Східна Слобожанщина
Читаючи чи пишучи про заповідні місця Дивногір'я та Білогір'я, мені завжди на думку спадають рядки з українського гімну (цей текст вважався державним до 2003 року − прим.ред.):
Станем, браття, всі за волю, від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому.
Дійсно, ці чарівні куточки східнослобідської землі, про які я писав у попередньому розділі, знаходяться саме на узбережжі Дону, великої ріки, яка є східним кордоном української етнічної території. Щоправда, українські поселення знаходяться і на лівобережжі донської землі - історично українці складали тут більшість у шістьох сучасних районах Воронізької області (Бутурлинівському, Калацькому, Павлівському, Вороб'ївському, Верхньомамонському та Петропавлівському). Але у народній свідомості (і це відбилося в національному гімні), саме Дін став символом східного кордону української землі, так само як Сян − західного. Цікаво, що якщо Дін зараз повністю протікає по території Російської Федерації, то витоки Сяну знаходяться на Україні (Турківський район Львівської області), і по території України Сян тече 55 км, аби потім 390 км бігти теренами Польщі.
«Сезонні газові новини»
Украина начала получать природный газ из Германии с 1 ноября. Об этом заявил премьер-министр Николай Азаров, передает УНИАН. По словам Азарова, поставки "пока еще не носят глобального характера, но они начались".
Азаров добавил, что сейчас основным заданием является отработка технических возможностей по поставкам газа из Европы и проверка работоспособности систем. Сейчас Украина получает через Польшу около 4 миллионов кубометров в сутки от немецкой компании RWE на "непостоянной основе".
Нове об'єднання для українців РФ
Нещодавно у Росії було створено нову некомерційну громадську організацію «Провісник». Головою нового українського об'єднання в Росії став Тарас Миколайович Дудко, що з середини 2011 року й до самої ліквідації очолював ОУР. Першим заступником призначено Людмилу Мельник (керівник українського освітнього центру, к.і.н).
Більш детальну інформацію щодо функцій та мети створення нової організації − дивіться подальші поновлення на нашому сайті.
Додаємо копію свідоцтва про реєстрацію (див. внизу).
Ми бажаємо «Провіснику» багаторічної плідної роботи, і гадаємо що він провіщає нам створення нової справді демократичної української патріотичної організації у Росії. Бажаємо нашим колегам успіху на їх тернистому шляху!
Парламентские выборы в Украине: взгляд со стороны
C 25 по 29 октября в Украину высадился десант молодых украинцев со всего мира: от Канады и Бразилии до Петропавловска-Камчатского. Зачем? Для наблюдения за выборами в Верховную Раду.
Цель миссии, которую организовали Всемирный Конгресс Украинцев, комитет «За открытую демократию» и другие организации, была в том, чтобы помочь развитию демократических процессов в стране, для каждого из нас далеко не чужой. Лично я принял такое решение, потому что видел, как проходят выборы в России, и мне хотелось бы, чтобы на Украине выборы проходили гораздо честнее.
Основная часть российской делегации выехала в город Вышгород - место общего сбора, из Москвы вечером 24-го октября. Причём, за первые полчаса наш автобус отъехал всего на 5 метров: московские пробки - это знаменитая трясина. К утру, уже прибыв в Вышгород, мы заселились в отель со схожим названием («Вышеград»), где всё было неплохо (4 звезды на фасаде, полы в номерах с подогревом), разве что находился он на отшибе города и рядом стояли огромные столбы линий электропередач.
«Фестиваль української культури» в Коливані
Є на карті Росії селище Коливань, що неподалеку від Новосибірська, районний центр. Чудова легенда про його назву. Ішли переселенці, шукаючи привабливого місця по сибірській землі. Ось і допитувався сусід: «Коли, Вань, уже дійдемо, давай тут зупинимось». І зупинилися майже триста років тому. Звичайно тут були і українці. І назвав хтось, жартуючи, - Коливань. Так уже кілька століть живуть у цьому селі росіяни різних національностей. Тепер це районний центр. Навколо села, де багато росіян з українським корінням. Саме тому тут і відбуваються фестивалі української культури, з українською символікою «Сорочинська ярмарка».
Саме на Покрову Пресвятої Богородиці з'їхалися до Коливані гості з усієї області на «Фестиваль української культури». Господарі надали трохи гумору, продовживши назву фестивалю «Українське сало в Сибіру». Так, це був осінній ярмарок, де коливанці виставили свою сільську продукцію і, звичайно, сало, бо в районі одна з найбільших свиноферм. Саме цим пишався голова районної адміністрації.
