|
Керівник області звернувся до районних засобів масової інформації з пропозицією підтримати кооперативний рух на селі
|
|
|
|
ЛОДА, Середа, 26 грудня 2012, 21:10  Ви перебуваєте найближче до села, знаєте безліч його проблем, тому, якщо саме ви розповісте про можливості його розвитку, розвієте страхи селян перед кооперативними об’єднаннями та організацією такого бізнесу – село матиме нагоду зажити новим життям.
З такою пропозицією до районних засобів масової інформації звернувся голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк на урочистому підведенні підсумків Регіональної програми підтримки ЗМІ, що відбулось 26 грудня у Львівській облраді.
Керівник області наголосив, що влада йтиме назустріч селянам у розвитку кооперативного руху, зокрема, допомагатиме в організації стартових видатків, створенні документації, напрацюванні програми та ін. Він також розповів, що в області у приватному володінні є ще близько 200 тис.га землі, яку власникам потрібно зберегти, об’єднуючись у кооперативи.
«Ми можемо робити багато проектів, будувати дороги, стадіони аеропорти і таке інше, але враховуючи той стан, в якому перебувають сільські території, безробіття, безліч соціальних проблем, я б хотів, щоб цей комплекс добрих справ ми перенесли в село. Ми хочемо, щоб села зажили новим життям, запрацювали будинки просвіти і найголовніше, щоб там була робота. Нам слід берегти наш край», – резюмував Михайло Костюк.... |
|
Детальніше...
|
|
Підбито підсумки діяльності Громадської ради при Львівській ОДА у 2011-2012 роках
|
|
|
|
ЛОДА, Середа, 26 грудня 2012, 17:56 26 грудня у Львівському Палаці мистецтв відбулося засідання Громадської ради при Львівській облдержадміністрації.
На початку засідання голова Громадської ради Зеновій Бермес прозвітував про діяльність Громадської ради протягом 2011-2012 рр. Він наголосив, що сьогодні діюча Громадська рада була першою і працювала в непростих умовах.
Зокрема, з його слів, лише з приходом Михайла Костюка на посаду голови облдержадміністрації, Громадській раді було виділено приміщення, а її засідання систематично відвідували заступники голови облдержадміністрації.
До активу Громадської ради Зеновій Бермес відніс розгляд таких питань: запровадження у Львові нової транспортної схеми; виявлення у місті причин неприємного запаху; про науковий потенціал Львівщини та впровадження наукових розробок в розвиток регіону; про стан інвестиційної політики на Львівщині та шляхи її покращення; про стан та проблеми збереження культурної спадщини Львівщини. В кінці січня 2013 року на чергове засідання Громадської ради буде винесено питання агропромислового комплексу та соціального розвитку села.
Серед проблем функціонування Зеновій Бермес виокремив такі: не всі члени Громадської ради мали бажання в ній працювати, тому близько 40 представників інститутів громадянського суспільства було виключено зі складу ради за пропуск двох і більше засідань; недосконалість положення про Громадську раду; багато комісій не змогли показати ефективну роботу. Тому при формуванні нового складу Громадської ради необхідно врахувати всі ці помилки.
Відтак після тривалого обговорення прийнято рішення інформацію-звіт Зеновія Бермеса взяти до відома.
Останнім під час засідання розглянули питання створення ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування нового складу Громадської ради при облдержадміністрації. З даного питання виступила заступник начальника управління – начальник відділу зв’язків з громадськістю головного управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації облдержадміністрації Марія Вагіла. Присутні на засіданні обрали ініціативну групу у складі 15-ти осіб. Перше засідання ініціативної групи заплановано провести наступного тижня.... |
|
Детальніше...
|
|
У січні відбудеться чергове підвищення розміру пенсійних виплат
|
|
|
|
ЛОДА, Середа, 26 грудня 2012, 14:37 Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2013 рік”, з 1 січня 2013 року збільшуються соціальні стандарти, які впливають на розмір пенсій, а саме : прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць – 1108.00 грн., прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – 894,00 грн., мінімальна заробітна плата - 1147,00 грн., – інформує Головне управління ПФУ у Львівській області.
Мінімальний розмір пенсії за віком, яка призначена до 01.10.2011 року, за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, а мінімальний розмір пенсії за віком, яка призначена або перерахована з урахуванням стажу та заробітку після 01.10.2011 року за наявності у чоловіків 35, а у жінок – 30 років страхового стажу встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тобто з 1 січня 2013 року мінімальний розмір пенсії становитиме – 894 ,00 грн ( з 1 грудня 2012р. становив 884 грн )
Виходячи із зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2013 року відповідно зростуть і розміри надбавок та підвищень до пенсій, що розраховуються у відсотках до цього показника, а саме:
• пенсій за особливі заслуги відповідно до Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”;
• підвищення дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ;
• підвищень, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту” та доплати до підвищень ;
• мінімальних розмірів пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб ”;
• надбавки на утриманців відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” ;
• підвищень, передбачених Законом України “Про жертви нацистських переслідувань” ;
• додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та компенсаційної виплати за втрату годувальника відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ;
• мінімальних розмірів пенсій по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС ;
• щомісячної державної адресної допомоги інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ;
• державної соціальної допомоги на догляд інвалідам війни з числа військовослужбовців 1,2,3 груп та інших інвалідів війни 1,2,3 груп ;
• щомісячної державної адресної допомоги інвалідам війни та учасникам бойових дій ;
• мінімальних розмірів пенсії непрацюючим шахтарям, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці”
• доплати до пенсії за втрату годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання .
Виходячи із розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць проводиться перерахунок надбавки, передбаченої Законом України “Про донорство крові та її компонентів ”, яка становитиме з 1 січня 2013 року – 110,80 грн ( 1108,00 * 10% ).
Перерахунок пенсійних виплат у зв”язку зі зміною прожиткового мінімуму органами Пенсійного фонду області буде проведений автоматизованим способом. Уже в січні понад 600 тис. пенсіонерів області отримають пенсію у збільшеному розмірі.... |
|
Детальніше...
|
|
Наприкінці року«Галичанка» проведе у Львові два матчі з лідером Суперліги – командою “Карпати” з Ужгорода
|
|
|
|
ЛОДА, Середа, 26 грудня 2012, 11:02 28-29 грудня у Львові відбудуться змагання 14 та 15 турів чемпіонату України з гандболу серед жіночих команд Суперліги. Львівська «Галичанка» у двох матчах прийматиме лідера турнірної таблиці – команду «Карпати» з Ужгорода.
На даний час «Галичанка» посідає другу сходинку в Чемпіонаті України й відстає від «Карпат» всього на одне очко. Отож «західне дербі» буде напрочуд складним, принциповим та вкрай цікавим!
Запрошуємо всіх любителів гандболу у п’ятницю, 28 грудня, о 17.00 год. та в суботу, 29 грудня, об 11.00 год. переглянути матчі львівської жіночої гандбольної команди в ігровому залі спортивного комплексу Львівського національного університету імені І. Франка (вул. Черемшини, 31).... |
|
Детальніше...
|
|
У Львові відкрилася виставка, присвячена 75-річчю від дня народження В’ячеслава Чорновола
|
|
|
|
ЛОДА, Середа, 26 грудня 2012, 07:45 24 грудня у приміщенні Музею визвольної боротьби України відкрилася виставка, присвячена 75-річчю від дня народження В’ячеслава Чорновола під назвою «В’ячеслав Чорновіл: політик, правозахисник, журналіст», – інформує управління культури Львівської облдержадміністрації.
На виставці представлено фотографії і документи різних періодів діяльності: журналістської, публіцистичної, політичної від юнацьких років до трагічної загибелі у 1999 році, а також, матеріали, про увічнення пам’яті видатного політика Незалежної України.
Частина виставки присвячена журналістській діяльності В’ячеслава Чорновола, адже саме як журналіст він розпочав свою політичну кар’єру, багато дописуючи до газет ще у студентські роки. Неперевершений чарівник публіцистичного жанру, В’ячеслав Чорновіл назавжди залишиться совістю і символом української журналістики.
