Тварини різної величини, переважно великі й найбільші з нині живучих: довжина тіла від 6 до 30 м (і навіть 33 м). Тіло в більшості випадків струнке, довге, зі сплощеної зверху й щодо невеликою головою. Майже пряма збоку лінія рота ділить рострум на нерівні по висоті частини: значно більше низьку верхню й високу нижню, що відвисає у вигляді мішка з опуклим контуром (верхній профіль рострума, не вважаючи виступу в області дыхал, майже прямій).

Спинний плавець добре виражений, різко обкреслений; грудні плавці вузькі, переважно невеликі. Нижня поверхня тіла, починаючи майже від переднього краю рострума, поборознена численними поздовжніми смугами складками (або борознами), що заходять на черево майже до пупка. Фарбування зверху інтенсивно темна, знизу звичайно набагато більше світла. Пластини цедильного апарата (вуса) порівняно короткі (до 1.3 м) і широкі в підставі (до 0.6 м).

Шийні хребці не зрощені; плечова кістка коротше костей передпліччя; кисть складається із чотирьох променів (пальців). Череп майже не вигнуть у поздовжній вертикальній площині; рострум широкий, у більшості має в плані форму витягнутого трикутника; ширина його в підставі, за винятком одного виду, значно перевершує половину найбільшої ширини черепа (у глазнично-скуловой області), а на середині довжини небагато менше половини максимальної ширини черепа; довжина рострума, тридцятилітній 70 77% кондилобазальной довжини, перевершує ширину своєї підстави не більш ніж в 2 2V2 рази.

Передній край верхнезатылочной кістки далеко не досягає підстави рострума, але заходить уперед за лінію найбільшої ( глазнично-скуловой) ширини. Носової кістки, як правило, не виходять за передній край лобових костей (очноямкових відростків), а довжина їх менш х з ширини підстави рострума. Нижня щелепа з помітним вінцевим відростком. Фонтани різної висоти, до 3 4 м, однострунні, найчастіше у вигляді конуса, перекинутого вершиною долілиць; при стрімкому глибокому пірнанні хвостові лопати в переважної більшості видів не виступають із води

Поширені дуже широко у водах світового океану обох півкуль, включаючи навіть внутрішні моря, такі, як Балтійське й Середземне; але далеко від крайки в льоди звичайно не проникають. Регулярно мігрують, проводячи літо в більше високих широтах, а зиму здебільшого в середній смузі й навіть у субтропіках. Представники сімейства відомі з верхнього міоцену Північної Америки. Пристосовані до споживання маси зоопланктону й стайной риби. Мають першорядне промислове значення, становлячи основу китобійного промислу.