Олег Мартинюк: Квітневі тези Януковича

18/04/2011 0

Розмір тексту:

версія для друку

Вустами міністра «справедливості» Лавриновича президент озвучив «своє» бачення нового виборчого законодавства.

По-перше, це має бути змішана система. 50% – за пропорційним представництвом політичних партій, 50% – за мажоритарними округами.

По-друге, кандидати на мажоритарних округах можуть висуватись як політичними партіями, так і громадськими організаціями та шляхом самовисування.

По-третє, закинута дискусія щодо підвищення прохідного бар’єру пропорційників до 5-7%.

Вчетверте, ліквідація блоків політичних партій, як суб’єктів виборчого процесу.

Вп’яте. Але достатньо і цього.

Спробуємо розібратись із кожною з запропонованих тез.

Щодо змішаної системи виборів. За великим рахунком, нічого поганого у запропонованій системі не вбачаю. Лише за умови, коли суспільство, у якому ця система діє – політично структуроване, з давніми демократичними традиціями і зрілою громадянською спільнотою. Пропоную кожному самостійно дати оцінку тому середовищу, у якому ми існуємо.

Щодо висування кандидатів у мажоритарних округах. Знову ж таки – дивись попередній абзац, а на додачу ще й таке. Пропозиція висування кандидатів від громадських організацій, а тим більше – шляхом самовисування є нічим іншим, як профанацією самого поняття «політична система держави». Йдеться, в першу чергу, про те, що політикою мусять займатись політики, а не громадські діячі та приватні особи. Інакше – бардак, продажність і відсутність будь-якої логіки у суспільно-політичному житті держави. Більше того, висування кандидатів не від політичних партій тягне за собою цілковиту безвідповідальність «обранців народу» перед тим таки народом. Навіть впровадження інституту відкликання депутата  – не більше як політизована «потьомкінська хижа». Застосування на практиці подібного дійства буде неможливим. Поряд з такими новаціями, пропонується і внесення т. зв. «виборчого завдатку». Його розмір складатиме суму у межах 100 тис. грн., крім затрат на виборчу кампанію, звісна річ. Чи кожному це по кишені? Риторичне запитання. Тому на мажоритарні округи прийдуть або безпринципні цинічні прагматики – грошові мішки, або їх ставленики. Що краще – не знаю.

Підвищення прохідного бар’єру – палка в двох кінцях. З одного боку підвищення поставить перепону проникненню у парламент маргінальних груп, з іншого – не зовсім демократично. Те саме стосується й ліквідації виборчих блоків. В певній варіації, звичайно.

Самі ж глашатаї, проголошуючи тези, відтерміновують предметну розмову по них. Якогось цілісного документу, поки що, не існує. Щодо цього я також маю власну думку.

Моя пропозиція полягає ось у чому. Більше року до виборів – термін стислий і помиляється той, хто вважає інакше. Давайте подискутуємо. Якомога у ширшому колі, із залученням небайдужої громадськості. Час прокидатись, панове. А то проспимо все, що тільки можна.

І останнє. Сидячи по саму шию у… скажімо, багнюці ніколи не відштовхуйте простягнуту для допомоги руку.

Олег Мартинюк