На виставці також представлено видання «Смолоскип», у якому побачили світ як твори В. Чорновола так і його соратників і однодумців.
У 1960 – 1963 рр. доля пов’язала В’ячеслава Максимовича зі Львовом. Тут він працював на Львівській студії телебачення спершу редактором, згодом – старшим редактором передач для молоді. Виступав як літературний критик, досліджуючи творчість Т. Шевченка, В. Самійленка, Б. Грінченка.... |
|
Детальніше...
|
|
ДП «Львіввугілля» отримає 90 млн грн на закупівлю обладнання для переоснащення лав шахт
|
|
|
|
ЛОДА, Середа, 26 грудня 2012, 01:20 До нового 2013 року ДП «Львіввугілля» отримає близько 90 млн грн на закупівлю обладнання для переоснащення лав шахт, – про це повідомив перший заступник голови Львівської ОДА Богдан Матолич за результатами зустрічі 24 грудня новопризначеного віце-прем’єр-міністр України Юрія Бойка з генеральними директорами шахт України, в тому числі й ДП «Львіввугілля», а також представниками від Донецької, Луганської та Львівської обласних державних адміністрацій.
За словами Богдана Матолича, під час зустрічі Юрій Бойко зазначив, що останнім часом змінилася структура вимог шахтарів.
«Якщо вони колись говорили в основному про зарплату, то зараз на передній план поставили питання про оснащення лав шахт. Це досить проблематичне питання, так як необхідно практично кожну лаву оснастити дорогим обладнанням, вартість якого сягає понад 200 млн. грн. Я почув відповідь, що до нового року ДП «Львіввугілля» отримає близько 90 млн. грн. на закупівлю такого обладнання. На сьогодні представники вже є на заводах днями мають надійти кошти. Тому маємо надію, що новий 2013 рік почнеться із переоснащення таких лав», – відзначив Б. Матолич.
Також перший заступник голови Львівської ОДА додав, що ДП «Львіввугілля» несло великі збитки у зв’язку з тим, що в його складі є дві шахти, які сьогодні вугілля не видобувають: «Це шахти «Зарічна» і «Візейська», які є в стані ліквідації. Керівництво Міненерго України пообіцяло, що вони будуть переведені у структуру окрему під назвою «Вуглереструктуризація». Ця структура має певні кошти, закладені у Державному бюджеті на 2013 рік і за рахунок цих коштів вони будуть реструктуризовуватись у 2013 році. А ті 90 млн., які тратило щорічно ДП «Львіввугілля» підуть на розвиток підприємства», – підсумував Б. Матолич.... |
|
Детальніше...
|
|
Вугільні шахти Львівщини матимуть перспективи на збут своєї сировини виробникам електроенергії у 2013 році, – Б.Матолич
|
|
|
|
ЛОДА, Вівторок, 25 грудня 2012, 22:06 Відповідно до Меморандуму, який буде розглянуто 26 грудня, між Кабінетом Міністрів України та виробниками електроенергії, котрі працюють на вугіллі, перспективи на збут своєї сировини у 2013 році матиме Державне підприємство «Львіввугілля», і зокрема ДВАТ «Шахта «Надія». Також, за умови підписання цього документу, окрема частина вугілля, видобутого на шахті «Надія», йтиме на вироблення коксу для металургійних комбінатів. Про це вчора, 24 грудня, йшлося під час зустрічі віце-прем’єр-міністра України Юрія Бойка із генеральними директорами шахт України та представниками Львівської, Донецької, Луганської облдержадміністрацій, – повідомив перший заступник голови Львівської ОДА Богдан Матолич.
Богдан Матолич також розповів, що сьогодні вугіллям заповнені усі склади ДП «Львіввугілля» та шахти «Надія» (вона не входить до складу цього державного підприємства), а також те, що профіцит вугілля в Україні складає більше 5 млн. тонн. «Це тому, що знову змінилась структура і власники підприємств із виробництва електроенергії, зокрема, теплових електростанцій. Для прикладу, власником Добротвірської ТЕС став ДТЕК, відтак сюди привозять вугілля з Павлодара Донецької області. Тому вугілля ДП «Львіввугілля» є не витребуваним і лежить на складах», – зазначив він.
Перший заступник очільника Львівської області також повідомив, що Львівщина буде включена до Проекту, який передбачає заміщення природного газу вітчизняним вугіллям та фінансується Китаєм: «Вчора ми домовились із першим заступником Міністра вугільної промисловості Ігорем Поповичем, що Львівську область буде включено до проекту, який фінансує Китай. Сьогодні якраз цей проект вартістю 3,6 млрд. дол.США. перебуває на розгляді у Києві. Він розрахований на окремі території України, однією із яких буде й Львівщина. До слова, у нас є декілька таких проектів в області, зокрема Львівська ТЕЦ-2 має переоснаститись та перейти на водо-вугільну суміш, а також котельна в Червонограді і Сокалі».... |
|
Детальніше...
|
|
Студенти Львівщини зібрали кошти на обладнання для новонароджених малят
|
|
|
|
ЛОДА, Вівторок, 25 грудня 2012, 18:49 В межах благодійного проекту “Не будь байдужим…” управління з питань сім’ї та молоді Львівської облдержадміністрації спільно із Студентською радою при Львівській облдержадміністрації зібрали кошти на закупівлю обладнання для новонароджених, які перебувають у Львівському обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом.
Збір коштів розпочався в межах проекту “Симфонія світла”, який відбувся 5 грудня у Львівському драматичному театрі імені Лесі Українки до відзначення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Члени Студентської ради при Львівській обласній державній адміністрації продовжували збір коштів у найбільших вищих навчальних закладах міста Львова до 23 грудня 2012 року.
На отримані кошти благодійники придбали 4 ваги для новонароджених малят, які подарували у Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, що знаходиться на вулиці Лисенка, 46.
Закуплені подарунки завідувачці амбулаторно-поліклінічним відділенням Ірині Чайці передали співголова Студентської ради при Львівській облдержадміністрації Наталія Шегда та координатор акції, голова ради курсантсько-студентського самоврядування Львівського державного університету внутрішніх справ Юлія Гавриляк.
Благодійний студентський проект “Не будь байдужим…” й надалі продовжуватиме свою діяльність.... |
|
Детальніше...
|
|
Виступ Президента України на засіданні Ради регіонів
|
|
|
|
ЛОДА, Вівторок, 25 грудня 2012, 18:48 Шановні колеги, порядок денний сьогоднішнього засідання у нас дуже короткий.
Але нам треба буде не тільки сьогодні поговорити про результати виконання стратегій - і регіональних, і Державної стратегії розвитку, але більше нам треба буде поговорити про завдання за 2013 рік. Тому я вважаю, що ми зробимо короткий екскурс в 2012 рік, який вже минає. І коли ми говоримо про цей рік, можна сказати, що цей рік, якщо порівняти з життям людини, то умовно можна сказати, що це рік повноліття нашої держави. І яким він був для нас, для кожного українця, держави в цілому – нам треба поговорити. Можна сказати, що він був дуже і дуже непростим.
Тому які були у нас надії, невдачі, які були досягнення, розчарування, помилки – нові чи старі – нам треба буде про це поговорити. І, безумовно, потрібні нові плани. Ми повинні дивитися в майбутнє. Але нам потрібно зорієнтуватися, чого ми очікуємо, яка ситуація у світі.
Тому я пропоную поглянути на підсумки цього року не просто як на набір показників та індикаторів, але подивитися як на ще одну віху нашого життя.
Ми не можемо дивитися на 2012 рік окремо, ми повинні на нього подивитися з огляду на два-три роки нашого минулого життя. Що нам вдалося зробити, що не вдалося. Переконаний, що події, які визначали ці віхи життя, були для нас дуже значними. І той досвід, який ми придбали за цей час, нам треба буде використовувати і в майбутньому.
