Проблема відродження і стабілізації розвитку промислового садівництва є однією з найгостріших в АПК нашої країни. У 70-х роках минулого століття під впливом науково-технічного прогресу відбулася помітна інтенсифікація галузі. Але з середини 80-х у господарствах катастрофічними темпами зменшилися площі промислових насаджень.  

          Зменшились і валові збори плодів і ягід (відповідно з 551,5 тис. га і 138,4 тис. т у 1981-1985 рр. до 109,4 тис. га і 213,5 тис. т у 2006-2010 рр.). У результаті споживання останніх різко впало до 30-38 кг на одну особу в рік (30-40% раціональної норми).

         Основні причини – перш за все відсутність належної державної підтримки, а крім того, порушення технологій виробництва, використання сортів і підщеп, недостатньо пристосованих до регіональних екологічних умов вирощування, а також дефіцит коштів на закупівлю добрив, отрутохімікатів, садової техніки, організацію системи зрошення. Залишає бажати кращого і догляд за плодовими насадженнями в господарствах.

         Великі площі (понад 25 тис. га) садів через значну зрідженість і зниження кількісних і якісних показників урожайності, а також моральне та фізичне зношення потребують розкорчування. Запропонований Мінагрополітики України механізм компенсації витрат на цю операцію дозволить забезпечити раціональне використання звільнених сільгоспугідь і збільшити обсяги закладання нових насаджень.

         Плодові сади і ягідники, як основні засоби виробництва біологічного походження, поєднуються із земельною площею на довгі роки. Цю особливість важливо враховувати при розміщенні та виборі площ і ґрунтів під закладання насаджень, доборі порід, підщеп і сортів плодових і ягідних культур відповідно до місцевих умов. Слід пам’ятати: садам на насіннєвих підщепах властиві всі недоліки монокультури, які призводять до виснаження ґрунту, накопичення в ньому токсичних речовин. Тому необхідні нові технологічні підходи до експлуатації садових екосистем, які ґрунтуються на принципах зниження техногенних навантажень на сорт. Цим вимогам значною мірою відповідають щільні насадження на слаборослих клонових підщепах.

Уборка ранних зерновых стартовала во всех районах Донецкой области. На 11 июля пока что убрано26% от запланированной площади. Беспокойство аграриям и в этом году продолжает доставлять погода. Из-за засушливого лета ожидаемый валовой сбор зерновых, по мнению экспертов, может значительно сократиться…

Регион будет с хлебом

Страда в разгаре: на 12 июля больше всего площадей ранних зерновых от запланированных убрано в Новоазовском районе – 44,3%, Володарском – 42,6%, Краснолиманском – 36,6%, Першотравневом – 32,9%, Ясиноватском – 28,2%, Великоновоселковском – 31,7%, Амвросиевском – 27,1%, Тельмановском – 30%, Старобешевском – 28,2%.

Как сообщила главный специалист отдела организации производства и маркетинга продукции растениеводства Главного управления агропромышленного развития Донецкой ОДА Наталья Ворона, до конца месяца аграрии планируют завершить уборку ранних зерновых культур.

Их итоговый средний урожай в регионе ожидается на уровне 17,7 ц/га (после доработки зерна), но из-за неблагоприятных погодных условий этот показатель может уменьшиться. Одна из главных причин - зима была очень холодная и суровая, а весна – засушливая. Поэтому область может недополучить нужного количества зерна.

Стоит сказать, что ожидаемый урожай зерновых в регионе в нынешнем году составит около 1,3-1,5 млн. т (в 2011-м - 2,3 млн. т). Но беспокоиться о том, будет ли регион с хлебом, особо не стоит. Как отметил ранее председатель Донецкой областной госадминистрации Андрей Шишацкий, для обеспечения этим стратегическим продуктом региону необходимо чуть более 600 тыс. т продовольственного зерна. К тому же руководство области наметило ряд мер по сохранению зерна на территории региона, поставлена задача хлебопекам и торговым сетям - поддерживать прежнюю стабильную стоимость хлеба.

Коли Петро Іванович Гадз бере акордеон або сідає за рояль – він абсолютно несхожий на ті сотні артистів, які на пісні роблять бізнес. Йому віриш, на відміну від тих, хто свої творчі здобутки й талант оцінює кількістю кліпів та дисків. І під «фанеру» він ніколи не співає. І ані краплини гонору й зарозумілості. Він щирий і в піснях, і коли за собою веде тисячі людей, що разом із ним затверджують добре ім'я ТзОВ «Бучачагрохлібпром».

