Борис Колесніков: "Успіх 2010-го – спільний результат"

Відповідального за підготовку до Євро-2012 Віце-прем’єр-міністра – Міністра інфраструктури України Бориса Колеснікова в УЄФА називають СуперБорисом за суттєве пришвидшення темпів підготовки до чемпіонату. Сам він на цьогорічних урочистостях з нагоди відкриття аеровокзалів сказав, що почуває «стриманий оптимізм». Адже попереду ключовий рік – 2011-й, коли будуть поетапно здаватися усі об’єкти, що готуються до чемпіонату.

Про особливості року, що минає, та завдання на 2011-й у ексклюзивному інтерв’ю журналу Інформаційного центру «Україна-2012» розповів Борис Колесніков.

– 2010 рік в підготовці України до Євро-2012 був спекотним і непростим. Як Ви його оцінюєте?

– Головний підсумок – це те, що, на відміну від початку року, нині нема жодного ризику щодо своєчасного проведення в Україні чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Усі об’єкти, які перебували в так званій «червоній зоні», повернулися в графіки. Ні в УЄФА, ні в українському уряді не бачать жодного серйозного ризику, який міг би поставити під сумнів не те, що турнір, а хоча б найменшу його складову.

Але успіх 2010-го – спільний результат. Хочу подякувати, передовсім, всім українським будівельникам та інженерам, які зробили неможливе в 2010-му році. Тим, хто самовіддано з руїн піднімав «Олімпійський», хто на голому місці зводив Львівський стадіон. Не хотілось би, щоб ці люди працювали на межі подвигу, але цей рік був саме таким. Ми показали наші можливості і отримали унікальний досвід.

– То в чому полягала антикризова стратегія нового уряду?

– Нічого винаходити не треба було. Ми правильно організували роботу, поставили чіткі завдання. На жаль, наша країна багато років нічого путнього не будувала, і ніколи не стикалась з такими глобальними об’єктами. Тому необхідно було оптимізувати процес будівництва, і пришвидшувати його темпи. «Кризові» об’єкти довелось державі взяти під особливий контроль. До того ж, були правильно підібрані підрядники, які мають досвід і не мають політичного забарвлення.

Виправдало себе і створення Нацагентства з підготовки до Євро-2012 на чолі з директором-фахівцем Володимиром Ковалевським. Це єдина управлінська структура, без якої важко було б досягнути такої високої ефективності.

Ще навесні ситуація у Львові виглядала, мабуть, найбільш безнадійно. Коли вперше прилетів для ознайомлення на Львівський стадіон на початку квітня, навіть уявити не міг, що все може бути настільки плачевним. Застиглі кам’яні стовпи, роботи заморожені, зате підрядник весь час лається з проектувальником. Тоді на якусь мить виникли сумніви і хвилювання. Але ми не могли собі дозволити втратити хоча б одне приймаюче місто. Наша країна покрила б себе ганьбою на багато років.

Довелось діяти швидко і ефективно. Перше, що ми зробили у Львові – змінили підрядників на досвідченіших, маріупольських. Яка між ними різниця – видно сьогодні, коли готовність стадіону з 5% «виросла» за 9 місяців до 50%. Гадаю, це – вагомий результат.

– Як на тлі інших міст виглядає підготовка столиці, яка прийматиме фінальний матч Євро-2012?

– Нещодавно було проведене закрите засідання штабу, на якому розглядався стан об’єктів в столиці. Я задоволений результатами підготовки. Інше питання, що за браком часу ми не втілимо в життя все, що хотілось би. Наприклад, нереально «пустити» під землею транспорт. Ці роботи треба було б починати 3-4 роки тому. Щодо інших об’єктів є суттєвий прогрес. Я б поставив високу оцінку і команді, яка фахово підходить до вирішення всіх проблемних питань.

Що стосується інфраструктури, для нас дуже важлива готовність двох найскладніших – НСК «Олімпійський» та аеропорт «Бориспіль». Сьогодні зрозуміло, що вони будуть готовими в 2011-му.