Які ж це були результати? Перш за все, у 2012 році тривали переговори з нашими сусідами і стратегічними партнерами – з ЄС, країнами СНД. Йшло формування економічних «правил гри» на довгострокову перспективу.
Було парафовано Угоду про зону вільної торгівлі та політичну асоціацію з Євросоюзом, ратифіковано Угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД.
За великим рахунком, це унікальна подія для України, яка відкриває шлях до реалізації ідеї спільного простору розвитку, де Україна відіграватиме роль єднальної ланки між ЄС та країнами євразійського регіону.
Реалізовано безпрецедентну за обсягами інвестицій та кількістю інфраструктурних проектів програму підготовки до Євро-2012.
Спільно з Польщею ми успішно провели європейський чемпіонат з футболу і отримали визнання світу як добрі господарі. А подія була, без перебільшення, світового значення.
Але поряд із цим хочу відмітити і той унікальний досвід, який ми отримали вперше за роки незалежності при здійсненні такого великого проекту. Цей досвід масштабних програм розвитку, які дають системний ефект для усієї економіки країни, нам треба буде використати і в подальшому дивитися, як нам розгортати великі інвестиційні проекти у країні, які позитивно впливатимуть на економіку і життя людей.
Створення нової інфраструктури країни, проведення структурної перебудови економіки, трансформації оборонно-промислового комплексу, формування національної інфраструктури культури та здорового способу життя, створення сучасного житлово-комунального сектору – це неповний набір тих напрямків, якими нам треба буде займатися.
У 2012 році були розгорнуті широкомасштабні реформи за напрямом дерегуляції та спрощення умов ведення бізнесу, реалізовано пакет соціальних ініціатив, розпочато реформи у сфері стимулювання розвитку реального сектору економіки та охорони здоров’я.
Почала роботу Конституційна Асамблея. Ця новація забезпечує широкий і фаховий діалог щодо глибоких конституційних змін, оптимізації політичної системи, створення нових засад розвитку самоврядування, судової системи, інститутів прямої демократії.
Переконаний, що часи, коли зміни до Конституції вносились лише під впливом політичної кон’юнктури, як результат компромісу вузького кола політичних лідерів, назавжди відійшли в минуле.
Ми повертаємо Конституції глибокий історичний зміст – бути основою національної самоврядності в якості «суспільного договору» щодо нашого майбутнього, стосунків громадян і державної влади, гарантій і прав для кожного громадянина, перспектив розвитку України як складової сучасної європейської цивілізації.
Нарешті, в цьому році відбулись вибори до Верховної Ради України сьомого скликання.
Громадяни обрали парламент на новій законодавчій основі, віддавши свої голоси не лише партіям, але й кандидатам у мажоритарних округах.
Цей парламент більш об’єктивно відображає ідеологічні уподобання та вимоги виборців.
Без сумніву, за своїм складом Верховна Рада стає багатополярним центром публічних політичних дискусій.
Тому, як то кажуть, «монополія на істину» однієї політичної сили чи навіть коаліції виглядає просто нереально в таких умовах.
Але водночас маю надію, що Верховна Рада буде більш відповідальною за результати діяльності. Адже за кожною парламентською партією і за кожним депутатом від мажоритарного округу – тисячі виборців, які розраховують на чесну і відповідальну роботу.
Виборці голосували в 2012 році не за барикади та революції, а за чесну політику, економічне піднесення, стабільність у країні, за діалог щодо майбутнього.
Саме тому ці вибори відбулись без потрясінь та протистояння.
У свою чергу, порушення та нечесна гра з боку окремих політиків та чиновників під час підрахунку голосів у кількох округах… Але я вважаю, що ми це зрозуміємо після детального розслідування, яким сьогодні займаються наші правоохоронні органи. І я як Президент, безумовно, триматиму хід цього розслідування під особистим контролем.
Водночас розраховую на те, що в наступному році Президент, Верховна Рада, Уряд, Національний банк, регіональна влада будуть діяти на основі порозуміння і згідно спільного «порядку денного». Тільки це дасть нам успіх, я в цьому переконаний.
У цілому 2012 рік засвідчив – ми вивели країну на траєкторію керованого, неконфліктного розвитку.
Часи, коли політична боротьба визначально впливала на економіку та зовнішню політику, залишились в минулому.
Про це свідчить і той факт, що парламентська виборча кампанія відбулась практично в усіх регіонах цивілізовано і в демократичному форматі. Як я казав, були поодинокі окремі випадки, з якими ми також повинні розібратися і зробити відповідні висновки.
Шановні колеги!
Нагадаю вам, що ще рік тому Україна і вся міжнародна спільнота розраховували на те, що колективними зусиллями вдасться подолати виклики глобальної кризи, створити дієві механізми колективної взаємодії в економічній та геополітичній площинах.
Нам усім дуже хотілося якісного перелому.
Реалізуючи курс на модернізацію України, ми тісно пов’язували наші національні плани з економічними фінансовими очікуваннями міжнародної спільноти.
На жаль, мушу констатувати: 2012 рік не виправдав надій світової спільноти на позитивний поворот.
Продовжує накопичуватись негативний кризовий потенціал у світових економічних центрах, що особливо проявляє себе в економіці Європейського Союзу.
Після буремних подій в Північній Африці та на Близькому Сході, що тривалий час сприймалися багатьма як початок модернізаційних змін, ситуація в цих регіонах загострюється та загрожує новими потрясіннями.
Посилюються відцентрові тенденції практично в усіх куточках світу.
На фоні загострення соціальних проблем та економічного песимізму все більш відчутним стає вплив старих ідеологічних кліше – націоналізму, націонал-соціалізму, авторитарних утопій з їх надією на одного, як кажуть, «вождя-рятівника». Це також зараз відмічається.
Світовий бізнес, стикнувшись з новими ризиками, згортає свою активність навіть у відносно стабільних економіках, намагається врятувати свої фінансові ресурси і не поспішає інвестувати в нові технології та виробництва.
Відповідно, національній капітал все сильніше відчуває дефіцит кредитно-інвестиційної підтримки та перспективного партнерства.
Про що свідчать всі ці тенденції? Які висновки ми маємо зробити для України?
Перш за все, маємо усвідомити, що в найближчі роки національні уряди і бізнес будуть вимушені більшою мірою покладатись на власні сили та можливості, проводити максимально прагматичну політику.
Використовувати зовнішні можливості не стільки для розгортання свого зовнішнього впливу, скільки для посилення своїх позицій у власній економіці, на внутрішньому ринку та на ринках своєї традиційної присутності.
По-друге, майбутнє кожної країни залежатиме від ефективної реалізації модернізаційних стратегій в умовах глобальної кризи, від швидкості та якості змін.
Зволікання, очікування кращої кон’юнктури – це шлях до нових криз.
Лише прискорені зміни, рішучість дій та забезпечення широкої соціальної підтримки, широкої національної громадянської «платформи реформ» забезпечать успіх.
Хочу підкреслити – така підтримка потрібна усім без винятку напрямкам модернізації – від сектору безпеки та медицини, до освіти та широких підприємницьких кіл.
Маємо зробити все, щоб справа реформ була не просто «політикою від держави», а справою і переконанням кожного активного громадянина.
І по-третє, ключового значення набуває конкуренція за ефективну, по-справжньому людяну, гуманістичну організацію суспільства.
Не лише економіка, але й справедлива система соціального захисту, правова захищеність людини, її творча та професійна самореалізація, якість життя, духовно-культурна насиченість визначатимуть конкурентоздатність національного розвитку, роль і місце держави в майбутньому післякризовому світоустрої.
Тому просвітницька та культурна політика набувають ключового значення у процесі модернізації.
І це серйозна та глибока тема, що потребує безумовно окремої розмови.
Шановні колеги!
Як ми сьогодні будемо відповідати на ці виклики?
За останні два роки Україна продемонструвала свою спроможність розвиватись в умовах світової кризи, зберегла соціально-політичну та макроекономічну стабільність.
Водночас мусимо визнати: плани по забезпеченню зростання економіки, ефективним реформаторським змінам Уряд реалізував не в повній мірі.
