Головний лікар Юрченко Олександр Володимирович приймає

Кожного дня з 9:00 до 13:00

Кабінет - на першому поверсі лікарні

Київська міська клінічна лікарня №5

03115, м. Київ, вул. Відпочинку 11

тел. +38 044 450-8255, +38 044 424-1009

1.Питання: Що таке ПЛР?

Відповідь: ПЛР- полімеразної-ланцюгова реакція. Метод прямого виявлення геному збудника в матеріалі, що отримано від хворого.

2. Питання: Що може бути матеріалом для ПЛР?

Відповідь: Матеріалом для ПЛР може бути кров чи будь яка інша біологічна рідина хворого. Наприклад сеча, слина, сльоза, випорожнення, ексудати та інше. Вибір матеріалу залежить від локалізації збудника в організмі людини та здійснюється лікарем.

3. Питання: Скільки часу потрібно для отримання результатів дослідження?

Відповідь: відповідь з результатом дослідження можна отримати через 3 робочих дня з моменту відібрання проб

4.Питання: Чи є отримання позитивного результату в ПЛР основою для встановлення діагнозу?

Відповідь: Позитивний результат дослідження методом ПЛР свідчить про наявність геному збудника в організмі пацієнта, але рішення про діагноз  та призначення відповідного лікування в кожному окремому випадку має приймати лікар, що направив пацієнта.

5. Питання: Яка вірогідність помилки при виконанні дослідження методом ПЛР?

Відповідь : Метод ПЛР є одним з найбільш чутливих та специфічних методів діагностики на теперішній час.  Це пов’язане з тим, що цим методом виявляється геном збудника. Вірогідність цього методу коливається для різних збудників від 95 до 99%.

6. Питанння: У меня виявлені атитіла до вірусу гепатиту С, чи потрібно підтвердження цього результат методом ПЛР?

Відповідь: Так. Для підтвердження діагнозу вірусний гепатит С потрібно зробити дослідження методом ПЛР. Для правильного вибору лікування та контролю якості лікування потрібно пройти ще деякі дослідження. Їх кількість та перелік визначає лікар

7. Питання: Який матеріал потрібно здавати, щоб провести дослідження на вірусний гепатит методом ПЛР?

Відповідь : Для визначення вірусів гепатитів В та С потрібно здавати кров.

8. Питання: Я хочу здати кров на визначення вірусів гепатитів та герпесів. Чи маю я здавати кров окремо на кожну інфекцію

Відповідь : Ні. Якщо матеріал забрано в достатній кількості (3-5 мл) всі дослідження можуть бути виконані з однієї пробірки.

9.Питання:Де я можу здати аналізи для проведення дослідження методом ПЛР?

Відповідь: Кров можна здати в будь якому з кабінетів довіри київського міського центру СНІДу. Для призначення будь якого іншого матеріалу для дослідження та забору проб слід звернутися до лікаря.

10. Питання: Чи можу я бути впевнений в результатах дослідження?

Відповідь: Лабораторія київського міського центру СНІДу оснащена найсучаснішим обладнанням провідних європейських ( Roche, Abbott) та російських виробників. В лабораторії працює висококваліфікований персонал, який несе відповідальність за якість проведених досліджень.

11. Питання: Я отримав позитивний результат на вірус простого герпесу. Що мені робити?

Відповідь: В разі отримання позитивного результату при дослідженні на виявлення будь якого збудника потрібно звернутися до лікаря, та ні в якому разі не приймати рішення щодо лікування самостійно

12. Питання:Чи потрібно якось спеціально готуватися для того щоб здати аналізи для дослідження методом ПЛР ?

