Віртуальна виставка «Україна Михайла Булгакова»

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ!»

  

  

15 травня виповнюється 120 років від дня народження одного з найбільш культових за всіх часів письменника і драматурга - киянина Михайла Булгакова. Творчий світ М. Булгакова фантастично неосяжний, різноманітний та несподіваний. Його романи, повісті та п’єси не вкладаються у звичні для нас схеми. Життєві і творчі стежини видатного письменника - це справді невичерпна скарбниця, яку нам залишається відкривати і відкривати для себе. І щоразу - по-новому.

  

  

  

Михайло Булгаков народився 15 травня 1891 р. в родині викладача Київської духовної академії Опанаса Івановича Булгакова, де вже було шестеро дітей. Місце народження майбутнього письменника - будинок священника отця Матвія Бутовського, який мешкав у Києві на Воздвиженській вулиці, 28. 18 травня відбулося хрещення новонародженого за православним обрядом у Хрестовоздвиженській церкві на Подолі. Хлопчикові дали ім’я на честь хранителя міста Києва архангела Михаїла.

1901 р. - Булгаков розпочинає навчання в Першій київській чоловічій Олександрівській гімназії.

1907 р.  - незадовго до смерті батька, родина Булгакових після численних переїздів поселяється на Андріївському узвозі, 13. Саме ця квартира стала прообразом будинку Турбіних у романі «Біла гвардія» та п’єсі «Дні Турбіних». Зараз там відкритий літературний музей письменника.

  

  

  

1908 р. - Булгаков знайомиться зі своєю майбутньою першою дружиною Тетяною Лаппа, гімназисткою, дочкою поважного саратовського чиновника, яка приїхала до Києва на канікули. Після закінчення гімназії Михайло вступив на медичний факультет Київського університету. Булгаков, звичайно, віддав би перевагу професії артиста чи літератора, тим більше, що в сім’ї багато читали, постійно ставили домашні вистави. Проте йому не вистачало впевненості у власному таланті, до того ж медицина  була сімейною справою. Отже, Михайло вступив до університету і потрапив до самої гущі суспільного і наукового життя. Студенти постійно приймали участь у всіляких страйках. Втім невідомо наскільки ця політична активність захопила Булгакова - значно більше його хвилювало кохання до Тетяни Лаппа, з якою він обвінчався у 1913 р.

1916 р. Булгаков завершує університетську освіту й успішно складає випускні іспити. Молодий лікар певний час практикує в селі Нікольське під Смоленськом, згодом переводиться у В’яземську міську земську лікарню, а наприкінці зими 1918 р. разом з дружиною повертається до Києва.

1919 р. - Булгакова як військового лікаря мобілізують  в армію Української Народної Республіки, однак йому вдається уникнути служби.

В літку 1919 р. Булгаков, як вважають, був мобілізований до Червоної Армії і разом з нею покинув Київ. Однак восени повертається і в ході бойових дій на вулицях міста переходить на бік Збройних сил Півдня Росії (або ж потрапляє до них у полон). В цей же час письменник-початківець пише свої перші оповідання, працює над циклом «Нотатки юного лікаря». Проте піти з військової служби він дістає можливість лише після прибуття на Північний Кавказ і участі у складі 3-го Терського козачого полку в поході проти чеченських повстанців. Попрацювавши кілька місяців у військовому шпиталі Владикавказа, Булгаков назавжди залишає служби і взагалі заняття медициною, не дивлячись на славу прекрасного лікаря і діагноста. Починається його журналістська діяльність у кавказьких газетах і служба в закладах культури.

В кінці вересня 1921 р. Булгаков переїзджає до Москви і починає співпрацювати як фейлетоніст зі столичними газетами («Гудок», «Робочий») і журналами («Медичний працівник», «Росія», «Відродження»). В цей же час він публікує окремі твори в газеті «Напередодні», що випускалася в Берліні. З 1922 по 1926 р. в «Гудку» надруковано більше 120 репортажів, нарисів і фейлетонів Булгакова.

У 1923 р. Булгаков вступає у Всеросійський Союз письменників. У 1924 р. він знайомиться з Любов’ю Євгенівною Білозерською, що недавно повернулася з-за кордону, яка незабаром стає його новою дружиною.

 

У 1928 р. Булгаков їде з Любов’ю Євгенівною на Кавказ, відвідує Тифліс, Батум, Зелений Мис, Владикавказ, Гудермес. У Москві цього року проходить прем’єра п’єси «Багровий острів». У Булгакова виникає задум романа, пізніше названого «Майстер і Маргарита». Письменник також починає роботу над п’єсою про Мольера («Кабала священників»).

