Українське весілля

український весільний обряд

Біля входу накривається стіл, за ним стоять теща, тесть, свекруха і свекор. Приїзжають молоді, підходять, батьки їх благословляють. Кажуть побажання, беруть у жмені цукерок, зерна, грошей і посипають. Бояри тримають над головами рушник. Це символізує весільні ворота, всі гості проходять через них. Брат молодої веде сестру за весільний стіл. Молода схиляється, теща накриває її голову хусткою. Старший боярин починає торг з братом молодої. Як тільки акт купівлі-продажу здійснено, брат знімає з молодої хустку, а молодий сідає поряд. Тітка говорить слово про родинний вогонь, дає тещі й свекрусі свічечки, вони передають їх своїм дітям. Молоді запалюють велику свічу. Починається перепивання. Старший боярин вносить гільце. Гості прикрашають його бубликами й цукерками на ниточках, калиною, горобиною, стрічечками. Оголошується перший dance молодих. Починається забава. Сестра підходить до молодого і пританцьовуючи пришиває квітку. Свати, батьки, старости запрошують до столу. Всі їдять п'ють, спілкуються. Співають «Гіркая вода... » для бояр, дружок, сватів, старостів, інших родичів. Музики грають чоботи. Теща сідає на стілець. Зятьмиє тещі ноги кропивою, витирає ганчіркою, взуває у порвані галоші й веде у dance. Трохи згодом виправляється: миє милом і мочалкою, витирає рушником, взуває гарні чоботи. Відтак з нею танцює. Старший боярин бере коровай обома руками, тримає над головою і тричі запитує: «Пане старосто, чи мені цей коровай у печі сховати, чи на люди роздати?» Староста тричі відповідає: «На люди роздати!» Після того як всіх поTimeтували короваєм, молоді виходять з-за столу і говорять своє слово. Свекруха починає розплітати молоду, розчісує, передає гребінець тещі. Свахи беруть хустку за кінці, держать її над головою, тричі нею помахують. Свекруха хоче запнути. Молода двічі відхиляється, а на третій раз свекруха її таки запинає. Молода гукає: «Дівчата, збирайтеся і ловіть букет! Яка зловить, та перша заміж вийде». Потім перетанцьовує з хлопцями і дівчатами під мелодію пісні «Горіла сосна, палала». Всі співають «Многая літа», що є сигналом до закінчення весілля.

Визвольні пісні

повстанські, стрілецькі та жовнірські пісні

Провідна тема диску – пісні, що їх було створено під Time визвольних змагань 1913-54 рр. Пісні виконано чоловічим складом гурту Буття переважно без інструментального супроводу – так як це було у вояцькому побуті. За основу цього альбому взята збірка пісень у записах Михайла Іванюка, яку нам люб'язно надала відома гуцульська журналістка Антоніна Спільна з Кутів. Пан Михайло – фольклорист, етнограф, краєзнавець. Він, очевидець повстанського руху, тримав у пам'яті ці чудові твори більше півстоліття.

Українське лицарство має славну історію, це виразно чуємо у козацьких піснях переспіваних січовими стрільцями, наприклад, «Повіяв вітер степовий» №19, «Розпрощався стрілець» №13. Остання пісня має таку сильну енергетику, що її співала навіть комуністична молодь на слова «Там вдали, у реки засверкали огни...» Незламний дух українського воїнства виразно чуємо і в піснях наступного історичного періоду (XVIIІ-ХІХ ст.) «Шабелина» №8, «При каноні стояв» №14.

5 травня 1900 р. Кирилом Трильовським засновано на Покутті першу Січ. Ця Name споріднює це товариство із козацькими Січами ХУІ-Х\/ІІІ ст. З цього Timeу почався масовий народний рух і в 1913 р. було утворено новітнє військо Українських Січових Стрільців. У піснях того періоду «В горах грім гуде» №12, «Світить місяць над зорями» №16, «Ой на горі, на Маківці» №18, «Чи то буря чи грім» №20 кристалізується ідея національного визволення та розбудови України як держави. Протягом всього XX ст.. вони піднімали українців на тяжку боротьбу за свої національні інтереси, виховували стійкість, мужність, відданість справі.