Навіть за умов відносної стабільності маємо дуже тривожні сигнали уповільнення економічної активності.
Результати роботи економіки у 2012 році значно гірші, ніж прогнози, що робилися рік тому. Вони гірші за показники, які були закладені при формуванні бюджету держави на поточний рік.
За попередніми оцінками Уряду, за рік очікується зростання ВВП на рівні до 1%. Тоді як бюджет 2012 року закладався під зростання ВВП на 3,9%.
Як наслідок, бюджетний рік завершуємо з очікуваним дефіцитом на рівні 2,6% ВВП, який є дещо вищим за цільовий показник у 1,7%, що закладався під час затвердження бюджету у минулому році.
Безумовно, є дуже багато країн, в яких ці показники набагато гірші. Але тішити себе цим ми не маємо права.
Найпростіше було б списати все на те, що не виправдалися оптимістичні очікування більшості міжнародних експертів щодо ослаблення світової фінансової кризи.
Такі аргументи, до речі, часто і лунають. Частково, можливо, це й правда. Скоріш за все, це правда, але лише частково.
Чи зможемо ми стверджувати, що було зроблено усе, щоб мінімізувати ризики світової кризи в Україні? Вважаю, далеко не все.
Перш за все, зверну увагу на той очевидний факт, що характер і вплив кризових процесів у 2012 році – інші, не такі, як ми очікували, не такі, як спостерігались впродовж 2008-2009 років.
Частково вдалося уникнути низки значних внутрішніх ризиків. З одного боку, є позитиви стабільності. Значно посилилася стійкість фінансово-банківської системи. Спільними зусиллями вдалося нівелювати спекулятивну атаку на гривню, зберегти стабільність національної валюти. Практично відсутнє зростання цін, що значно пом’якшує негативну соціальну «ціну» кризи.
За останні роки зроблено чимало для оновлення інфраструктурних галузей. Відновлено зростання інвестицій.
В умовах глобальної фінансової нестабільності Україна залишається привабливою для іноземних інвесторів.
Завдяки значним зусиллям держави вдалось підтримати позитивну динаміку соціальних показників.
Протягом року проведено кількаразове підвищення соціальних стандартів – прожитковий мінімум для різних категорій зріс на 10-15% порівняно з 2011 роком, відповідно зросли мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія.
Підвищено рівень пенсійних виплат для окремих, найбільш соціально вразливих категорій населення – інвалідів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, інвалідів війни, дітей війни. У результаті середня пенсія за 9 місяців виросла майже на 15%.
Але з іншого боку, маємо деякий застій в економіці з втратою темпів зростання.
Спад виробництва експортоорієнтованих сировинних секторів поширює негативний вплив практично на всю вітчизняну економіку.
Цей спад набуває системного характеру, і його не зупинить формальне покращення зовнішньої кон’юнктури. Гальмування стає дедалі відчутнішим. Наявність тенденцій до скорочення робочих місць, неоплачувані відпустки, затримки із виплатою заробітної плати – ми з цим у нашій новітній історії дуже часто стикалися. На жаль, зараз такі тенденції вже з’явилися. Це такі своєрідні штрихи сьогодення.
Падіння доходів експортерів, яке поступово поширюється на всю економіку, – це падіння випробовує на міцність банківську систему.
Зменшення валютних надходжень поглиблює дефіцит платіжного балансу та посилює напруженість на валютному ринку.
Вихід на автоматичне відшкодування ПДВ понад половини експортерів – безумовно, це досягнення. Та чи достатньо цього кроку для того, аби сприяти конкурентоспроможності наших експортерів у посткризовій глобальній економіці?
Чи запроваджено ефективні механізми державної фінансової підтримки експортерів?
Чи працюють належним чином структури Міністерства закордонних справ, які мають надавати українським компаніям сприяння в укладенні експортних контактів?
Я неодноразово казав про роботу Торгово-промислової палати, Миколо Яновичу (Азаров). Ви не торкнулися поки що цього питання і очікуєте. Чого тільки, я не розумію. Тому я звертаю увагу і нового Міністра економіки на це питання. Його негайно треба вирішувати. Треба реформувати ТПП. І цю концепцію треба розглянути разом з нашими товаровиробниками, експортерами, провідними галузями економіки.
Я не буду казати про бар’єри щодо діяльності малого і середнього бізнесу. Тут відповідь очевидна – зроблено ще недостатньо, і над цими питаннями треба багато працювати. Нам треба імплементувати ті рішення – ми їх багато прийняли – в реальне життя. І над цими питаннями нам треба найближчим часом також буде працювати.
Поліпшення соціальних показників, макроекономічна стабільність, виконання закладених до Держбюджету 2013 року зобов’язань держави критично залежать від нашої спроможності не лише відновити стійке економічне зростання, а й забезпечити перехід до формування якісно нової економічної моделі.
Світові кризи – це завжди перебудова всієї світової економіки, технологічне оновлення і навіть, як кажуть, хоча ми не дуже любимо це слово, революції – але технологічні.
Тут ніхто нікого і ніколи не буде чекати. Перехід до активної фази структурної перебудови, в тому числі через національні проекти та цільові програми, – це наша з вами спільна справа.
У найближчій перспективі нас не чекають на світовому ринку з розпростертими обіймами, тим більше – з новою продукцією. Нам треба поспішати.
Конкуренція буде не просто жорсткою – вона буде жорстокою. Адже ціна питання – це виживання не лише молодих національних економік, а навіть і провідних центрів зростання.
Тому маємо навчитися жити в умовах значного зменшення ваги експортного чинника. Місткий внутрішній ринок, незадоволений попит на товари споживчого та інвестиційного призначення, значний резерв імпортозаміщення – ось головний потенціал для економічного зростання в Україні.
Нам потрібно нарешті усвідомити – не експортні прибутки будь-якою ціною, а економічний, якщо хочете, патріотизм, збільшення, збереження домінуючої позиції національного капіталу, брендів вітчизняного виробника, навіть за участі іноземного капіталу, – це шлях до нових доходів і нової економічної якості.
Крім того, це робочі місця, збільшення податкової бази, створення нової промислової бази, стимул розвитку регіональних економік.
Як можна миритись з тим, що Україна, одна з провідних металургійних держав світу, близько половини власної потреби в металі задовольняє за рахунок імпорту? Є над чим працювати, так?
Частка українських товарів на внутрішньому ринку продукції машинобудування – лише 15%. Про легку промисловість я навіть не буду згадувати… Ми з вами знаємо, яка проблема. Тому ми повернулися зараз до створення Міністерства промислової політики, ми ввели посаду Віце-прем’єр-міністра, який буде займатися базовими галузями економіки. І це невипадково. Це той недолік, який нам треба найближчим часом подолати.
Приклад, який просто очевидний: чому, маючи власний прототип високошвидкісного потягу, кошти вкладали не в налагодження його серійного виробництва, а у придбання імпортної техніки? Що, нам не було зрозуміло, що ця техніка не пристосована до наших умов експлуатації до кінця? Не кажучи вже про інтереси нашого товаровиробника, нашої економіки.
Як задіяне вітчизняне сільгоспмашинобудування у вирішенні завдань технічного переоснащення українських агровиробників? Коли врешті-решт ми почнемо будувати наші українські комбайни? Що зробили у цій сфері Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Міністерством економічного розвитку та торгівлі? На це питання також треба дати відповідь.
Я вже неодноразово звертав увагу на те, що згідно оцінок наших науковців, потенціал відновлювального зростання на основі сировинної експортної моделі буде швидко вичерпаний.
У зв’язку з цим формування сприятливих умов для інвестування у структурні зрушення у 2013 році є необхідною умовою подальшого стійкого економічного зростання.
Тому прискорення модернізації традиційних експортних галузей має супроводжуватись і більш активним реінвестуванням у галузі з високою доданою вартістю.