    У 1929 р. Булгаков знайомиться з Оленою Сергіївною Шиловською, майбутньою третьою дружиною.

  

    У 1930 р. твори Булгакова перестають друкуватися, п’єси вилучаються з репертуару театрів. Заборонені до постановки п’єси «Біг», «Зойкина квартира», «Багровий острів», спектакль «Дні Турбіних» знятий з репертуару. У 1930 р. Булгаков пише братові Миколі до Парижа про несприятливу для себе театральну і літературну ситуацію і важке матеріальне положення. Тоді ж він пише лист Уряду СРСР з проханням визначити його долю - або дати право емігрувати, або надати можливість працювати режисером-асистентом у МХАТі. Булгакову дзвонить Йосип Сталін, який рекомендує драматургові звернутися з проханням зарахувати його режисером-асистентом у МХАТ. У 1930 р. Булгаков працював в Центральному театрі робітничої молоді. З 1930 по 1936 р. - у МХАТі як асистент режисера, на сцені якого в 1932 р. інсценував «Мертві душі» Миколи Гоголя. З 1936 р. працював у Великому театрі як лібреттист і перекладач.

У 1936 р. відбулася прем’єра булгаківського «Мольера» у МХАТі.

У 1937 р. Булгаков працює над лібретто «Мінін і Пожарський» і «Петро I».

У 1939 р. Булгаков працює над лібретто «Рашель», а також над п’єсою про Сталіна («Батум»). Всупереч очікуванням письменника п’єса була заборонена до друкування і постановки. Стан здоров’я Булгакова різкого погіршується. Лікарі діагностують у нього гіпертонічний нефросклероз. Письменник починає диктувати Олені Сергіївні останні варіанти романа «Майстер і Маргарита».

З лютого 1940 р. друзі і рідні постійно чергують біля ліжка Булгакова, який страждає хворобою нирок. 10 березня 1940 р. Михайло Опанасович Булгаков помер. 11 березня відбулася цивільна панахида в будівлі Союзу Радянських письменників. Перед панахидою московський скульптор С. Д. Меркуров знімає з лиця Булгакова посмертну маску.

Після смерті Булгакова його "головна книга" - роман "Майстер і Маргарита" - вперше побачила світ в 1966-67 рр. Вона була опублікована в двох номерах журналу "Москва" (в №11 за 1967 рік і №1 за 1967 рік). Але відразу ж після опублікування роману пішли чутки, що він в журналі поданий неповністю, до того ж за журнальним не послідувало книжкового видання, як тоді практикувалося. В тому ж 1967 році Самвидав почав розповсюдження машинописного тексту "Купюры из «Мастера и Маргариты", підготовленого Оленою Сергіївною Булгаковою. А в 1973 році московське видавництво "Художественная литература" видало обмеженим накладом великий том прози Булгакова, що включав повний текст "Майстра і Маргарити".

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Житомир, тиха зелена Богунія. І вулиця з назвою «Зелена». Будинки під номерами 68 та 63, що належали колись дачі академіка Л. Тарасєвича. Саме тут у липні-серпні 1937 р. близько трьох тижнів мешкав зі своєю дружиною Михаїл Булгаков.

  

«14 серпня. Сьогодні повернулися із Житомира. Життя в Богуньї спочатку було чудовим. Місця там дуже гарні, купалися».   

  

Але з нашим містом Булгакова пов’язує не лише його перебування на дачі, а також його родичі - прототипи героїв відомої телевізійної стрічки  «Дні Турбіних», створеної за однойменною п’єсою Михайла Булгакова «Біла гвардія». Серед багатьох персонажів твору запам’ятався колоритний образ Ларіосика. У житомирян цей милий незграбний юнак викликав особливу симпатію, адже його перша фраза: - «Здравствуйте, я ваш кузен из Житомира», - стала своєрідною візитною карткою мешканців нашого міста. Відомо, що більшість творів Михайла Булгакова автобіографічні, тому їх герої мали своїх прототипів у реальному житті.

8 вересня 2007 р. на вулиці Київській біля кінотеатру «Україна» був встановлений пам’ятник Ларіосику - Іларіону Суржанському, прототипом якого стала реальна людина, яка проживала в Житомирі. Це Микола Миколайович Судзіловський - двоюрідний брат чоловіка сестри М. Булгакова.

