Народився 22 жовтня 1982 року у місті Рівне. Батько – Максименко Анатолій Михайлович, мати – Максименко Тетяна Анатоліївна. Дружина – Максименко Ірина Левківна. Має двох доньок – Богдану та Софію.
Середню освіту здобув у Рівненській українській гімназії.
Освіта вища, у 2005 році закінчив Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім.. академіка С. Дем’янчука за спеціальністю редагування, кваліфікація редактор газети, вчитель української мови, літератури.
Трудова діяльність. З 2001 по 2004 роки – працював у прес-службі ВАТ «Рівнеазот» на посаді кореспондента та верстатника газети. З 2001 – 2005 – працював у відділі сім’ї та молоді Рівненського міськвиконкому на посаді педагога-організатора підліткового клубу «Молодіжний центр», перетворивши підлітковий клуб «Вогник» у домівку для десятка громадських молодіжних організацій з промовистою назвою «Молодіжний центр», що і досі знаходиться за адресою: вул.. Соборна, 14-а. У 2006 році працював провідним консультантом зі зв’язків з громадськістю у РОО «НСНУ» після чого з 2006 по 2009 роки – начальником відділу забезпечення діяльності керівництва облдержадміністрації. У 2009 впродовж року встиг попрацювати директором у ДКП «Міське об’єднання парків культури і відпочинку м. Рівного» після чого у 2010 році був переведений у КЗ «Міський палац культури» Рівненської міської ради, де і нині працюю на посаді директора.
Громадська діяльність.
У 1999 році вступив до лав «Спілки Української Молоді», з 2001 по 2004 рік – очолював Рівненську обласну організацію «Молодіжний Націоналістичний Конгрес».
З 2006 по 2009 роки – член рад Рівненської обласної та міської організацій партії «Наша Україна». З 2006 по 2010 роки – депутат Рівненської обласної ради.
З 2009 по 2011 роки – розбудовував партію «Фронт Змін» на Рівненщині. За цей період керував обласною партійною організацією, Президентською виборчою кампанією Яценюка на Рівненщині та обласним штабом місцевих виборів фронтовиків. Провів у ради всіх рівнів на Рівненщині більше двадцяти депутатів. На початку вересня 2011 року вийшов з фракції та партії «Фронт Змін» через глибоке переконання неприпустимості поширення політичного маразму з Києва на Рівнераду та місцеву політику.
Став переконаним політичним атеїстом.
Політичний атеїзм, як форма несприйняття політичного балагану в Україні.