 (ОГЛЯДИ) |
|
|
Атмосфера
Незбагненні взаємини чоловіка та жінки як стихій земного і небесного. Сонця і Місяця, жорсткого і податливого, тобто , як двох протилежних і таких неподільних статей, - основна тема творчості Катерини Гутнікової.
|
|
Seo optimization Russian link: lake link. | 2012 | lloret de mar
|
|
|
Атмосфера
Незбагненні взаємини чоловіка та жінки як стихій земного і небесного. Сонця і Місяця, жорсткого і податливого, тобто , як двох протилежних і таких неподільних статей, - основна тема творчості Катерини Гутнікової. Вона художньо висловлюється щодо проблем свідомого і неусвідомленого, щодо драматичних, болісно-прекрасних і гірких, а часом ненависних стосунків між світами Жінки й Чоловіка, про реальне та ірреальне в людському житті та почуттях. А втілює свої роздуми в образотворче елегантних композиціях, сутність яких спочатку, наче через лінзу, пропускає крізь історію та вигадку, крізь призму естетики, гри та карнавалу. При цьому художниця артистично використовує мотив личини, маски, персони (persona) в еллінському розумінні цього багатозначного предмета як частини особи, що виставлена на суд зовнішнього світу, виявляючи і, водночас, приховуючи справжню особистість, характер, душу. Театралізованість подій, декоративність поз та декорованість фігур - ось антураж гри її персонажів.
Аркуші Катерини Гутнікової - сцена, на якій захоплені натхненням актори забули про все й продовжують виставу в своєму житті, чи навпаки, - живуть виставою.
Дивні, розкішні строї додають снаги й розкутості. Як чудово бути Королями, Прекрасними Дамами, Блазнями, звірами й купатися з усіма в квітах, винограді, казкових мелодіях і, головне, в любові - безоглядно, щиро, щасливо... А що з чужого клопоту голова болітиме, так то завтра, а сьогодні... Сьогодні авторка розігрує вистави практично на одну тему, але з різними назвами й, відповідно, аспектами.
Складні насичені композиції, оригінальне врівноважені, сповнені примхливих смислів та життєвих сюжетів. Часто зустрічаються в них пейзажні мотиви й алегоричні символи. Природа, світ флори й фауни в аркушах Катерини Гутнікової - ніби складові рогу достатку, що вивергаються з його надр й ладні випорснути за межі малюнка. Ідея карнавалу як відтворення сутності життя засобами образотворчого мистецтва актуалізується у світовій культурі протягом її існування досить регулярно.
В творчості художниці настроєво-сюжетні перипетії карнавалу стають важливою темою для філософських роздумів, психологічних досліджень та самопізнання. Кохання і мистецтво - ці дві таємниці прагне збагнути вона власними роботами.
Мабуть, недаремні її пошуки, бо в результаті народжується ще одна таємниця - творчості молодої художниці. Її творчі ходи притаманні свідомості митця постмодерністичної епохи - переосмислення старовинних міфів відповідно до власних болючих питань.
Приватні проблеми мисткині виявляються проблемами жіноцтва зокрема і людства взагалі. Її твори можна порівняти з палімпсестами, лише з тим уточненням, що смисли не закривають один одного, а проявляють. Коли занурюєшся уважно в аркуші художниці, розумієш, що з лабіринту тем, ремінісценцій, почуттів та відкриттів вибратися не легко. Це яскравий приклад інтелектуальної поезії, втіленої графічними засобами.
Олеся Авраменко, кандидат мистецтвознавства.
|
|