This version of the page http://www.lutsk.ua/topical (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2012-06-29. The original page over time could change.
Офіційний сайт Луцької міської ради

You are here

Актуально

Порядок надання щомісячної грошової допомоги малозабезпеченим особам, що проживають разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду
25.06.2012

Про внесення змін до п.п.1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 №1192

В рамках реалізації соціальних ініціатив Президента Кабінетом Міністрів України схвалено рішення про внесення  змін до Порядку  надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 02.08.2000 № 1192.

Вказаними змінами передбачено, що розмір  грошової допомоги малозабезпеченій особі , яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який  за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та здійснює догляд за ним,  буде розраховуватися як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї  за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж мінімальна заробітна плата.        

Для призначення допомоги до департаменту соціальної політики необхідно подати наступні документи :

-         заяву (заповнюється на підставі паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, договору про відкриття поточного рахунку для  соціальних виплат в банківській установі);

-         документ, що посвідчує особу;

-         довідку про склад сім'ї із зазначенням прізвищ, імен  та по-батькові, родинних зв'язків членів сім'ї;

-         довідки про доходи кожного члена сім'ї за 6 місяців перед місяцем звернення за допомогою;

-         висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за  інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі первинного звернення за допомогою;

-         довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання  худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі.

Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації інваліда, але зареєстрована в іншому місці, подається довідка видана органом праці та соціального захисту за місцем реєстрації, про те, що вона не перебуває на обліку і не одержує допомогу за місцем реєстрації.

При виникненні будь–яких питань щодо порядку призначення допомоги звертатись у департамент  соціальної  політики  Луцької  міської  ради за адресою: м. Луцьк пр-т Волі, 4а,  каб.109 (тел. 284161).

 

Управління економіки інформує
13.06.2012

       Луцька міська рада повідомляє, що відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» інформуємо, що  8 червня цього року в залі засідань Луцької міської ради   проводилося громадське обговорення в режимі «круглого столу» проекту рішення «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька».

       Кількість учасників обговорення – 22 особи (представники управлінь, відділів Луцької міської ради, антимонопольного комітету, громадських організацій, керівники будівельних організацій міста, депутати Луцької міської ради, представники комунальних установ міста, преси).

       Регламент заходу – 1,5 години.

       Порядок денний: обговорення проекту рішення «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька».

       Ініціатор проведення обговорення  проекту рішення   -  Луцька міська рада.

       З проектом рішення «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька», який взято за «основу» можна ознайомитися  на офіційному сайті Луцької міської ради  в розділі « Регуляторна політика – проекти регуляторних актів».

       Вирішили: внести всі поправки, зауваження та подати даний проект до територіального відділення  Антимонопольного комітету для погодження. Після цього  ще раз оприлюднити  проект рішення на сайті Луцької міської ради та подати на розгляд депутатських комісій для внесення  на чергову  сесію Луцької міської ради.

  

       Управління економіки Луцької міської ради

 

Інформаційна довідка щодо соціальної політики протягом 2010-2012 років
13.06.2012

Інформаційна довідка щодо соціальної політики протягом 2010-2012 років (pdf- 1,4 Mb)

„Утворення Конституційної Асамблеї – перший крок до оновлення Основного Закону” (до Дня Конституції України)
13.06.2012

Президент України В.Янукович підписав Указ „Про Конституційну Асамблею” (№328/2012). Цим Указом Глава держави утворив Конституційну асамблею як спеціальний допоміжний орган при Президентові України, головною метою створення і діяльності якого є підготовка законопроекту (законопроектів про внесення змін до Конституції України.

Президентом України було затверджено положення про Конституційну Асамблею, а також її персональний склад. За пропозицією науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї її головою призначений Л.Кравчук  –Президент України у 1991-1994 рр. Директор Інституту держави і права імені Корецького НАН України Ю.Шемшученко призначений заступником голови, а радник Президента України – керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації АПУ М.Ставнійчук – секретарем Конституційної Асамблеї.

Конституційна асамблея утворена у складі 94 осіб. До її складу увійшли представники від депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України, політичних партій, Національної академії наук України, державних галузевих академій та академічних наукових установ, інших наукових установ та вищих навчальних закладів, профільних громадських організацій і незалежних експертно-аналітичних центрів, які в установленому порядку внесли Президентові України до 16 квітня 2012 р. свої пропозиції. 34 особи з числа вчених, громадських і політичних діячів були включені до складу Конституційної Асамблеї за пропозицією науково-експертної групи з підготовки Асамблеї.

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про Конституційну Асамблею

 

1. Конституційна Асамблея є спеціальним допоміжним органом при Президентові України, утвореним з метою підготовки законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України.

2. У своїй діяльності Конституційна Асамблея керується Конституцією і законами України, актами Президента України, іншими нормативно-правовими актами, чинними міжнародними договорами України, цим Положенням, а також ухваленим відповідно до нього Регламентом Конституційної Асамблеї.

Конституційна Асамблея у своїй діяльності керується також загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

 

3. Діяльність Конституційної Асамблеї грунтується на принципах верховенства права, колегіальності, самоврядності, прозорості, відкритості та гласності, незалежності у прийнятті рішень, а також на засадах професіоналізму і науковості, що є основою для ефективного, вільного та конструктивного обміну думками (діалогу), створення атмосфери довіри.

4. Основними завданнями Конституційної Асамблеї є:

1) узагальнення практики реалізації Конституції України, пропозицій і рекомендацій щодо її вдосконалення з урахуванням досягнень і тенденцій сучасного конституціоналізму;

2) підготовка та схвалення Концепції внесення змін до Конституції України, подання її Президентові України;

3) підготовка на основі Концепції внесення змін до Конституції України законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України та попереднє його (їх) схвалення;

4) організація громадського, а також фахового, в тому числі за участю міжнародних експертів, зокрема експертів Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), обговорення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України;

5) доопрацювання за результатами громадського і фахового обговорення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України;

6) схвалення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України та подання Президентові України для внесення на розгляд Верховної Ради України відповідно до розділу XIII Конституції України.

5. Конституційна Асамблея для виконання покладених на неї завдань має право:

1) створювати свої робочі органи та планувати їх діяльність;

2) одержувати в установленому порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, об'єднань громадян, наукових установ, вищих навчальних закладів та інших установ і організацій необхідні інформацію, матеріали і документи;

3) надсилати в установленому порядку до вітчизняних, іноземних і міжнародних наукових та експертних організацій підготовлені Конституційною Асамблеєю документи для їх експертної оцінки;

4) залучати до роботи Конституційної Асамблеї вітчизняних та іноземних учених-правознавців (за їх згодою);

5) запрошувати на пленарні засідання та засідання комісій, інших робочих органів Конституційної Асамблеї представників державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, наукових установ, вищих навчальних закладів, інших установ та організацій, вітчизняних та іноземних учених-правознавців для участі в обговоренні відповідних питань;

6) організовувати проведення наукових і науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, соціологічних опитувань, а також інших заходів з питань діяльності Конституційної Асамблеї;

7) забезпечувати висвітлення діяльності Конституційної Асамблеї в засобах масової інформації та на веб-сайті офіційного Інтернет-представництва Президента України.

6. Конституційна Асамблея взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування, допоміжними органами і службами, створеними Президентом України, з об'єднаннями громадян, іншими інститутами громадянського суспільства, науковими установами, вищими навчальними закладами, іншими установами та організаціями, у тому числі міжнародними.

7. Конституційна Асамблея створюється у складі Голови, заступника Голови, секретаря та інших членів, які беруть участь в її роботі на громадських засадах і мають рівні права.

До складу Конституційної Асамблеї входить не більше 100 членів, які є громадянами України, мають відповідну фахову підготовку і досвід роботи у сферах державотворення і правотворення, користуються авторитетом у суспільстві та, як правило, не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і включаються до складу Конституційної Асамблеї за згодою.

Персональний склад Конституційної Асамблеї затверджується Президентом України.

Пропозиції щодо змін персонального складу Конституційної Асамблеї на розгляд Президентові України вносяться Головою Конституційної Асамблеї.

