Евген Монукало. Перший президент та засновник фонду «АІК» 1999-2006г.

Женя Монукало – Людина з великої літери. Людина, яка наперекір долі – не здався. І не тільки не здався, але ще допоміг і підтримав безліч людей з обмеженими можливостями і навіть вплинув на життя тих з ким довелося стикатися.

Женя Монукало – це Людина, який досягнень в житті такі цілі, які звичайні і навіть фізично міцні нездатні досягти за все своє життя.

Одного разу, усвідомивши своє призначення в житті і отримавши сили понад щоб робити щось нове, він став братися реалізовувати ідеї які народжувалися в його розумі. Знайшовши однодумців і тих кому він може послужити добрим справою або словом – він вирішив створити АІК ​​і щоб кожен зміг не тільки щось дізнатися, а й навчитися реалізовувати знання в повсякденному житті.

У Жені Монукало була в серці мрія, зробити так щоб кожен мав спілкування, доступність в отриманні необхідної професійної освіти, а також можливість працювати і навіть мати можливість працювати віддалено.

Його мрія здійснилася. Завдяки йому, багато за прикладом Жені та його відношенню до життя – не тільки досягли змін в житті, а ще допомагають іншим досягти змін.

Женя твердо знав сенс життя, він жив цим сенсом кожен день. Женя був тим Людиною, який допомагав іншим зрозуміти свій сенс у житті і можливості для реалізації себе як особистості.

Женя Монукало – це Друг з великої літери. Він завжди простягав руку дружби, часом навіть коли всі інші проходили повз. Євген продемонстрував у повноті приклад дружби, так як він дорожив кожним і вмів наставити або підтримати в скрутну хвилину. Жертвуючи своїм часом і силами, він самовіддано боровся за життя, не тільки за себе, а й за інших.

При всьому цьому він був звичайним хлопцем як ми всі. Надзвичайна жага до життя і серце люблячого щирого і самовідданого Людини – це виділяє його з усіх, бо він індивідуальність і особистість, яку створив Бог.

Я ціную тим що в моєму житті, як і в житті інших, Женя залишив великий слід. Своїм прикладом сильного духом і міцною волею – він став частиною тієї сили духу, якою поділився з нами. І я вірю що одного разу, коли прийде час повернутися Додому, ми зустрінемося з ним. Обов’язково зустрінемося за засобу свого серця і потім обличчя в обличчя.

20.03.2011. Олексій Авдєєв.

Нагороди Жені

Слайдшоу