Спадкоємність стрілецьких і повстанських пісень бачимо на прикладі "Йдуть повстанці попід гаєм" №4. Бойовий дух, мужність, відданість справі національного визволення, відвага, непокора – всі ці якості були органічною складовою багатьох повстанських пісень Marchевого характеру "Ми українські партизани" №7, "Лента за лентою" №10. Повстанцям довелося воювати за Україну на два фронти: проти німецьких фашистів та їхніх союзників, про що йдеться у піснях "Над'їхало авто" №5, "В Закарпатті радість стала" №6 і проти сталінської Москви – "Ми ідем за Україну" №1, "Ой там у лісі в темнім бору" №22.

Втім, ліричні почуття теж є органічною складовою повстанської пісенної творчості, зокрема у цих творах розповідається про розлуку повстанця з коханою дівчиною та рідними: "Подай, дівчино, руку на прощання" №2, "Як з Бережан до Кадри" №3; про тугу за вбитими вояками: "Ой у лісі на полянці" №15, "Там під львівським замком" №17.

Нині визвольні пісні продовжують жити у побуті пластунів, рідновірів, суTimeних козаків і національно свідомих українців. Потреба їх співати буде до того самого Timeу, поки актуальні слова: "Ой натерпівся я за Україну, а України ще нема." ("Над'їхало авто" №5) Співаймо разом ці пісні, і тим самим наближаймо той Time, коли можна буде з повним правом сказати: "Україна є!"

Українські побутові танці

відео-уроки з українських побутових танців

Це один з перших відео-посібників з українських побутових танців. Рухи танців показують уTimeники гурту Буття, а музику до цих танців Ви знайдете на диску “Танці Буття” (2006). Диск “Українські побутові танці” призначено для людей, які хочуть самостійно навчитися танцювати у зручний для себе Time і в зручному для себе місці. СуTimeний формат вигідно відрізняє його від виконання на відеокасеті, оскільки танці подані як ролики, які можна переглядати у довільному порядку.

Раніше діти вчилися танцювати від старших людей. Так склалося, що нині цей звичай втрачено. Отже, тепер ми не знаємо, як називався той чи інший крок, у який спосіб краще вчити танцювати, а dance як такий переважно зник із побуту. Все, що ми маємо зараз, це нечисленні відео-записи, які ще вдалося здійснити по селах від старих людей. Згідно цих документальних свідченнь ми вивчаємо фігури побутових танців, стиль їхнього виконання, спосіб їх комбінування в різних танцях тощо. Доводиться знову давати назви крокам, наприклад, "основний крок на раз-два-три", відпрацьовувати методи вивчення побутових танців, – як то кажуть, "з нуля" здобувати навчальний досвід.

Мабуть, прочитавши назву "українські танці", ви одразу уявили собі велику сцену, на ній рівненький рядочок дівчаток у червоних спідницях і хлопців у червоних шароварах, що злагоджено і по-балетному "тянуть ніжки", Time від Timeу виконуючи акробатичні трюки. І все це під фонограму у виконанні оркестру народних інструментів. Що ж відрізняє постановочні танці від побутових?

Мета сценічних танців в тому, щоб принести задоволення глядачеві. Головна ідея полягає в існуванні сцени як бар'єру, що відокремлює артиста й глядача. Танцюристи ставляться до виступу як до роботи, в яку вони вкладають зусилля, репетиційний Time, енергію і т.д. Обов'язковою передумовою сценічного дійства є фахова підготовка артистів. Сценічні танцюристи постійно вдосконалюють свою майстерність, щось вигадують, аби чимось здивувати пересиченого всілякими враженнями суTimeного глядача. В результаті, артисти великою мірою ставляться до танців як до ремесла – професії. А глядач при цьому пасивний та приходить "на готове" й повністю покладається на уміння й талант артиста та хореографа-постановника.

Ціль побутових танців – принести задоволення саме тим, хто їх танцює. Танцювальні фігури є простими й наперед визначеними, що робить такі танці загальнодоступними, оскільки основу народного танцю може засвоїти будь-хто. Завдяки цьому можна віддати всю увагу спілкуванню та, врешті, просто власному задоволенню. Тіло суTimeної людини мало рухається, що призводить до розвитку різноманітних хвороб. Все більше людей усвідомлюють, що фізична активність просто необхідна для здоров'я людини. dance як серія вправ на витривалість, гнучкість, пластичність рухів – чудова можливість завжди тримати себе у відмінній фізичній формі. Де ж використовуються нині побутові танці?

Передусім згадаємо українське весілля, у якому обов'язково присутня так звана "забава" – ігри й танці. Без танців не обходиться жодна вечірка, вечорниця, родинне чи громадське свято. Було би непогано, аби побутові танці стали невід'ємною Timeтиною молодіжної субкультури, витіснивши із відповідної культурної ніші нині присутні там дискотеки.