8. Голова Конституційної Асамблеї:

здійснює керівництво діяльністю Конституційної Асамблеї, скликає і веде її пленарні засідання, підписує прийняті Конституційною Асамблеєю рішення;

головує на засіданнях координаційного бюро Конституційної Асамблеї;

представляє Конституційну Асамблею у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, науковими установами, вищими навчальними закладами, іншими установами та організаціями, у тому числі міжнародними, а також із засобами масової інформації;

регулярно, не рідше одного разу на квартал, доповідає Президентові України про діяльність Конституційної Асамблеї.

9. Заступник Голови Конституційної Асамблеї виконує:

обов'язки Голови Конституційної Асамблеї в разі його відсутності;

доручення Голови Конституційної Асамблеї.

10. Секретар Конституційної Асамблеї:

відповідає за організаційне та інформаційне забезпечення діяльності Конституційної Асамблеї, підготовку питань порядку денного її пленарних засідань, засідань координаційного бюро Конституційної Асамблеї;

виконує доручення Голови Конституційної Асамблеї.

11. У складі Конституційної Асамблеї створюються комісії, координаційне бюро Конституційної Асамблеї та інші робочі органи для підготовки пропозицій і рекомендацій з питань внесення змін до Конституції України, а також з інших питань, визначених завданнями Конституційної Асамблеї.

Перелік комісій та інших робочих органів, їх персональний склад затверджуються Конституційною Асамблеєю.

12. Ураховуючи структуру Конституції України та виходячи з необхідності вдосконалення Основного Закону України, Конституційна Асамблея створює комісії з питань:

 

конституційного ладу та порядку прийняття і введення в дію змін до Конституції України;

прав, свобод та обов'язків людини і громадянина;

здійснення народовладдя;

організації державної влади;

правосуддя;

правоохоронної діяльності;

адміністративно-територіального устрою і місцевого самоврядування.

У разі потреби Конституційна Асамблея може створювати інші комісії та підкомісії у складі комісій.

Комісія створюється у складі не менше десяти членів Конституційної Асамблеї.

Член Конституційної Асамблеї може входити до складу тільки однієї комісії.

Голова Конституційної Асамблеї, заступник Голови і секретар Конституційної Асамблеї не можуть входити до складу комісій.

Організацію діяльності комісії здійснюють голова та секретар комісії.

Голова комісії обирається Конституційною Асамблеєю за пропозицією Голови Конституційної Асамблеї.

Секретар комісії обирається комісією.

13. Координаційне бюро Конституційної Асамблеї узгоджує діяльність комісій та інших робочих органів Конституційної Асамблеї.

Координаційне бюро Конституційної Асамблеї очолює Голова Конституційної Асамблеї. До складу координаційного бюро Конституційної Асамблеї також входять заступник Голови Конституційної Асамблеї, секретар Конституційної Асамблеї, голови комісій та інших робочих органів Конституційної Асамблеї.

14. Конституційна Асамблея здійснює свою діяльність у формі пленарних засідань Конституційної Асамблеї, засідань комісій та інших робочих органів Конституційної Асамблеї, а також в інших організаційних формах, передбачених Регламентом Конституційної Асамблеї, затвердженим Конституційною Асамблеєю.

15. Пленарне засідання Конституційної Асамблеї є повноважним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від затвердженого складу Конституційної Асамблеї.

Пленарне засідання Конституційної Асамблеї скликається Головою Конституційної Асамблеї за потреби, але не рідше одного разу на квартал.

Пленарне засідання Конституційної Асамблеї може тривати кілька робочих днів.

Пленарні засідання Конституційної Асамблеї є відкритими і гласними.

Відкритість пленарних засідань Конституційної Асамблеї забезпечується шляхом створення умов для присутності на них представників засобів масової інформації, гласність - шляхом розміщення інформації про діяльність Конституційної Асамблеї та підготовлених нею матеріалів на веб-сайті офіційного Інтернет-представництва Президента України.

16. Засідання координаційного бюро Конституційної Асамблеї скликається Головою Конституційної Асамблеї (у разі його відсутності - заступником Голови Конституційної Асамблеї) за потреби, але не рідше одного разу на місяць.

17. Рішення Конституційної Асамблеї, її робочих органів приймаються шляхом відкритого голосування, більшістю від їх затвердженого складу, якщо інше не передбачено цим Положенням і Регламентом Конституційної Асамблеї.

У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним.

Рішення Конституційної Асамблеї про схвалення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України приймається не менш як двома третинами від затвердженого складу Конституційної Асамблеї.

Члени Конституційної Асамблеї голосують особисто.

18. Рішення Конституційної Асамблеї, її робочих органів оформлюються протоколом, який підписується головуючим на засіданні та секретарем.

У разі необхідності рішення Конституційної Асамблеї реалізуються шляхом видання в установленому порядку актів Президента України.

19. Конституційна Асамблея систематично інформує Президента України та громадськість про свою діяльність та прийняті рішення.

20. Конституційна Асамблея використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.

 

 

Реалізація соціальних ініціатив Президента України. Реформування спрощеної системи оподаткування - об'єктивна вимога часу
10.05.2012


   ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   НАКАЗ
   від 20 лютого 2012 року N 131
    Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань, пов'язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників податку на додану вартість та повторної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість
    Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, наказую:
    1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань, пов'язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників податку на додану вартість та повторної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість (додається).
   2. Департаменту оподаткування юридичних осіб (Любченко О. М.) наказ у триденний термін від дня реєстрації передати до Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю.
   3. Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (Семченко О. В.) наказ у десятиденний термін від дня реєстрації довести до відома платників податків через засоби масової інформації та розмістити на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України у мережі Інтернет.
   4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Ігнатова А. П.
 Голова    О. В. Клименко