  

  

  

  

  

Капітан генерального штабу Сергій Тальберг - це чоловік сестри Булгакова Варвари (у спектаклі Олени Турбіної), справжнє прізвище якого Леонід Сергійович Карум. Він із золотою медаллю закінчив гімназію в Житомирі, а згодом служив тут у 19 Костромському піхотному полку, мешкав по вулиці Київській, 32.

  

Втім, з нашим краєм у Булгакова є й інші зв’язки. Одним з найсуворіших критиків творчості Булгакова був уродженець Житомира радянський поет Олександр Безименський, виведений письменником у «Майстрі і Маргариті» як Іван Бездомний. Знав М. Булгаков і іншого житомирського письменника - Льва Нікуліна. І нарешті наших краян знаходимо й серед київських друзів молодості М. Булгакова. Це музикант Олександр Петрович Гдєшинський, який був свідком на весіллі Булгакова.

Булгаківських героїв, реальні прототипи яких жили і працювали у нашому місті, ще за їх життя бачили на театральних сценах Парижа, Гааги, Білостока, Мадріда, Праги, Варшави та інших міст.

  

  

  

Мокрицький Г. Письменник Булгаков і академік Тарасєвич: стежки до Житомира / Георгій Мокрицький // 20 хвилин. - 2006. - 31 травня. - С. 20. - (Краєвид).

  

 ——————————————————————————————————————————————

  

  

Мокрицький Г. Міхаіл Булгаков у Житомирі / Георгій Мокрицький // Місто. - 2002. - 12 вересня. - С. 4-5.

  

 —————————————————————————————————————————————-

  

  

Кондратюк Р. Кузен з Житомира / Руслан Кондратюк // Місто. - 1998. - 11 вересня. - С. 4.

  

 ———————————————————————————————————————————-

  

  

Мокрицький Г. Булгаківські стежки в Житомирі / Георгій Мокрицький //  Возрождение Житомира. - 9 февраля. - С. 7.

  

 83.3(2РОС)6

 821.161.1.09

 К65

Кончаковский, Анатолий Петрович.

Киев Михаила Булгакова : фотографии, документы, открытки из государственных и частных архивов : фотоальбом / Анатолий Кончаковский, Дмитрий Малаков. - К. : Мыстэцтво, 1990. - 283 с.

  

Фотооповідання про життя Михїла булгакова у Києві - місті де він народився і виріс, який завжди любив; і про період - великий і трагічний, пережитий письменником та його рідним містом.

  

  

http://interesniy.zhitomir.ua/zhitomirskie-geroi-mixaila-bulgakova/   Житомирские герои Михаила Булгакова

http://zazhitomir.info/index.php?module=stati&articles=551 Булгаков и Житомир

  

  

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

Багровый остров ; Адам и Ева / Михаил Булгаков ; [вступ. ст. Анатолия Смелянского ; худож. Леонид Тишков]. - М. : Искусство, 1990. - 143 с. : портр.

До книги увійшли маловідомі читачу і глядачу пьєси.

——————————————————————————————————————————————

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

Белая гвардия / М. А. Булгаков ; [послесл. И. Ф. Владимирова]. - М. : Наш дом - L’Age d’Homme, 1998. - 288 с.

Перший роман М. Булгакова, дія якого відбувається під час Громадянської війни в кінці 1918 р. на Україні. В основу роману покладені події, пов’язані з наслідками Брестської угоди і її розриву Радянським урядом.

———————————————————————————————————————————-

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

Дьяволиада: повести и рассказы / Михаил Булгаков. - М. : ДЭМ, 1989. - 272 с.

До книги відомого російського письменника Михайла Опанасовича Булгакова увійшли сатиричні повісті та оповідання, написані ним у 20-ті роки.

——————————————————————————————————————————-

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

Жизнь господина де Мольера ; Театральный роман (Записки покойника) / Михаил А. Булгаков ; [послесл. Л. Емельянова ; худож. В. Аникин]. - Л. : Детская лит., 1991. - 367 с. : ил. - (Школьная библиотека).

  

  

Основною темою пьєси «Кабала Святош» («Мольєр») є боротьба художника, творця за право виразити свій талант. Заради можливості побачити на сцені «Тартюфа» булгаковський Мольєр готовий стерпіти приниження гідності, лукавити, плазувати перед королем. Майстерно побудована драматична дія, блискучий діалог дають підстави бачити вершинне досягнення драматургічного таланту Булгакова. «Нотатки покійника» - багато в чому біографічний роман. В ньому відтворена ситуація, коли художник опиняється на межі творчої загибелі і вчиняє самогубство.