Відповідь: Для отримання достовірних результатів дослідження методом ПЛР необхідно дотримуватись наступних правил:

-         здавати кров потрібно натще, бажано зранку;

-         кров забирається із локтьової вени  в положенні сидячи;

-         перед тим як здавати кров необхідно уникати фізичного перевантаження ( біг, швидка хода, підйом сходами), або відпочити не меньш ніж 15 хвилин ;

-         перед тим як здавати кров бажано уникати приймання їжи, алкоголя, паління ;

-         необхідно попередити лікаря про свій фізіологічний стан (вагітність, лактація, наявність системних та хронічних захворювань) та вживання деяких препаратів : гормонів, антибіотиків, інсуліну, хіміопрепаратів, протисудомних та інших сильнодіючих препаратів.

В разі недотримання наведенних вимог, лабораторія не несе відповідальності за достовірність отриманних результатів.

13. Питання: Чи можу я заразитися будь якою іншою інфекцією під час процедури забору проб для ПЛР?

Відповідь: Ні. Забір матеріалу проводиться в одноразову стерильну пробірку, персонал використовує рукавички та інші засоби захисту. Це виключає можливість зараження на будь-яку інфекцію під час забору проб для ПЛР

14. Питання: Скільки крові потрібно здати для проведення дослідження методом ПЛР?

Відповідь: Для проведення дослідження методом ПЛР достатньо 3-5 мл крові

15. Питання: Чи обов’язково здавати кров з вени для дослідження методом ПЛР?

Відповідь: Так. Для дослідження методом ПЛР використовується лише корв з вени

16. Питання : В якому випадку може виникнути потреба повторного забору проб?

Відповідь: На достовірність аналізу впливає загальний стан організму. Тому потрібно попередити персонал кабінету довіри якщо Ви вагітні, вживаєте сильнодіючи ліки (наприклад антибіотики, гормони), маєте системні захворювання абощо. Якщо виникне потреба перездати матеріал, персонал кабінету довіри повідомить Вам це за вказаним телефоном і Ви зможете перездати кров в інший, зручний для Вас час. Оплачувати цей аналіз вдруге не потрібно.

 

17. Питання: Чи може аналізи для ПЛР здавати дитина?

Відповідь : Так. Якщо є необхідність, дитина може здавати аналіз для проведення дослідження методом ПЛР, але для цього дитина має бути в супроводі дорослого члена родини

18. Питання: Як часто потрібно здавати аналізи методом ПЛР?

Відповідь:Кількість та кратність проведення досліджень має визначати лікар.

19. Питання: Я пройшла курс лікування хламідіозу. Коли мені можна здати ПЛР з метою контроля якості лікування?

Відповідь: Питання по контролю якості лікування має вирішувати лікар, але здавати аналізи для дослідження методом ПЛР доцільно  не раніше 1 місяця після закінчення курсу лікування

20. Питання: У меня зранку боліла голова, я прийняла таблетку Аспіріну. Чи може це вплинути на результати дослідження?

Відповідь: Аспірін не впливатиме на результати дослідження, але головний біль може бути симптомом якогось іншого захворювання, тому перед тим як здавати аналізи краще звернутися до лікаря і можливо перенести їх на інший день

1. Питання: Які дослідження методом ПЛР проводяться для ВІЛ інфікованих пацієнтів проводить лабораторія київського міського центру СНІДу?                                                                                                                      

Відповідь : Лабораторія київського міського центру СНІДу проводить дослідження методом ПЛР на визначення рівня вірусного навантаження ВІЛ в крові пацієнтів, та виявлення ДНК про вірусу ВІЛ у дітей, що народжені ВІЛ інфікованими матерями.

2. Питання: Що таке вірусне навантаження ВІЛ?                                                                                                

Відповідь: Вірусне навантаження ВІЛ це кількість вірусних часток ВІЛ в 1 мл плазми крові пацієнта

3. Питання: Про що свідчить вірусне навантаження ВІЛ?
Відповідь: Рівень вірусного навантаження ВІЛ досліджується для визначення стадії захворювання, приймання рішення, щодо призначення АРВ терапії та оцінки її якості.