Про відкриття української недільної школи в Нижньому Новгороді
Приємні події в житті українців в Росії трапляються не так часто. А якщо вони стосуються наших діток - вдвічі приємніше. Тому, вважаю, дуже важливо цікавим подіям приділяти увагу широкої громадськості.
Не пройшло ще й року, як в Нижному Новгороді було відкрито Генеральне консульство України в Поволзькому Федеральному окрузі (на вул. Короленко 29), яке очолив Ігор Сергійович Мельничук. За цей нетривалий термін зроблено вже чимало добрих справ, однією з яких стало відкриття української недільної школи для дітей та молоді. Велику підготовчу роботу було проведено Консульством разом з українцями Нижнього Новгорода. Чималу частку роботи по обладнанню приміщення школи, постачанню підручників взяла на себе Світлана Сергіївна Мельничук.
«Наслідки» виборів?
Українська Всесвітня Координаційна Рада - міжнародна громадська організація, що об'єднує українські громадські організації закордоном, констатує факт цілковитого припинення фінансування програм по роботі із українською діаспорою після виборів з боку держави, повідомляє прес-служба УВКР.
«І раніше були труднощі із фінансуванням заходів по роботі з українською діаспорою, але після останніх парламентських виборів в Міністерстві культури, через яке фінансуються відповідні проекти, заявили про відмову у виділенні відповідних коштів передбачених для цієї роботи в Державному бюджету», - заявив голова УВКР Михайло Ратушний.
Під час концерту в залі не було жодного вільного місця!
28-го жовтня в Палаці хіміків міста Дзержинськ Нижегородської області відбувся фестиваль «В Дзержинске играет гармонь». В залі на більш ніж 1 200 осіб не було жодного вільного місця і деякі глядачі навіть стояли. Свою майстерність демонстрували гармоністи Дзержинська, Нижнього Новгороду та області.
Бадьорі частівки Віктора Ганяєва супроводжувались шаленими оплесками. Тепло зустрічали глядачі народний ансамбль «Сударка» (художній керівник Ольга Леонович, Заслужений працівник культури РФ), ансамбль «Черноречье» (художній керівник Євген Футін), Марію Теляєву - виконавицю народних пісень. Подолав глядачів завзятим та душевним виконанням українських і російських народних пісень Нижегородський народний ансамбль «Калинове гроно» (художній керівник Любов Волдирева).
До 75-річчя Розстріляного Відродження
Відомий мистецтвознавець й сценарист Леонід Череватенко розповів Радіо Свобода про Валер'яна Підмогильного, винищення сталінським режимом української інтелігенції та теперішнє ставлення влади до української культури.
Леонід Череватенко
Чому я почав писати про Підмогильного, зацікавився Підмогильним? Це просто родинна історія. Річ у тому, що я за походженням із Катеринослава, тепер це називається Дніпропетровськ, а тоді було перейменовано на Січеслав. А Петрович - він з-під Січеслава і навчався у реальному училищі. У цьому Катеринославському реальному училищі навчався старший брат моєї матері - Олексій Іващенко. Він помер від тифу в 19-му році. Підмогильний прожив набагато більше. Але ясна річ, що це прізвище залишилося в моїй пам'яті. Я не знав, хто такий Підмогильний, просто бачив на фотографіях його. Але інтерес прийшов, коли я почав читати українську літературу вже, як кажуть, в оригіналах. Бо тоді, фактично, і читати оце «Розстріляне відродження» було заборонено.
До українців, і не українців в Україні і поза її межами
Шановні друзі!
У 2014 році Україна і все прогресивне людство готується відзначити 200-річчя з дня народження Великого українського просвітителя Тараса Григоровича Шевченка. Це повинно стати святом всього світового українства. А щоб воно таким стало, треба багато потрудитися саме нам, українцям на місцях.
Про Шевченка вже написано безліч робіт різного ґатунку. Українці нижнєкамського товариства «Вербиченька», що в Татарстані, прагнуть внести і свій посильний внесок в справу ушанування Кобзаря, докладніше освітивши невеликий уривок з життя Шевченка - перебування його в Казані.
27 жовтня 2012 року в Нижнєкамську відбувся урочистий вечір, присвячений 155-річчю відвідування Тарасом Шевченком столиці Татарстану Казані в 1857 році.
Сторінка 1 з 415