От і Всеукраїнський день поля - 2012, який днями відбувся в цій агрофірмі, став справжнім святом і високого мистецтва, і високих технологій сільського господарювання. У програмі були передбачені й зустрічі з провідними селекціонерами та авторами сортів, й показані посіви пшениці, ячменю, ріпаку та інших агрокультур української та іноземної селекцій. Відвідали учасники знакової події й новозакладений сад поблизу села Трибухівці. Прикметно, що розпочався День поля - 2012, з музичних шедеврів Штрауса й улюблених мелодій класики кінематографа у виконанні одного з іменитих київських оркестрів. А вже під завісу свята його учасники отримували море задоволення й позитивних емоцій від «забави по-бучацькі» за участю гурту «Музична скриня», автора та виконавця Павла Доскоча, маестро й голови спостережної ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром», заслуженого працівника сільського господарства України Петра Гадза. 

Варто зазначити: щороку День поля, який проводиться на базі ТзОВ «Бучачагрохлібпром», є оригінальним і неповторним. Про це говорив і голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян: «Бучацький район завдяки діяльності дружної й професійної команди на чолі з Петром Гадзем - один із найкращих в Україні у розвитку тваринництва. Вже четвертий високотехнологічний комплекс з утримання ВРХ добудовується в цій компанії. До того ж, «Бучачагрохлібпром» - у трійці всеукраїнських лідерів по урожайності сільськогосподарських культур. А сьогодні ви ще побачите, які чудові сади заснували цього року в Трибухівцях. Милують око і рясні посіви ярих та озимини. Приємно, що такий досвід й ініціативи переймають все більше й більше господарств з різних регіонів України та з-за кордону»...

За жнивними клопотами-турботами чимало хліборобів нині все ж знаходять час зазирнути у село Саливонки, що на Київщині. Бо саме тут на базі ДП «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків досить успішно діє Виставково-інноваційний центр НААН України, де можна не лише на власні очі побачити, якою надзвичайно щедрою може бути українська нива в усій її багатогранності сільгоспкультур, а й визначити для себе: що придбати із побаченого для власних майбутніх посівів. А на додачу - чимало корисного почерпнути про сучасні агротехнології. Бо що і як посієш та доглядатимеш – те, зрозуміло, і пожнеш.

Їдемо у Саливонки з академіком-секретарем Відділення рослинництва НААН України Олександром Іващенком. По дорозі він розповідає, що хоча центр було створено всього три роки тому для демонстрації та пропаганди на практиці кращих вітчизняних сортів і гібридів агрокультур, сучасних технологій їх вирощування, інтегрованих систем захисту рослин, технічних засобів, але сюди вже знають шлях не лише українські, а й закордонні аграрії. І це викликає гордість за вітчизняну науку, за тих колег, які займаються селекцією рослин і вивели сотні (!) сортів агрокультур, що у попиті у фермерів, сільгосппідприємств. Тим більше, що «кота у мішку» аграрії не купують: на дослідних ділянках центру просто неба все, як мовиться, «прозоре». Дивись, вибирай. У центрі одразу і адреси постачальників того чи іншого насіння нададуть. Обмежень на нього немає.

А вибрати тут, дійсно, є із чого. На 76,4 га розміщено 10-пільну сівозміну. Тут демонструють свої розробки Селекційно-генетичний інститут, Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, Інститут сільського господарства степової зони, Національний науковий центр «Інститут землеробства», Інститут олійних культур та багато інших. Ними цього року на полях виставково-інноваційного центру представлено 877 сортів і гібридів 76 агрокультур (!), у тому числі пшениці озимої - 45, жита – 14, тритикале - 10, ячменю озимого - 10, ріпаку озимого - 16, ярих зернових культур - 111, гороху -  25, нуту - 10, проса - 14, гречки - 22, кукурудзи - 80, соргових культур - 27, багаторічних трав - 80, соняшнику - 80, цукрових буряків - 22, лікарських рослин - 40, сої - 43, хрестоцвітих культур – 43...

Екстремальні погодні умови осінньо-зимового періоду 2011-2012 рр. спричинили зрідженість і загибель значних площ озимих посівів ячменю та пшениці, що викликало необхідність пересіву їх ярими зерновими культурами. Серед них важливу роль займає кукурудза. Так, у колективних і фермерських господарствах Південного Степу України площа посівів кукурудзи на зерно нині перевищить 200 тис. гектарів.