 ——————————————————————————————————————————————

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

Записки на манжетах : ранняя автобиографическая проза / Михаил Булгаков ; [сост., вступ. ст., прим. В. Сахарова ; худож. Ю. Боярский]. - М. : Худож. лит., 1988. - 206 с.

  

  

В книгу Михаїла Опанасовича Булгакова війшли його ранні твори, які відобразили становлення молодого письменника в складну історичну епоху.

 ——————————————————————————————————————————————

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

Записки юного врача // Белая гвардия ; Жизнь господина де Мольера ; Рассказы / М. А. Булгаков. - М., 1989. - С. 473-539.

  

В оповіданнях відобразились перші враження від лікарської практики

 —————————————————————————————————————————————-

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

Мастер и Маргарита : роман / Михаил Булгаков ; [худож. Г. Новожилов]. - М. : Молодая гвардия, 1989. - 303 с. : ил.

  

  

  

Роман «Майстер і Маргарита» останній твір М. О. Булгакова. Роман-міф - багатошаровий, складний за формою твір, що поєднує в собі історію про появу в Москві 1930-х р. диявола з оповіддю про трагічну долю і кохання письменника, чий неопублікований роман про Понтія Пілата включений у текст основного роману.

 ——————————————————————————————————————————————

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

Пьесы 1920-х годов / М. А. Булгаков ; [вступ. ст., сост. и общ ред. А. А. Нинова ; подгот. текстов пьес и прим. Я. С. Лурье, В. В. Гудкова, А. А. Нинов]. - Л. : Искусство, 1990. - 591 с. : ил. - (Театральное наследие).

  

  

Вперше у книзі зібрані закінчені драматичні твори видатного російського письменника М. О. Булгакова, стоврені ним у 1920-ті р. В спеціальному розділі представлені інші редакції і варіанти п’єс. Кожен твір супроводжується детальним театральнознавчим, історико-літературним і текстологічним коментарем.

 —————————————————————————————————————————————-

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

Собачье сердце ; Повести и рассказы / Михайил Булгаков ; [сост., послесл., прим. В. И. Сахарова]. - М. : Правда, 1990. - 464 с. : ил. - (Мир приключений).

  

  

  

Основою сюжету є фантастичне дійство: з ошпареного окропом собаки і завсідника пивних люмпена Клима створено фантастичну істоту - напівлюдину-напівсобаку Поліграфа Поліграфовича Шарикова. До збірника також увійшли інші оповідання та повісті М. О. Булгакова, в яких автор використовує фантастичний прийом.

 —————————————————————————————————————————————————.

  

 84(2РОС)6

 821.161.1

 Б90

Булгаков, Михаил Афанасьевич.

«Я хотел служить народу…». Проза. Пьесы. Письма. Образ писателя / Михаил Булгаков ; [сост., крат. биохроника Б. С. Мягкова ; оформ. Е. Н. Урусова]. - М. : Педагогика, 1991. - 736 с. : ил.

До книги увійшли основні прозові та драматичні твори, вибрані листи, а також спогади, статті, критика, які розкривають самобутність майстерності, особливості художнього світу, масштаб особистості письменника.

  

  

  

 83.3(2РОС)6

 821.161.1.09

 Б43

Белозерская-Булгакова, Любовь Евгеньевна.

Воспоминания / Л. Е. Белозерская-Булгакова ; [сост. И послесл. И. В. Белозерского ; худож. Ю. Боярский]. - М. : Худож. лит., 1990. - 223 с.

  

  

  

В книзі другої дружини М. О. Булгакова  містяться декілька дуже цікавих і вперше надрукованих матеріалів про роки життя її вимушеної еміграції, про сімейне життя із Булгаковим. Перша частина книги, присвячена Константинополю, була детально розказана Михаїлу Булгакову, і стала основою його творчої лабораторії при написанні пьєси «Біг».

 ——————————————————————————————————————————————

 83.3(2РОС)6

 821.161.1.09

 В44

Виленский, Юрий Григорьевич.

Доктор Булгаков / Ю. Г. Виленский. - К. : Здоровья, 1991. - 254 с. : фото.

  

  

  

Монографія присвячена дослідженню впливу медицини на творчість видатного письменника лікаря Михаїла Булгакова. В книзі представлені цікаві ілюстарції, фотодокументи, які відображають медичну лінію в біографії і творчості письменника.

