Однією з основоположних функцій місцевої ради є затвердження міського бюджету, який би мав відображати "інтереси територіальної громади".  Хто і як має враховувати в міському бюджеті "інтереси громади"?

Представники депутатського корпусу та виконавчих органів, як правило , дають скупі відповіді , що завершуються думкою про неможливість участі члена територіальної громади в бюджетному процесі  через відсутність фахової освіти. До прикладу, ці ж представники громади у постійній депутатській комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради 5-го скликання, в більшості своїй не мали базової вищої економічної освіти.

Окремо пригадується випадок  коли Львівська міська рада отримала кредит від Європейського Банку Реконструкції та Розвитку в сумі 38 мільйонів євро. З них 12 млн. євро мали б піти до комунального підприємства „Львівелектротранс”. Кредит нібито залучили на інвестиції в інфраструктуру громадського транспорту та послуг у Львові. Проте до сьогодні , якість цієї «оновленої» інфраструктури не помітили споживачі. Банально, але купити квиток на проїзд в електротранспорті проблема , як для гостей так і для мешканців міста. Сам же кредит повертатиме Львівська міська рада, оскільки „Львівелектротранс” залишається дотаційним , по-інакшому – збитковим. Що цікаво, кредит планують повертати за рахунок двох фондів – загальний фонд бюджету Львова – погашатиме відсотки , фонд розвитку – тіло кредиту. Основа надходжень  фонду розвитку  місцевого бюджету практично йде від продажу нерухомості, землі та інших ліквідних активів власником яких є ніхто інший як громада. Виникає запитання близьке до риторичного: чи згідна територіальна громада безповоротно відчужити власні активи за уявне оновлення інфраструктури? Бо ж ніхто не запитав чи дала «зелене світло» для такого проекту  територіальна громада ? При наявності дієвих механізмів консультацій з громадськістю, експертами  та на їх основі прийняття консолідованих рішень , такий варіант «розвитку інфраструктури» зміг би отримати альтернативні пропозиції.

Звітування виконавчих органів за реалізацію бюджету у м. Львові 2009 року як і в попередні роки  відбувались фактично  для своїх. Присутність журналістів та представників громадського сектору серед працівників профільних управлінь була «не обов’язковою». За інших обставин оголошення про звітування не обмежувалось  веб-ресурсом  Львівської міської ради за день-два до проведення самого звіту.

Представники депутатського корпусу те ж не поспішили поспілкуватись з громадою. На запит про отримання офіційної інформації ІПЦ «Наше право» до профільної комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради, з проханням надати інформацію , яким чином та коли комісія проводить звітування перед територіально  була отримана відповідь – «звітування про виконання місцевого бюджету не належить до повноважень постійної комісії з питань фінансів та планування бюджету». Чи не час «наділити» комісію такими повноваженнями ?!

Щодо самих механізмів участі громади у бюджетному процесі , важливим було б перше – прийняти положення «Про проведення звітів посадових осіб органів місцевого самоврядування перед територіальною громадою щодо реалізації бюджету у м. Львові»,  друге – «Про створення та діяльність бюджетної громадської  ради».  Це зможе мати вагомий вплив на майбутнє прийняття рішень посадовцями та депутатами при одночасному їх  впровадженні.

Щодо правових основ для прийняття локальних актів для забезпечення механізмів участі громади. Власне стаття 140 Конституції України гласить - «Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України». Висновок простий - в ситуації коли  законодавство України не конкретизує відповіді на питання яким чином громада може брати участь у бюджетному процесі, з іншої сторони – Конституція України надає таке право громадянину,  механізми мали б бути врегульовані на місцевому рівні. При тому, що практично всі виборчі кампанії  супроводжують  гасла про демократію, розвиток та участь громади, в результаті яких, ми отримуємо представників у депутатському корпусі.

До речі діюча більшість у Львівській міській раді після виборів до місцевих рад 31 жовтня 2010 року,  має цілком достатні важелі для прийняття рішень по забезпеченню прозорості бюджетного процесу, тим самим  зможе припинити незрозумілі методики реалізації бюджету та  врегулювати  сам процес,  шляхом ефективної співпраці експертних середовищ, громадського сектору та територіальної громади Львова .