Ідея кола, що спостерігаємо її у більшості українських побутових танців, їх об'єднує і надає їм завершеності. Чи це коло з окремих танцюристів – "Гопак" (№1), чи коло з пар – "Козачок" (№3), "Краков'як" (№6), "Падеспань" (№14) та ін., чи з трійок – "Київські гречаники" (№5), чи з четвірок – "Млин" (№12), — це завжди рух по колу. У деяких парних танцях, наприклад, у "Картоплі" (№2), "Ойрі" (№4, 7), музики раз по разу викрикують “а-вен-це”, за цією командою всі дівчата переходять до наступного хлопця по колу. Виокремимо “Голубку” (№23), dance із ведучою парою, який згодом стає коловим. Ну й власне колові танці “Зайчик” (№21) і “Коломийка” (№22).

Жодна забава не обходиться без ігор. Діти надзвичайно люблять гратися, оскільки для них танці поки що заскладні. Раніше ігри мали обрядове значення. На диску представлені дві весняні ігри (проводилися на Великдень, як трава зійде) – "Плетіночка" (№17) і "Дрибушки" (№24). Зазвичай граються співаючи або декламуючи, хоча існують ігри й під музику.

Пропонуємо всім танцювати і гратися, адже це надзвичайно просто! Сподіваємося, що відеоуроки Вам сподобаються.

"Circle of Buttia" (2007)

Lyric, cradle, wedding, and spring songs are also recorded here.

The symbol of a circle represents cyclicity of musical and ritual life of the Ukrainians. "The Circle of Buttia" album includes ritual and genre songs. The thaditional Ukrainian music ensemble "Buttia" ("Existence"), recorded on the disc, was created in 2000 in Kyiv to give a new life to the traditional folk culture – music pieces, dance and rituals. The ensemble is a recognised lead among the authentic-manner traditional music groups of the Ukrainian capital and is particularly well known for playing instrumental pieces. However, in the "The Circle of Buttia" a chamber vocal side of the group’s work is presented. The album includes winter and spring ritual songs, wedding, cradle songs and genre lyric songs, sung in a domestic circle. "Buttia" is a participant of festivals such as "Mykolajki Folkowe" (2007, Liublin, Poland), "Krayina Mriy" (2004 - 2007, Kyiv, Ukraine), "Viljandi" (2005, Estonia), "Sheshory" (2005, 2007, Ukraine), "Skamba Skamba Kankliai" (2005, Lithuania) and many others.

Koliadky, songs of a Christmas holiday cycle, charm with their words’ simplicity, with a touching, melodious or rhythmically pulsing merry tune in a magical circle of repeated wishes of joy, wealth and happiness. The kolyaders are thought to bless the coming year. They promise to come next year with good wishes, thus closing the year's circle.

In Ukraine, winter holidays and traditions - koliadkas, shchedrivkas, having Malanka in tow, "sowing" - have preserved best out of the yearly ritual cycle. Beside that all, a spring song with a rare kind of a three-voice texture from Poltava region is presented, and also a wedding song. Kyiv, Chernigiv and Poltava regions were famous for formidable sound of poliphonic lyric singing. Genre songs were sung at work, at the table, while pasturing cattle or simply at a bench near a house in the evening together with friends, neighbours and relatives who would come with a visit. Singing joined and united their hearts, moreover, it soothed tiredness and ordinariness of disappointments, taking them back into the depth of the soul, their most precious essence.

In ethnographic expeditions, where we went to record songs and rituals, kindness and self-respect of old people was striking, whereas singing was a part of their daily life beside exhausting farmers' work. It was a means of communication, mutual support and joy which art and beaty bring. These sicere faces encouraged us a lot in our attempts to revive the traditional of singing and ancient rituals in the Kyiv city. This troublesome work lasted over two years, joining hearts into a family circle.

We invite you to join the circle of our friends and companions, following Buttia as a way of life, not only as a music formation - that is, adopt and introduce traditional rituals, singing, music and dance yourselves.

"Buttia Dance" (2006)

Dance music of central (Kyiv and Cherkasy regions) and eastern Ukraine (Sumy, Chernigiv, Poltava and Dnipropetrovsk regions).

In winter of 2005 "Buttia" was one of co-organizers of "Traditional Dance School", which takes place in Ivan Honchar museum. The album "Buttia Dance" sums up the unique atmosphere which musicians create as they play for dance.

