Нещодавно у відділі авіації і космонавтики Державного політехнічного музею при НТУУ “КПІ” можна було спостерігати незвичну картину. Біля експонатів жваво спілкувалися літні чоловіки з медалями на грудях. Спогади й радість зустрічі настільки захопили співрозмовників, що вони не помічали ні мікрофонів, ні  націлених на них телекамер. Ветерани космічної галузі – завідувач відділу авіації і космонавтики ДПМ Олександр Сергійович Болтенко та його колеги, військові інженери, – пригадували минуле. А згадати було що. Адже саме вони готували техніку для польоту Юрія Гагаріна! І кожен їх спомин на очах перетворювався на документальну хроніку, свідчення великих подій великої епохи. Організатор зйомок, автор майбутнього документального фільму відомий український  письменник, тележурналіст і телеведучий Андрій Дмитрук погодився відповісти на наші запитання.

Імена київських авіаконструкторів Володимира Григор’єва та Федора Терещенка оточені якимось ореолом таємниці. Як правило, їх згадують, називаючи прізвища видатних студентів і випускників Київського політехнічного інституту, які пов’язали своє життя з авіацією, але навіть у солідних монографіях з історії техніки досить складно знайти подробиці про їхні роботи або, тим більше, про них самих. А між тим В. Григор’єв і Ф. Терещенко були не тільки помітними фігурами серед творців перших вітчизняних літаків, а й досить відомими у свій час організаторами серійного авіаційного виробництва на території нашої країни.

«Наш повітряний флот ніколи не буде потужним, якщо ми не розвинемо свою авіапромисловість... Авіапромисловість завжди буде ледь животіти і користуватися плагіаторством закордонних конструкцій, доки ми не матимемо кадри власних інженерів в авіації. Ця істина є настільки очевидною, що доводити її не варто. Вона має бути засвоєною кожним, хто бажає закласти міцне підґрунтя в побудову повітряного флоту, хто дорожить народним надбанням і не задовольняється лише зовнішньою стороною…

…Пора широко розчинити двері Вищої Школи для молодої науки – авіації та запровадити струнку систему навчання працівників вищої кваліфікації, а через них поширити знання у широких колах робітничих мас. У РСФСР ця робота вже розпочалася.

До 100-річчя польоту першого російського літака

Перші спроби сконструювати літак належать ще до ХІХ століття. Так, 1882 року російський інженер Олександр Можайський побудував повітроплавальний апарат, який не зміг піднятися в повітря через велику масу парової машини, яка слугувала двигуном. У той час авіатори ще не були озброєні теорією польоту та інженерним досвідом. Першим моторним літаком, який зміг відірватися від землі й здійснити керований політ, став «Флаєр-1», побудований братами Райтами у США. 17 грудня 1903 року «Флаєр-1» протримався в повітрі 59 секунд і пролетів 260 метрів. У Російській імперії практичний розвиток авіації затримався на п’ять-сім років через безпідставне нехтування військовим відомством потенційних можливостей нового винаходу – літака і будівництво для армії тільки дирижаблів та аеростатів.