Дыня - технология выращивания:
Ботанические и биологические особенности дыни

Коренева система стрижнева. Розвинена слабше, ніж у кавуна, і розгалужена в усі сторони від головного кореня на відстань 1-2 м. Головний корінь заглиблюється в ґрунт до 100 см (мал. 1). Основна маса кореневої системи розміщена в шарі 0-30 см. На легких ґрунтах коренева система розвивається краще, ніж на важких.

Мал. 1.
Розвиток кореневої системи дині в період плодоношення (за К.І. Пангалом)

Стебло (огудина) - довге, розгалужене (мал. 2), повзуче, округло-гранчасте, до 2,5-3,0 м завдовжки. Опушення його грубувате, шорстке, волосисте. Від головного стебла відходять десять і більше пагонів першого, другого і третього порядків. Загальна довжина пагонів складає 20-30 м. У скоростиглих сортів і гібридів стебло менш розвинене, ніж у пізньостиглих.

Листки почергові, довгочерешкові, без прилистків, ниркоподібні, кутасті, округлі або серцеподібні (мал. 3), нерозсічені або слабо чи сильно розсічені (мал. 4), зеленого, світло-зеленого, сіро-зеленого, темно-зеленого забарвлення. Опушення рідке та густе, волосисте, м’яке або шорстке. У листкових пазухах розміщені вусики.

Мал. 2. Форма галуження стебла дині:
1 - головне стебло; 2 - стебло 1-го порядку; 3 - стебло 2-го порядку; 4 - стебло 3-го порядку

Мал. 3. Форма листка:
1 - округла; 2 - ниркоподібна; 3 - серцеподібна; 4 - кутаста

Мал. 4. Розсіченість листків дині:
1 - нерозсічені; 2 - слаборозсічені; 3 - сильнорозсічені

Квітки формуються в пазухах листків. Вони бувають трьох типів: чоловічі, жіночі та двостатеві (мал. 5). В останніх тичинки утворюють нормальний фертильний пилок. Пилок липкий, важкий і переноситься комахами. Жіночі квітки поодинокі, чоловічі скупчені у суцвіття. Жіночі рідко утворюються на пагонах першого порядку, а в основному формуються на пагонах другого і третього порядків. У ранньостиглих сортів та гібридів вони формуються близько до головного стебла, а в пізньостиглих- на більшій відстані. Жіночі квітки більші за чоловічі. На рослині вони утворюються через 3-5 днів після чоловічих. Приймочка подвійна та трироздільна на короткій ніжці. Чоловічі квітки також на коротких квітконіжках. Тичинок п’ять, з яких чотири зрослися попарно. Пиляки жовті, зігнуті у вигляді петлі. Зав’язь нижня або напівнижня, овальна або вкорочено-овальна, густо опушена, продовгувата, три-, рідко чотири- та п’ятироздільна. Квіток на рослині за період вегетації формується до 200 чоловічих і до 25 жіночих, з них утворюється лише 3-5 плодів, залежно від сили росту рослин.

Мал. 5. Тип квіток дині: 1 - жіноча; 2 - двостатева; 3 - чоловіча

Плід - багатонасінна несправжня ягода (гарбузина) різноманітної форми: округлої, сплюснутої, тупо-еліптичної, коротко-овальної, яйцеподібної, видовжено-яйцеподібної, веретеноподібної, грушоподібної та циліндричної. Поверхня - гладенька, скибковидна, горбкувата та зморшкувата, білого, жовтого, жовтогарячого, брунатного, золотистого та зеленого забарвлення. Ароматичність у більшості сортів та гібридів добре виражена. М’якуш білий, часто з прозеленню, жовтогарячий, жовтуватий. Консистенція — картопляниста, масляниста, хрумка. Всередині плода знаходиться плацента з насінням. Вона буває відносно сухою, вологою, розпливчастою або зібраною в качан.

За тривалістю вегетаційного періоду (від з’явлення сходів до біологічної стиглості) сорти та гібриди дині поділяють на ультраранні (до 60 діб), ранні (61-70), середньоранні (71-80), середньостиглі (81-90), середньопізні (91-100) та пізньостиглі (понад 100 діб).

Насіння дині подібне до огіркового, але дещо більше за розміром і краще виповнене. За забарвленням воно біле, жовтувате, кремове. За формою — яйцеподібне з матовою або блискучою поверхнею, в більшій або меншій мірі витягнуте, загострене. Маса 1000 насінин становить 30-50 г. Добре висушене насіння з вологістю 9% зберігає схожість протягом 6-8 років.