4. Питання : Як часто треба визначати рівень вірусного навантаження?
Відповідь: Частоту та кратність досліджень рівня вірусного навантаження ВІЛ визначає лікар. Обов’язково проводити це дослідження перед початком лікування та в разі ефективного лікування двічи на рік. Також обов’язково проходити це дослідження вагітним жінкам двічи під час вагітності

5. Питання: Чи маю я платити за визначення рівня вірусного навантаження?
Відповідь : Для всіх пацієнтів, що знаходяться на обліку в  київському міському центрі СНІДу дослідження на візначення рівня вірусного навантаження ВІЛ в рамках клінічного протоколу проводяться безкоштовно.

6. Питання: Чи маю я починати терапію, якщо у мене рівень вірусного 50000?
Відповідь: Рішення про рекомендацію початку АРВ терапії приймає лише лікар.

7. Питання: Чи можна робити визначення вірусного навантаження і ВІЛ інфікованої дитини?
Відповідь : Так. Вірусне навантаження ВІЛ визначається також у дітей з метою оцінки ефективності лікування, згідно клінічного протоколу.

8. Питання: Який рівень вірусного навантаження має бути під час прийому АРВ терапії?
Відповідь: Під час прийому ефективної схеми АРВ терапії у пацієнта має бути рівень вірусного   навантаження ВІЛ менше 40 копій (поріг чутливості методу)

9. Питання: Чому бажано мати рівень вірусного навантаження ВІЛ нижче порогу чутливості?
Відповідь : Є 2 причини чому бажано мати рівень вірусного навантаження нижче порогу чутливості методу: зниження ризику прогресування ВІЛ інфекції, та зниження ризику розвитку резистентності вірусу до препаратів, що використовуються для лікування

10. Питання: Я нещодавно хворів на застуду, чи може це вплинути на рівень вірусного навантаження?
Відповідь : Перенесене нещодавно захворювання може тимчасово підвищити рівень вірусного навантаження ВІЛ, тому аналіз краще відкласти як мінімум на місяць

11. Питання: Що таке ДНК провірус ВІЛ?
Відповідь : ДНКпровірус ВІЛ це ділянка геному ВІЛ, що вбудована в геном клітини господаря.

12. Питання : Чому для діагностики ВІЛ у новонароджених дітей визначають ДНК про вірус ВІЛ?
Відповідь: Тому що у немовлят, що народжені ВІЛ інфікованими жінками неможливо визначити ВІЛ звичайними методами (ІФА). В крові таких дітей циркулюють материнські антитіла до вірусу, що унеможливлює діагностику методом ІФА. Але це не означає, що дитина інфікована.

13. Питання: Скільки раз треба робити дослідження на виявлення ДНКпровірусу ВІЛ, щоб дізнатися інфікована дитина чи ні?
Відповідь : Достатньо отримання двох однакових результів

14. Питання :В якому віці беруть перший аналіз на визначення ДНК провірусу ВІЛ?
Відповідь: Перший аналіз у дитини беруть під час постановки на облік. Найчастіше це відбувається протягом 2 перших місяців життя

15. Питання: Яка вірогідність методу визначення ДНК про вірусу?
Відповідь: Чутливість методу – 10 копій геному вірусу на 1 мл крові. Двократність дослідження також впроваджена для уникнення помилок при діагностиці. Рівень отримання хибних результатів таким чином складає < 1%

16. Питання: Скільки діб я маю чекати результатів дослідження на провірусну ДНК ВІЛ?
Відповідь: Чекати результату доведеться не більше як 10 робочих днів. Це пов’язано зі специфікою виконання дослідження

17. Питання: Чи маю я платити за проведення дослідження на визначення ДНКпровірусу ВІЛ у моєї дитини?
Відповідь: Ні. Всі дослідження для осіб, що перебувають на обліку в київському міському центрі СНІДу є безкоштовними в рамках клінічного протоколу

18. Питання: Скільки крові має здати дитина для дослідження на виявлення ДНКпровірусу ВІЛ?
Відповідь : для проведення дослідження на визначення ДНКпровірусу ВІЛ достатньо 1 мл крові

19. Питання: Чи безпечно для дитини здавати кров для проведення дослідження на визначення ДНКпровірусу ВІЛ?
Відповідь: Так. Для дитини процедура забору крові цілком безпечна.