І знову постають риторичні запитання. Чи зроблено все для спрощення інвестиційного кредитування? Я це питання вчора задавав у вузькому колі на зустрічі з Урядом. І ми з Прем’єр-міністром на цю тему дуже багато говорили, приділили достатньо часу, щоб зробити наголоси на тому, що така кредитна політика, яка зараз є в державі, не може далі продовжуватися. Тому завдання фінансово-економічному блоку Уряду – над цим питанням зараз працювати, опрацювати його і діяти в цьому напрямку.
Як відбувається реалізація Закону «Про індустріальні парки»? Також питання. Як посилено ефективність бюджетних інвестицій, які продовжують розподілятися у «ручному режимі»? Також на це питання треба дати відповідь.
Чи Уряд готовий та розробив відповідні нормативно-правові акти для запровадження з 1 січня наступного року законів щодо стимулювання інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць?
Мною було надано відповідні доручення, підготовлено конкретні завдання для активізації розвитку реального сектору, в тому числі за підсумками Всеукраїнської наради з питань його підтримки, наради з питань розвитку оборонно-промислового комплексу.
Нині завершується підготовка проекту Національного плану дій на 2013 рік, який я незабаром затверджу своїм Указом.
Прошу керівників виконавчої влади забезпечити належне виконання поставлених завдань, націлених на реалізацію структурної перебудови економіки, з максимальною участю національного капіталу, з фокусуванням на внутрішній ринок.
Звертаюсь також до представників великого капіталу: завдання щодо структурної перебудови на основі державно-приватного партнерства, реінвестування, активного впровадження політики імпортозаміщення, нарощування в експорті продукції з високою доданою вартістю не може бути вирішене без вашої активної безпосередньої участі.
Вважаю, що саме 2013 рік має стати роком ефективного державно-приватного партнерства. Практично вся законодавча база у нас для цього підготовлена і більшість цих законів прийнята. А там, де ми щось недопрацювали, Ірино Михайлівно (Акімова), завершити цей процес. І врешті-решт ми повинні промоніторити, як почнуть діяти ці закони, як вони почнуть впливати на життя людей, на економіку нашої держави.
Шановні колеги!
На цій основі ми зможемо реалізувати пакет першочергових кроків у соціальній та економічній сферах, який я означив би як пріоритети національного плану реформ на 2013 рік.
Але перш ніж викласти своє бачення пріоритетів на наступний рік, зроблю зауваження.
Результати практичного виконання попередніх планів свідчать про необхідність посилення контролю за їх реалізацією. Я про це неодноразово говорив. І вчора, коли ми зустрічалися з Урядом, я казав: невипадково ми запроваджуємо фактично нову систему контролю і ввели знову посаду Міністра Кабінету Міністрів, який повинен організувати цю роботу разом з Прем’єр-міністром, Першим віце-прем’єром. Ця система повинна врешті-решт запрацювати.
План на 2012 рік виконано не повністю. Аналіз причин по кожному напрямку – тема окремої і дуже серйозної розмови на засіданні Комітету з економічних реформ і Уряду. Я очікую, Миколо Яновичу (Азаров), від вас цих висновків.
Очевидним є, що ключовим фактором, який вплинув на стан справ із виконанням Національного плану дій у цьому році, стала низька виконавська дисципліна та брак відповідальності як на центральному, так і регіональному рівнях. І деякі помилки в організації роботи Уряду, в тому числі, у структурі його управління. Так, Миколо Яновичу (Азаров)? Тому нам треба буде подивитися і переглянути деякі положення про міністерства і значно підсилити рівень відповідальності.
Були також непоодинокі випадки внесення Урядом до Верховної Ради неякісних законопроектів, які повертались до Парламенту з пропозиціями Президента. У цьому році мною було повернуто 19 таких законопроектів. Тому йдеться зараз і про підсилення роботи Уряду з Верховною Радою. І звернути увагу на якість законів. Тут існує проблема.
Іншою проблемою є відсутність нормативної бази, яку мав розробити Уряд, для реалізації прийнятих законів.
Окремо стоять питання, коли не було забезпечено постійного моніторингу імплементації заходів, під які були розроблені закони і підзаконні акти та виділене бюджетне фінансування.
Так, у цьому році Одеська, Тернопільська і Сумська області провалили завдання щодо створення перинатальних центрів. На це питання також треба буде давати відповідь.
Хоча кошти були передбачені у Держбюджеті, але на місцях не змогли організувати виконавську роботу. Це призводить до зниження ефективності державної політики, дискредитації політики реформ.
Тому я вимагатиму персональної відповідальності за кожен пункт плану на наступний рік і кожен бюджетний показник.
Повертаючись до пріоритетів наступного року, відзначу наступні:
Перше. Розвиток реального сектору та внутрішнього ринку як основи впровадження нової економічної моделі зростання передбачають активну політику імпортозаміщення, широке впровадження механізмів державно-приватного партнерства.
Вимагаю від Уряду спрямувати зусилля на подолання проявів недобросовісної конкуренції.
Суттєвою складовою стратегії імпортозаміщення є політика енергозбереження, забезпечення зростання питомої ваги власних енергетичних ресурсів, включаючи нетрадиційні та відновлювані джерела енергії.
Вважаю, що ці орієнтири мають бути серед визначальних у галузевих, регіональних стратегіях, а також при розробці національних проектів.
Розвиток реального сектору потребує нових інструментів залучення коштів і стимулювання кредитування економіки.
Дотепер невідпрацьований ефективний механізм залучення заощаджень наших громадян до інвестування в реальний сектор економіки.
Наявні інструменти у цій сфері є недостатніми. Значний ресурс знаходиться поза межами банківського сектору і не працює на економіку держави.
У цій сфері потрібна тісна співпраця Уряду, Національного банку і новоствореного Міністерства доходів та зборів. Тим більше, що багато підготовлених ініціатив мають дійсно прогресивний характер і потребують спільної реалізації, такі, наприклад, як трансфертне ціноутворення.
Потрібне «перезавантаження» підходів до національних проектів. Я вчора про це казав, але не буду зараз багато говорити.
Слід визнати, що реалізація цієї продуктивної ідеї виявилась малоефективною та перетворилась на формальну кампанію щодо залучення іноземних інвесторів.
Національні проекти мають стати «точками зростання» для економіки, в основі якого – в першу чергу інтереси національної економіки, національного бізнесу та територій.
Друге. Послідовна реалізація політики соціальної справедливості.
Наголошую, що підвищення соціальних стандартів повинно продовжуватись, а для цього необхідно забезпечити позитивну динаміку економіки та збільшувати можливості держбюджету.
В умовах жорстких бюджетних обмежень має відбуватися вдосконалення організації соціальної сфери, посилення адресності соціальних видатків та фокусування роботи на ранньому виявленні проблем у сім’ях і своєчасному наданні якісних соціальних послуг.
На часі – модернізація політики зайнятості, яка має бути адекватною потребам структурних зрушень в економіці.
Наступний рік пройде під знаком реалізації нового закону про зайнятість.
Ми якісно змінимо підходи до стимулювання створення робочих місць, передусім для найбільш вразливих на ринку праці категорій: молодь, інваліди, люди передпенсійного віку.
У наступному році буде продовжено зусилля по стабілізації Пенсійного фонду та формування джерел для наступних підвищень пенсійних виплат.
Пріоритетом реформи системи охорони здоров’я має бути становлення дієвої системи екстреної медичної допомоги та розбудова мережі первинної медичної допомоги у всіх регіонах.
У пілотних регіонах – Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області, м. Київ – повинні бути запроваджені нові моделі бюджетного фінансування медичних закладів як основа для підвищення якості меддопомоги.
Необхідно «запустити» інструменти державно-приватного партнерства в соціальній сфері, передбачені прийнятим два роки тому законом.
Окреме питання – підвищення рівня залученості приватних компаній до соціально значущих проектів. Соціальна відповідальність має стати синонімом успішності бізнесу як великого, так і середнього.
Третє. Послідовне продовження політики дерегуляції, насамперед – здешевлення витрат бізнесу на дотримання обов’язкових регулятивних процедур. Наголошую: йдеться про фактичне поліпшення умов для ведення бізнесу.