For many centuries dance was an entertainment and a martial art as well as certain romantic etiquette that would let a girl and a boy get to know each other and become closer to one another. The feeling of unity between dancers and musicians, the absence of the border which usually divides musicians and the audience - this is fantastic!

Work on this album was carried out in elation - we hope it will make you forget worries and boredom and plunge into the magic rhythms of Ukrainian dance! Dance together with "Buttia" and get a new supply of energy and wonderful sunny mood!

Zhyttia Buttia (literally "Life of Buttia") (2005)

Instrumental pieces from Poltava, Ternopil, Ivano-Frankivsk regions and Ukrainian territories on the West form the Carpathians; lyrics form Poltava, Chernigiv, Ternopil regions and Western Carpathians – instrumental and vocal musical tradition of Ukraine is presented on this disc in its variety.

The proposed album is composed of music from villages all over Ukraine. Here very different music pieces are presented, those of different-origined, different-styled and intended for different situations. Here a medieval dance "Zgur" from Poltava neighbours Vienna waltzes recorded in Ternopil region, and touching lyrical songs are written down together with ritual Christmas vocal pieces.

In each of the presented regions a certain kind of ensemble with its typical instruments was usual. In the Poltava region (01, 07, 11, 12, 18) there were such instruments as two fiddles, a bass and a drum. The second fiddle and the bass would play the accompaniment, providing the rhythmic background. For the region of Ternopil (02, 05, 06, 17) an ensemble of two fiddles, cymbals and a big drum was usual. Both fiddles would play the melody, while cymbals together with the drum would serve as rhythmic background. Until 1939 in the region of Carpathians only two musicians would be invited to weddings to play a fiddle and cymbals. Later a flute ("frilka") and a drum joined them. All these instruments would play the tune that filled all the sound space (16).

To favorite dances - "Orlytsa" (11) and "Grechanyky"(12), ancient "Burym" (01) and "Zgur" (18), gutsulka (16), kolomyjka (09) and waltzes (02, 17) one would start to dance against his own will... An incendiary male game dance "Kaperush" (05), played on weddings, would let real men demonstrate themselves to girls and women.

Musical material of the album was written down by the participants of the ensemble in numerous ethnographic expeditions. "Buttya" attempts either to inherit the traditional style from authentic folk ensembles or to restore it as close to the original as it is possible.

Folk singing is a widely known and widely spread phenomenon of oral traditional culture of Ukraine. However, a comparatively small part of this treasure, that was kept in memory of folk people till nowadays, has been written down. According to their evidence, everybody in villages used to sing before. Chernigiv (08, 13, 14, 15), Zakarpattya (10), Poltava (04) regions are known for their lyrical songs. Rare soldier songs are gathered in the album (13, 14, 15). Together with humoristic songs (08) ritual wedding tunes (04, 06) co-exist. Ritual winter songs "shchedrivky" (19, 20) are thought to be the best way to wish health and happiness in Ukraine.

"The Soul Tunes" (2004)

Patriotic bellicose songs.

On this disc songs are collected that were sung by Ukrainian warriors during military marches, halts and as went into battles. Those were people with strong bodies and spirits, ready to give their lives to defend their Motherland if necessary.

Ukraine has always been a tasty morsel for its neighbors . At different times Tatars, Turkish, Polish and Russians and many others attempted to invade it. That happened because of Ukraine's good geographical position, its access to the waterways of the Black Sea, fertile black soils, picturesque Carpathian hills. Naturally, all these treasures needed defenders.

In 15-16th centuries a social stratum of Ukrainian warriors called "Cossacks" was formed, whose main occupation was war against all kinds of invaders. Cossacks were highly respected among the people, tales, legends and songs were composed about them. You will hear some of these songs on the disc (2,3,4,6,13). Later on, in the 20-th century, so-called "Strilets of Sitch" continued the Cossack tradition. They would defend Ukraine from Soviet Russia and fascist Germany. Their songs are recorded on the disc as well (5, 11,12). In the Carpathian hills Ukrainian "Robin Hoods" "Opryshky" were popular. They robbed rich Polish, Romanian and Hungarian lords, thus revenging for suppressions against freedom-loving highlanders of Ukraine - Hutsuls, Boykos and Lemkos. Their songs are on the disc, too.

"Oh, wedding, my wedding" (2003)

wedding ensemble "triple" music

On the disk, instrumental "triple music" of Lviv, Chernivtsi, Ternopil, Lutsk, Rivne, Vinnytsa and Cherkassy regions is presented.

