Політична мапа світу

Етапи формування політичної карти

У світі існує 193 країни (практично всі вони, за виключенням Ватикана і Палестинських територій є членами ООН).

За регіонами країни світу розподіляються наступним чином:

- Європа - 43 країни,
- Азія - 49 країн,
- Африка - 53 країни,
- Північна Америка - 2 (Сполучені Штати Америки (США), Канада),
- Центральна та Південна Америка - 33,
- Австралія та Океанія - 13.

Політична карта з'явилася з утворенням перших держав, і зараз можна вирізнити кілька етапів її формування:

1) Рабовласницький (до V ст. н.е.). На цьому етапі виникли перші могутні держави - осередки світової цивілізації - Греція, Рим, Карфаген, Єгипет, Вавілон, Персія, Китай, Індія.

2) Феодальний (V-XV ст.). З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії, постійно змінювались кордони. Впливові країни того часу: Київська Русь, Візантія, Англія, Іспанія, Франція та інші.

3) Новий, або капіталістичний (XVI - початок XX ст.). Відбулися великі географічні відкриття, йшло загарбання колоній, на політичній арені з'являються потужні Османська, Австро-Угорська, Російська імперії. Формується світовий ринок і завершується поділ світу між капіталістичними країнами.

4) Початок ХХ ст. - 1917 рік. Загострення політичних відносин на межі століть переросло в першу світову війну, внаслідок якої європейські країни зазнали кризи, а лідером світової економіки і політики поступово стали США. На політичній карті світу існувало 55 суверенних держав. Основні зміни на світовій політичній карті у ХХ ст.:

1917-1939 роки. Ліга націй передала колонії Німеччини під мандат держав-переможниць у першій світовій війні. Як наслідок: зменшилася територія Німеччини (Ельзас, Лотарингія); збільшилися колонії Франції, Англія володіла 60% колоній світу. Розпалася Австро-Угорщина; натомість з'явилася Австрія, Угорщина, Чехо-Словаччина, Югославія. Самостійними державами стали Польща та Фінляндія. Розпалася також Османська імперія, внаслідок чого виникли Туреччина, Трансіорданія, Палестина, Ірак, Сирія, Ліван. Утворилася Монголія, було окуповано країни Балтії.

1939-1960 роки. На початку другої світової війни налічувалося вже 70 суверенних держав, у 1947 році - 81 держава. У 1949-му з'явилися ФРН і НДР. Значні зміни сталися на політичній карті Африки: 1960 рік було названо роком Африки - 17 країн континенту отримали незалежність. Колоніальні системи США, Великобританії та Франції були зруйновані .

5) Сучасний етап. Після 1985 року розпочалася демократизація соціалістичного ладу.

Сталися наступні зміни:

- Розпад соціалістичного табору. Країни Центральної Європи (Польща, Угорщина, Чехо-Словацька Федеративна Республіка) провели радикальні реформи в суспільстві та перейшли до ринкової економіки.

- 2 жовтня 1990 року відбулося об'єднання Німеччини. - Розпад Радянського Союзу у 1991 році .

- Розпад Союзної Федеративної Республіки Югославії, внаслідок чого утворилася Союзна Республіка Югославія (СРЮ, у складі Сербії та Чорногорії), Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина,
Македонія.
- "Мирне розлучення" Чехо-Словаччини і утворення Чехії та Словаччини.
- Отримання незалежності Намібією - останньою колонією Африки.

Державний лад і державний устрій. Форми правління

Основні типи державного ладу і форми правління:

1 Монархія - форма правління, за якої главою держави є монарх (король, князь, султан, шах, емір) і влада успадковується наступником. Реально в світі налічується близько 30 монархій. Монархії розрізняють:

· абсолютні, коли законодавча влада належить монарху: Бруней, Катар, Оман, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) тощо,

· конституційні - коли верховна влада монарха обмежена конституцією: Великобританія, Бельгія, Іспанія, Данія, Швеція, Норвегія, Японія і т.д.;

· теократичні - коли глава церкви є водночас також главою держави: Ватикан, Бахрейн. 2. Республіка - форма правління, за якої всі вищі органи державної влади обираються чи формуються загальнонаціональними установами -парламентами. Наприклад: Сполучені Штати Америки, Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), Україна, Росія.

3. Держави у складі Співдружності. Офіційно країн з подібною формою правління - 15 (це фактично незалежні держави, главами яких юридично вважається королева Великобританії). Загальні ж збори колишніх колоній збирають понад 40 країн-представниць.

Державний устрій

1. Унітарна держава - форма устрою, за якої територія країни не має у своєму складі самостійних автономних утворень. Наприклад, Італія, Франція, Японія.

2. Федеративна держава - форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі самостійні утворення. Федеративні одиниці (республіки, штати, землі, провінції) утворюють єдину державу за певної внутрішньої самостійності на основі єдиного конституційного союзу. Принципи федерального поділу:

· національно-етнічний (Росія, Бельгія, Нігерія);
· історично-географічний (США, Канада, Мексика, Бразилія, ФРН, Південно-Африканська республіка (ПАР).

3. Особливою формою державного устрою є конфедерація - постійний союз держав, створений для досягнення політичної чи воєнної мети (Швейцарія) або ж уній (зараз немає, а в минулому, наприклад, - Річ Посполита).