Кукурудза - одна з основних зернових, кормових і промислових культур на зрошуваних землях півдня України. При високому агротехнічному рівні та оптимальному фітосанітарному стані вона гарантує одержання високих урожаїв зерна та зеленої маси.

В технології вирощування цієї культури важливий захист її від шкідливих комах та грибкових хвороб, які при нехтуванні засобами захисту можуть призвести до втрат 25-30% урожаю.

Фітосанітарний стан зрошуваних посівів кукурудзи в Південному Степу України в останні роки вимагає посиленої уваги та дотримання рекомендованих зональних систем захисту від шкідливих організмів. Шкодочинність фітофагів (шкідливих комах) та збудників хвороб полягає не тільки у зниженні врожаю зерна, а й у погіршенні його технологічних і посівних якостей.

Серед фітофагів істотну загрозу зрошуваним посівам кукурудзи створюють дротяники та несправжні дротяники, із хвороб - стеблові гнилі та пухирчата сажка. При недотриманні науково обґрунтованих сівозмін та рекомендованої системи захисту в ряді господарств виникає необхідність пересіву кукурудзи внаслідок значних пошкоджень посівів шкідливими організмами...

«Ми ведемо пошук нової структури насінництва, щоб реалізувати стратегічне завдання: спираючись на досягнення вітчизняних селекціонерів, забезпечити виробництво насіння, яке б успішно конкурувало з кращими світовими зразками. І сьогодні робимо перший практичний крок у цьому напрямку», - визначив мету організованої конференції голова Ради асоціації «Українське насіннєве товариство» Андрій Лєсніков.

А відбулася міжнародна науково-практична конференція в одному з найпотужніших господарств країни - Асканійській державній дослідній насінницькій станції НААН. І назву отримала актуальну: «Первинне насінництво - основа конкурентоспроможного рослинництва». Щоб всебічно поміркувати над проблемами галузі, на Херсонщину зібрались керівники насінницьких служб усієї України, науковці й практики, а також фахівці цієї галузі з Білорусі, Литви, Туреччини й Франції.

Майже півтори сотні її учасників привітали голова Ради вже згадуваної асоціації Андрій Лєсніков; Герой України, директор ДПДГ «Асканійське» Віра Найдьонова і голова Каховської райдержадміністрації Володимир Сторчак. Гості відвідали дослідні поля, де створюються й випробовуються нові сорти та гібриди, завод з переробки насіння, найкращу в області сучасну лабораторію (тепер на станції їх буде вже дві). Також оглянули всі виробничі ділянки «Асканійського», з його високорозвиненими галузями.

Згодом, під час пленарної частини, заступник голови Херсонської ОДА Михайло Мельник відзначив, що для Херсонщини – зони ризикованого землеробства – надзвичайно важливе використання якісного насіння, районованих і адаптованих до умов посушливого клімату культур. Це запорука високого урожаю. А тому велика увага в регіоні приділяється як селекційній роботі, так і безпосередньо виробництву якісного насіннєвого матеріалу, а відтак і використанню його агровиробниками. Нині ведеться робота над створенням обласної програми «Насіння Херсонщини», до якої залучені управлінський апарат області, регіональне представництво асоціації «Українське насіннєве товариство», провідні науковці, насіннєвиробники. Згідно соціально-економічного розвитку області, Херсонщина має стало, незалежно від погодних умов, збирати не менше 2,5 млн. т зернових й наростити обсяги виробництва плодоовочевої продукції. Ці плани реальні за умови використання і нарощування зрошуваних земель, які засіватимуться якісним високої репродукції насінням районованих сортів.

В Майском на Днерпопетровщине завершила работу традиционная, девятая по счету, Международная конференция по эффективному самовосстанавливающемуся земледелию.

В этому году мероприятие проходило в условиях изменения единой европейской агрополитики: Европа держит курс на почвозащитное земледелие.

Об этом свидетельствует документ №15, изданный FAO (при ООН). Согласно нему, до 2020 года в странах ЕС планируется внедрить принципы сберегающего земледелия. Один из разработчиков данного документа Готлиб Баш, президент Федерации Европейского Природоохранного Сельского хозяйства, и выступил на конференции в «Агро-Союзе».