The composition of a traditional triple ensemble can vary, but it must always have three basic parties: melody, accompaniment and a drum. Thus, a triple ensemble is not necessarily composed of three musicians. There can be two musicians, for example, an accordionist and a drummer, if an accordion plays both melody and accompaniment, or more than three, if two or three of them play the same basic party (for example, first violin, second violin and a wooden flute playing melody, or a bass, a dulcimer and "vtora" violin performing accompaniment together). There is, however, one strict rule, according to which there must be only one drummer. Drum party is traditionally played with one or two instruments: a tambourine or a large drum with small copper cymbals on it. Second violin is called so as long as it plays melody, and it is known as "vtora" violin as it plays accompaniment.

Instrumental folk music has developed impetuously with the use of fiddle, which is known in Ukraine since the end of the XVI century. No wedding, holiday or youth party could do without it. In a traditional ensemble of two fiddles and drums ("triple music ensemble"), it plays both the melody and accompaniment.

In instrumental capellas of Lviv region, a bass which resembles a cello is everpresent. It is played with a short homemade fiddlestick, open strings only.

A "rhythmic" dulcimer, tuned only to two tones, is typical for the region. Its strings are rhythmically hit with a supple cane. In Ternopil region, "melodic" dulcimer that performs accompaniment is used.

A two-sided drum with a copper plate is common all over the Ukrainian territory. Its skin is hit with a drum stick, and a plate – with another plate. Its size ranges from small (Cherkassy region) to large (Lviv and Ternopil region). In the Central Ukraine, Eastern Ukraine and in Lutsk region a tambourine is common. It is played with a wooden stick or with a hand.

"Bow Us In" (2002)

The present disc is a collection of archaic winter ritual (New Year and Christmas) koliada songs of pagan origin

On this disk, the winter ritual of "koliada" is recorded: "koliaders" come to a house, sing songs to the host and hosess; they are invited to the table where they sing lyrical songs (and ritual songs to all the people in the house); at the end they sing a song of praise to the host family.

The album is mainly composed of New Year and Christmas traditional ritual songs ("koliada songs"), recorded by the participants of the ensemble in the northern, south-eastern and central parts of Ukraine. In Polissia, the forest-covered North of Ukraine, the oral tradition has continued in a rich variety of winter holiday songs till nowadays. These are namely ritual songs from Polissia with archaic poliphony of bourdon or heterophonic kind that make the basis of this album. But even in regions where the ritual itself is not preserved so well some masterpieces of oral tradition can be found.

The oldest "koliada songs" have philosophic or world-creating content. However, most of winter ritual songs contain greetings to every person in the house. These are songs, devoted to a host, a hostess, to a girl or a boy, to a man, to all the kind people, to bees. Sometimes "koliada songs" would be sung with musical instruments, accompanying songs or dance. In this album you will hear a violin, a "vtora" violin (= second violin playing accompaniment), a Polissian-style folk flute, a tambourine and a drum. Traditionally "koliaders", those who carried out the ritual, used to be invited to the holiday table. In this case lyrical songs used to be sung. A song of praise could make a finale of the "koliada" action.

"I Will Dig Up the Hill" (2001)

lyrical songs

In the proposed audio album, three regions, rich for folk songs, are presented: Polissia (the forest-covered Northern part of Ukraine – Rivne, Chernigiv and Zhytomyr regions), Podillia (the forest-steppe part of Ukraine – Khmelnytsk and Vinnytsia regions) and Podniprovja (territories adjacent to Dnieper – Cherkassy and Poltava regions).

In ethnic environment, lyrical songs would be sung by a Ukrainian during all his life in a great variety of situations: in the field, in the street, at home, at the table, in the forest etc. Although some samples of lyrical songs have been recorded from single singers, in general they are traditionally sung by a group of people. Most of the people in a group sing bass. Every participant, singing the bass tune, improvises its details in his individual way, and thus in every separate case of its performance a lyrical song is unique. The upper "painting" part is always sung by one person. In Poltava region, a middle part exists, which is also sung by one person in a singing group.

Traditionally lyrical songs were executed without accompaniment. This manner of performance creates a special meditative mood. Іn songs of the Western regions (those of Rivne and Zhytomyr) we can find clear-cut rhythmic pulse, while in the East (for example, in Poltava and Chernigiv regions) flexible agogic rhythm prevails.

Presence of only one vocal part is a characteristic feature of songs from Podillia (Khmelnytsk and Vinnytsia regions). "Painting part" (the upper part) arose rather late, only at the break of the XIX-XX did it establish.