БОЛГАРІЯ. НЕ ТІЛЬКИ МОРЕ І ПІСОК

Для багатьох українців Болгарія була першим морським вояжем за рубіж. Для більшості вона й дотепер асоціюється з дешевим винятково пляжно-готельним відпочинком в Албені, Золотих Пісках або на Сонячному Березі. Але за останні роки Болгарія дуже змінилася й трохи подорожчала. Хоча й зараз відпочити в Болгарії можна дешевше, ніж, скажімо, у Греції або Іспанії, завдяки дешевому чартерному перельоту до Варни й Бургаса  та величезній кількості приватних готелів по всьому узбережжю, де вартість проживання – у середньому 10–15 євро за людину. Поряд із приватними готелями на узбережжі вишикувалися й гарні сучасні готелі з усім «джентльменським набором» – спа-салонами, ресторанами, спортзалами, басейнами. Є в Болгарії чим зайнятися у вільний від загоряння й купання час. За 30–60 левів (15–30 євро) за день можна орендувати машину й поїхати в бік, протилежний морським курортам. А там вас і нагодують, і напоять, і покажуть вам, і розкажуть.

Звуки й світло Велико-Тирнова

Миле затишне містечко, яке незбагненним чином архітектурою й атмосферою нагадує наш Кам’янець-Подільський. Це – Велико-Тирново, один із головних символів болгарської державності, стародавня столиця, справжній бастіон національного духу. Удень варто побродити по його вузеньких вуличках, забудованих незвичайними химерними будинками, ну а ввечері піднятися на... дах одного з будинків. Не дивуйтеся: саме в такий спосіб можна подивитися зовсім неймовірне за силою емоційного впливу шоу «Звук і світло». За 20 хвилин 2500 прожекторів, 140 спалахів і прекрасна музика повідають сповнену драматизму історію Болгарії. І так повідають, що просто мурашки по шкірі...

Археологічний заповідник «Пагорб Царевец» – головна дійова особа «Звуку й світла»; саме його освітлюють та «озвучують». Удень обов’язково познайомтеся з ним ближче. Особливо з відновленою церквою Вознесіння Господнього, що нині працює як музей. Її модерні фрески – це фантастика!

Мисливцям за дивовижею варто побувати й у селі Арбанасі. Його головна родзинка – церква Різдва Христового, а точніше – розпис на тамтешніх стінах і зводах. Сюжети арбанаських фресок більш ніж незвичайні. Наприклад, тут можна побачити розп’ятого Христа зі складеними, як в ангела, крильми. Ви де-небудь бачили таке? Я – ні... А яке незвичайне зображення вознесіння Христа: таке враження, що Спаситель летить... у ракеті! Ніде раніше не бачив і змія-спокусника з людською головою... 

Знаменитий шопський салат і не менш знаменитий «Мелник»

У Велико-Тирнові раджу поласувати й тамтешніми фірмовими стравами: курчам по-боярськи та приголомшливим «бяло сладко» – варенням із білих черешень. Узагалі Болгарія – держава, що приваблює величенними можливостями для кулінарного туризму. Адже ця країна славиться на весь світ не тільки смаковими якостями своєї кухні, а й розмаїттям страв: кожен регіон має типові лише для нього страви.

Скажімо, місто Єлена знамените приготованим за місцевим рецептом свинячим окостом. Село Смілян – стравами з величезних смачнющих бобів. У Несебрі варять автентичну юшку, місто Банско про-славилося своїми ковбасами... А ви кажете, шопський салат та шопський салат!.. Хоча, по правді кажучи, він таки не даремно першим спадає на думку, коли згадуєш болгарську кухню. У жителів цієї країни без шопського не обходиться жодне застілля. Як і без незмінної чарочки ракії.

Без болгарської ракії, а тим більше вина, з Болгарії поїхати складно. Але якщо ракія – усе-таки напій для любителя, то в болгарські вина закохуються всі. Вин тут дуже багато, і виробляють їх невеликими партіями у винних погребах: усього у країні їх 153. Тож кожен турист може стати власником ну якщо не ексклюзивного, то, як мінімум, досить рідкісного «сонця в бокалі», тобто в пляшці. Розібратися у винному розмаїтті допоможуть фахівці, що працюють у дегустаційному погребі. Наприклад, у погребі «Стара Варна», розташованому в самому центрі однойменного міста. Тут же можна купити вина, що сподобалися. Рекомендую шляхетний «Мелник». До слова, улюблене вино Вінстона Черчилля.

Болгарія здатна подарувати своїм гостям набагато більше за золотаву засмагу. Треба просто захотіти побачити її. Справжню, живу Болгарію без сонцезахисних окулярів.