Всплеск интереса к сельскому хозяйству и к ресурсосберегающим технологиям, позволяющим достичь высокого уровня производства при сокращении затрат, стал очевиден с 2008 года. Растущая обеспокоенность относительно продовольственной безопасности ЕС и мира является главной темой в перечне обоснований для реформирования Единой сельскохозяйственной политики (ЕСХП). Среди других тем этого списка: ухудшение климата, повышение конкурентоспособности в свете растущей глобализации и неустойчивости цен и т.д. Все это не ново, но в настоящее время нуждается в переоценке и переосмыслении.

Сегодня с использованием сберегающих технологий в Европе обрабатывается около 1,3 млн. га сельхозземель, в основном, в Испании, Франции, Финляндии, Великобритании, Италии, Португалии и Швейцарии. Процесс внедрения инициируется в основном фермерами, которые стремятся снизить затраты на топливо, оплату труда и технику. В будущем возрастет тенденция внедрения этой технологи в Европе, что станет реакцией на повышение затрат на энергоносители и производственные ресурсы.

Послание Президента Украины Виктора Януковича парламенту страны «Модернизация Украины - наш стратегический выбор» - очень важный политический документ, в котором отражены ключевые моменты экономической модернизации и ставятся конкретные задачи по их реализации. Эти задачи в предстоящие годы в полной мере относятся и к такой отрасли АПК как виноградарство. 

Многие века для юга Украины и Закарпатья именно виноградарство было и остается одной из важных составляющих сельского хозяйства. Виноград при всей трудоемкости его возделывания всегда был эффективной, бюджетообразующей, а в отдельные неблагоприятные по погодным условиям годы - страховой культурой. Но в последние десятилетия происходит резкий упадок отрасли: сокращаются площади виноградников, резко уменьшаются урожаи лозы и производство саженцев. При этом растет производство вина, что свидетельствует о явной его фальсификации, о чем не раз констатировала наука.

То есть проблем в этой важной, традиционной для региона отрасли сельского хозяйства, много. Это и отсутствие кадастра виноградников, специализации регионов и сорторайонирования, и разрушение виноградной питомнической базы, и несовершенство нормативной и законодательной базы и т.д. А решение всех проблем отрасли позволит ей стать конкурентоспособной на мировом рынке винограда и вина. Поэтому неудивительно, что обеспечение решения «винных» проблем волнует и властные структуры, и ученых-виноградарей, осуществляющих научное сопровождение развития отрасли, и производителей винограда и вина.

Сьогодні на ринку України з’явились мікродобрива нового покоління. Вивчаючи, зокрема, вплив мікродобрив Еколіст на формування якості столових сортів винограду, призначених для реалізації і зберігання в свіжому і замороженому вигляді, ми провели досліди в умовах двох зон АР Крим і зоні ризикованого виноградарства на базі ампелографічної колекції Запорізької ДС НААН.

              Аналіз результатів досліджень Дженєєва С.Ю. та інших показав: для зберігання придатні сорти, що мають стійкий пруїновий наліт, міцну шкірку, щільну і хрустку м'якоть, гармонійний смак, інтенсивне забарвлення. Важливою умовою формування якості столового винограду і його збереження при різних способах зберігання є агрофон, в основі якого і є створення сприятливих умов для рослини.

          Через втрати природної родючості ґрунту однією з перешкод отримання якісної сировини є дефіцит в ґрунті мікроелементів, без яких навіть високі дози NPK не дають належного ефекту.

          Поряд із органічними добривами і мінеральними речовинами формування якості врожаю немислиме без мікроелементів, роль яких надзвичайно велика - під їх впливом змінюється хімічний склад рослин, посилюється фотосинтез і ферментативна активність, покращуються процеси дихання, вуглеводний, фосфорний, нуклеїновий, ауксиновий, білковий і енергетичний обміни.

Саме так коротко, але водночас влучно охарактеризував стиль і методи роботи керівника сільгосппідприємства «Колос» Бата Батова голова Бородянської РДА Олександр Покотило, що і дають у заліку на полях і фермі світові стандарти у роботі.

Королева полів

Майже тридцять років віддав Бат Муртазович сільському господарству. Найдосвідченіший математик годинами рахуватиме: скільки це робочих днів Батов провів у посівну чи жнива, у вихідні й святкові.. Та скільки б цифр не вибудувати у шеренгу, все одно вони не розкриють того настрою, тієї життєдайної енергії, яку відчуваєш, безпосередньо спілкуючись із полем, вважає Бат Муртазович. Запах стиглого поля, солодкий аромат сіна, густий ситець гречки – хіба він проміняє ці рідні й дорогі серцю краєвиди, що кличуть щоранку за околицю Бородянки?