Адміністративний пресинг, з яким сьогодні стикаються підприємці, не має нічого спільного зі стратегією дерегуляції, визначеною Програмою реформ.
За останній рік прийняті законодавчі акти спостили процедури ведення бізнесу та запровадили більш цивілізовані правила гри, але ці закони на практиці не завжди працюють. Тому нам треба підходити до цих питань дуже-дуже принципово. І повірте, не треба чекати, коли ми почнемо на цю тему жорстку розмову з виконавцями. Тому я прошу, Миколо Яновичу (Азаров), провести аналіз цих питань разом з Акімовою, головами ОДА, подивитися, чому не працюють ці закони в повному обсязі.
Зокрема це стосується Закону «Про містобудівну діяльність», реалізація якого багато в чому залежить і від місцевої влади.
Відбувається із затримкою відкриття центрів надання адміністративних послуг. Тому я просив би звернути увагу на необхідність повноцінного вирішення цього питання.
Ставлю Уряду завдання, щоб бізнес реально відчув зменшення тиску контролюючих органів, а Україна в цілому значно поліпшила свій рейтинг в оцінці легкості ведення бізнесу та увійшла в ньому до сотні найкращих країн.
Четверте. Практична реалізація нової регіональної політики.
Вона передбачає перехід регіонів та громад до системного освоєння власних ресурсів на стратегічних засадах, поширення міжрегіональної співпраці.
На жаль, Держбюджет-2013 практично не містить вирішення цих завдань.
Викликає суттєві запитання обґрунтованість розподілу цільових коштів на заходи соціально-економічного розвитку окремих територій.
Коштів, виділених у державному фонді регіонального розвитку для прямого бюджетного фінансування проблем розвитку регіонів – один мільярд гривень, далеко недостатньо.
У наступному році передбачено впровадження нового механізму функціонування державного фонду регіонального розвитку, а саме залучення під державні гарантії кредитів, що використовуються для реалізації його завдань і заходів. Ми на цю тему з вами, Сергій Геннадійович (Арбузов), багато говорили.
Тому я прошу Уряд не зволікати з визначенням порядку здійснення відповідних запозичень та відпрацювати його з регіонами для забезпечення максимальної ефективності роботи такого механізму.
Окремо хочу зазначити: регіональні програми та стратегії мають реалізовуватись синхронно із завданнями Національного плану дій.
Ефективність їх впровадження великою мірою залежить від того, як враховуються конкретні потреби і запити населення регіону, як використовується потенціал місцевого бізнесу.
Вважаю обов’язковим запровадження регулярних моніторингів регіонального розвитку, які б на основі соціологічної і статистичної інформації дозволяли вимірювати «температуру розвитку» по кожній актуальній проблемі – від бізнес-клімату до стану справ з медичними, соціальними та іншими послугами.
П’яте. Один з ключових напрямів подальшого реформування – аграрний сектор.
Реформування цієї сфери має полягати в поширенні ефективних форм господарювання у сільськогосподарському виробництві, розвитку кооперативних засад, модернізації державної допомоги.
Ми черговий раз продовжили мораторій на продаж сільгоспземель. Проте відстрочка, нарешті, має бути дійсно використана для створення умов для повноцінного впровадження ринку землі.
У цьому ж контексті – реалізація пакету заходів по розвитку сільських територій, про що ми неодноразово говорили на засіданнях Уряду та Ради регіонів.
Шосте. Незважаючи на попередні спроби, за залишковим принципом реалізується політика в царині освіти, культури, науки. Вимагаю від Уряду перейти від слів та формальних рішень до реалізації конкретних проектів у цій сфері.
Розвиток університетів, впровадження нових підходів до реалізації наукових досліджень на конкурсній основі, формування сучасного культурного медіа-простору на основі телеканалу «Культура», національної мережі електронних бібліотек, розвиток музейної справи та популяризація нашої спадщини, створення спільно з регіональною владою сучасної матеріальної бази для закладів дошкільних та середніх шкіл – це неповний перелік заходів, які ми маємо реалізувати в наступному році.
Нерозкритим залишається потенціал народної творчості.
У цих питаннях я буду непохитним – тому, будь-ласка, вже на наступній Гуманітарній раді чекаю від профільних міністрів звіту про стан справ у своїх сферах та чіткі плани дій по модернізації гуманітарної сфери в цілому.
Ми дуже багато говорили про відродження культури та духовності; настав час вам самим довести свою спроможність бути менеджерами у цій святій царині.
Сьоме. Серед пріоритетів – подальша реформа сектору безпеки.
Завершена розробка цілої низки концептуальних документів, зокрема щодо реформи армії, правоохоронної сфери.
Навіть за умов дефіциту бюджетних коштів будемо винаходити можливість проведення цих змін.
Окрема проблема – подальше реформування оборонно-промислового комплексу.
Досить безплідних дискусій. Вже в наступному році має бути проведена глибока реорганізація цієї галузі, вона має стати складовою національної економіки.
Зволікання з подальшою реформою комплексу може привести до непоправних втрат.
Чекаю від профільного комітету при Президентові України конкретних пропозицій до плану дій на наступний рік вже найближчим часом та від Міністерства оборони і, безумовно, «Укроборонпрому».
Восьме. Очевидною є вимога раціонального використання бюджетних коштів у 2013 році.
Схвалений у грудні бюджет на наступний 2013 рік не може влаштовувати нікого.
Його головне завдання не допустити погіршення соціального захисту громадян в умовах складної економічної ситуації.
Оскільки бюджетний ресурс є обмеженим, його необхідно спрямовувати на реалізацію пріоритетних напрямків реформ та впровадження соціальних ініціатив.
За результатами роботи економіки у першому кварталі бюджет необхідно буде переглядати.
Крім того, контроль за використанням бюджетних коштів у наступному році повинен стати пріоритетом у діяльності Уряду. Я цього очікую і очікую конкретних пропозицій у цьому напрямку. Конкретних, не тієї писанини, яка у нас є, як кажуть, «на корзину», яка потрапляє в правоохоронні органи і там як розчиняється, а конкретних заходів. Я чекаю.
Це питання також буде під моїм пильним контролем. Тому що ми кожну бюджетну гривню повинні високо цінити.
Більшою мірою це буде бюджет виживання. А якщо й розвитку, то лише на основі суцільної економії.
У ньому закладено зростання соціальних стандартів, зокрема прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на 7,4%, тоді як інфляція на 2013 рік прогнозується на рівні 4,8%.
У зв’язку з обмеженістю бюджетних ресурсів для стимулювання економічного розвитку буде задіяний альтернативний механізм залучення інвестиційних коштів під державні гарантії – до 50 млрд грн.
Дев’яте. Продовжить свою роботу Конституційна Асамблея, яка, маю надію, підготує концепцію та конкретні пропозиції щодо змін до Основного закону.
Першочергова увага має бути приділена розширенню можливостей громадян впливати на владу. Зокрема, їх права брати участь у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування.
Належне місце в Основному законі мусить отримати громадянське суспільство.
Зокрема, це стосується гарантій свободи мирних зібрань, діяльності окремих категорій громадських об’єднань, місцевих референдумів, участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення тощо.
Шановні колеги!
Я перерахував далеко не повний перелік завдань, що постають перед нами у наступному 2013 році.
Попереду я хочу підкреслити – головування України в ОБСЄ, підписання угоди з ЄС та нова якість стосунків з Митним союзом.
Ми очікуємо поглибленої співпраці з міжнародними фінансовими установами – МВФ та Світовим банком.
Розраховуємо на позитивний хід переговорів із Світовою організацією торгівлі щодо внесених пропозицій стосовно врахування наших національних інтересів у сфері міжнародної торгівлі.
Водночас, маємо усвідомлювати – головним викликом для влади у 2013 році є криза очікувань і довіри в нашому суспільстві.
Безумовно, громадяни ще не відчули радикальних позитивних змін.