Інша справа, що в Києві, на відміну від Донецька, Харкова ще об’єкти не здані. Тут поки нема де вчити нових управлінців – тому питання навчання персоналу залишається відкритим до здачі стадіонів. Адже навчальні тренінги необхідно «проживати» на справжніх матчах. Цей етап ми відклали на наступну осінь, після здачі в експлуатацію стадіону та аеропорту. У вересні-листопаді наступного року робота на стадіоні буде дуже насичена - НСК «Олімпійський» перетвориться на тренінговий центр. Те ж стосується і Львова. Як тільки здадуть в експлуатацію стадіон, тут почнеться відпрацьовування операційної команди на реальних футбольних матчах.

– Цього року Україна підписала меморандум про закупівлю 6 швидкісних поїздів «Хюндай». Коли можна очікувати підписання угоди про закупівлю, та й появу самих потягів в Україні?

– Влітку 2011 року Україна закупить 6-10 поїздів «Хюндай», які й сполучать приймаючі міста Євро-2012, і дозволять втричі скоротити час переїзду між ними. Нещодавно на засіданні Кабінету Міністрів було підписано концепцію швидкісного руху, яка й передбачає закупівлю цих поїздів в Південної Кореї. Це буде вагомим внеском Уряду в підготовку інфраструктури до чемпіонату. Адже УЄФА розуміє, що територія України велика, і нам не під силу прокласти дороги через всю країну.

Швидкісні «Хюндай» скоротять шлях між Харковом та Донецьком до 1 години 50 хвилин, між Києвом та Донецьком – 5 годин 30 хвилин, Києвом та Львовом – 4 години 30 хвилин, Харковом та Києвом – 3 години 30 хвилин.

– Ще один проект 2010-го – старт промокампанії України в Європі. У цьому питанні ми навіть випередили поляків. Які наступні проекти у цьому напрямку?

– Перший ролик «Ввімкни Україну» стартував на європейських телеканалах. Був представлений і «туристичний» логотип країни – усміхнений соняшник, який представлятиме її на численній сувенірній продукції.

Наступний етап промокампанії, на період весна-літо, буде презентовано наприкінці лютого 2011-го. Далі в кінці серпня ми покажемо осінньо-зимовий ролик. Не хочу розкривати таємницю про кожний наступний відеофільм, але загалом ми плануємо зробити акцент на багатій історії країни. Потрібно представити Україну як колиску слов'янської цивілізації зі столицею, якій понад 1500 років. Це важливо – адже ролики транслюватимуться на провідних телеканалах світу.

Найважливіша частина промокампанії буде напередодні турніру в період весна-літо 2012 року. Вона прив’язана до жеребкування 2 грудня, під час якого стартує гучна і масована презентація і країн-господарів, і приймаючих міст. Ця реклама буде адресною, адже вже буде зрозуміло чітко, які збірні гратимуть в яких містах. Наприклад, якщо Голландія буде грати у Львові, це місто рекламуватиметься на голландських телеканалах. А на сайтах міста Лева буде додана вся необхідна інформація голландською мовою.

– Наступного року Україна здає головні інфраструктурні об’єкти чемпіонату – ще дві арени, всі аеропорти, готелі та дороги. Коли почнеться «кування» кадрів, менеджерів нового покоління?

– 2011 – рік завершення проектів: за винятком кількох дорожніх, майже всі об’єкти поетапно будуть здані в експлуатацію. Ми усвідомлюємо, що до чемпіонату залишилось 18 місяців. Тож уряд зробить все, щоб всі проекти були завершені вчасно. Якщо наприклад, говорити про Львівський стадіон, якщо за 9 місяців ми побудували пів стадіону, то, не збавляючи темпів, ми вчасно завершимо арену повністю.

Сьогодні вже немає сумнівів, що все буде побудовано в ті терміни, які були обіцяні УЄФА. Серйозне завдання, яке стоїть перед нами – підготовка управлінських команд.

Навчання «стадіонних» менеджерів буде проводитися на «Донбас Арені». Це діюча арена, повністю оснащена згідно вимог УЄФА, яка хоч завтра може приймати матчі будь-якого рівня.

