побачити сероконверсію, яка виявляється після контакту з тим чи іншим збудником інфекційного захворювання, провести молекулярну діагностику методом ПЦР тощо.
Вже після комплексного обстеження можна приймати рішення про застосування вакцин. Є захворювання, які дуже схожі за клінікою, патологічною картиною тощо, і це суттєво ускладнює диференційну діагностику.
За день до вакцинації та через день після неї проводимо випоювання птиці антистресовими препаратами.

Що забезпечує ефективність проведеної вакцинації, крім якості самого препарату? Чого слід уникати у період вакцинації птиці?
- Важливо у період підготовки, а також після вакцинації птахопоголів’я не проводити санації систем водопостачання. За 4–5 діб до вакцинації ми перестаємо використовувати підкислювачі (органічні кислоти), щоб ці препарати не інактивували вакцину. З тієї ж причини у цей період не використовуємо дезінфектанти. Даємо птиці тільки комплексні вітамінні препарати. За дві години до вакцинації ми випорожнюємо систему водопостачання. Іноді робимо продування за допомогою компресора, щоб у ній напевно не лишалося води.
Для вакцинації ми спочатку готуємо маточний розчин з половини вакцини, випоюємо його птиці, потім через деякий час розводимо другу половину. Так протягом 1,5 год. птиця випиває потрібну дозу. Ця схема дозволяє нам зберігати максимальну активність вакцин. Вакцинний вірус, знаходячись довгий час у воді, під впливом різних факторів  може втрачати свою активність. Наявність високої кількості мінералів і металів у воді знижує активність вакцинного вірусу і погіршує якість вакцинації (при застосуванні методу випоювання).
Проти респіраторних захворювань найкращий ефект забезпечує вакцинація аерозольним методом. На жаль, при такому способі вакцинації ми не завжди можемо побачити титри антитіл під час серологічного дослідження. При вакцинації спреєм отримуємо спочатку клітинний імунітет, який проявляється у місці введення вакцини, а вже потім гуморальний.
Поширеною помилкою при аерозольній вакцинації буває неправильно підібраний розмір краплі спрею. Якщо таке трапляється при вакцинації добових курчат, збільшується падіж птиці, оскільки у неї пошкоджуються альвеоли. Розмір краплі регулюється за допомогою різних насадок та підбирається індивідуально для кожного віку птиці, певного захворювання.
Не менш важливо правильно підготувати робочий розчин для вакцинації. Якщо птиця утримується у кліткових батареях – треба докласти зусиль, щоб рівномірно розподілити розчин, бо перегородки клітки перешкоджають цьому. Тому догляду за обладнанням повинна приділятись пильна увага.
Аерозольну дезінфекцію мають проводити досвідчені фахівці. Тут безліч нюансів. Наприклад, треба вибрати правильний темп проходження по пташнику під час вакцинації, щоб досягти рівномірного розподілення вакцини. У нашому господарстві за кілька днів до вакцинації проводяться так звані тренування, коли фахівці, що здійснюватимуть вакцинацію, проходять по корпусу, розприскуючи замість вакцини дистильовану воду. Таким чином вони вчаться правильно обирати темп.
Паралельно повинно йти дві людини – одна з одного боку кліткової батареї, інша з другого. Так досягається рівномірне покриття. Важливо, щоб вони йшли в однаковому темпі і, що головне, використовували однаковий об’єм розчину. Зазвичай для проходження усього пташника необхідно близько 1,5 год.

Як часто на птахофабриці «Київська» доводиться стикатися з побічними післявакцинальними реакціями у птиці, чи можна їх мінімізувати?
- Якщо вакцинація проводиться в епізоотично неблагополучному господарстві, можуть виникати серйозні ускладнення, які призводитимуть до збільшеного падежу птиці. Або ж у птиці може спостерігатись місцева реакція – сльозоточивість, пошкодження дихальних шляхів тощо. Тому слід вакцинувати тільки клінічно здорову птицю. Якщо схема вакцинацій буде підібрана правильно, ускладнень не має бути.
Ми використовуємо м’які вакцини проти хвороби Гамборо з пробивним титром 250. Деякі ветлікарі, щоб убезпечитися, використовують проміжні плюс або ж гарячі вакцини. При цьому у птиці часто спостерігається пригнічення.
Масляні вакцини у себе на підприємстві практично не використовуємо через те, що існує високий ризик виникнення ускладнень. У більшості випадків використовуємо інактивовані водно-масляні вакцини.
При вакцинації водно-сапроніновою вакциною у птиці спостерігається больова реакція. Від шоку птиця присідає, при цьому знижується фізична активність, поїдання корму тощо. Ефект триває 1–2 доби. При розтині місць введення препарату виявляють желеподібний набряк. У вакцинованої птиці цей набряк розсмоктується впродовж двох тижнів.
Крім того, не бажано в те місце, куди вводилась водно-сапронінова вакцина, вводити водно-масляну.

Вікторія Дичаковська

журнал "Наше Птахівництво" січень, 2013 року

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі "Наше Птахівництво" та інтернет сторінці журналу за адресою http://www.agrotimes.net/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України "Про авторське право та суміжні права".

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал "Наше Птахівництво" з гіперлінком http://www.agrotimes.net/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.