   ЗАТВЕРДЖЕНО
   Наказ ДПС України
   20.02.2012 N 131


    Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань, пов'язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників податку на додану вартість та повторної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість
   В Узагальнюючій податковій консультації вживаються такі скорочення:
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI - Кодекс;
Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 N 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за N 1369/20107, - Положення.
   Порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180 - 183 Розділу V Кодексу. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість відбувається у встановленому Положенням порядку.
Статті 181 та 182 Розділу V Кодексу визначають умови, за яких особи можуть або зобов'язані зареєструватись як платники податку на додану вартість.
    Реєстрація особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
    У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку (п. 181.1 ст. 181 Кодексу).
    Згідно із абзацом першим пункту 182.1 статті 182 Розділу V Кодексу добровільно зареєструватися як платник податку на додану вартість може особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 Розділу V Кодексу не є платником податку на додану вартість у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої статтею 181 Розділу V Кодексу суми (300 тис. грн.) та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
    Крім цього, згідно із абзацом другим пункту 182.1 статті 182 Розділу V Кодексу за добровільним рішенням зареєструватися як платник податку на додану вартість також можуть особи, у яких статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. гривень.
    Для цілей Розділу V Кодексу під визначення "особа" підпадають, зокрема (пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Розділу I Кодексу):
    - суб'єкт господарювання - юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій (крім юридичних осіб, якими застосовується ставка єдиного податку у розмірі 5 відсотків, за винятком юридичних осіб - платників єдиного податку, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн.);
   - фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та віднесені до першої та другої групи (пп. 1 і пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Розділу XIV Кодексу), та фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та віднесені до третьої групи (пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Розділу XIV Кодексу) і застосовують ставку єдиного податку у розмірі 5 відсотків, за винятком фізичних осіб - підприємців, визначених у пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Розділу I Кодексу, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн.), та/або ввозить товари на митну територію України.
   У разі добровільної реєстрації особи як платника податку відповідно до пп. 183.3 Кодексу, реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
   У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (пп. 183.2 Кодексу).
Відповідно до пп. 183.4 Кодексу у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту "г" підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.2 цієї статті.
   Згідно пп. 183.5 Кодексу особи, зазначені у пунктах 183.3 та 183.4 цієї статті (у разі добровільної реєстрації), можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.
    Відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі відповідно до пункту 293.3 статті 293 Розділу XIV Кодексу:
   1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Кодексом;
   2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
   Платник податків, якого виключено з реєстру платників податку на додану вартість та реєстрацію якого як платника податку на додану вартість анульовано за ініціативою податкового органу, може, а в окремих випадках зобов'язаний, знову подати реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою 1-ПДВ та зареєструватись як платник податку на додану вартість при умові, якщо такий платник відповідає вимогам, визначеним статтями 180 - 183 Розділу V Кодексу (тобто, як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням), та в такого платника усунено підстави, які призвели до анулювання реєстрації його як платника податку на додану вартість.
   Реєстраційна заява про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість подається такою особою у загальновстановленому порядку та може бути подана платником одразу після усунення підстав, що призвели до анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість.
   Запитання 1. Чи підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку на додану вартість платники єдиного податку третьої і четвертої групи за ставкою 5 відсотків при перевищенні обсягів постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців 300 тис. гривень?
   Відповідь 1
   При перевищенні сукупних обсягів постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців 300 тис. грн. платники єдиного податку третьої і четвертої груп, що застосовують ставку 5 відсотків, обов'язковій реєстрації як платники податку на додану вартість не підлягають.
   Запитання 2. З якого моменту платники єдиного податку третьої і четвертої груп, які обрали відсоткову ставку єдиного податку 5 відсотків, можуть перейти на ставку єдиного податку 3 відсотки?
   Відповідь 2
   Платники єдиного податку третьої або четвертої групи (крім тих, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість, обсяги яких за останні 12 календарних місяців сукупно перевищують 300 тис. гривень) можуть обрати відсоткову ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки за умови, що вони відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 для обов'язкової реєстрації (загальна сума від здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн.) або п. 182.1 ст. 182 для добровільної реєстрації (обсяги постачання товарів/послуг є меншими ніж 300 тис. грн. та обсяги постачання іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання; статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. грн.), здійснити перехід на зазначену ставку та зареєструватись як платники податку на додану вартість з початку наступного календарного кварталу.
   У разі добровільної реєстрації таких платників єдиного податку платниками ПДВ реєстраційна заява за ф. N 1-ПДВ подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
  У такій заяві платник єдиного податку може зазначити бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такий платник єдиного податку вважатиметься платником податку на додану вартість та матиме право на виписку податкових накладних. При цьому реєстрація платником ПДВ здійснюється не раніше дати переходу на ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки.
   Платники єдиного податку третьої та четвертої груп, які застосовують ставку 5 відсотків та здійснюють постачання послуг платникам ПДВ, обсяги яких за останні 12 календарних місяців сукупно перевищують 300 тис. грн., можуть за власним бажанням перейти на сплату єдиного податку за ставкою 3 відсотки та зареєструватися платниками ПДВ.
    Реєстраційна заява за ф. N 1-ПДВ подається не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій в сумі 300 тис. грн., а реєстрація здійснюється за правилами, встановленими розділом V Кодексу для обов'язкової реєстрації.
    У такій заяві платник єдиного податку:
   - або вказує, що реєстрація проводиться за процедурою обов'язкової реєстрації (протягом 10 робочих днів від дати надходження заяви);
   - або зазначає бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такий платник єдиного податку вважатиметься платником ПДВ та матиме право на виписку податкових накладних.
   Запитання 3. Чи можуть платники єдиного податку третьої і четвертої груп, реєстрацію яких як платників податку на додану вартість анульовано, повторно зареєструватись як платники податку на додану вартість?
   Відповідь 3
   Платник податків, якого виключено з реєстру платників податку на додану вартість та реєстрацію якого як платника податку на додану вартість анульовано за ініціативою податкового органу, може, а в окремих випадках зобов'язаний, зареєструватись як платник податку на додану вартість.
   Запитання 4. Чи є наявність негативної податкової історії особи за період попередньої реєстрації як платника податку на додану вартість (наявність розбіжностей з контрагентом між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, віднесення платника до тих чи інших груп ризиків, наявність від'ємного значення податку на додану вартість та інше) підставою для відмови у реєстрації як платника податку на додану вартість?
   Відповідь 4
   Податкова історія особи за період її попередньої реєстрації як платника податку на додану вартість (наявність розбіжностей з контрагентом між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, віднесення платника до тих чи інших груп ризиків, наявність від'ємного значення податку на додану вартість та інше) не є підставою для відмови такій особі у реєстрації як платника податку на додану вартість.
 
    Заступник директора Департаменту -
начальник Управління
адміністрування ПДВ    Ю. В. Лапшин

Інформація щодо забезпечення громадян засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення
13.04.2012

З метою надання підтримки соціально вразливим категоріям населення в умовах переходу на цифрове наземне ефірне мовлення Урядом затверджено постанову від 21 березня 2012 року № 245 “Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення”.

Постановою Кабінету Міністрів України визначено категорії громадян, які безкоштовно можуть отримати телетюнери, а саме:

-  усі інваліди першої та другої групи ( у тому числі інваліди війни цих груп);

- інваліди війни третьої групи;

- особи, які виховують дитину-інваліда за умови, що дитина проживає разом з ними і не перебуває на повному державному утриманні;

- особи із малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу згідно із Законом України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;

- особи на яких поширюється право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг протягом опалювального періоду 2011-2012 років.

Надання телетюнерів зазначеним категоріям громадян буде відбуватися за правилом: один телетюнер – на одне житлове приміщення (будинок).

Доставка телетюнерів громадянам буде здійснюватися поштою.

Для безкоштовного одержання телетюнеру, громадяни, що відносяться до вказаних категорій, повинні до 1 липня 2012 року звернутися в департамент соціальної політики за адресою: пр-т Волі, 4а, каб.109. Прийом громадян здійснюється щоденно (крім вихідних) з 8.00 до 16.00 год. (без перерви на обід). Телефон для довідок: 243538, 242061, 240331.

      Перелік документів, які необхідно подати:

-         заява;

-         копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, а для інвалідів війни третьої групи також копія посвідчення інваліда війни;

-         копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років і копія свідоцтва про народження дитини;

-         паспорт;

-         ідентифікаційний код.

 

