Архангел Гавриїл. Композиція «Благовіщення». М. Врубель. 1884 р. Олія. Північний стовп тріумфальної арки

Перша монументальна робота художника у Кирилівській церкві - зображення архангела Гавриїла на західному пілоні північного стовпа тріумфальної арки.

У цій роботі Врубель проявив себе як блискучий інтерпретатор спадщини давньоруських майстрів.

Наступна за хронологією робота Врубеля у Кирилівській церкві - композиція “Вхід Господень до Єрусалима”. Ця робота розташована під південною частиною князівської молитовні. Пензлю Врубеля у цій композиції належать центральна та права частини. Ліву частину написав художник Ф. Зозулін, який допомагав Врубелю також у реставрації композиції “Успіння Богородиці” на північній стіні трансепта.

Один з найкращих творів М. Врубеля у Кирилівській церкві – “Зішесття святого Духа на апостолів”. Композиція, що прикрашає склепіння хор, виконана без ескізу, за аналогією з давніми творами. Півколом зображені дванадцять апостолів, у центрі - Богородиця. Зверху, від голуба (Святого Духа), через вогняні язики на них сходить небесна благодать. “Зішесття Святого Духа” Врубель виконує у техніці письма, що нагадує мозаїку.

Зображення врубелівських апостолів, начебто висічені з мармуру, нагадують скульптурні твори Мікеланджело.

Незвичайною колористичною гамою вражає вбрання святих. Загальний білий тон хітонів випромінює різнобарвною палітрою і скидається на перламутр річкової мушлі. Одяг центральної фігури - Богородиці, відрізняється блакиттю сукні. Обличчя Христових посланців, вражених чудесною подією, виказують складний емоційний стан.

Деякі з апостолів нагадують сучасників Врубеля. Молодий апостол, зображений третім ліворуч від Марії, схожий на самого М. Врубеля. Завершується композиція зображенням старця – Царя Космоса. Це символічний образ, який із давніх часів у візантійській християнській іконографії уособлює темну, неосвічену частину людства, до якої апостоли на різних мовах понесуть світле християнське віровчення.

Під композицією “ Зішесття Святого Духа на апостолів”, на пілоні опірного стовпа, зображено пророка Мойсея. Врубелю належить зображення голови для цієї постаті, яка дуже нагадує відомого врубелівського “Демона”. На західній стіні хор, між вікнами, Врубелем також написано голову для фігури пророка Соломона.

Зішестя Cвятого Духа на апостолів. М. Врубель. 1884 р. Олія. Стеля хор

Вхід до Єрусалима. М. Врубель. 1884 р. Олія. Під південними хорами

На люнеті, що знаходиться при вході у князівську молитовню, - погрудне зображення, так званого блакитноокого Ісуса Христа, що також належить пензлю Врубеля.

На півсферичній поверхні східної стіни молитовні - “Ангели з лабарами”. Врубель виконує їх у візантійському стилі живопису. Динамічні постаті, здається, знаходяться у русі, вражаючи надзвичайною експресією. Незважаючи на технічні проблеми, пов’язані зі структурою стіни та невдалим розміщенням риштувань під час написання композиції, вона чудово скомпонована, вдало вписана у вігнуту поверхню.

Останню монументальну композицію Врубеля у Кирилівському храмі - “Надгробний плач” – “П’єту”, написано на стіні поховальної ніші – аркасолії. Сюжет твору відповідає призначенню ніші. Три ангели схилилися над померлим Христом, вони оплакують його кончину. Роботу виконано у традиціях давньоруського живопису. “П’єта” - не просто стилізація під давнину. У творі присутній неповторний врубелівський ліризм, пафос трагедії у поєднанні з урочистим спокоєм. Композицію було виконано безпосередньо на стіні, без спеціального підготовчого шару. Прикрий технічний недолік дався взнаки, роботу неодноразово реставрували.

Врубель також виконав у храмі чисельні фрагменти, деталі, окремі незначні дописи. Монументальні розписи він закінчив через сім місяців, після чого А. Прахов відправив його до Італії. Мандрівка до Венеції була необхідною для знайомства з творами майстрів італійського ренесансу та виконання там іконописних образів – Христа, Богородиці, святого Кирила та Афанасія Александрійських, щоб прикрасити новий мармуровий іконостас.