Дзюдо

самооборона без зброї

«Моритоси... вирішивши, що бігти однаково вже пізно, зупинив коня чекаючи супротивника; отут його й помітив Норицуна Иномата. «От гідний супротивник!» - подумав він і, нахлестывая коня, поскакав до Моритоси. Порівнявши,
вони схопилися й обоє грузно звалилися на землю... Моритоси згріб Иномату в оберемок і здавив його з такою силою, що той не міг ворухнутися. Притиснутий до землі, Иномата намагався дотягтися рукою до меча, але пальці оніміли і йому не вдавалося стиснути рукоять. Він намагався вимовити слово, але Моритоси давив його мертвою хваткою, і слова застрявали в горлі. Иномата вже приготувався до того, що зараз йому знімуть голову, але хоч він і не уступав Моритоси в силі, зате духом був менш твердий, і тому, через силу набравши в груди повітря »... запросив про пощаду.
Тим часом до цього місця під'їхав закадычный друг Иноматы Сиро Хитоми.
«Спершу Моритоси не зводив очей з обох своїх ворогів, але в міру того як вершник, що скакав щодуху, всі наближався, він тільки на нього й дивився й мимоволі упустив з виду сидевшего поруч Иномату. А той, улучив мить, коли Моритоси відвернувся, раптово підхопився й з голосним лементом щосили штовхнув Моритоси в грудну пластину панцира, так що Моритоси шкереберть полетів назад, в рідкий бруд заливного поля. Не встиг він піднятися, як Иномата з розмаху стрибнув на нього зверху, вихопив малий меч, що висів у пояса Моритоси, тричі вдарив його - глибоко, наскрізь! - і потужним ударом зняв-таки голову Моритоси ».
Основу « ерои-кумиути» становили різні захоплення, кидки, заломи, удушення, що дозволяли ефективно вести бій зі збройним і одягненим у збрую супротивником. При випадку воїни могли також використовувати удари руками й ногами, але тільки як допоміжне «зброя» - адже про ворожі збрую простіше було відбити руку або ногу, чим нанести яка-небудь шкода.
Головним в « ерои-кумиути» було правильне використання стегон і сили кінцівок. Досягалося це за допомогою обопільного симетричного захоплення, що називався « ецу-гуми» - «четверное зчеплення. Таке захоплення допомагало їм зберігати рівновага й мобільність, а також контролювати дії супротивника.
У будь-який зручний момент бійці були готові миттєво оголити короткий меч або спеціальний кинджал для прибивання збруї, що називався « ерои-доси». Ерои-Доси носили за поясом праворуч, а вихоплювали його лівою рукою. Було потрібно чудове вміння, щоб контролювати супротивника одною рукою й підтримувати рівновага, поки друга рука витягала кинджал з послушника й намагалася вразити уразливу, не прикриту збруєю частина тіла супротивника. Зробити це в смітнику було вкрай важко, тому що було потрібно потрапити в маленьку щілину між пластинами, так ще під певним кутом. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187]