- Коли треба прийняти рішення чи обміркувати ситуацію, вириваюся в обійми хлібної ниви: кілька хвилин спілкування із колоссям знімає втому і нашіптує правильне рішення, - розкриває секрет керівник.

Коли із асфальтівки машина хутко повернула на польову дорогу – стало зрозуміло кожне сказане господарем землі слово.

Довгі картопляні гони, обсипані цвітом, зустрічають у полі, яке сміливо можна перевозити на виставку досягнень. Забігаючи наперед, варто сказати, що всі поля, які орендує господарство, підкоряються диктатурі науки і технологій.

На ринку зерна розпочинається новий маркетинговий період – 2012/13 зерновий рік. І традиційними для такого моменту є підведення підсумків періоду, що минає, та розробка стратегії поведінки у новому МР.

Пригадаймо, урожай 2011-го був найбільшим за всю історію країни: вироблено 56,7 млн. т зернових, з яких пшениці – 22,3 млн. т, ячменю – 9,1 млн. т та кукурудзи – 22,7 млн. тонн. Із урахуванням перехідних запасів, сумарна річна пропозиція вітчизняного ринку перевищила 63 млн. тонн. Враховуючи рух зерна, одномоментна наявність на ринку ранніх зернових не перевищувала 36 млн. т, а з кукурудзою – 46 мільйонів. Проте, й ці обсяги були значними для зернового господарства країни і вимагали чіткої координації дій від усіх учасників ринку.

Враховуючи значну інтегрованість вітчизняного зернового ринку у світовий, його значний експортний потенціал, варто відмітити, що умови були складними на зовнішніх ринках у 2011/12 маркетинговому періоді. Так, у 2011-му, в порівнянні з попереднім роком, при зростанні світового виробництва кукурудзи на 5%, а пшениці – на 6% обсяги світової торгівлі цими культурами зросли на 5% та 10% відповідно. Це значно ускладнювало просування вітчизняного зерна на зовнішні ринки.

До того ж недооцінка на початку МР обсягів світового виробництва зерна і, відповідно, обсягів його торгівлі дестабілізуюче впливала на цінову ситуацію ринку. Як наслідок, торік у серпні - жовтні світові котирування кукурудзи подешевшали майже на $90 на тонні, пшениці – на $50 на тонні.

Виноградари АР Крым серьезно озабочены нависшей угрозой отмены правительством однопроцентного акцизного сбора, взимаемого от продажи алкогольных напитков, пива и табачной продукции, за счет которого им компенсируются расходы на посадку новых виноградников. Недавно принятое постановление Кабмина изменяет порядок начисления компенсации, согласно которому Минагрополитики Украины должно разработать соответствующие формы подачи документации на получение компенсации.

Прошло уже больше двух месяцев, но этого так и не сделано. Крымские виноградари отправили в Киев все необходимые материалы для начисления компенсации, а ответа все нет.

Сегодня различные «ущемления» выплаты финансовых средств связывают с большими затратами государства на Евро-2012. Время идет, и никто вразумительных объяснений и обещаний аграриям не дает.

Руководители отрасли и виноградари считают, что процесс выплат компенсации затягивается умышленно. Если вопрос не будет решен в ближайшее время, то крымские виноградники вновь постигнет участь лихих 90-х, когда отрасль пришла в упадок: лоза вырубалась, а новые посадки не осуществлялись. В итоге крымское виноделие как отрасль развалилось под прессом аналогичной импортной продукции, а достичь былых высот ему будет очень трудно.

Hyphantria cunea Drury относится к семейству медведиц (Arctiidae), отряду чешуекрылых (Lepidoptera).

Не так давно этот вредитель считался карантинным объектом на территории Крыма. Но сегодня он встречается повсеместно не только на полуострове, но и в Херсонской, Запорожской и других областях.

На европейском континенте первые экземпляры бабочки были пойманы около Будапешта на острове Чепель в августе 1940 года. Родина этого вредителя - Северная Америка. Есть основания полагать, что бабочка была завезена на остров с каким-либо грузом. На территории Украины вредитель был обнаружен 1952-м в пограничных районах Закарпатья, а сегодня зарегистрирован во многих областях Украины и на юге европейской части России.

По последним данным, бабочка повреждает около 200 различных древесных, кустарниковых и травянистых растений.

