02.10.2011 14:38

Кіноклуб «КПІ» – 3.10-7.11 – «Нерозкритий Іран»

Розклад фільмових показів Кіноклубу «КПІ» від 3 жовтня до 7 листопада…

03.10.11 Будда впав від сорому / Buda as sharm foru rikht
реж. Хана Махмальбаф, 81 хв.

10.10.11 Жінки без чоловіків / Zanan-e bedun-e mardan
реж. Ширін Нешат у співавторстві з Шоджа Азарі, 95 хв

17.10.11 Дощ / Baran
реж. Маджід Маджіді, 94 хв

24.10.11 Крик мурах / Faryad moorcheha
реж. Мохсен Махмальбаф, 85 хв

31.10.11 Пісня горобця / Avaze gonjeshk-ha
реж. Маджід Маджіді, 96 хв

07.11.11 Смак вишні / Ta'm e guilass
реж. Аббас Кіаростамі, 95 хв

Адреса Кіноклубу: Київ, пр. Перемоги 37, 32 копус(поруч з 7), 3 поверх
Покази відбуваються щопонеділка о 18.00.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

"Смак вишні"

Кіноклуб «КПІ» розпочав новий сезон із програми «Нерозкритий Іран». На жаль, як повідомляють інформаційні центри багатьох МКФ, зокрема офіційний сайт Берлінале, 17 вересня в Ірані знову були заарештовані кінемотаграфісти: Можтаба Міртахмазб, Катаюн Шахабі, Хаді Афарідех, Назер Сафаріан, Шахнам Баздар та Мохсен Шарназдар. Кіноклуб приєднується до сподівань якнайшвидшого звільнення ув’язнених.

Отже, вже були показані роботи представників „нової хвилі” іранського кінематографа: „Вітер понесе нас” реж. Аббас Кіаростамі та „Колір раю” реж. Маджід Маджіді. Найближчого понеділка фільм „Будда впав від сорому”|3.10| робота 2007 року, створена на той момент дев’ятнадцятирічною Ханою Махмальбаф, донькою відомого іранського кінорежисера Мохсена Махмальбафа. Сценарій до фільму написала її мати – Марзіх Мешкіні, а зафільмований компанією Makhmalbaf Film House. Картина отримала призи на багатьох кінофестивалях, зокрема „Скіфський олень” на МКФ „Молодість” у 2008 році (на рівних із фільмом „Шультес” реж. Бакура Бакурадзе ), приз журі та нагорода „Інший погляд” на 55-му МКФ Сан-Себастьяні, „Кришталевий ведмідь” на 58-му Берлінському кінофестивалі.

„Жінки без чоловіків”|10.10| – повнометражна ігрова картина ірано-американської майстрині фотографії та відео-арту Ширін Нешат. Форма роботи просякнута впливом останнього. Картина ніби вибудована тим самим пензлем, але полотно з нового матеріалу. Цей фільм є дебютною кінострічкою режисера, проте аж ні як не тема. Вона продовжує говорити про жінок, іслам та політику - цього разу на тлі державного перевороту 1953 року, коли був скинутий уряд прем’єр-міністра Мохаммеда Мосадика. Сценарій написаний Ширін Нешат разом із Шоя Азбірі, за мотивами одноіменного роману Шахрнуш Парсіпюр. До створення фільму залучилась українська кінокомпанія SOTA Cinema Group. „Срібний лев” та нагорода від ЮНІСЕФ для Ширін Нешат на 66-му Венеціанському кінофестивалі.

Фільм „Дощ”|17.10| відзнятий кінорежисером Маджідом Маджіді за власним сценарієм у 1379 році, згідно іранського календарю, за два роки після створення стрічки „Колір раю”. Режисер розповідає історію темпераментного сімнадцятирічного курдського юнака Латіфа, що працює на будівництві в Тегерані, про те, які зміни чекають на нього після появи на будівельному майданчику молодого афганського робітника. Роль Латіфа виконав Хоссейн Абідіні, у начальника будмаймаданчика Мемара перевтілився культовий іранський актор Мохаммад Амір Наджі (або Реза Наджі). Ґран-прі та нагорода екуменічного журі на Монреальському кінофестивалі 2001 року.

Не забули й про самого Мохсена Махмальбафа, то ж в програмі Кіноклубу його робота „Крик мурах”|24.10| 2006 року. Фільм торкається теми екзистенціалізму, яку автор намагається розкрити через пошуки головними героями, туристів з Ірану, Досконалої людини на території сучасної Індії. Не надто переконлива гра Мамхуда Чакроллахі, але неабияка візуальна, особливо документальна, виразність цього твору вартує уваги.

В програмі ще одна чутлива історія від Маджіда Маджіді- „Пісня горобця”|31.10|. Робота зафільмована 2008 року за сценарієм режисера у співавторстві з Мехраном Кашані. Головну роль виконав Мохаммад Амір Наджі, за що і отримав „Срібного ведмедя” на 58-му Берлінському кінофестивалі.

І на десерт фільм „Смак вишні”|7.11|, того ж таки майстра „нової хвилі” Аббаса Кіаростамі. Сценарій його ж. Робота стала знаковою для іранського кінематографу, вперше отримавши „Золоту пальмову гілку” на ювілейному 50-му Каннському кінофестивалі (разом із японським фільмом „Вугор”, реж. Сьохей Імамура).

Станіслав Данилишин