Соціальний захист ветеранів
09.04.2012

    Питання виконання заходів  з поліпшення життєзабезпечення ветеранів війни,  надання пільг ветеранам війни для відшкодування витрат з оплати житлово-комунальних послуг, забезпечення санаторно-курортним лікуванням,  проведення капітальних ремонтів житлових будинків, здійснення відшкодувань за  пільговий проїзд  у громадському транспорті, а також надання фінансової підтримки громадським організаціям  ветеранів перебуває на постійному контролі.       
    Станом на 01.03.2012 року в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків  налічується  362,4 тисяч пільговиків різних категорій.
   Ветеранів війни - 53,7 тис. осіб, що на 10 відсотків менше у порівнянні із минулим  роком.  З  них:
   інвалідів війни -3072;
   учасників війни-38251;
   учасників бойових дій- 5417
   членів сімей загиблих ( померлих)-6973.
     Першочергове завдання влади – соціальний захист та поліпшення життєзабезпечення ветеранів війни,  надання пільг ветеранам війни для відшкодування витрат з оплати житлово - комунальних послуг, забезпечення санаторно-курортним лікуванням,  проведення капітальних ремонтів житлових будинків, здійснення відшкодувань за  пільговий проїзд  у громадському транспорті, а також надання фінансової підтримки громадським організаціям  ветеранів.     
      Щомісячно   близько  37 тисяч ветеранів війни забезпечуються  пільгами  для відшкодування житлово-комунальних послуг.
      Інвалідам війни надається знижка по платі за житлово-комунальні послуги в розмірі 100% в  межах норм споживання, учасникам бойових дій  75 %,  учасникам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів – 50%.       
      Норми споживання затверджені постановою КМУ від 1.08.96 № 879  (користуються, пільгами по квартплаті, користуванні холодною та гарячою водою, природнім газом, електроенергією, водовідведенням та опаленням, вивозом сміття, тощо).
      Протягом 2011  року  на надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг  спрямовано організаціям- надавачам послуг 84,9 млн грн.
      17 тисячам ветеранів  війни, які користуються твердим паливом та скрапленим газом  надано  адресну грошову виплату, на що з державного бюджету профінансовано 21,3 млн. грн.
      На надання  пільг  з оплати послуг зв’язку, інших, передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільгове перевезення окремих категорій громадян профінансовано 26,9 млн грн.    
     В  межах передбачених видатків  державного бюджету в минулому році  забезпечено санаторно - курортним лікуванням  747  ветеранів війни та  385 інвалідів
     Капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир проведено 32 сім’ям  ветеранів війни.
     Питання  проведення реформи надання соціальних пільг актуальне.  Головне завдання реформування – це  впорядкування  переліку  пільгових категорій та максимальна оптимізація законодавства, що регулює це питання.
    Тому, процес надання пільг повинен бути прозорим, чітким та орієнтованим на якісне обслуговування громадян.
    Волинська область не стоїть осторонь реформ. Тому, з ініціативи обласної державної адміністрації  в  області  з  1 жовтня 2010 року впроваджується експеримент по наданню пільг з оплати електроенергії у грошовій формі.
    Станом на 01.03.2012 року  пільгу готівкою  призначено 103 тисячам  пільговиків. Зокрема, експериментом охоплено  37,1 тисяча ветеранів війни,   43,1 тисяч дітей війни,  4 тисячі осіб,  потерпілих внаслідок аварії на  ЧАЕС, 11,4 тисяч багатодітних сімей та 6,8 тисячі працівників   бюджетних установ та ветеранів військової служби та ін.
    З  державного бюджету  для  надання пільг у грошовій формі з оплати електроенергії    протягом  2011 року профінансовано  9,2 млн грн, з початку цього року- 1,8 млн грн.
    Згідно  Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”        ветеранів війни  забезпечено  разовою грошовою допомогою до 5 травня, на  що  спрямовано  у минулому році 11,8 мл. грн.
    Постановою  Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 затверджено розміри грошової допомоги  до Дня Перемоги на 2012 рік.  Однак, як зауважив Президент України на розширеному засіданні  Кабінету Міністрів 7 березня  ці розміри будуть переглянуті  для інвалідів війни в залежності від групи інвалідності  і  «будуть становити від 1720-до 2200 грн»
   З метою посилення уваги  до ветеранів війни місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування   постійно   здійснюється     відвідування ветеранів війни, сімей загиблих, жертв нацистських переслідувань за місцем їх проживання, в інтернатних закладах системи соціального захисту та в стаціонарних відділеннях територіальних центрів соціального обслуговування.
   В області уже другий рік підряд діє програма забезпечення малозабезпечених громадян ( в тому числі і ветеранів війни) дровами.  
   За рахунок коштів місцевих бюджетів до  певних свят окремим категоріям вручаються  продуктові набори.
    Територіальними центрами  обліковано близько 16 тисяч  ветеранів війни, яким згідно їх потреби надаються  різні види соціального обслуговування, періодично - натуральна грошова допомога.
    Також, не обділено увагою держави і таку категорію як «діти – війни».  Їм надається знижка по платі за житлово-комунальні послуги в розмірі 25%.

Інформація про виконання вимог Закону України від 11.09.2003 року № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» у 2011 році
22.03.2012

              Керуючись ст. 31 Закону питання реалізації державної регуляторної  політики   покладено  на постійну депутатську комісію з питань торгівлі послуг та розвитку підприємництва (голова комісії - Вега Ю.В.), а повноваження у здійсненні  організаційного забезпечення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності покладенні на управління економіки Луцької міської ради.
          Поряд з цим,  розпорядженням  Луцького міського голови, затверджено склад головної простійної комісії для здійснення у виконавчих органах міської ради державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності  (розпорядження Луцького міського голови від 06.04.2011 № 158 «Про новий склад головної постійної комісії для забезпечення здійснення у виконавчих органах міської ради державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності). У склад головної постійної комісії входять представники громадських організацій, депутати міської ради, працівники органів виконавчої влади. Під час підготовки, прийняття, визначення результативності дії та перегляду регуляторних актів, регуляторними органами міської ради забезпечувалась процедура дотримання прозорості відповідно до вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політки у сфері господарської діяльності”, а саме:
           Відповідно до ст. 7 вищезгаданого Закону, кожен регуляторний орган до 15 грудня поточного року зобов’язаний розробити та затвердити план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на наступний календарний  рік. У зв’язку з цим, виконавчі органи Луцької міської ради подавали в управління економіки на паперових носіях проекти регуляторних актів, з яких формувались плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на наступний рік. Плани затверджувалися рішенням виконавчого комітету, та рішенням Луцької міської ради, після чого оприлюднювались у ЗМІ та на інтернет –сторінці Луцької міської ради.
         Зміни до Планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів затверджувались у тому  самому порядку, що і сам план.
Планами діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2011 рік   було передбачено розглянути 13 проектів регуляторних актів виконавчого комітету Луцької міської ради, та 10 проектів регуляторних актів Луцької міської ради.
 Кожен проект регуляторного акту  перед його затвердженням, розглядався на засіданні  головної постійної комісії для забезпечення здійснення у виконавчих органах міської ради державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, на відповідність вимог ст.4, 8 Закону, проходив процедуру оприлюднення та громадського обговорення, після чого затверджувався рішенням виконавчого комітету або рішенням міської ради,  а після прийняття   оприлюднювався на протязі 10 днів в ЗМІ.
        Складено  13 протоколів засідання головної постійної комісії для забезпечення здійснення у виконавчих органах міської ради державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, де розглядалося понад 20 проектів рішень, на відповідність Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
У 2011 році прийнято  12  регуляторних актів, які пройшли повну процедуру здійснення державної регуляторної політики відповідно до Закону  України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», серед них:  6 регуляторних актів затверджені рішенням міської ради,  ( рішення підготовлені управлінням фінансів та бюджету, управлінням розвитку підприємництва та реклами) та 6 регуляторних актів - затверджені рішенням виконавчого комітету (рішення підготовлені управлінням розвитку підприємництва та реклами, відділом транспорту та зв’язку управління економіки, КЗ «Луцька міська централізована бібліотечна система, ДКП «Луцьктепло», КП «Луцькводоканал».)
       З метою організації виконання  Закону України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих посадовими особами та органами місцевого самоврядування»,  розпорядженням міського голови від 08.02.2011  № 49 була створена робоча комісія з питань прискореного перегляду регуляторних актів. Дана комісія працювала над розглядом регуляторних актів 2006-2010 рр та робила відповідні висновки щодо їх переліку. В результаті чого було сформовано три переліки, а саме:
 - перелік № 1 - регуляторні акти, що відповідають принципам регуляторної політики;
- перелік № 2- регуляторні акти, що не відповідають принципам регуляторної політики та потребують перегляду;
- перелік № 3 – регуляторні акти, що не відповідають принципам регуляторної політики та потребують визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування.
       Складено   три протоколи засідання робочої комісії з питань прискореного перегляду регуляторних актів. Всі узагальнені  матеріали своєчасно подані  Волинській обласній державній адміністрації для узагальнення та подачі спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики України.  
Поряд з цим, на веб - сайті Луцької міської ради в розділі «Регуляторна політика» розміщена наступна інформація:
-    переліки  прийнятих  регуляторних актів;
-    проекти регуляторних актів;
-    аналіз регуляторного впливу;
-    плани - графіки відстеження результативних діючих регуляторних актів та звіти про відстеження результативності їх дії;
-    плани підготовки проектів регуляторних актів на 2011 та на 2012 рік;
-    інформація про прискорений перегляд регуляторних актів.

