Чверть століття тому сталася техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС. Та проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії, актуальні і сьогодні. Їх вирішення неможливе без ґрунтовних наукових досліджень. Усі ці роки наукова робота кафедри хімічної технології композиційних матеріалів ХТФ значною мірою була підпорядкована чорнобильській тематиці.

Коротко розповімо про теоретичні та практичні результати цієї роботи.

Пилоутримуючі склади і технології проведення робіт з пилоутримання. Склади призначені для попередньої обробки території відкритих складських приміщень, місць зберігання токсичних або радіоактивних відходів і матеріалів, поверхні інженерних споруд і конструкцій перед їх демонтажем, контейнеризацією. Передбачено використання двох типів матеріалів: пилоутримуючих та плівкоабразивних пилопригнічуючих.

Захисні покриття, що легко дезактивуються. Розроблено технологію отримання атмосферо- та корозійностійких композиційних покриттів для захисту бетонних, цегляних та металевих поверхонь. Довговічність покриттів складає: на металі 7-10 років, на бетоні 20-25 років.

Поліфункціональні кремнійорганічні покриття, фарби, емалі, які характеризуються високою тривалою термостійкістю (до 600 0С), негорючістю, нетоксичністю, атмосферостійкістю (10-15 років), гідрофобністю, високими діелектричними властивостями, стійкістю до низьких температур, радіоактивних випромінень, розбавлених розчинів лугів і неорганічних кислот.

 Транспортно-захисні контейнери для зберігання і захоронення радіоактивних відходів. Внаслідок аварії в зоні відчуження утворилося близько 2800 тис. м3 радіоактивних відходів (РАВ) різних типів. У сховищах Чорнобильської АЕС зберігається 20 тис. м3 рідких та 2500 м3 твердих РАВ. У світовій практиці при роботі з радіоактивними відходами перевагу надано залізобетонним контейнерам, що мають відповідати жорстким вимогам (робочі температури від -40 до +70 0С, при вологості повітря до 100%; строк служби – 300 років та ін.). Співробітниками кафедри хімічної технології композиційних матеріалів розроблено конструкцію й технологію виробництва транспортно-захисних контейнерів, що призначені для транспортування, безпечного та довгострокового зберігання (захоронення) твердих РАВ.

Контейнер транспортно-захисний випускається згідно з розробленими ТУ У 13306137.006-2000, має сертифікат безпеки Державного департаменту ядерного регулювання Мінекоресурсів України №004 та ідентифікаційний номер UA/004IP-3-96. Контейнери виготовляються трьох видів: КТЗ-1,3, КТЗ-3,0(0,15), КТЗ-3,0(22). При зведенні першої черги комплексу "ВЕКТОР" (виробництво по дезактивації, транспортуванню, переробці та захороненню радіоактивних відходів з територій, забруднених у результаті аварії на Чорнобильській АЕС) передбачено використання 4668 контейнерів КТЗ.

Технології іммобілізації рідких радіоактивних відходів. Розроблена технологія призначена для переробки кубового залишку і сольового плава АЕС і може бути використана для отвердження рідких радіоактивних відходів різних концентрацій (Патент України №64867).

Розроблена технологія дозволяє: скоротити кінцевий об'єм компаунда порівняно з технологією цементування у 2,6-3,5 разу; знизити вартість вихідних сировинних компонентів у 1,6-3,8 разу. Компаунди, які отримують за розробленою технологією, характеризуються міцністю на стискання 60-100 МПа, вилужуванню по цезію – 10-4-10-5 г/см2.добу, незмінністю фізико-механічних характеристик матеріалу компаунда при опроміненні дозою, що еквівалентна розрахованому значенню поглиненої дози протягом 300 років.

Розроблена технологія була випробувана на Південно-Українській АЕС при отвердженні рідких радіоактивних відходів – кубових залишків з солевмістом 400 г/л.

Н.О.Ткач, к.т.н., доцент; В.В.Глуховський, к.т.н., доцент кафедри ХТКМ