– Як щодо аеропортів, які збільшують авіатранспортний ресурс країни в 3-4 рази – хто буде ними управляти?

– В Україні вже працює американська команда топ-тренерів і консультантів. Починаючи з 1 лютого 2011-го, переходимо в чотири аеропорти, з тим, щоб на практиці освоїти нові технології управління потужним пасажиропотоком.

Хто з директорів аеропортів не хоче вчитися – нехай звільняє місце для нових сучасних управлінців. Наразі ми маємо 12 тренерів, які готуватимуть 12 українських керівників: трьох топ-менеджерів і по дві-три людини з управляючої команди. До кожного іноземного топ-менеджера буде приставлений українець, який в майбутньому і буде керувати аеропортом. Тобто працюватиме інтернаціональна команда.

Ми змушені в такий спосіб навчати людей, оскільки в Україні до Євро-2012 не було жодного аеропорту в світовому розумінні цього слова. Так, є «Бориспіль». Але коли наш головний консультант з підготовки аеропортів, директор аеропорту в Абу-Дабі (ОАЕ), до того в Мумбаї, відвідав наш аеропорт «Бориспіль», то сказав, що навіть в Індії такого не бачив. Ось вам і рівень.

– В якому співвідношенні залучені до фінансування об’єктів Євро-2012 держава і інвестори?

– Пропорція державних і приватних інвестицій складає приблизно 40 до 60%. Адже вартість всіх готелів, які сьогодні ще будуються, значно перевищує державні інвестиції в стадіони і аеропорти. Що стосується доріг, вони потрібні не тільки вболівальникам Євро, чи УЄФА, а всім українцям.

– Нещодавно було дано доручення приймаючим містам розробити єдиний проїзний квиток для всіх іноземних туристів та вболівальників. Як він буде виглядати?

– Це буде пластикова карточка, яка діятиме всередині міст на громадський транспорт. Тож ціна на «проїзний» всередині міст повинна бути обґрунтованою і доступною для людей. Остаточну ціну такого квитка, який буде діяти в усіх містах протягом всього періоду чемпіонату, визначать самі міста. Попередня ціна, яка обговорювалась, - це орієнтовно 18-25 євро на весь період турніру.

Єдиний проїзний - це важливе рішення і крок назустріч вболівальникам. Нещодавно Росія отримала чемпіонат світу-2018. Не останню роль у цьому зіграв аргумент відмови від плати за громадський транспорт на користь вболівальників. Катар зробив те саме. Результати ви знаєте самі.

– Довкола ціни на квитки на матчі Євро-2012 багато говорилось про доступну ціну. В яких межах це може бути визначено?

– Я не можу розкривати таємницю УЄФА. Можу лише сказати, що сьогоднішньої середньої зарплати вистачить на відвідини 6 матчів, включно з фіналом. Зрозуміло, йдеться не про квитки VIP-категорії. Тому рекомендую вболівальникам, які обговорюють цю тему на форумах в Інтернеті, не лякати один одного можливими цінами. Повірте, українці зможуть на свою зарплату відвідати матчі Євро. Це правда, що квиток на фінал чемпіонату світу в Йоганнесбурзі міг коштувати 7,5 і 10 тисяч – але мова йшла не про звичайних вболівальників.

– Футбольне запитання. Як Ви оцінюєте підготовку збірної, її шанси на перемогу?

– Держава виконала свої обов’язки в плані підготовки до Євро-2012. Тепер черга – за українською збірною. На жаль, рівень національної команди поки не став найбільш презентабельною ділянкою української підготовки. Сподіваюсь, що у нас достатньо часу це виправити, щоб доля з нами не зіграла в поганий жарт. Ми вперше потрапили на чемпіонат завдяки тому, що стали господарями турніру. Водночас у нас нема жодного відбіркового матчу, щоб показати свій клас на високому рівні і відчувати повну відповідальність за гру.

Але, гадаю, все буде гаразд – і тут у нас також буде результат.