        

     Управління економіки міської ради

„Нова якість соціальної політики: чотири стратегічних напрямки соціальних реформ”
14.03.2012

Виступи Президента України
на розширеному засіданні
Кабінету Міністрів

   Вступне слово Президента

   Шановні колеги!
   Шановні запрошені!
   Тема нашої зустрічі сьогодні - нові соціальні ініціативи, нова якість державної соціальної політики.
   Хтось запитає - чому підходимо до цієї теми лише зараз?
   Відповім відверто: два роки ми були вимушені долати ті завали економічної та соціальної політики, що дісталися нам у спадок від наших попередників.
   Тому зусилля Президента, Уряду, Верховної Ради України були спрямовані на те, щоб утримати країну, забезпечити фінансову стабільність та економічне зростання, мінімізувати ризики від накопичених боргів та ганебних газових контрактів попереднього Уряду.
   Адже знижка на російський газ діяла лише у 2009 році, а вже в 2010 році, а тим більше в 2011 і нинішньому ми отримали завдячуючи газовому контракту Тимошенко додатковий газовий податок, найвищий серед усіх країн Європи.
   Виходячи з цін, що мають наші сусіди, щорічно додатково ми сплачуємо близько 30 млрд грн за російський газ. А це кошти, що мали бути спрямовані на підвищення соціальних стандартів та розвиток нашої держави.
   Більш складної економічної ситуації за роки незалежності, ніж на початку 2010 року, в Україні не було. Вона, без перебільшення, загрожувала національній безпеці держави.
   Ви бачите, що вимушені робити ті країни світу, які впали у боргову яму - звільнення бюджетних працівників, скорочення соціальних виплат, зарплат і пенсій.
   Звичайно, ще не всі ризики подолані в нас. Світова криза продовжується. Україна не є винятком.
   Високі ціни на газ стримують економічний розвиток. Чимало реформаторських завдань нам ще потрібно завершити.
   І сьогодні ми маємо основу і можливості для підвищення соціальних стандартів, для надання конкретної допомоги нашим людям.
   Я пам’ятаю кожне зобов’язання перед громадянами і буду послідовно, крок за кроком їх виконувати.
   Навіть у нинішніх непростих умовах я буду вимагати від Уряду послідовного збільшення заробітної плати працівникам бюджетного сектору, пенсії, виплати при народженні дитини та інших соціальних виплат.
   Так, порівняно з минулим роком розмір прожиткового мінімуму на одну особу в поточному році зросте в середньому на 14%.
   Саме для тих категорій громадян, які є найбільш соціально вразливими і незахищеними - сімей з дітьми, малозабезпечених сімей, інвалідів з дитинства, дітей-інвалідів, ветеранів війни і праці, жертв нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо - буде підвищено та забезпечено надання державних соціальних гарантій.
   Разом з тим я добре знаю і розумію - громадяни не задоволені існуючим станом, це незадоволення цілком справедливе.
   Ситуація з реальними доходами, збереження величезного розриву між бідними та багатими, високий рівень тіньової економіки та корупції викликають занепокоєння майбутнім країни у більшої частини суспільства.
   Тому нові соціальні ініціативи, що ми розглядаємо сьогодні, - це своєчасний і чіткий сигнал про те, що реформи і стабільність дають свій конкретний, практичний результат.
   Забезпечення реальної ефективності соціальних видатків - ось шлях, який дозволить досягти поставлених нами цілей.
   Держава має допомагати тим, хто не може обійтися без сторонньої підтримки, та створювати належні умови для того, щоб активна працездатна частина населення могла забезпечити себе самостійно.
   Громадяни повинні мати змогу реалізувати свої професійні знання, знайти роботу, що дозволить їм отримувати гідну заробітну платню, забезпечувати сім’ю, розвиватися та будувати кар’єру.
   І останнє. Майнове розшарування в Україні - одне з найбільших серед європейських країн.
Україна стала одним із лідерів по нерівності на пострадянському просторі. При цьому величезна кількість наших співгромадян живе поза офіційною межею бідності.
   Ми маємо усвідомити, що реформи можна вважати результативними лише тоді, коли досягнуто баланс між економічним зростанням й добробутом конкретної особи.
   Тому розвиток економіки і політика, спрямована на соціальне зростання, повинні розвиватися одночасно.
   Нові соціальні ініціативи та поступове впровадження нової соціальної політики - це перш за все виправлення механізмів перерозподілу доходів, подолання глибокого майнового розриву, сприяння розвитку середнього класу, створення ефективної системи захисту населення від соціальних ризиків.
   Виходячи з цього, бачу чотири стратегічні напрямки соціальних реформ.
   Перш за все, ми повинні відновити довіру суспільства до державної політики, спрямованої на покращення життя громадян.
   Нам потрібно відновити основоположний принцип соціальної справедливості, максимально скасувавши пільги для тих, хто цього не потребує.
   Йдеться про підвищення ефективності соціальної політики.
   Це не лише зекономило б кошти соціального спрямування, а й поліпшило б атмосферу в суспільстві, показало б дійсну орієнтацію держави на чесний перерозподіл доходів.
   Другий напрямок - комплексне перетворення підходів до оплати праці, податків та соціального страхування.
   Необхідно запровадити механізми розподілу результатів економічної діяльності, які б стримували подальшу соціальну та економічну поляризацію суспільства, піднімали рівень доходів працюючого населення та соціальне забезпечення вразливих верств.
   Серед шляхів досягнення цієї мети - запровадження податку на багатство.
   Третій напрямок - глибока модернізація сфери соціального забезпечення.
   Необхідно перейти від безсистемних виплат до адресної допомоги та соціальних послуг, які відповідають потребам конкретної людини та сім’ї.
   Курс на європейські стандарти означає перехід до створення можливостей замість долання наслідків.
   Необхідно сприяти соціальному залученню людей з обмеженими можливостями: облаштувати навколишнє середовище та робочі місця, забезпечити доступність громадських закладів освіти, культури, торгівлі тощо.
   Четвертий напрямок - сприяння ефективній зайнятості та створення нових робочих місць.
   Працездатні особи мають отримати змогу повною мірою забезпечувати потреби себе та своєї сім’ї, не звертаючись по допомогу до держави.
   Наразі, як ніколи, набуває актуальності потреба у створенні нових робочих місць. У цьому питанні є кілька принципових позицій.
   Почну з того, що завдання створення робочих місць не слід розуміти як самоціль, а лише як засіб реалізації масштабної національної стратегії модернізації. Нові робочі місця покликані забезпечити нову якість економічного зростання.
   Наступне. В умовах зростаючої конкуренції у світовій економіці нові робочі місця необхідно створювати в галузях, що здатні максимально дати конкурентний ефект.
   Це означає, що пріоритет у створенні робочих місць необхідно віддати національному бізнесу, а роль економічного цілевизначення - державі.
   Створювані нові робочі місця повинні відповідати стратегії регіонального розвитку України, працювати в системі регіонального вирівнювання та подолання депресивності територій.
   І останнє зауваження. З огляду на загрози демографічної кризи і старіння населення України, нові робочі місця повинні вирішити найскладніше завдання забезпечення потреб не лише працюючих, а й зростаючої кількості пенсіонерів.
   Тобто, нові робочі місця повинні забезпечувати вищу, ніж сьогодні, продуктивність праці та великі надходження до бюджету пенсійної системи.
   Шановні учасники засідання!
   За рахунок наявних позитивних зрушень по напрямках реформ можемо розпочати новий етап: публічно брати зобов’язання щодо суттєвого підвищення соціальних стандартів для найбільш вразливих категорій населення.
Почнемо з тих, хто найбільше цього потребує. З тих, хто не може подбати про себе сам.
   Ви знаєте, що за останні 2 роки ми, як кажуть, трохи рухалися вперед, підвищили мінімальну пенсію майже на 40%. Але цього недостатньо.
   Вдумайтесь, на сьогодні 4 мільйони пенсіонерів отримують пенсію меншу за фактичний розмір прожиткового мінімуму - у січні цього року 870 грн.
   Думаю, кожному в цій залі важко уявити, як можна прожити цілий місяць за ці гроші. А особливо якщо пенсіонер самотній або, не дай Бог, хворий.
   У найскрутнішому становищі опинилися переважно ті, хто працював усе життя і вийшов на пенсію 5-10-15 років тому і раніше. Це старші люди, які зробили вагомий внесок у розбудову економічного і соціального потенціалу України.
  Причина в тому, що розмір пенсії залежить у першу чергу від року виходу на пенсію, а не від трудового стажу чи зарплати.
   Це ненормально, коли лише через різницю в часі виходу на пенсію у 5-10 років люди отримують суттєво менші пенсії.
   Таку несправедливість треба викорінювати. Тому я доручаю Уряду провести поетапний перерахунок пенсій. Вже з 1 травня цього року майже 9 млн пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 2008 року, повинні додатково отримувати в середньому по 100 грн.
   Наступне питання. Довгий час залишається поза увагою Уряду поліпшення пенсійного забезпечення військовослужбовців.
   Пенсії цієї категорії пенсіонерів не перераховувалися з 2008 року. Я на це не раз звертав увагу Уряду. Ситуація, коли пенсії військовослужбовців, які залишили службу 5 років тому, в 1,5-2 рази менші, ніж у тих, хто залишає службу нині, це неприпустимо.
