Київ. 31 серпня. УНІАН. Загальна несприятлива ситуація з правами людини та демократією в Казахстані, а також низка недоліків у судовому процесі над представниками опозиції можуть поставити під сумнів справедливість подальшого рішення суду.

Про це сьогодні під час прес-конференції в УНІАН заявили учасники Спостережної місії за дотриманням прав людини в Республіці Казахстан.

Керівник цієї Спостережної місії Назарій Боярський зазначив, що вона була сформована після сутичок в казахському місті Жанаозен 16 грудня 2011 року. Українські представники правозахисного руху, ЗМІ та громадські активісти вже тричі виїздили до Казахстану на судові засідання у цій справі.

Н.Боярський повідомив, що наразі триває судовий процес у справі лідера опозиційної партії «Алга!» Володимира Козлова, опозиційного політика Серіка Сапаргалі та громадського активіста, колишнього нафтовика Акжаната Амінова.

В.Козлов та А.Амінов обвинувачуються одразу за кількома статтями Кримінального кодексу Казахстану – за ч.1 статті 235 (створення організованої групи з метою підриву та зруйнування соціально-політичних основ конституційного устрою Республіки Казахстан), за ч.3 статті 164 (навмисні дії, звернені на розпалювання соціальної ворожнечі та розбрату, в групі осіб, публічно з використанням засобів масової інформації), а також за ч.2 статті 170 (злочини проти конституційного устрою і безпеки держави в організованій групі з використанням ЗМІ, а також публічні заклики до насильницького захоплення влади, підриву безпеки держави та насильницької зміни конституційного устрою, а також поширення з цією метою матеріалів такого змісту). С.Сапаргалі обвинувачується за двома статтями – за ч.3 статті 164 та ч.2 статті 170.

При цьому А.Амінов повністю визнає свою провину, С.Сапаргалі – частково, а В.Козлов свою провину не визнає, зазначив Н.Боярський. Водночас експерти прогнозують, що підсудні можуть отримати від 7 до 10-12 років ув’язнення.

Як відзначила журналіст Центру інформації про права людини Ірина Виртосу, яка також взяла участь у місії, судові засідання у справі проходять відкрито. Проте журналістам заборонено користуватися фотоапаратами та диктофонами, тому їм доводиться стенографувати процес.

Водночас, за словами І.Виртосу, спостерігається очевидне порушення принципу змагальності сторін під час розгляду справи та верховенство прокуратури. Зокрема, повідомила вона, свідкам від обвинувачення надається більше часу на виступи, проте на уточнюючі запитання захисту вони ухиляються від відповіді.

Крім того, повідомила журналіст, В.Козлов заявляє, що на нього наразі здійснюється тиск. Зокрема, в СІЗО невідомі у штатському приносять йому роздруківки, які свідчать, що за його дружиною стежать.

Також І.Виртосу наголосила, що опозиційні журналісти наразі переймаються своїм майбутнім, адже обвинувачення використовує у справі їхні попередні матеріали як докази. «При чому їхні статті – це було просто свідчення подій, які відбувалися. Але їх аналізують як такі, що закликають до кривавого бунту, соціального розбрату», - підкреслила вона.

У свою чергу голова Центру громадянських свобод, який за підтримки фонду «Відкритий діалог» (Люблін, Республіка Польща) виступив організатором прес-конференції, Олександра Матвійчук наголосила, що правозахисні і громадські організації мають спільно протистояти всім порушенням прав і свобод людини, які відбуваються у їхніх та сусідніх країнах.

Як повідомляв УНІАН, у грудні 2011 року внаслідок сутичок між колишніми робочими нафтових компаній і поліцією в Жанаозені загинули, за офіційними даними, 17 осіб, близько сотні зазнали поранень.

Заворушенням передував багатомісячний страйк працівників нафтової компанії, незадоволених розмірами своїх зарплат. Судом цей страйк був визнаний незаконним, його учасників звільнено. При цьому, за словами очевидців, головними призвідниками погромів були не нафтовики, а якісь сторонні провокатори. Невдовзі після початку заворушень до міста були введені спецназ і внутрішні війська, які жорстко придушили заворушення, а також було запроваджено надзвичайний стан.

Опозиція стверджує, що кількість загиблих і поранених набагато більша за офіційні дані.

Українські правозахисники заявляли про порушення прав підсудних - колишніх робочих нафтової компанії, обвинувачених у масових заворушеннях у місті Жанаозені у грудні 2011 року.