20. Питання: Чи всі діти, що народжені ВІЛ інфікованими жінками проходять тестування на визначення ДНКпровірусу ВІЛ?
Відповідь: Так. Це дослідження є обов’язковим для всіх дітей, що народжені ВІЛ інфікованими матерями.

ВІЛ-інфекція - захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини, яке відноситься до інфекцій з повільним перебігом та тривалим латентним (безсимптомним чи малосимптомним) періодом. ВІЛ-інфекція починається з проникнення в організм людини вірусу імунодефіциту людини. Потрапляючи до організму й розмножуючись, він поступово руйнує головний захисний бар’єр - імунну систему. З часом ці порушення починають проявлятися у вигляді клінічних симптомів, які розвиваються в результаті імунодефіцитного стану. У концентрації, достатній для інфікування інших людей, ВІЛ перебуває в крові, спермі, вагінальних виділеннях, грудному молоці інфікованої людини.

ВІЛ передається:

• при незахищених сексуальних стосунках: проникаючий вагінальний, анальний, оральний секс.

• через кров: при спільному використанні нестерильних шприців, ін’єкційного та іншого інструментарію, який порушує цілісність шкіри; при переливанні інфікованої крові та її продуктів (в Україні вся донорська кров тестується на ВІЛ); у разі користування чужим станком для гоління, при татуюванні, пірсингу, манікюрі, проколюванні вух не дезінфікованим інструментом;

• від ВІЛ-позитивної матері до дитини: під час вагітності та пологів без застосування спеціальних ліків та при грудному вигодуванні.

 

Симптоми: Клінічно ВІЛ-інфекція проявляється тоді, коли в організмі інфікованої людини розвивається імунодефіцит. Перебіг ВІЛ-інфекції розподіляють на ряд послідовних стадій: інфікування; первинна ВІЛ-інфекція (з клінічними ознаками, або без них); стадія сероконверсії (поява специфічних антивірусних антитіл); латентна стадія; стадія ранніх проявів ВІЛ-інфекції; синдром набутого імунодефіциту (СНІД). В гострій формі захворювання може розвинутись через тиждень після зараження вірусом, що як правило, передує появі антитіл в крові. Організм починає виробляти антитіла через 6-8 тижнів, а іноді і 8 місяців після інфікування. До клінічних проявів відносяться лихоманка, лімфаденопатія (збільшення лімфатичних вузлів), пітливість вночі, головний біль, кашель. У третини або половини ВІЛ-позитивних людей присутня, принаймні, одна з названих ознак.

 

Латентна стадія характеризується відсутністю проявів хвороби. По суті, він представляє собою безсимптомне носійство. Термін цього періоду – від кількох місяців до кількох (5-15) років. У дітей відмічається більш короткий термін інкубації, і клінічні прояви захворювання у них виникають значно раніше (тижні, місяці). Специфічні діагностичні тести дозволяють встановити групу клінічно здорових осіб, які мають антитіла до ВІЛ. Ці люди знаходяться в стадії безсимптомного носіння, або інкубації, і можуть бути джерелом інфікування інших людей. По закінченню інкубаційного періоду настає фаза, яка характеризується якгенералізована лімфаденопатія. Вважається, що ця стадія є перехідною в розвитку інфекційного процесу. У хворих на декількох ділянках тіла збільшуються лімфатичні вузли (не менше двох груп лімфатичних вузлів за виключенням пахової області). Лімфовузли при пальпації не болючі або слабко болючі, з оточуючою клітковиною не пов'язані, їх рухливість зберігається, розмір до 1-3 см в діаметрі. Симптомо-комплекс зберігається не менше ніж 3 місяці.