   Такий розрив між пенсіями треба поетапно ліквідувати. Необхідно вже з 1 липня - тобто з другого півріччя - передбачити підвищення пенсій військовослужбовців за вислугу років у середньому на 165 грн.
    Маємо також потурбуватися про учасників війни. Таких понад 1 млн осіб. Серед інших ветеранів війни вони отримують найнижчий розмір пенсії та в цьому році при додатковому підвищенні залишилися поза увагою Уряду.
   Розмір доплати до пенсій для різних категорій учасників війни повинен у травні зрости від 30 до 50%. І це буде справедливо по відношенню до цих людей.
   Ще одна категорія громадян має отримати більшу увагу держави. Це інваліди війни. Вони втратили здоров’я на фронтах Великої Вітчизняної війни або при виконанні свого громадянського обов’язку.
   У 2012 році додатково до передбаченого бюджетом зростання їх пенсій, треба підвищити інвалідам війни одноразову допомогу до Свята Перемоги.
   Залежно від групи інвалідності вона становитиме від 1720 до 2200 гривень. Це – вдвічі більше, ніж торік.
   Ми повинні відновити справедливість по відношенню до 173 тис. членів сімей померлих інвалідів війни. До липня 2011 року вони отримували підвищення до пенсії на рівні з членами сімей загиблих військовослужбовців, а сьогодні – на 14 відсотків менше.
Це необхідно виправити і урівняти ці дві категорії. Пенсія членів таких сімей повинна зрости у травні-грудні цього року в середньому на 119 грн.
   У полі уваги держави має бути і людина праці, яка опинилася у важких обставинах. Неприпустимо, коли державна турбота про, наприклад, потерпілих внаслідок аварії на шахті закінчується з від’їздом з регіону, як кажуть, останньої телекамери.
   Сьогодні я чую багато нарікань на порядок перерахунку страхових виплат шахтарям-інвалідам, який не забезпечує відповідного їх оновлення. І я з ними погоджуюсь. Потреба відновлення втраченого здоров’я в усіх однакова і не залежить від року отримання виробничої травми.
    І моє доручення - провести починаючи з квітня цього року поетапний перерахунок страхових виплат.
   Вже цього року 190 тисяч осіб, переважно працівників галузей з високим рівнем травматизму, отримають додатково у середньому по 500 грн.
   На сьогодні потребують підвищеної уваги сім’ї з людьми похилого віку, котрі ледве зводять кінці з кінцями.
   Типовими є сім’ї з безробітними і непрацездатними членами, дохід в яких на одну особу лише 411 грн. І така сім’я отримує допомогу аж 61 грн. Таких коштів, безумовно, не вистачає на найнеобхідніше.
   Також особливу увагу необхідно приділити малозабезпеченим сім’ям з дітьми. Майже третина сімей з дітьми знаходяться за межею бідності. Це є кричущим показником. 215 тис. дітей не отримують достатнього рівня соціального забезпечення.
    Це необхідно терміново виправляти. Доручаю Уряду підготувати План поетапного підвищення допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми до рівня визначеного Законом.
   Цього року з липня інваліди і пенсіонери, які проживають у малозабезпечених сім’ях, повинні додатково отримати по 168 грн.
   Таким чином ми підвищимо допомогу для них до 100% прожиткового мінімуму і ліквідуємо для цієї категорії це ганебне явище - рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Ми давно про це говорили, і про це пам’ятають профспілки - скільки уваги ми приділяли цьому питанню. Врешті-решт ми повинні поставити на цьому крапку, вирішити.
   Діти з малозабезпечених родин отримають додатково по 260 грн.
Часто, коли я спілкуюся з пенсіонерами, ветеранами, мені говорять про постійно зростаючі ціни на ліки. Особливо це б’є по кишені тих, хто щоденно вимушений приймати ліки.
   Не може бути так, щоб один і той же імпортний препарат в Україні продавався по значно вищій ціні, аніж у наших сусідів. Наприклад, відомо, коли в аптеках Білорусі певний препарат - білоруський Цирегін – для лікування порушень кровообігу мозку коштує 11 грн., а в Україні в 15 раз дорожче - 153 грн. Така накрутка - за рахунок посередницьких схем - лягає на найбідніших людей.
   Держава повинна захистити інтереси людей і навести порядок у ціноутворенні. Є така світова практика встановлення так званих референтних цін, яка дозволяє вирішити цю проблему. До речі, Росія минулого року розпочала її впровадження.
   Робити ці кроки треба обережно і поступово. Спочатку взяти пілотну групу ліків. Для тих, хто найбільше потребує. Наприклад, у нас 7 млн пенсіонерів приблизно регулярно вживають ліки від гіпертонії. Тим більше, що Україна за рівнем смертності від серцево-судинних захворювань випереджає усіх наших сусідів.
   Доручаю Уряду поступово запровадити європейський підхід референтних цін до державного регулювання цін на ліки.
Маємо забезпечити, щоб за ті самі ліки українські пенсіонери не платили в рази більше, аніж вони насправді коштують.
   Ще одне питання, з якого до мене звертається величезна кількість наших співгромадян - компенсація втрачених вкладів в Ощадбанку СРСР. Я свою позицію неодноразово висловлював - вона однозначна: держава має займатися поверненням боргів своїм громадянам.
Попередній Уряд зупинив програму повернення заощаджень вкладникам Ощадбанку. Але залишилася значна кількість громадян, які не змогли отримати обіцяної компенсації у 1000 грн. До таких громадян належить більше 6 млн. Держава має виконувати свої зобов’язання. Тому починаючи з 1 червня і до кінця року ця частина боргу має бути повернута. Наголошу, все має відбуватися у плановому порядку, це питання повинно бути ретельно опрацьовано, щоб не було черг і стовпотворінь, які були у 2008 році. За це буде нести особисту відповідальність Прем’єр-міністр разом з Віце-прем’єр-міністром із соціальних питань і керівник Центрального банку. Майте це на увазі.
Ми повинні по-новому подивитися на роботу державних соціальних служб. Структура і робота усіх соціальних служб має бути модернізована так, щоб забезпечити повне, 100% охоплення увагою держави найуразливіших громадян. Маю на увазі в першу чергу пенсіонерів, інвалідів і сім’ї з дітьми.
   За різними оцінками, всього соціальної уваги потребують від 15 до 25 млн осіб. Соціальні працівники мають приходити до таких людей і, за потреби, допомагати їм.
   Більший акцент робити треба на попередженні і ранньому виявленні проблем, що утримає сповзання людини у категорію бідних чи неблагополучних. Особливо це стосується сімей з дітьми. Наведу приклад. Нещодавно я отримав сигнал з Дніпропетровської області, де мама-одиначка виховує сімох дітей, отримує допомогу лише 1700 грн. 213 гривень на одного члена сім’ї, або у 5 разів менше прожиткового мінімуму.
  Коли запитали у місцевої влади, чому жінка не отримує усіх належних виплат, почули, що «вона не зверталася».
   Таку логіку чиновників треба ламати, як кажуть, «на корені». Не чекати чолобитної від людини, а цікавитися її потребами, виявляти проблеми, допомагати - це завдання місцевій владі.
   А багатодітні сім’ї взагалі повинні бути на особливому контролі в місцевих державних адміністраціях. На жаль, у нас досі не вирішена повністю проблема безпритульності дітей, корінь якої значною мірою і закладається у неблагополучних сім’ях.
   Потрібно розвивати сімейні форми виховання дітей. 24 тисячі дітей-сиріт все ще виховуються в інтернатах.
   Як стверджує Уповноважений з прав дитини, у цьому році можемо вдвічі зменшити кількість дітей в інтернатах за рахунок сімейних форм.
   За це завдання буду питати передусім місцеву владу. За повторення минулорічної ситуації, коли не була повністю використана субвенція на ці цілі, будуть серйозні зроблені висновки.
   Інше важливе питання - створення сприятливих умов для соціальної інтеграції осіб з особливими потребами.
   Наш обов’язок створити для цих людей необхідні умови, щоб вони не почували себе відторгнутими. Вони повинні реалізовувати свої права нарівні з іншими.
   Перше завдання - до кінця року повністю закрити питання забезпечення інвалідів протезами та колісними кріслами. На черзі зараз 283 тисячі інвалідів, які цього року мають безкоштовно отримати належне.
    Для забезпечення домашнього догляду психічно хворим маємо надати відповідний рівень допомоги. Порівняно з нинішнім рівнем допомога має з 1 травня зростати до рівня мінімальної зарплати, фактично в 10 разів.
   Особливо хочу звернути увагу на заходи по реабілітації дітей із ДЦП. Перед Урядом поставлено завдання запровадити окрему програму для реабілітації таких дітей. Цього року на це має бути спрямовано майже 61 млн грн.
   Ще одна медична програма - допомога інвалідам ліквідаторам аварії на ЧАЕС та інвалідам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які потребують спеціального лікування.
   Це люди, які в ті найскладніші для України часи гасили полум’я жахливої аварії. Тепер вони страждають від страшних хвороб - онкології, цукрового діабету. І звісно потребують уваги з боку держави, бо оплачувати дорогі ліки і процедури немає можливості.
Фінансування з держбюджету-2012 на ці цілі має зрости як мінімум вдвічі - до 50 млн грн.
   Залишається болючим питання забезпечення житлом інвалідів ліквідаторів ЧАЕС, інвалідів війни. Багато хто із них відходять із життя, так і не дочекавшись обіцяних квадратних метрів.
  Уряд має взяти амбітне зобов’язання і втричі порівняно з попереднім роком збільшити бюджетні видатки на вирішення цього питання - до 317 млн грн.