Актуальною є типологія країн, в основу якої покладено виробничі відносини в суспільстві та рівень соціально-економічного розвитку. найважливіший показник цього рівня - вироблений країною валовий внутрішній продукт (ВВП) - це сукупна вартість усіх товарів і послуг, вироблених і реалізованих протягом року в країні. Економічна структура світового господарства складається з країн різного рівня розвитку і видів виробничих відносин. Основу цієї типології складають:

1. Співвідношення частки аграрного (сільськогосподарського) і промислового виробництва в економіці держави: аграрні, аграрно-промислові, промислово-аграрні, промислові (індустріальні), постіндустріальні країни.
2. Рівень валового внутрішнього та національного продукту.
3. Показник ВВП на душу населення:

- понад 10 тис. доларів - країни Північної та Середньої Європи, США, Канада, Австралія, Японія, Кувейт, Нова Зеландія, Сінгапур, ОАЕ;
- 3-10 тисяч доларів Венесуела, Лівія, ПАР, європейські країни (крім постсоціалістичних), країни Перської затоки (крім Ірану), Бутан, Південна Корея, Тайвань;
- 1-3 тисячі доларів - Таїланд, Малайзія, Мексика, Алжир, Туреччина, деякі країни Південної Америки;
- до 1 тисячі доларів - решта країн.
Розрізняють також валовий суспільний продукт - вартість продукції матеріального виробництва та національний дохід - частину вартості суспільного продукту, що лишилася після відшкодування матеріальних витрат. Узявши до уваги названі критерії, а також ступінь сформованості господарства та його управлінські структури, країни світу можна поділити на три великі групи: економічно розвинені капіталістичні країни; країни постсоціалістичного розвитку; країни, що розвиваються.
До кожної групи входять країни, які мають як спільні риси, так і значні відмінності. Країни першої групи посідають провідні місця у світовому господарстві практично за всіма показниками. Їх близько 40. Це - індустріальні або постіндустріальні держави з розвиненою промисловістю (до 2/3 промислової продукції світу) та інтенсивним високотоварним сільським господарством. Саме в цих країнах найвищий рівень розвитку науки і наукомістких виробництв, значна концентрація світового капіталу, високий рівень життя населення.

З поміж економічно розвинених країн можна вирізнити декілька груп:

· країни "великої сімки" - США, Японія, Німеччина (ФРН), Великобританія, Франція, Італія, Канада;
· високорозвинені західноєвропейські країни: Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Іспанія, Швейцарія, Австрія;
· країни переселенського капіталізму - ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль;
· країни середнього рівня розвитку з високими темпами соціально-економічного прогресу: Ісландія, Ірландія, Португалія, Греція, Туреччина, західноєвропейські мікродержави;
· країни нової індустріалізації - Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Мексика, Бразилія, Аргентина, Уругвай, Чилі.

До групи постсоціалістичних країн належать:

· соціалістичні країни централізованого планування (Куба, КНДР, Китай, Лаос, В'єтнам, Монголія);
· центральноєвропейські країни перехідної економіки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія, Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Албанія;
· молоді незалежні держави, що утворилися після розпаду Радянського Союзу (Російська Федерація, Україна, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Туркменистан, Киргизстан, Таджикистан).
Найчисленнішою групою (понад 100 країн) є третя - країни, що розвиваються, або країни третього світу:

- Країни великого потенціалу з відносно розвиненою економікою (Індія, Пакистан, Венесуела, Єгипет, Марокко, Туніс).
- Країни - експортери нафти з високим рівнем (Саудівська Аравія, Оман, Кувейт, ОАЕ, Бруней, Катар, Ірак, Іран, тощо).
З огляду на природно-географічні, історично та соціально-географічні фактори весь світ можна поділити на великі регіони та групи країн. Наведемо один із варіантів регіоналізації:
1. Європа
1.1.Західна: країни Північної, Середньої, Південної Європи.
1.2. Центральна: постсоціалістичні (Польща, Чехія, Румунія та ін.), країни Балтії(Естонія, Литва, Латвія).
1.3. Східна: Білорусь, Молдова, Україна; Росія (європейська частина), Казахстан (європейська частина); країни Закавказзя (економічно).
2. Азія
2.1. Південно-Західна: великий регіон (16 країн) від східного узбережжя Середземного моря до Афганістану і від гір Кавказу до узбережжя Індійського океану.
2.2. Південна: Індія, Бангладеш, Непал, Бутан, Пакистан, Шрі-Ланка.
2.3. Південно-Східна: 11 країн Індокитаю та Малайського архіпелагу: Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Східний Тімор.
2.4. Східна Азія: Китай (КНР), Монголія, Японія, КНДР(Північна Корея), Тайвань, Аомінь, (Макао) має особливий статус.
2.5. Центральна Азія: Туркменистан, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан, Монголія, райони Тибету (КНР) та Алтаю (Росія).
3. Америка
3.1. Північна Америка (США, Канада). За географічною ознакою сюди ж входить Мексика (частіше її відносять до регіону Латинської Америки).
3.2. Центральна Америка. Близько 30 країн (з них 17 незалежні), розташовані від півострова Юкатан до Панами, а також країни Карибського басейну.
3.3 Південна Америка (решта країн, з них 12 незалежні). Зустрічається також термін "країни Латинської Америки" - південно- та центральноамериканські латиномовні країни.
4. Африка: Північна, Південна, Західна, Східна, Центральна.
5. Австралія та Океанія.