 

Ураження шкіри і слизових оболонок часто є першою ознакою переходу процесу в СНІД-асоційований комплекс або СНІД. Для СНІД-асоційованого комплексу характерні такі ж симптоми, ознаки та імунологічні порушення, як і у хворих на СНІД, але вони менш виражені. У таких хворих інфекції, що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами, носять локальний характер. Може знижуватись маса тіла, відмічаються нездужання, втома і сонливість, втрата апетиту, неприємні відчуття в області живота, діарея без наявної причини, лихоманка, приступи нічної пітливості, головний біль, свербіж, аменорея, лімфаденопатія і збільшення селезінки. Розвивається виражене зниження працездатності, зростає загальна слабкість, пітливість. Одна із характерних ознак – доволі швидке (протягом тижнів або місяців) зменшення маси тіла, різке схуднення хворих на 10% і більше. Майже у всіх хворих має місце діарея хронічного характеру, не пояснювана іншими причинами. Поступово клінічна картина хвороби, обумовленої ВІЛ, стає все складнішою. Окрім симптоматики, характерної для СНІДу, спостерігаються прояви інфекцій, викликаних умовно патогенними мікроорганізмами. За попередніми оцінками, СНІД щороку розвивається у 2-8% інфікованих, і поки що цей показник не знижується. Клініка власне СНІДу в цілому представляє сукупність факторів, що створюють важку клінічну ситуацію, характер якої визначений опортуністичними інфекціями.

            Подальше пригнічення імунної системи призводить до генералізованих вірусних, грибкових або бактеріальних інфекцій та злоякісного росту (серед пухлин найбільш типовими, крім саркоми Капоші, вважаються лімфоми), часто мають місце і різноманітні ураження центральної нервової системи. Крім цього, необхідно пам'ятати, що будь-які патогенні мікроорганізми викликають надзвичайно важкі клінічні стани. Які саме СНІД-асоційовані захворювання буде мати хвора на СНІД людина значною мірою залежить від способу життя, соціальних та побутових умов, у яких вона проживає, а також доступності та своєчасності призначення специфічної антиретровірусної терапії.

 

Наслідки з того моменту, коли людина починає відчувати хворобу: Звичайно за відсутності специфічного противірусного лікування пацієнтів, весь ланцюг подій від зараження ВІЛ до смерті відтворюється десь за 10 років. Проте він може бути меншим або більш тривалим, що залежить від багатьох чинників. Інфікування ВІЛ поступово призводить до виснаження імунної системи організму людини, що вимагає призначення специфічного лікування, відсутність якого може швидко призвести до порушення основних життєвих функцій людини, втратити працездатності та летальності. Адекватне лікування може призначити лише лікар-інфекціоніст після повного клініко-лабораторного обстеження пацієнта в умовах спеціалізованого медичного закладу (Центр СНІДу). Вартість лікування одного пацієнта на рік може коливатися від 5 тис. грн. до 80 тис. грн. На сьогодні держава забезпечує лікування ВІЛ-інфекції безкоштовно.

Профілактичні заходи: Варто пам’ятати, що специфічної профілактики ВІЛ не існує. Заразитися Віл-інфекцією може кожен, незалежно від статі, віку, національності, сексуальної орієнтації, матеріального достатку або належності до якої-небудь соціальної групи. Не існує "груп ризику", але існує ризикована поведінка. Уникаючи ризикованої поведінки, ви відіграєте вирішальну роль у боротьбі з епідемією СНІДу: зупиняєте шлях ВІЛ-інфекції. Якщо у вас немає ВІЛ-інфекції, ви охороняєте себе від зараження. Якщо ви живете з ВІЛ, ви захищаєте від зараження інших людей. Важливо:

·  використовуйте якісні презервативи для безпечності сексуальних контактів;

·  не соромтесь запропонувати сексуальному партнеру обстежитись на ВІЛ;

·  використовуйте індивідуальні засоби гігієни: зубну щітку, бритву, ножиці;

·  під час вагітності своєчасно вставайте на облік в жіночу консультацію;

·  при пошкодженні шкіри або слизових оболонок під час надання медичної допомоги хворим негайно завертайтесь на консультацію до Центру СНІДу;

·  при отриманні послуг в перукарні або салоні красоти вимагайте використання дезінфікованого інструментарію;

·  якщо ви вживаєте ін’єкційні наркотики, ніколи не використовуйте чужий шприц, нікому не давайте свій, користуйтесь послугами пунктів обміну шприців.