   І нарешті скажу про найважливіше питання - забезпечення громадян України житлом.
   Починаючи з травня місяця розпочне роботу державна іпотека - програма кредитування під житлове будівництво.
   Вартість кредитів для людей буде складати не більше 2-3%. Решту компенсує банкам держава. Строки таких кредитів будуть розраховані на 10-15 років.
    Реалізація зазначеної програми дозволить завантажити будівельні компанії, створити нові робочі місця, підняти рівень виробництва будівельних матеріалів, збільшить попит на українську металопродукцію на внутрішньому ринку.
   Крім вирішення соціальних питань програма забезпечення громадян доступним житлом сприятиме, безумовно, економічному розвитку держави.
   В остаточному рахунку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх, нову якість економіки.
   Шановні присутні!
   Модернізація країни вимагає нових підходів до соціальної політики.
   Треба відмовлятися від практики, коли виконавча влада більше стурбована інтересами держави, ніж інтересами людини.
   В основі нової соціальної політики - адресність, справедливість та інтереси кожної людини.
«Піраміда» повинна зайняти природне положення: не людина йде до держави зі своїми проблемами, а сама влада виявляє проблеми людини та допомагає їй. Тому хочу застерегти від надто спрощеного розуміння нових соціальних ініціатив. Це не лише посилення соціального захисту через підвищення розмірів виплат.
   Наші ініціативи полягають в комплексному покращенні якості життя наших громадян завдяки дерегуляції та усуненню зайвих бюрократичних процедур.
   За короткий час ми підняли пласт проблем у цій сфері, до якого не підходили вже багато років.
   Було прийнято цілу низку складних законів, зокрема - з регулювання містобудівної діяльності.
   Нам вдалося закласти достатню законодавчу основу для спрощення державної реєстрації започаткування та припинення підприємницької діяльності, реформування дозвільної системи та сфери технічного регулювання.
   Скасовано ліцензування значної кількості видів господарської діяльності.
   Зроблено потужний крок у напрямку спрощення дозвільних процедур, а також закладено основи для державно-приватного партнерства.
   Вважаю, що на законодавчому рівні зроблено немало. Але звітувати ми маємо не за кількістю прийнятих нормативних актів. Реальний результат повинен отримати підприємець, громадянин.
    Я не очікую миттєвого результату. Долається сьогодні спротив бюрократії, потрібен також час, щоб громадяни відчули ці зміни.
   Наведу декілька причин, що гальмують реформу в цій сфері.
   По-перше, Уряд зволікає з розробкою нормативно-правових актів, необхідних для практичної імплементації прийнятих законів.
   Так, до цього часу відсутнє нормативне забезпечення механізмів державно-приватного партнерства.
   Не розроблено необхідних проектів для впровадження електронної реєстрації.
   По-друге, це відсутність зворотного зв’язку. Влада має співпрацювати з бізнесом не лише на стадії пошуку шляхів вирішення існуючих проблем, а й активно залучати його до відстеження наслідків впровадження ухвалених рішень. Це надзвичайно корисно.
   По-третє, явно не доопрацьовують керівники на місцях. Під час регіональних поїздок я неодноразово звертав увагу голів ОДА на необхідність більш активної їх роботи.
   Адже є ціле коло вкрай чутливих для бізнесу питань, вирішення яких належить до компетенції місцевої влади. Взяти хоча б усім відомі дозвільні центри. Скільки можна просити налагодити їх повноцінну діяльність?
   Вважаю нашим серйозним здобутком скасування обов’язкового техогляду автотранспорту, що істотно спростило життя наших громадян.
   Переконаний, що необхідно й далі рухатись у цьому напрямі. Я хочу звернути увагу на процедуру реєстрації транспортних засобів.
   У більшості країн вона є зручною і займає лічені хвилини. В Україні ж реєстрація може тривати декілька днів і коштує немалі гроші.
   Безглуздою виглядає вимога реєстрації автомобіля за місцем реєстрації громадянина. Зазначене питання можна вирішити створенням єдиної державної бази транспортних засобів. І я вважаю, що така база повинна запрацювати вже влітку цього року.
Безпідставною є процедура зняття з обліку. Навіщо при продажі автомобіля його потрібно знімати з обліку, щоб потім знов поставити на облік? Невже не можна просто перереєструвати автомобіль з одного власника на іншого?
   Ще одним важливим питанням є збір до Пенсійного фонду при купівлі автомобіля, що супроводжується низкою обтяжливих для громадян бюрократичних процедур. Переконаний, що наповнення Фонду повинно здійснюватися за рахунок інших механізмів.
   Вважаю, що реформи в цій сфері необхідно продовжувати, щоб людина могла зареєструвати автомобіль протягом години, не більше, і прозоро внести за це економічно обґрунтовану плату.
   Важлива складова соціальної політики держави - це створення в країні комфортного середовища для праці та життя людини.
   У цьому контексті мене турбує ситуація з реалізацією національних проектів соціального спрямування.
Кабмін зволікає із затвердженням техніко-економічних обґрунтувань національних проектів.
   На підготовку таких обґрунтувань для цілої низки національних проектів кошти в державному бюджеті взагалі не передбачені.
   Тому я вимагаю врахувати це при підготовці законопроекту про зміни до Державного бюджету України на 2012 рік.
   Особлива увага до реформування медичної галузі.
   Завершується перший етап реалізації Нацпроекту «Нове життя» - відкрито сучасні перинатальні центри в Кіровограді, Харкові, Києві. На черзі - Донецький і Дніпропетровський центри.
   Центри не просто урочисто відкриті. Вони вже почали працювати - і вже отримують спеціалізовану допомогу матері і новонароджені.
   Водночас, для повноцінного розгортання цього Нацпроекту в поточному році в бюджеті не закладено достатніх ресурсів. Передбачено лише третину з необхідних 379 млн грн. Цю проблему, безумовно, не можна зупинити - її треба вирішувати.
    Бюджет-2012 має забезпечити необхідний рівень видатків на охорону здоров’я, передусім у частині фінансування медичної реформи у пілотних регіонах.
   За рахунок передбачених для пілотних регіонів коштів - майже 1 млрд грн - можливо вдосконалити матеріально-технічну базу медзакладів. Це питання давно назріло, ми з вами, шановні колеги, це добре розуміємо.
    Водночас я добре розумію, що ресурсу недостатньо для відчутного покращення умов оплати праці медпрацівників згідно недавно прийнятого рішення Уряду про нову модель оплати праці.
   Тому я хочу наголосити: стимулювання медиків - це завдання і для регіонів через місцеві програми по забезпеченню житлом, транспортом, вирішенню інших побутових питань.
   Без належного ресурсного забезпечення люди - і пацієнти, і медики - не відчують позитиву від медичної реформи.
   Мене також непокоїть ситуація із реалізацією проекту «Доступне житло». Тому я просив би, щоб реалізація цього проекту була в контексті реалізації будівництва житла під іпотечне кредитування. Миколо Яновичу, просив би вас взяти під контроль щорічне зменшення черг людей на житло. Черги, які є в місцевих органах влади, де люди стоять по 25-30 років - це сором. Треба врахувати це питання, взяти зараз під контроль, і щорічно ми повинні підводити підсумки, виконавці повинні звітувати. Безумовно, треба звернути увагу на вартість житла - вона не повинна бути необґрунтованою фінансово, не повинна бути «перевантаженою» різними зобов’язаннями, які роблять місцеві влади. Ви розумієте мене, колеги? Я вас прошу, щоб ми дали поштовх цій роботі, дайте трохи кисню, дайте їм дихати, не беріть «за горло». Дайте 10-20 квартир. Я добре розумію, що є потреби, але дайте будівельникам - хай вони почнуть працювати нормально.
Тому, безумовно, виведення будівельної галузі з кризи напряму пов’язане із забезпеченням житлом людей, забезпеченням житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, та стимулюванням житлового будівництва у кризових умовах. Я переконаний, що це рішення створить усі умови, щоб ми розпочали врешті-решт вирішення цих проблем. Розвиток галузі також потребує вдосконалення законодавства. Тому я просив би Близнюка - Міністра регіонального розвитку разом з будівельниками подивитися, чого не вистачає зараз в українських законах, щоб галузь могла ефективно працювати. І внести всі ці пропозиції.
Забуксував нацпроект «Відкритий світ», який має принести нову якість у навчальний процес у середній школі.
    Я хотів би наголосити, що ключову увагу треба приділити змістовному наповненню цього проекту та прискоренню його реалізації.
   Шановні колеги!
    Наголошу, джерелом для нової якості соціальної політики може бути лише зростання економіки, підвищення її продуктивності як результат впровадження Програми модернізації країни.
   Необхідно дійти розуміння, що в сучасному світі соціальна політика є інвестицією у людський капітал - головний ресурс економіки, а не є тягарем для бюджетних виплат. І теза щодо загальної непопулярності реформ тут недоречна.
   Ми маємо бути чесними з людьми: за один день чи місяць ситуацію кардинально змінити неможливо. Я це неодноразово казав. Ми повинні говорити правду.
   Але сьогодні ми з вами даємо старт новим соціальним ініціативам. Тому кожного дня ми повинні робити крок за кроком до людини, яка потребує соціального захисту і уваги держави.
   Дякую за увагу.