Низькі середні доходи родин, складна ситуація в медицині та освіті, безробіття, високий рівень корупції, складнощі з організацією та веденням бізнесу, особливо малого, – все це суттєво впливає на настрої та запити людей.
Безумовно, і наслідки кризових явищ, які були у 2008-2009 роках. На 2013 рік буде найбільша виплата зовнішнього боргу, і ми про це повинні пам’ятати. 9 млрд доларів. Тому я невипадково на цьому роблю наголоси, що цей рік буде роком чергових іспитів. Але він нам даватиме і унікальний шанс – примножити результати політики модернізації за рахунок доброї волі, відповідальності та нових підходів у внутрішній політиці.
Я вірю в наш успіх. Буду вимогливий до себе і до кожного з вас. І буду розраховувати на наші власні сили, на відновлену довіру і творчу енергію наших громадян.
Переконаний, що лише спільно ми зможемо забезпечити стабільність і процвітання України.
Дякую за увагу.
... |
|
Детальніше...
|
|
26 грудня 2012 року – керівництво Львівської облдержадміністрації та Львівської обласної ради підведе підсумки регіональної програми підтримки місцевих ЗМІ
|
|
|
|
ЛОДА, Вівторок, 25 грудня 2012, 14:49 Під час заходу голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк та голова Львівської обласної ради Петро Колодій вручать матеріально-технічне обладнання для комунальних ЗМІ, а також грошові нагороди переможцям обласного конкурсу журналістів «Четверта влада»
(поч. о 16:00 год., мала сесійна зала Львівської обласної ради, вул. Винниченка,18)... |
|
Детальніше...
|
|
Представники Львівщини серед кращих за підсумками 2012 спортивного року
|
|
|
|
ЛОДА, Вівторок, 25 грудня 2012, 10:36 Асоціація спортивних журналістів України в тринадцятий раз поспіль підвела підсумки спортивного року, участь у якому взяли 538 осіб. Кращі з кращих визначалися у таких номінаціях: «ТОП-десятка» найкращих спортсменів України 2012 року, «Найкращий тренер року», «Найкраща команда року», «Найкраще спортивне видання року»; «Найкраща газета року» та в дев’яти індивідуальних номінаціях.
Серед кращих у 2012 році спортивні журналісти України визначили й представників Львівщини. Зокрема:
В номінації «Найкращий спортсмен України»: Яна Шемякіна (1 рейтингове місце), Олександр Усик (4 рейтингове місце);
В номінації «Найкращий тренер року»: Андрій Орліковський – тренер Олімпійської чемпіонки зі шпаги Яни Шемякіної та Дмитро Сосновський – головний тренер збірної України з боксу;
В номінації «Золоте перо і голос АСЖУ» – Василь Тріска (Львівська обласна телерадіокомпанія).
Львівщина щиро вітає своїх домінантів й бажає подальших успіхів!!
Загальні підсумки конкурсу Асоціації спортивних журналістів України:
«ТОП-десятка» найкращих спортсменів України 2012 року:
1. Яна Шемякіна (фехтування)
2. Василь Ломаченко (бокс)
3. Олексій Торохтій (важка атлетика)
4. Олександр Усик (бокс)
5. Юрій Чебан (веслування на байдарках і каное)
6. Інна Осипенко-Радомська (веслування на байдарках і каное)
7. Валерій Андрейцев (боротьба вільна)
8. Олена Костевич (кульова стрільба)
9. Олександр П’ятниця (легка атлетика)
10. Анна Ушеніна (шахи)
Найкращий тренер року:
1. Андрій Орліковський – тренер олімпійської чемпіонки зі шпаги Яни Шемякіної (Львів)
2. Дмитро Сосновський – головний тренер збірної України з боксу (Львів)
Найкраща команда року:
1. Збірна України з боксу
2. Жіноча парна четвірка з академічного веслування у складі Яни Дементьєвої, Анастасії Коженкової, Наталії Довготько і Катерини Тарасенко
Колективні нагороди:
1. «Найкраще спортивне видання року» – «Олімпійська арена»
2. «Найкраща газета року» – «Правда України», «Вечірня Макіївка»
Індивідуальні нагороди:
1. Вища нагорода АСЖУ імені Ігоря Засєди – «За честь та гідність в спортивній журналістиці» – Іван Сайко («Укрінформ»), Іван Лозовський (президент Вінницької АСЖ), Юрій Юріс («Спорт-експрес в Україні»)
2. «За вагомий внесок у спортивну журналістику України» – Михайло Сорока (голова Київської організації НСЖУ), Богдан Білейчук («Губернатор», «Мер»), Микола Пікула (Рівне), Євген Карельський («Київський вісник»), Юрій Щербак («Укрінформ»)
3. «Людина спорту» – Равіль Сафіуллін, голова Державної служби молоді та спорту України; Олександр Наухатько (Федерація самбо України)
4. «За вірність спортивній журналістиці» – Юрій Бондар (Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка), Володимир Сімачов («Вісник Козятінщини»), Ігор Левенштейн (Київ), Сергій Абрамов (Донецьк), Кирило Стадніченко (Київ)
5. «Зал слави. Золотий фонд АСЖУ» – Володимир Казіміров («Спорт-експрес в Україні»), Михайло Ревенко (Запоріжжя), Сергій Гайдук (спеціальний кореспондент газети «Деснянка вільна», Чернігів), Юрій Данилов («Команда»)
6. «Золоте перо і голос АСЖУ» – Олександр Бєлєнький («Робітнича газета»), Людмила Радченко (Київ), Катерина Кузічева (журнал ФК «Шахтар»), Володимир Присяжнюк (Рівне), Василь Тріска (Львів, обласна телерадіокомпанія)
7. «Найкращий фотокореспондент АСЖУ» – Віктор Давиденко (Київ), Віктор Кошмал (Чернігів)
8. «Молода гвардія. Надія АСЖУ»- Володимир Лебедько (Київ)
9. «Приз журналістських симпатій» – олімпійський чемпіон з вільної боротьби, народний депутат України Ельбрус Тедеєв
10. «Імена» – Володимир Іванович Боденчук (1955-2006) – кореспондент, завідувач спортивним відділом, відповідальний секретар, головний редактор газети «Молодь України», перший головний редактор газети «Український футбол», голова Правління Гільдії головних редакторів ЗМІ України, автор декількох книг про спорт
11. «За підтримку Асоціації спортивних журналістів України» – Сергій Міщенко (Київ, президент федерації фехтування України)... |
|
Детальніше...
|
|
Голова Львівської ОДА взяв участь у відзначенні 75-ї річниці від дня народження В’ячеслава Чорновола
|
|
|
|
ЛОДА, Вівторок, 25 грудня 2012, 01:20 24 грудня голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк взяв участь в урочистостях з нагоди відзначення 75-річниці від дня народження Героя України В’ячеслава Чорновола.
Михайло Костюк спільно із заступником голови Львівської обласної ради Валерієм П’ятаком, заступником Львівського міського голови Василем Косівим та головою Народного Руху України Василем Куйбідою поклали квіти до пам’ятника В’ячеславові Чорноволу.
Під час урочистостей голова Львівської облдержадміністрації звернувся до усіх присутніх, зазначивши: «Важко собі уявити, як склалася б доля України, якби в нашій історії не було В’ячеслава Чорновола. Роль і значення Його постаті неможливо переоцінити. Життя Чорновола – це життя справжнього патріота, невтомного борця за незалежність та територіальну цілісність України», – сказав М. Костюк.
Також в рамках урочистих заходів покладено квіти до меморіальної таблиці В’ячеславові Чорноволу на будинку Львівської обласної державної телерадіокомпанії.... |
|
Детальніше...
|
|
Безкоштовний інтернет – відтепер у Бродівській центральній районній бібліотеці та бібліотеках-філіях
|
|
|
|
ЛОДА, Понеділок, 24 грудня 2012, 22:00 26 грудня у Бродівській центральній районній бібліотеці, районній бібліотеці для дітей м. Броди, Пониковицькій сільській бібліотеці-філії, Підкамінській селищній бібліотеці відбудуться урочисті церемонії з нагоди відкриття пунктів публічного доступу до інтернету та початку надання нових послуг.
