This version of the page http://projects.dt.ua/golodomor?page=2 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2012-01-08. The original page over time could change.
Пам'яті каждого з мільйонів - Проекти - Дзеркало тижня. Україна
http://znaki.fm/
  • Українською
  • По-русски

Проекти:

Пам'яті каждого з мільйонів

«Саме прискіплива організація екзекуції надала українському голодному терору характер геноциду». Ці слова професора Сорбонни Алена Безансона, що були сказані ще в 1983 році, доволі точно визначають сутність злочину, вчиненого сталінським керівництвом СРСР на території України в 1932-1933 роках. І сьогодні для усіх людей дуже важливо пам'ятати про цю трагедію ХХ сторіччя - одну з найстрашніших. Втім, манкуртів та циніків просимо не турбуватися.

  • Всі матеріaли

Ірина Мусатова Десять років таборів за особисті нотатки про Голодомор «Дзеркало тижня» №45, 25 листопада 2006

14 грудня 1945 року, кілька зошитів-щоденників із записами про Голодомор стали причиною арешту Олександри Радченко. Її було засуджено за антирадянську агітацію на 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах із наступним обмеженням прав на п’ять років, із конфіскацією особистого майна.

Станіслав Кульчицький Голодомор-33: чому і як? «Дзеркало тижня» №45, 25 листопада 2006

Сьогодні в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій. 17 листопада у Верховній Раді відбулися жахливі, але, на жаль, очікувані події. Попри домовленість між президентом України Віктором Ющенком та головою ВР України Олександром Морозом, на сесії так і не був розглянутий поданий президентом законопроект про визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом. Комуніст, віце-спікер Верховної Ради Адам Мартинюк, який головував на сесії, вирішив, що це питання не на часі…

Сергій Махун Національна пам’ять на «чорній дошці» «Дзеркало тижня» №44, 18 листопада 2006

25 листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій. 12 жовтня з цього приводу був виданий указ президента України, де знаходимо до болю знайомі канцеляризми на кшалт «прискорити», «передбачити», «вжити», «активізувати», «вивчити», «забезпечити широке висвітлення в ЗМІ», «утворити Організаційний комітет...». У складі комітету, який очолюють співголови, — перший заступник голови секретаріату президента України Іван Васюник, віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Дмитро Табачник, 24 (!) поважних чиновники. Серед них — голова Держкомархіву Ольга Гінзбург, яка пройшла на цю посаду «за квотою» КПУ, ціла низка міністрів... А от жодного науковця-історика, як і Ігоря Юхновського — голови Українського інституту національної пам’яті нема. Просто «забули» внести до списку?

Юрій Шаповал Голодомор 1932/1933: «втрата» та віднайдення «Дзеркало тижня» №44, 18 листопада 2006

Офіційна пропаганда в СРСР замовчувала відомості про голод початку 30-х років, прагнула не вживати слова «голод». Офіційна статистика здебільшого вживала поняття «недооблік смертей». Тим часом лише в Україні від голоду померло щонайменше 4—4,5 мільйона людей. Як же вдалося приховати правду про масштабну трагедію, адже голодом були охоплені величезні території (Україна, Північний Кавказ, Нижня Волга, Західний Сибір, Центрально-Чорноземна область, Казахстан)?

Юрій Шаповал Сторінки із записної книжки Два спогади напередодні чергової річниці Голодомору «Дзеркало тижня» №46, 26 листопада 2005

«Страшні тіні» — жертви голоду початку 1930-х років. В Україні сьогодні День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій. За мінімальними підрахунками, голодоморівський «секвестр» населення становив у тодішній УРСР близько п’яти мільйонів людських життів. Напередодні нинішньої річниці знайшов я свої нотатки про подорож до США, Канади та Італії у листопаді 2003-го. Здавалося, тієї осені багато що зміниться у ставленні світу до української трагедії 70-річної давнини…

Володимир Бурбан Чорний привид, або незбагненність Голодомору. Роздуми над книгою Миколи Лактіонова-Стезенка «Смак трави» «Дзеркало тижня» №6, 14 лютого 2004

«Кир’ян Уманець сидів зі мною за однією партою… Помер на моїх очах у канаві. Ми, діти, стояли кружком, а він лежав у калачиках — домирав. Мене надзвичайно потряс випадок, коли Грицула зарізав і зварив свого хлопчика. Його жінка йшла по селу старцювати з малою дитиною на руках, а вдома лишила Ганну і маленького Антона. Поки ходила, батько зарізав сина, а дівчинці Ганні наказав мовчати, щоб сиділа мовчки і їла…»

Ала Лазарєва Франція почала замислюватися над Голодомором «Дзеркало тижня» №46, 29 листопада 2003

Три дні, 21—23 листопада, французька столиця незвично озиралася на українські прапори, вслухалася в українські прізвища, що лунали з мегафона, придивлялася до плакатів, які вимагають визнати Голодомор 1932—1933 років геноцидом української нації. Про Голодомор говорилося в Соборі Паризької Богоматері, у Сорбонні, поруч з Ейфелевою вежею та біля Тріумфальної арки. Париж бачив багато чого, але не часто — організовані велелюдні акції на українську тематику.

Станіслав Кульчицький Причини голоду 1933 року в Україні-2 «Дзеркало тижня» №38, 04 жовтня 2003

Коли переходимо від питання «як?» до питання «чому?», ми беремося за більш важке завдання: пояснити мотиви, якими керувався глава радянського тоталітарного режиму Й.Сталін, обираючи для такої жахливої репресії тільки два українські регіони. Поле масових джерел залишається позаду, і ми опиняємося у джерельній пустелі.

