Під релігією, на думку вчених, розуміють духовний феномен, який виражає не лише віру людини в існування
надприродного Начала, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає для неї засобом спілкування з
ним, входження в його світ. Витоки релігії знаходять відмінне тлумачення у дослідників різних світоглядних
орієнтацій. Однак релігія мала виразний прояв впродовж всієї історії суспільства. І в сучасну епоху вона
посідає важливе місце у житті окремої людини й суспільства загалом.
В ході історичного розвитку людства поступово формувалися світові - монотеїстичні - релігії, які подолали
етнонаціональні межі й набули відкритості для всіх. Такими релігіями, поширеними серед кількох або багатьох
народів, є християнство, іслам, буддизм. Часто вчені відносять до світових релігій також індуїзм.
Релігійна карта майже 7-мільярдного населення Землі у останні роки виглядала так:
34 % - християни;
20 % - мусульмани;
14 % - індуїсти;
4 % - послідовники етнічних релігій;
6 % - буддисти;
2 % - послідовники нових релігій;
0,2 % - іудеї;
0,8 % - послідовники інших релігій.
При цьому невіруючих та атеїстів у світі нараховується близько 860 млн. осіб (13%).
Провідними елементами усіх релігій є:
· релігійна свідомість, яка включає віровчення, погляди, відчуття і переживання віруючих;
· культова діяльність, яка включає різноманітні обряди, молитви, богослужіння, жертвоприношення,
матеріальні елементи, які необхідні для її здійснення;
· релігійні організації - групи, секти, громади, парафія, єпархія, метрополія, патріархат.
Релігія як невід'ємний компонент соціальної системи виконує в ній декілька взаємопов'язаних функцій:
· Компенсаційна. Релігія постає як процес зняття життєво важливих суперечностей і проблем людського
буття. Вона психологічно компенсує обмеженість, безсилля, залежність людей від умов існування, наповнює
новим змістом сенс їхнього життя;
· Світоглядна. Релігія задає "граничні" критерії, які допомагають осмислити навколишній світ, місце
людини в ньому, цілі і сенс життя;
· Регулятивна. Через систему норм, приписів, установок, канонів Релігія регулює відносини, поведінку,
вчинки та дії віруючих;
· Комунікативна. Релігія забезпечує спілкування віруючих як у межах певних релігійних спільнот так і
поза ними;
· Терапевтична. (або утішна). Релігія містить психологічні можливості зняття негативних наслідків
життєвих стресових ситуацій, збереження внутрішнього спокою, душевної рівноваги тощо;
· Телеологічна;
· Інтегративна. Релігія забезпечує безконфліктний зв'язок, певну злагоду, солідарність, згуртованість
суспільства, соціальних груп, релігійних спільнот, підтримує рівновагу релігійних суспільних відносин,
їх гармонізацію;
· Аксіологічна;
· Культурозберігаюча та культуроформуюча.
| 