   Заключне слово Президента

   Шановні колеги!
   Шановні учасники засідання Уряду!
   Шановні запрошені!
   За підсумками нашої зустрічі я сподіваюся, що кожен із членів Уряду побачив своє місце у виконанні цієї програми. Якщо не побачили, подумайте і, як кажуть, ширше відкрийте очі і ви побачите. Я переконаний в тому, що ця програма, умовно ми будемо її називати «Нова якість соціальної політики», - це спільна відповідальність Президента, Уряду, органів місцевої влади. Повторюю, спільна відповідальність. Ми з вами будемо вже з завтрашнього дня мати розмови на цю тему, і в нас буде окремим рядком проходити це питання у звітах, як ми виконуємо цю програму.
   Ви звернули увагу на те, що ця програма має свої терміни виконання, і вона не закінчиться 2012 роком. Ми її будемо продовжувати і далі. Вона буде врахована у державній політиці назавжди. Ті принципи, які ми будемо закладати, вони будуть працювати на суспільство, на людей. І наше завдання подолати бідність, як головне завдання, і побудувати справедливу соціальну політику по відношенню до людей. Ми повинні його виконувати і враховувати і під час перерозподілу наших бюджетних ресурсів, і при підготовці нових законів, які будуть поступово вирівнювати ту величезну різницю в рівні життя людей між бідними і багатими.
   Це наше завдання, шановні колеги, створювати умови для активної частини населення, щоб люди мали достойну роботу і достойну заробітну плату і захищали тих, хто не працює, особливо людей незахищених, хворих, дітей і так далі.
   Тому реалізація нових соціальних ініціатив - це персональна відповідальність кожного члена Уряду, кожного члена місцевої влади. І підхід, коли ми з вами будемо реалізовувати цю програму, повинен бути однозначний - не люди до нас повинні йти, а ми з вами повинні йти до людей. Те, що сказав зараз у своєму виступі Микола Янович про листи і звернення, які люди пишуть.
   Я просив би вас, я звертаюся до голів обласних державних адміністрацій і до голів обласних рад. Шановні колеги, підійдіть принципово до цих питань в тих регіонах, де не приймають людей, де їх не чують. Звільняйте цих керівників. Люди, які не відчувають біль людей і їх проблеми, не повинні працювати в органах державної влади.
   Ми добре розуміємо, що накопичилось дуже багато проблем, і їх зразу всі ми не вирішимо. Але люди повинні від нас чути, коли ми почнемо їх зрушувати з місця. Люди повинні знати, що ми будемо робити сьогодні, завтра і післязавтра, яка буде державна політика.
   І я переконаний в тому, якщо ми будемо відкритими перед людьми, люди нас зрозуміють. Якщо ми будемо займатися чим завгодно, а не займатися проблемами людей і ховатись, то це дуже скоро закінчиться, дуже скоро. Тому люди, безумовно, нас будуть оцінювати не на словах, а будуть оцінювати по наших справах. Я завжди казав, що люди завжди кажуть правду, завжди. Тільки треба мати мужність їх вислуховувати.
   Тому ми повинні діяти максимально ефективно, не ускладнювати проблеми, а розв'язувати їх. Я хотів би, щоб найближчим часом ми побачили цей позитивний рух. Тому я буду вимагати, щоб Уряд створив систему моніторингу виконання цих програм, звіту і підведення підсумків публічно.
   Ще я хотів би, щоб ви, коли ви повернетеся в регіони, а міністри зараз роз'їдуться по своїм відомствам, не гаяли час і дали вже свої пропозиції, бачення, як і що ми будемо з вами спільно виконувати.
   Ми будемо дуже часто з вами зустрічатися, як кажуть «очі в очі», можливо на відеоконференціях, можливо на зустрічах різних. Будемо обмінюватися думками. Якщо будуть пропозиції про вдосконалення цих програм, тобто покращення, із задоволенням їх будемо приймати. Якщо хтось буде вносити пропозиції про неможливість їх виконання, то ви знаєте, що це підпис у нездатності ефективно працювати. Цього я не хотів би від вас. Я бажаю вам всім, щоб ви були ефективними, здоровими і енергійними, щоб такими вас бачили люди. Тому давайте будемо разом працювати і до зустрічі.

«Про професійний розвиток працівників»
21.02.2012

     З 5 лютого 2012 року набрав чинності Закон України «Про професійний розвиток працівників»
     Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників, визначає механізми професійного навчання та атестації працівників.
     З текстом Закону України «Про професійний розвиток працівників» можна ознайомитися тут.

    
       Відділ праці управління економіки
       міської ради (777907)

Сторінки

  • 1
  • 2
  • 3
  • >
  • »