 ——————————————————————————————————————————————

 83.3(2РОС)6

 821.161.1.09

 В77

Воспоминания о Михиле Булгакове / [сост.: Е. С. Булгакова и С. А. Ляндрес ; вступ. ст. В. Я. Лакшина ; послесл. М. О. Чудаковой ; худож. Анатолий Мешков]. - М. : Сов. писатель, 1988. - 528 с.

  

  

  

Доля цієї книги непроста. Ідея створення мемуарного збірника про М. О. Булгакова належала вдові письменника О. С. Булгаковій. Справа, розпочата нею, була палко підтримана К. М. Симоновим, який на початку 60-х років очолив комісію з літературної спадщини М. О. Булгакова.

В якості ілюстративного матеріалу в даній книзі поряд із фотографіями останніх років життя, використовуються архівні і аматорські, погано збережені фото, для того, щоб показати читачам рідкісний фотоматеріал з життя письменника.

 —————————————————————————————————————————————————-

  

 83.3(2РОС)6

 821.161.1.09

 Д54

Дневник Елены Булгаковой / [сост., текстол. подгот. и коммент. Виктора Лосева и Лидии Яновской ; вступ. ст. Лидии Яновской. - М. : Книжная палата, 1990. - 400 с. - (Из рукописного наследия / худож. оформ. Григория Расторгуева).

  

Щоденник О. С. Булгакової охоплює останній період життя і творчості великого письменника і драматурга. Тут зафіксовано повсякденне життя письменника, його інтереси, творчі плани, робочі та дружні зустрічі із діячами мистецтва і літератури, докладно відображений процес роботи над деякими романанми, пьєсами, оперними лібретто.

 ——————————————————————————————————————————————

 83.3(0)я2

 8(03)

 К75

Кочемировская, Елена Алексеевна.

10 гениев литературы / Елена Кочемировская ; [худож.-оформ. Л. Д. Киркач-Осипова]. - Х. : ФОЛИО, 2006. - 381 с. - (10 гениев).

  

Герої цієї книги - 10 геніїв літератури, які бачили світ не так, як інші, і створювали твори, які чинили вплив на світогляд цілих поколінь.

 —————————————————————————————————————————————

 83.3(2РОС)6

 821.161.1.09

 П18

Паршин, Леонид Константинович.

Чертовщина в американском посольстве в Москве, или 13 загадок Михаила Булгакова: дневник, мемуары, свидетельства / Леонид Паршин ; [предисл. А. Вулиса]. - М. : Книжная палата, 1991. - 208 с. - (Популярная библиотека).

  

  

В книзі зібрані маловідомі матеріали про життя і творчість письменника. В першу чергу це детальна бесіда із першою дружиною Булгакова Т. М. Кісельгоф, а також інші нариси, в яких розкриваються загадки письменника та його творів.

 ——————————————————————————————————————————————

 83.3(2РОС)6

 821.161.1.09

 П28

Петелин, Виктор Васильевич.

Михаил Булгаков: жизнь, личность, творчество. - М. : Моск. рабочий, 1989. - 493 с. : фото.

  

Віктор Пєтєлін, визнаний майстер документально-біографічного жанру, у своїй новій книзі всебічно і яскраво, із застосуванням архівних і документальних матеріалів, відтворює драматичну  долю Михайла Булгакова.

 ——————————————————————————————————————————————

 83.3(2РОС)6

 821.161.1.09

 С59

Соколов, Борис Вадимович.

Три жизни Михаила Булгакова / Борис Соколов ; [худож. В. Н. Сергутин]. - М. : Эллис Лак, 1997. - 432 с.

  

Відомий дослідник творчості Булгакова зробив спробу по-новому відтворити непростий життєвий і творчий шлях М. О. Булгакова. В книзі розкриваються таємниці деяких шедеврів, показана широка ерудиція письменника, прекрасне знання ним історії християнської філософії та містичної літератури.

  

  

http://zhurnal.lib.ru/o/ona/bulgakowikiew.shtml Фоторепортаж. Булгаков и Киев

http://www.primetour.ua/uk/excursions/museum/Kievskiy-memorialnyiy-dom-muzey-M-Bulgakova.html  Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова

http://www.bulgakov.ru/ Булгаковская энциклопедия

http://www.masterimargarita.com/ On-line библиотека произведений М. А. Булгакова

http://master-i-m.book-pr.org.ua/ Сайт о Булгакове