Київ

Невеликий дощ, мряка

Ірина Мерлені - чемпіонка Олімпіади в Афінах-2004 та бронзова призерка Пекіна-2008 з вільної боротьби - на деякий час залишила килим. Зараз її другому сину Адамчику трохи більше місяця. Ірину з братом - Олексієм Мельником, чемпіоном України у ваговій категорії до 60 кг - виховували як справжніх спартанців, обливаючи, приміром, холодною водою в будь-яку погоду. Чи буде Ірина так само загартовувати своїх синів і чи є у неї, яка звикла не звертати уваги на примхи погоди, все-таки улюблена пора року?

- Улюблена погода? Звичайно, є. Я дуже люблю дощ, наприклад - стан душі особливий, коли дощ іде, він мене заспокоює. Подобається сидіти в дощ в теплій квартирі. Обожнюю зиму. Особливо коли багато снігу. Дуже подобаються засніжені Карпати, свіже морозне повітря. Дуже люблю літо, коли можна поїхати на море - позасмагати, поплавати. Влітку просто чудово тренуватися, тому що добре потієш, багато ваги скидаєш зайвоъ. Так, напевно, мені майже будь-яка погода подобається.

- Яка погода вам може зіпсувати настрій?

- Мабуть, тільки сльота, бруд під ногами.

- Правда, що вас тато гартував з раннього дитинства?

- Так, гартував. Обливав нас з братом холодною водою в будь-яку погоду.

- Вдома, я сподіваюся?

- Ні, на вулиці. Нас із братом взагалі виховували трішки по-спартанському. З дитинства привчали багато працювати, не шкодувати себе. Тато весь час влаштовував між нами якісь змагання. Бігати змушував, стрибати, віджиматися багато.

- Хто кого частіше перемагав?

- Раніше - я. Адже він все-таки молодше майже на три роки - я 1982-го, він 84-го року народження. Я взагалі в дитинстві була дуже спритна дівчинка. Мені, наприклад, майже не купували іграшок. У подружок завжди було багато ляльок, а для мене був одне улюблене свято - Новий рік. Новий рік, ялинки - завжди дуже багато конкурсів, я їх всі вигравала, отримуючи в якості призів дуже багато іграшок. Батьки інших хлопчиків і дівчаток обурювалися: скільки може ця дівчинка співати, танцювати, розповідати вірші. Пам'ятаю, як-то вирішила допомогти братові, пішла до нього на ранок і теж виграла масу іграшок.

- Своїх дітей ви теж збираєтеся по-спартанському виховувати?

- Звичайно, буду загартовувати. І займатися спортом вони обов'язково будуть. Не знаю, правда, як щодо досягнень, це індивідуально у кожного, але головне, щоб мої діти були здоровими і міцними. А якщо вони захочуть чогось досягти, то нехай досягають. А якщо не буде такого бажання - нічого страшного, головне - щоб були здоровими і розвиненими. Я завжди говорила, що для мене в спорті головне результат. А зараз розумію, що таке здоров'я, після того, як довелося робити кілька операцій, не рахуючи всіх розтинів, вивихів, переломів, що були за всю мою спортивну кар'єру.

- І холодною водою будете синів обливати?

- Я не ставлю такої мети. Але цього літа, коли ми відпочивали, мій старший син Артурчик, йому зараз чотири роки, постійно ліз у воду, хоча вона була дуже холодна. Я весь час витягала його з води - діти, схоже, не відчувають холоду.

- Який вид спорту, на вашу думку, найкраще підходить для оздоровлення?

- Я завжди мріяла про плавання. Плавання - це супер. Боротьба, наприклад, дуже травматична. Так, чесно кажучи, будь-який вид спорту травматичний. А на плавання я своїх дітей спокійно віддала б - нехай плавають років до дванадцяти-тринадцяти. Нехай витягуються, зміцніють, дихання цей вид спорту добре розвиває, поставу хорошу формує.А вже в 12-13 нехай йдуть на боротьбу або що вони там собі виберуть до душі.

- Чи були якісь складності, пов'язані з погодою?

- Пригадується Мінськ, міжнародний турнір імені Медведя. На вулиці вже була весна, тепле таке сонечко, а в приміщенні нам довелося боротися на килимах, постелених на лід. Настільки було холодно розминатися у залі - по два костюми одягали. На вулиці було тепліше, ніж у залі. Я виграла той турнір, але спогади...

- Але це ж не правило, зазвичай, у залах тепло?

- Звичайно, і кондиціонери, і ковролін, і мати спеціальні. Але, на жаль, той мінський випадок - не виняток. Змагання проходять за графіком, і трапляється, що єдине вільне приміщення, придатне для такого роду заходів - це льодові палаци. І тоді - килими на лід. Взагалі взимку, де б змагання не проводилися - у залах холодно, ми всі в шапочках, теплих костюмах, курточках, тому що у нас такий вид спорту, потрібно добре розминатися, щоб м'язи були теплими, розігрітими, інакше - травми.

Гришина Оксана
31.03.2011