Сотрудники кафедры начали исследования по изучению биологических особенностей и мер борьбы с американской белой бабочкой с 2001 года (под руководством доктора с.-х. наук, профессора Славгородской-Курпиевой Л.Е.). Методика исследований была разработана Госинспекцией по карантину растений и научным руководителем.

Нами установлено, что на многолетних насаждениях американская белая бабочка повреждает лиственные породы, предпочитает шелковицу, грецкий орех, клен ясенелистный. В промышленных садах до августа этот вредитель не обнаружен. Считаем, это связано с тем, что там в течение весенне-летнего периода систематически проводятся защитные мероприятия, направленные против ряда вредителей семечковых и косточковых садов. Вредитель появляется в промышленных садах в конце августа – сентябре.

«Добре ім'я краще за велике багатство,

і добра слава краща за срібло і золото!»

                                            Цар Соломон 

Спеціалісти визнаного лідера насіннєвого ринку України компанії «Агро-Ритм» добре пам’ятають цей мудрий вислів. Залучивши провідних вчених-експертів, закупивши необхідну техніку і розпочавши самостійно вирощувати посівний матеріал, вони швидко та впевнено досягнули солідних результатів. З року в рік «Агро-Ритм» пропонує добірний продукт, який гарантує високі врожаї. Найголовніше, що це багатогалузеве підприємство ані на щаблину не знизило за ці роки високу якість насіннєвого матеріалу!

- Сьогодні «Агро-Ритм», - каже його директор Віктор Стоцький, - складається з чотирьох виробничих частин, з чотирьох самостійних бізнесів: перша - це маркетинг, реалізація продукції і торговий офіс, в якому працює 20 чоловік. Як відомо, гроші - це кров підприємства, є гроші – все рухається. Друга – це вирощування якісної продукції на 6 тис. га землі, третя –доведення вирощеного зерна до насіннєвого режиму. І четвертий напрямок, без якого не можна успішно працювати, – це наукова діяльність: селекція, тісна співпраця з науковими установами, створення нових сортів та гібридів. І всі вони діють, комплексно доповнюючи один одного. Можемо продати 1000 тонн, вирощуємо 1000 тонн, переробляємо 1000 тонн і забезпечуємо якісним посівним матеріалом ці тисячу тонн.

За 15 років роботи «Агро-Ритм» здобув повагу партнерів і довіру клієнтів в Україні та за її межами. Тут вирощують високоякісне насіння пшениці, ячменю, сої, соняшнику, кукурудзи, гороху, проса, сої, еспарцету та люцерни. Словом, все що потрібно селянину.

Одним із найголовніших пріоритетів держави для розвитку аграрної сфери є формування сучасного ринку комерційних сортів агрокультур. Упродовж багатьох років для України хміль був високоприбутковою специфічною культурою, яка в умовах розширеного виробництва здатна забезпечити потребу пивоварної промисловості та інших галузей народного господарства унікальною сировиною.

Українські сорти хмелю ароматичної та гіркої груп, завдяки сприятливим для них агрокліматичним умовам вирощування, славилися здавна та мають високі пивоварні якості.

Торік, як і в 2010 році, спостерігалось зменшення валового збору хмелесировини на 49,1% у порівнянні з 2009-м, коли було найбільше зібрано хмелю за останнє десятиріччя – 1340 тонн. Валовий збір хмелю в 2011-му становив 681,4 тонн. За останні три роки площа насаджень хмелю скоротилась щонайменше на 443 гектари. Торік його зібрали лише з 645 гектарів.

Нинішній стан у хмелярстві спричинений тим, що тільки малі та середні пивоварні заводи, яким належить до 10% пивного ринку України та ПАТ «Оболонь», в своїх технологіях використовують хміль гранульований вітчизняного виробництва. Найбільші ж пивоварні компанії з іноземним капіталом, уклавши попередні довгострокові контракти, закуповують виключно імпортну хмелесировину у вигляді гранул та екстрактів гірких сортів американського і німецького виробництва, а також ізомеризованих препаратів, у т.ч. тетра-гідро-ізо-екстрактів. Основою цих препаратів є сполуки неприродного характеру, яких ні в хмелі, ні в натуральних хмельових препаратах, а тим паче в пиві, виготовленому з натуральної хмелесировини – не виявлено. Це і зумовило подальше витіснення вітчизняних хмелевиробників з українського ринку. Починаючи з 2009-го, в галузі виникла проблема з реалізацією хмелю, створивши за 2 роки рекордні його залишки. Це призводить до зубожіння хмелярських господарств і ставить під загрозу функціонування всієї галузі.