Відтепер мешканці м. Броди, смт. Підкамінь та села Пониковиця Бродівського району зможуть безкоштовно пройти курси комп’ютерної грамотності, надсилати і отримувати електронну пошту, спілкуватися у програмі «Skype», користуватися веб-ресурсами для пошуку роботи, покупки товарів, організації відпочинку, мати доступ до інформації органів влади і соціальних служб тощо. У ході урочистостей буде продемонстровано на практиці, як телефонувати рідним та близьким за допомогою «Skype», в інші міста та за кордон, надсилати повідомлення електронною поштою, шукати друзів та однокласників через соціальні мережі.
Церемонії відкриття відбудуться: о 11:00 – у Бродівській центральній районнй бібліотеці (м. Броди, мікрорайон Свободи, 3); о 11:30 – районній бібліотеці для дітей м. Броди (м. Броди, мікрорайон Свободи, 1).
Бібліотеки отримали комплекти комп’ютерного обладнання і підключилися до всесвітньої мережі в результаті перемоги у конкурсі програми «Бібліоміст». Вони приєдналися до понад тисячі сучасних бібліотек, які вже надають послуги і реалізовують проекти розвитку місцевих громад на основі інформаційних технологій.
Довідка:
«Бібліоміст» – це партнерська робота Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства культури України та Української бібліотечної асоціації, на підтримку якої Фундація Білла та Мелінди Гейтс надала грант на суму 25 мільйонів доларів США.
Для сприяння досягненню цілей програми, корпорація Microsoft безкоштовно передасть публічним бібліотекам України програмне забезпечення на суму близько 9 мільйонів доларів США. Наразі за програмою «Бібліоміст» модернізовано понад 1 000 публічних бібліотек.
До кінця 2012 року їхня кількість зросте до 1 630. Кожна централізована бібліотечна система отримала до 15 комп’ютерів з веб-камерами і навушниками для аудіо- та відеозв’язку, а також до чотирьох комплектів принтерів, сканерів і роутерів. Бібліотекарі пройшли спеціалізоване навчання і можуть надавати фахові консультації відвідувачам.... |
|
Детальніше...
|
|
Іван Груник вручив обласні іменні премії ім.Євгена Лазаренка кращим студентам Львівського НУ ім.І.Франка
|
|
|
|
ЛОДА, Понеділок, 24 грудня 2012, 18:45 24 грудня заступник голови-керівник апарату Львівської облдержадміністрації Іван Груник взяв участь в урочистій академії, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка Євгена Лазаренка. Урочистості відбулись в актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
Іван Груник у вітальному слові зазначив, що видатний академік Євген Лазаренко є непересічною постаттю в українській науці, людиною з великої літери та видатним ректором. Зокрема, він повідомив, що з нагоди 100-літнього ювілею відомого вченого Львівська облдержадміністрація започаткувала обласну іменну премію імені Євгена Лазаренка у розмірі 3 500 грн. для студентів ЛНУ ім.Івана Франка, які відзначилися у навчальній і науковій роботі, беруть активну участь у громадському житті. Іменні премії заступник керівника області вручив кращим студентам геологічного факультету цього вищого навчального закладу:
- Трофімовій М.О.- студ 5 курсу (спеціальність геохімія і мінералогія);
- Марчак М.М.- студ. 4 курсу (спеціальність геологія);
- Павлюк Я.О. – студ. 4 курсу (спеціальність екологія і охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування );
- Верчук В. В. – студ. 5 курсу (спеціальність геохімія і мінералогія ).
З нагоди 100-річчя від дня народження Євгена Лазаренка відбулось погашення ювілейної поштової марки.
Довідка:
Євген Костянтинович Лазаренко (26 грудня 1912, Харків — 1 січня 1979, Київ) — український геолог-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1947 року), професор, член-кореспондент (з 1951 року), академік (з 1969 року) Академії наук УРСР, Заслужений діяч науки УРСР (з 1961 року), Почесний член Болгарського геологічного товариства, Почесний доктор природничих наук Люблінського університету, дійсний член Мінералогічного товариства Великої Британії та Ірландії, товариства Мінералогії і геології Чехословацької Академії наук.... |
|
Детальніше...
|
|
Михайло Костюк закликав усіх небайдужих долучитися до збору коштів на будівництво дитячого будинку сімейного типу в с. Домажир
|
|
|
|
ЛОДА, Понеділок, 24 грудня 2012, 15:15 Голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк під час апаратної наради 24 грудня підвів підсумки проведення благодійного марафону «Подаруємо дитині родину», який було організовано для збору коштів на будівництво дитячого будинку сімейного типу у с. Домажир Яворівського району.
Михайло Костюк зазначив, що зібрано більше 830 тис грн. та висловив подяку усім, хто взяв активну участь у марафоні та долучився до збору коштів для дитячого будинку. Це, зокрема, обласне управління лісового та мисливського господарства, Пенсійний Фонд України у Львівській області, соціальні служби області, центри зайнятості, комерційні структури та ін.
Однак, за словами очільника області, не всі підприємства поставилися до цієї благородної справи з розумінням: «Ми всі знаємо, в яких умовах ростуть діти в будинках-інтернатах, і хто як не ми, спільними зусиллями зможемо покращити умови їхнього життя, а головне – подарувати їм справжню родину. Тому хочу ще раз нагадати, що збір коштів триває, і закликаю керівників усіх підприємств долучитися до збору коштів», – наголосив М. Костюк.
Нагадаємо, що кошти можна пересилати на розрахунковий рахунок:
26007250689001 мВКБ «Надра»
Одержувач: БФ «Львівський обласний фонд «Милосердя»
МФО 380764
ЄДРПОУ 37527907... |
|
Детальніше...
|
|
На Львівщині 29 осіб постраждали від переохолодження та обмороження
|
|
|
|
ЛОДА, Понеділок, 24 грудня 2012, 11:59 Станом на 24 грудня, згідно із статистичними даними Львівського обласного центру екстенної медичної допомоги та медицини катастроф, за період з 11.12.2012 до 23.12.2012 року від переохолодження та обмороження в області постраждали 29 осіб.
23 постраждалих госпіталізовано у стаціонари лікувальних закладів, 1 особа померла.... |
|
Детальніше...
|
|
Чорнобильці подякували Михайлові Костюку
|
|
|
|
ЛОДА, Неділя, 23 грудня 2012, 18:08 Потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи подякували голови Львівської ОДА Михайлові Костюку за сприяння у виділенні коштів з обласного бюджету на придбання ліків.
Чорнобильці Львівщини у листі-подяці зауважили, що кошти були потрібні на придбання життєвонеобхідних ліків.... |
|
Детальніше...
|
|
900/0/5-12|РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ “Про нагородження”
|
|
|
|
ЛОДА, Неділя, 23 грудня 2012, 18:08 РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ “Про нагородження”... |
|
Детальніше...
|
|
“В гості до Святого Миколая” на Погулянку прийшли 410 дітей з усієї області
|
|
|
|
ЛОДА, Неділя, 23 грудня 2012, 14:06 19 грудня в Центрі творчості для дітей та юнацтва Галичини відбулося обласне свято для дітей “В гостях у Святого Миколая”.
Для дітей, які прийшли на свято, на великому екрані демонстрували мультфільми.
Учасників свята привітав голова комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ о.Тарас Милян.
Концертну програму дітям подарував народний музичний театр – студія «Погулянка» під керівництвом Віри Соломіної.
Волонтери Школи християнського аніматора організували для дітей двогодинну гру-квест.
Вкінці свята усі 410 учасників отримали солодкі подарунки від Святого Миколая.
Свято організовано та проведено службою у справах дітей облдержадміністрації спільно з комісією у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ та Центром творчості для дітей та юнацтва Галичини.... |
|
Детальніше...
|
|
|