Морква здавна вважається еліксиром здоров'я та краси. Якщо ви регулярно питимете вранці, перед обідом і увечері скляночку свіжоприготованого моркв'яного соку, у вас буде здоровий, квітучий вигляд.   Під впливом цього простого засобу зникає втома, людина відчуває себе молодою і повною сил. Ще за 200 років до нашої ери морква була відома грекам і римлянам. У ній містяться майже всі відомі людині вітаміни, значна кількість солей кальцію, магнію, натрію, фосфору та заліза. Дорослій людині досить в день з'їдати до 80-100 г свіжої моркви. Втім, слід пам'ятати: каротин, що міститься в ній, засвоюватиметься значно краще, якщо заправляти моркву та салати з неї рослинною олією. Коренеплід є рідкісним виключенням з правил - у вареному вигляді він містить більше корисних речовин, ніж у сирому. Як відзначають західні фахівці, відразу після варіння рівень антиоксидантів у моркві підвищується на 34% і зростає в перший тиждень її зберігання у вареному вигляді. Після місяця зберігання вареної моркви в ній все ще міститься більше корисних речовин, ніж у свіжій. Фахівці пояснюють це тим, що при зберіганні вареної моркви утворюються нові хімічні сполуки з високими антиоксидантними властивостями. Морква (Daucus carota L.) - дворічна рослина, належить до родини зонтичних (селерових) (Umbelliferae), має високий вміст вітамінів, каротину . Моркву обро***ють на всіх континентах, початок культури належить до ІІ століття до н.е., у Європі морква відома з ХІV століття. Морква - рослина довгого дня, світлолюбна, холодостійка культура (сходи переносять заморозки до -2°С) і відносно засухостійка (у другу половину вегетації). Любить пухкі, родючі супіски й суглинки з нейтральною та слабокислою реакцією. Коренева система складається з потовщеного коренеплоду і бічних корінців. Головка вдавлена, плоска або округла, зазвичай повністю розміщується в ґрунті. Коренеплід видовжено-конічний або циліндричний, завдовжки 10-30 сантиметрів. Поверхня гладенька або трохи горбкувата, з дрібними сочевичками. Стрижневий корінь проникає у ґрунт на глибину 1-1,5 метри. Бічні корінці розміщуються в чотири ряди, але рідко, тому ряди малопомітні. На другий рік корінців виростає значно більше і ряди стають виразнішими. Коренеплід моркви розрізняють округлої, конічної і циліндричної форми жовтогарячого, жовтого чи білого забарвлення. Середня маса коренеплоду - 70-100 грамів. Містить каротин (до 20-25мг%), цукру (до 10%), вітаміни С, РР, А, В1, В2, солі калію, фосфору й інших елементів. Наростання коренеплоду починається після закінчення росту листя, тобто в останню чверть періоду вегетації. Швидше росте при довгому дні. До умов водяного режиму вимоглива на початку розвитку, у наступному погано переносить надлишок вологи в ґрунті. У перший рік життя утворить розетку листя і коренеплід, на другий - насіння. Період вегетації столових сортів моркви - 90-150 днів (у залежності від сорту). Насіння відрізняється зниженою схожістю: проростає повільно, оскільки покрите твердою оболонкою, просоченою ефірними оліями. Під час проростання насіння сім'ядолі виходять на поверхню ґрунту, утворюючи сім'ядольні листки видовженої, майже лінійної форми. Перший справжній листок має невеликий черешок і дуже розсічену листкову пластинку. За вегетаційний період утворюється розетка з 15-25 прикореневих листків. На другий рік із головки коренеплоду виростає розетка прикореневих листків і стеблові пагони заввишки 0,5-1,5 метри. Стебла дуже розгалужені, трохи ребруваті, вкриті волосками, всередині порожні. Стеблові листки подібні до прикореневих, але розміри їх менші. Кінці стеблових пагонів несуть суцвіття - складні зонтики, які складаються з 8-10 простих зонтиків. Морква - перехреснозапильна рослина, тичинки дозрівають раніше приймочок. Ароматичний запах нектару, що виділяється нектарним кільцем квітки, приваблює комах. Насінина моркви - половинка плоду довгасто-яйцеподібної форми, з 4-5 поздовжніми виразно виступаючими реберцями на спинці. Під кожним реберцем проходять поздовжні канальці, в яких міститься ефірна олія, завдяки чому насіння має специфічний запах. Зверху реберця густо вкриті тонкими голками. Моркву на городі можна висівати у 2-3 строки залежно від призначення врожаю. Для одержання пучкової продукції на легких ґрунтах насіння висівають під зиму, на важких - рано навесні, як тільки ґрунт на грядці можна обро***ти. Для цього найбільш придатні південні й південно-західні схили, де ґрунт швидше прогрівається. Під зиму насіння висівають перед замерзанням ґрунту, щоб воно не встигло прорости. Якщо насіння восени проросте, то посіви, як правило, гинуть, а якщо й перезимують, то рослини масово стрілкують і не формують товарної продукції. Рано навесні насіння висівають, коли коренеплоди використовуватимуть влітку, в осінній і частково зимовий періоди. Для тривалого зберігання коренеплодів насіння моркви доцільніше висівати в літні строки: у західних районах України, на Поліссі і в Лісостепу - в середині травня, в південних областях - наприкінці травня - на початку червня. До сівби і після неї ґрунт ущільнюють. Моркву висівають широкорядним способом з шириною міжрядь 30-40 см, а на великих площах - 45 см (це дає можливість обро***ти посіви механізованим способом). Заслуговує на увагу широкосмугова сівба з шириною міжрядь 45 см (по центру смуги) і смуги 5-12 сантиметрів. Для цього сапкою на глибину 1-2 см ро***ть борозну, висівають насіння і загортають його вологим ґрунтом. Норма висіву насіння на 1 м рядка за широкорядної сівби 0,15-0,2 г, за широкосмугової - 0,2-0,3 г (відповідно 100-200 та 200-300 шт. насінин на 1 метр). При ранньовесняній сівбі, коли в ґрунті достатньо вологи, норму висіву зменшують, а на підзимових і травневих посівах збільшують на 20-25%. Якщо насіння висівають у недостатньо вологий ґрунт, сходів моркви можна й не одержати.

Глибина загортання насіння залежить також від вологості ґрунту. За підзимної сівби насіння доцільно висівати на 0,5-1 см, рано навесні - на 1-2 см, а пізніше - на 2-3 сантиметри. В разі сівби на більшу глибину в насінні не вистачає поживних речовин для проростання паростків на поверхню ґрунту, а на меншу - в сонячні дні верхній шар ґрунту швидко пересихає, внаслідок чого значно знижується схожість насіння. Відтак сходи з'являються із запізненням, а посіви, як правило, зріджені і строкаті. Після появи сходів моркви (незалежно від строку сівби) ґрунт у міжряддях розпушують і виполюють бур'яни в рядках. У фазі 1-2 справжніх листочків рослини проривають: за широкорядної сівби - на 3-4 см, широкосмугової - на 4-5 сантиметрів. Проривати посіви моркви на пучкову продукцію небажано, оскільки при цьому вириваються кращі рослини, підривається коренева система сусідніх і ущільнюється ґрунт. Тому моркву на пучкову продукцію потрібно висівати окремо від товарної (як проміжну культуру).