У разі прийняття на роботу студента-практиканта необхідно дотримуватись декількох правил.
По-перше, мають бути в наявності необхідні накази про проходження практики на підприємстві, про прийняття на роботу та заява практиканта на прийняття на роботу.
По-друге, для нарахування заробітної плати, керуючись абзацом «г» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, податковий агент має право надати соціальну податкову пільгу (ПСП) у розмірі 150%. Але для цього працівник-практикант повинен надати:
• довідку з навчального закладу про те, що він не одержує бюджетну стипендію;
• заяву про застосування ПСП.
І останнє на що слід звернути увагу: сумарний заробіток студента-працівника не має перевищувати суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму,
діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, тобто 1500 грн у 2012 р. (пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ).

Статтею 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, ураховуються всі види заробітної плати в межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається за Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).
На підставі п. 7 Порядку № 1266 середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (в т. ч. у натуральній формі), які визначають ся згідно з нормативно-правовими актами, ухваленими відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі — Закон № 108), та підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, не пов’язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах та встановленням неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, розраховуються, виходячи з середньоденної заробітної плати за фактично відпрацьований час або за один календарний день (п. 13 Порядку № 1266).
Середньоденна заробітна плата для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (п. 14 Порядку № 1266).
Тому під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності й оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за
рахунок коштів роботодавця враховуються виплати, що відповідають вимогам п. 7 Порядку № 1266 і нараховані застрахованій особі за фактично відпрацьований час. До таких виплат можна віднести і середній заробіток, який застрахована особа отримує за період службового відрядження. Роз’яснення з цього питання було надане в листі Мінпраці від 09.04.2002 р. № 20-236.
Відповідно до п. 2.1.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 і розробленої відповідно до Закону № 108, оплата праці за час перебування у відрядженні (за винятком відшкодування витрат у зв’язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення) належить до складу фонду основної заробітної плати. За п. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу України дохід у вигляді заробітної плати підлягає обкладенню ПДФО, а згідно зі ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI на неї нараховується і з неї утримується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Отже, під час розрахунку середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності й оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця потрібно враховувати оплату праці, нараховану застрахованій особі за час її перебування в службовому відрядженні.