This version of the page http://proeco.visti.net/index.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2011-12-02. The original page over time could change.
ProEco | Новости экологии
Экология Украины


Популярные статьи

  • Місцеві особливості формування первинного поля забруднення (на прикладі ландшафтів Димерського модельного полігону)

  • Бюлетень про стан довкілля м.Києва за ІІІ квартал 2011 року

  • Экологическая стратегия на страховом рынке Украины от СК "Брокбизнес"

  • ПІДГОТОВКА СУЧАСНОГО ВАЛЕОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА

  • ФОРМУВАННЯ ОСОБЛИВО ЦІННИХ ЗЕМЕЛЬ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

  • Бюлетень про стан довкілля м.Києва за січень 2011 року

  • Червоний шлам Миколаївського глиноземного заводу – цінна техногенна сировина

  • Кодекс України "Про надра"

  • Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"

  • Закон України "Про екологічну експертизу"

  • ОСНОВНІ ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ВІДНОВЛЕННЯ БУКОВИХ ЛІСІВ КАРПАТ

  • Лесоразведение в Украине: факты и иллюзии

  • Червона книга України. Рослинний світ

  • Червона книга України. Тваринний світ

  • Учебные пособия. Книги

  • РАЗВИТИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНТОВ НА ЗАНЯТИЯХ ПО ТУРИЗМУ


Партнеры






Французские натяжные потолки


Десна в бетоні

У рекреаційній зоні Десни почали вирубку багаторічних дерев. Коли чинна влада починає розмови про прогресивні реформи, «стабільність», «добробут» та «порядок», який ощасливив країну після останніх президентських виборів, подібні історії є найпоказовішими прикладами протилежного. Два тижні тому на березі річки Десна (у водоохоронній та рекреаційній зоні поблизу села Зазим’я, за 10 кілометрів від київського водозабору) розпочали вирубування дерев.

За перший же день знищено близько сотні насаджень. Члени Об’єднання садівничих товариств «Урочище Зазим’я» першими забили на сполох — викликали міліцію та повідомили про інцидент на «гарячу урядову лінію». Вирубку припинили за кілька днів тільки після втручання народного депутата та сюжету про інцидент на одному з телеканалів. Проте садiвники переконані, що це справа рук двох фіктивних громадських організацій, які з 2003 року намивають берег під забудову. Екологи висловлюють занепокоєння, нові посадовці з прокуратури визнали дії незаконними, однак є обґрунтовані побоювання, що і цього разу все вирішиться на користь «умовних одиниць».

Якщо пірнути в унітаз, або Що тече в підземних ріках Києва?

Користуючись зручностями цивілізації, ми ніколи не думаємо, як вони працюють, і що від того буває. Кожен впевнений, що про це вже подумали інші, а ми – просто платимо за можливість ними користуватись.

Наприклад, мало хто з нас думав хоч раз куди дівається вода, що витікає з наших душових кабін, раковин і, даруйте, унітазів. На те вони і зручності, щоб не перейматись ними.

Звісно, про таку річ хтось мав подумати ще коли будували наш будинок. Проте бувають випадки коли, будівельна кампанія вирішує не витрачати грошей на підключення до міської каналізаційної мережі, а просто пробиває діру до колектора, яким тече підземна річка.

Дуже зручно: і дешево, і річка завжди віднесе відходи…кудись.

От і виходить, що таким чином частина киян щодня грішить, спускаючи воду в унітазі.

Мабуть, не багатьом відомо, що річка Хрещатик, на честь якої названо центральну вулицю Києва, існує і досі. Один з її витоків знаходитися просто під Майданом Незалежності.

ПОЛІСЬКІ ГУЛІВЕРИ

Є у Комарівському лісництві, в п’ятнадцятому кварталі, одна цікава місцина. Посеред дубово – ясеневого насадження височіють дванадцять велетнів дубів. Їх висота сягає більше тридцяти метрів, а в діаметрі кожен красень - метр і більше.

Вони значно переважають за розмірами своїх побратимів, що зростають поруч з ними. Ось вже більше двох століть ці «Поліські Гулівери» на варті, охороняють спокій Комарівського лісу. Добре знають це місце і жителі навколишніх сіл, саме тут, в грибну пору, завжди можна розжитися білими грибами, сироїжками та опеньками, а коли запитати де знайшли грибники таке лісове багацтво, то почуєш у відповідь, що біля Високих Дубів.

Восени, хоч і не щороку, в цьому насадженні рясно родить жолуд. Блискучі та пузаті коричневі жолудини гучно падають з дубів в опале листя стаючи доброю смакотою для сойок, білок, лісових кіз та диких свиней. Саме в таких високопродуктивних насадженнях проводять збір лісового насіння лісівники Макарівщини, адже щоб виростити в розсадниках добрий, стійкий до хвороб посадковий матеріал для відновлення лісових насаджень, необхідно використати насіння з найкращими спадковими властивостями. По всьому Макарівському лісгоспу для цих потреб відібрано 50 га лісових насаджень, в них заборонені суцільні рубки та проводиться цілий ряд лісівничих міроприємств для покращення їх врожайності.

Халепи української екожурналістики

Основна маса резонансних екологічних публікацій останніх років пов’язана з відомими прізвищами або різким погіршення умов життя людей.

Жоден популярний засіб масової інформації в Україні не має журналістів, які би спеціалізувалися на екологічній тематиці. Ті ж, хто готує статті на екологічні теми, як правило є журналістами «широкого профілю», або новинарями. У результаті екологічна тематика висвітлюється на шпальтах переважно в форматі сьогоденних новин. Без екологічної спеціалізації новинарі лише дотично торкаються питань довкілля і, відповідно, не мають часу і можливостей ґрунтовно розібратись у проблемах. Тому значну частину новин, які мають відношення до довкілля, знаходимо в ЗМІ у формі «халеп» (згоріло, забруднило, забудувало, пристрелило), в яких зовсім не розкрито причини цих проблем. Екологічна інформація в такій формі не відіграє просвітницької ролі, і не зрозуміло, для чого вона взагалі потрібна. Що більше новина пахне смаженим, то краще. Новини з негативом значно краще продаються. ЗМІ стрімко жовтішають.

Популярних друкованих ЗМІ, цілком орієнтованих на екологічну тематику, практично немає, тож про проблеми довкілля українці дізнаються переважно з новин-халеп.

Кальмиус - самая грязная река Донбасса

По сравнению с прочими реками Донецкого региона, в Кальмиус попадает 61% промышленных сбросов. Об этом сообщил на состоявшейся коллегии Государственного управления охраны окружающей природной среды в Донецкой области заместитель начальника ведомства Николай Калиущенко.

Кстати, с 2000 по 2010 годы объемы промышленных сбросов уменьшились с 942,8 до 549,9 млн. м3. Однако, упал и показатель количества нормативно очищенных вод - с 16,4 до 13,3%.

«В документах на получение разрешения на спецводопользование многие предприятия стараются обосновать завышенные лимиты на сброс сточных вод. Поэтому на межведомственном совещании в прокуратуре Донецкой области было принято Постановление от 17 июня 2010 года, в соответствии с которым лимиты сброса устанавливаются Госуправлением охраны окружающей природной среды. При этом учитываются фактические данные за предыдущие годы. Это позволило откорректировать в прошлом году лимиты более, чем 30 предприятиям, и аналогичная работа будет продолжена», - отметил Николай Калиущенко.

Эконовости



Фотографии


| Новости энергетики | Боль в спине |