Станіслав Кульчицький Причини голоду 1933 року в Україні по сторінках однієї підзабутої книги «Дзеркало тижня» №31, 16 серпня 2003

Варіант відповіді на питання, винесене в заголовок статті, прозвучав в «ДТ» (№ 24 від 28 червня 2003 р.) у вигляді відсилки до постанови ЦК Компартії України «Про голод 1932—1933 років на Україні та публікацію пов’язаних з ним архівних матеріалів» від 26 січня 1990 р. Постанова була опублікована в книзі «Голод 1932—1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів», яку підготував Інститут історії партії при ЦК Компартії України. Книга вийшла в світ у «Політвидаві України» восени 1990 року.

Станіслав Кульчицький Скільки нас загинуло від Голодомору 1933 року? «Дзеркало тижня» №45, 23 листопада 2002

Кількість полеглих від терору голодом — це розрахункова величина. Вона встановлюється як перевищення над нормальною смертністю населення в місцевості, охопленій голодом. У 1990 році з’явився мій розрахунок жертв голодомору в Україні, вперше побудований на аналізі даних демографічної статистики. З ним співіснують інші версії, позбавлені статистичної основи, але привабливіші завищеними кількісними параметрами для тих, хто надто емоційно (з бромом, як висловлювався Володимир Винниченко) ставиться до минулого. Та історичні міфи небезпечні, бо здатні посіяти недовіру до очевидних явищ, навіть таких, як український голодомор. На Заході є вчені з іменем, які твердять, що в 1933 році в Україні не відбулося нічого особливого.

Яна Дубинянська Правда про три голодомори «Дзеркало тижня» №44, 16 листопада 2002

У історії є події, про які важко говорити й писати, не збиваючись на патетику та заїжджені штампи. Трагедія потребує пафосу, від цього нікуди не дінешся. Три голодомори в Україні — справді «трагічні сторінки історії нашого народу». І справді «страшний злочин сталінського режиму».

Олександра Веселова Книга про українську Голгофу: ключ до пізнання і дослідження «Дзеркало тижня» №26, 13 липня 2002

Майже одночасно читачі отримали інформацію про указ Президента України Л.Кучми від 7 лютого 2002 р. «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні» і книгу «Голодомор в Україні 1932—1933 рр.: Бібліографічний покажчик», підготовлений Одеською державною науковою бібліотекою, Інститутом історії України НАН України та Фундацією українознавчих студій Австралії. Це, безперечно, свідчить про виняткову актуальність теми голодомору-33 в Україні.

Дарина Сніцарєва ПОДОЛАТИ ІСТОРИЧНУ АМНЕЗІЮ «Дзеркало тижня» №32, 23 серпня 2001

Буквально за тиждень кожен бажаючий зможе ознайомитися з 32 томами документів, що містять глибоке дослідження голодомору 1932 — 33 рр. в Україні. Їх разом із своїми ґрунтовними висновками Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В. Стуса передала спеціальна комісія Конгресу США. Парадокс, але ці документи стали доступними широкому загалу лише... через дев’ять років відтоді, як їх було привезено.

Валентин Хоменко Из войны — в голод «Дзеркало тижня» №10, 11 березня 2000

История Украины несет в своей памяти голодные, драматические годы со времен Киевской Руси. Были они и в 1833—34, 1844—46, 1855, 1912 гг. Однако это социально-хозяйственное бедствие возникало в некоторых районах вследствие засухи, вымерзания посевов, чрезмерного выпадения дождей, уничтожения культур разными вредителями и т. п. Это были стихийные бедствия, которые лишь местами приводили к лишению населения пищевого минимума, а следовательно, и к дистрофии и преждевременной смерти немощных и беззащитных людей. Но чтобы для стихийных бедствий умышленно организовывались условия голодомора, как сатанинское наказание за непослушание, такого человеческая память не знает.

Гафия Плакида Хата опустела «Дзеркало тижня» №50, 18 грудня 1999

Однажды, когда я выдоила корову, ко мне подошел Пилип. Его семью называли «Шматки», они жили в Селиском. Он был высокий и худой как щепка, голоднющий, потому и выпил молоко до дна. Я пошла к маме и плачу, говорю, что Пилип молока не оставил нисколечко. Мама говорит: «Пусть, цыц, может, только и того что выпил, может, оно в его жизни последнее». И то была горькая правда, потому что на следующее утро тот бедолага умер. Умерли и его отец, брат Микола и сестры.

Михайло Шуляк День скорби в жатву «Дзеркало тижня» №50, 18 грудня 1999

Хочу, чтобы с этим письмом были ознакомлены Президент Украины и Верховная Рада, поскольку трагедия украинского народа 1932-1933 годов должна отмечаться на общегосударственном уровне и ежегодно. Коммунистическая система совершила множество злодеяний против человечества и украинской нации в частности. Под «мудрым» руководством ленинского «ума, чести и совести» и «отца всех народов» московские сеятели смерти устлали Украину неисчислимыми жертвами. Голодомор 1933-го стал очередной черной неблагодарностью за хлеб-соль, за сало и колбасу, за мед и молоко... Чтобы сохранить память о страшном лихолетии и жестокой подлости нахлебников и с целью недопущения повторного господства чужеземных и своих большевиков, предлагаю с этого года учредить День Скорби.

Новини

  • Французький астроном-любитель зняв падаючий «Фобос-Ґрунт» (відео) вчора, 17:48
  • Американці відмовили «Великому лідерові» КНДР у безкоштовній їжі вчора, 16:59
  • Почаївський намісник побажав Януковичу «мудро керувати своїм народом» вчора, 15:57
  • Московський патріарх Кирило закликав владу прислухатися до «правильних» протестів вчора, 15:31
  • Іспанія депортує до Грузії злодія в законі вчора, 15:04
  • У неділю в Україні — дощ із мокрим снігом вчора, 14:29

Всі новини