 

Передачі ВІЛ від матері до дитини (вертикальна трансмісія ВІЛ) практично повністю можна запобігти. Це безпосередньо визначає здоров'я дітей і життя їх сімей, і накладає величезну відповідальність на служби охорони здоров'я. Передача ВІЛ може статися до народження дитини, під час пологів і після пологів. Різні заходи необхідні на кожній з цих стадій. Антиретровірусні препарати - це важливий інструмент профілактики, але важливо пам'ятати, що їх ефективність залежить від комплексного підходу, а не просто від призначення пігулок. Вартість одного профілактичного курсу становить до 20 тис. грн. В Україні профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ є безкоштовною.

Перелік діагностичних досліджень та аналізів: Діагностика ВІЛ-інфекції/СНІДу є безкоштовною та проводиться лише у спеціалізованих лабораторіях та складається з двох етапів: встановлення власне факту зараженості ВІЛ-інфекцією (скринінг) і визначення стадії захворювання (підтвердження). За визначенням стадії нерозривно слідує з'ясування характеру перебігу захворювання а потім і формування прогнозу у даного хворого, а також вибір тактики лікування. Але не завжди присутність ВІЛ супроводжується появою антитіл до нього і навпаки. Є ситуації, при яких вірус в організмі є (тобто людина заражена), а антитіла до нього відсутні. Це початкова стадія інфекції (у середньому до 3-6 місяців), доки антитіла не синтезуються в достатній для проведення лабораторного тесту кількості, та на заключному етапі хвороби (СНІД), коли клітини імунної системи втрачають здатність до утворення антитіл. Суттєве значення для прогнозування перебігу ВІЛ-інфекції мають 2 лабораторних показника: рівень вірусного навантаження (тобто кількість копій ВІЛ в 1 мл крові) та вміст CD4+ лімфоцитів. Вважається, що без лікування щорічно втрачається 50 клітин на рік, а середній рівень вірусного навантаження, навпаки, зростає на 30-50 тис. Якщо ці цифри збільшуються, прогноз щодо швидкості розвитку СНІДу у даного пацієнта погіршується.   Варто пам’ятати, що тестування на ВІЛ-інфекцію є лабораторним методом визначення антитіл до ВІЛ в організмі людини. Якщо результат тестування визначений як «НЕГАТИВНИЙ», це означає що у вас на даний час не виявлено антитіл до ВІЛ. «НЕВИЗНАЧЕНИЙ» результат свідчить, що за станом здоров’я або з особливостей вашого організму результат є сумнівний і вам рекомендується повторити обстеження не раніше, ніж за 12 днів. Результат розцінюється як «ПОЗИТИВНИЙ», якщо під час дослідження виявлено антитіла до ВІЛ, та вам необхідно пройти повторне обстеження в міському Центрі СНІДу для встановлення клінічного діагнозу та отримання рекомендацій щодо методів та засобів збереження здоров’я, профілактики  та лікування.       Пройти тестування (обстеження) на наявність антитіл до ВІЛ, а також отримати консультацію з питань профілактики ВІЛ-інфекції можна в кабінетах довіри Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом за адресами: вул. Трьохсвятительська,7 (тел. 279-48-38); вул. Відпочинку, 11 (тел. 409-20-80); вул. Бориспільська, 30а;  б-р Висоцького, 8 (тел.361-02-93).