- Володимире Володимировичу, який термін зберігання документів, які можуть перевірятися податківцями?

У Кодексі на законодавчому рівні закріплено обов’язок ведення платниками податків обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, платники податків зобов’язані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. У разі незберігання платником податків передбачених законодавством документів протягом установлених строків та/або ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю введено відповідальність у вигляді штрафу.

- При перевірці органи ДПС мають право вимагати всі документи, які ведуться на підприємстві, чи є якісь виключення?

Для уникнення непорозумінь при проведенні документальних перевірок Кодексом передбачено обов’язок платника податків надавати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби документи, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним.
При цьому дозволяється отримання у платників податків належним чином завірених копій даних документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов’язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, або пов’язані з предметом перевірки. Водночас забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

- У Податковому кодексі перевірки, зокрема, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових та касових операцій отримали назву „фактичні перевірки”?

Так, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

- Які особливості проведення фактичних перевірок? Чи чекати підприємцям „сюрпризів” від податківців?

Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачено нормами статті 80 Кодексу. Тож кожен бажаючий може з ними ознайомитися та працювати у правовому полі для уникнення конфліктних ситуацій з податківцями.
Варто зауважити, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків. Вона може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки. Згідно із Кодексом, перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів ДПС може бути проведено контрольну розрахункову операцію (контрольну закупку). При цьому товари, які було отримано під час такої закупки, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді.
Стосовно проведення фактичних перевірок суб’єктів господарської діяльності – фізичних осіб, то ДПС України заборонено такі перевірки до кінця першого півріччя 2011 року.

- Як, на Вашу думку, чи сприятиме Податковий кодекс стимулюванню ділової активності бізнесових кіл?

Норми Податкового кодексу спрямовані, в першу чергу, на удосконалення адміністрування податків, зниження податкового навантаження на бізнес, перенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категорію громадян та створення стимулів для інноваційно–технологічного розвитку вітчизняної економіки. А бажання працювати залежить від самих суб’єктів господарської діяльності. Так, з метою зменшення податкового навантаження на бізнес-середовище, Кодексом передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання консалтингових, інжинірингових, адвокатських, бухгалтерських послуг, врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу, що дозволить надати нових стимулів цій формі інвестування, удосконалено амортизаційну політику. Для окремих груп основних засобів (машини, обладнання, транспортні засоби) може застосовуватися прискорена амортизація за методом прискореного зменшення залишкової вартості, який дозволяє удвічі скоротити мінімальні терміни корисного використання основних засобів.

- А щодо підтримки вітчизняних підприємств?

Запорукою стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств є запровадження до 2016 року нульової ставки податку на прибуток новоутворених підприємств (юридичних осіб), а також підприємств з оборотом до 3 млн. грн. та кількістю працівників не більше 20 чоловік. На 10 років звільнятимуться від оподаткування прибутку підприємства галузей легкої промисловості (крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині) та суб’єктів господарської діяльності від надання готельних послуг, підприємств суднобудівної та літакобудівної промисловості, а також машинобудування для агропромислового комплексу.
На закінчення, підкреслю, що нове податкове законодавство покликане насамперед підтримати вітчизняний бізнес та стимулювати розвиток української економіки.