Відео готелю «Прем’єр Палац»
Хто не цінує історію, той не має майбутнього. Готель «Прем’єр Палац» - київський за своєю суттю та атмосферою, його історія унікально та тісно пов’язана з історією Києва.
Територія, де тепер розташований готель «Прем’єр Палац», побачила свою першу забудову ще всередині XIX століття. Ця велика ділянка землі раніше складалася з двох помість. Одна садиба (зараз бульвар Шевченка, 5) належала князю Дмитру Михайловичу Жевахову – кавалерійському полковнику російської армії, коріння роду якого тягнеться ще від легендарного Картлоса – повелителя Кавказу і ватажка грузинського народу, правнука біблійного персонажу Яфета, який був третім сином Ноя. Другою садибою (зараз –на розі бульвару Шевченка, 7 и вул. Пушкінської, 29) володів купецький рід Герцовичей-Міркіних.
В 1895 році вдова князя Жевахова продала помістя Льву Борисовичу Гінзбургу – купцю першої гільдії. Гінзбург використовував будинок як центральний офіс своєї найбільш відомої в ті часи та найбільш затребуваної в місті будівельної компанії. Київ завдячує Гінзбургу такими архітектурними пам’ятками, як Національна Опера України, Драматичний театр імені Івана Франка, Театр Оперети, Національний художній музей, а також будівля Національного банку України.
У 1908 році Гінзбург вирішує звести на цьому місці грандіозну будівлю - приблизно половину теперішнього будинку готелю. Гроші витрачалися лише на матеріали вищого ґатунку. Проект будинку не зберігся, існують припущення, за якими архітектором забудови був Эдуард Брадтман, вихованець Петербурзької Академії мистецтв, київський міський архітектор з 1898 року, один з найкращих в Києві інтерпретаторів стилю модерн. Близько кінця 1909 года будівля по бульвару Шевченко, 5, була, в основному, закінчена. В 1910 році проводилися оздоблювальні роботи, а в 1911 році будівництво визнали завершеним.
Перебудову садиби на розі бульвару та Пушкінської почали в 1910 році. Два архітектори з Одеси - Адольф Борисович Мінкус та Фавель (Федір) Абрамович Труп’янський - перебудували будівлю разом із невеличкими трьохповерховими будиночками по вулиці Пушкінській в один цілісний будинок готелю «Паласт Готель».
Восени 1910 року вже були зведені стіни готелю. В січні 1911 будівництво було завершене. Фасад будівлі здавався чимось середнім між стилем ар-нуво та ар-деко та дещо було зовсім нове, і певна річ, за цим було майбутнє. Через пожежу в лютому 1911 року будівля постраждала, та зусиллями тодішнього власника Менделя Герцовича Міркіна будівництво відновилося і навесні 1912 року було успішно завершене. На той час будівлю орендував Яків Карлович Целлєрмайєр, громадянин Австро-Угорської імперії, який проживав у Києві. Разом із своїм братом вони очолювали іноземні представництва в Україні, зокрема, в індустрії моди та краси.
В березні 1912 року газета «Київлянин» надрукувала оголошення: в «Паласт Готелі» відкрито ще чотири розкішні зали та ресторан і кафе преміального класу.
Оскільки Яків Целлєрмайєр мріяв створити «ідеальний готель», то постійно доводилося впроваджувати нові технології щоб відповідати будь-яким забаганкам гостей. Уявіть собі, на той час семиповерховий готель налічував 150 комфортабельних кімнат з усіма зручностями, такими як електрика, телефон, гаряча та холодна вода. В залах-читальнях завжди була свіжа преса. За вимогою гостей, подавалися кінні екіпажі та авто. В ресторані та кафе могли перебувати водночас до 1000 гостей, тому тут проводилися гучні прийоми та громадські слухання.
За часів радянської влади готель відійшов у розпорядження Міністерства праці українського уряду. Деякий час тут знаходилося консульство Німеччини, а потім резиденція турецького посла Мухтар-паші.
Дуже цікавий історичний факт: в 1918 році в приміщенні готелю на 3-му поверсі відбулося відречення від влади останнього українського гетьмана Павла Скоропадського.
Саме тому в готелі є тематичний номер «Гетьман» - панорамний напівлюкс у стилі українського барокко. То ж, якщо Ви хочете відчути дух української давнини та українського панства тих часів, - цей номер для Вас.
Відомо, що будівля готелю дуже постраждала під час Великої Вітчизняної війни і в 1949 році почалася реконструкція. Під час реконструкції дві будівлі були об’єднані в готельний комплекс (бульвар Шевченка, 5 та бульвар Шевченка, 7). Саме тому готель має досить складну офіційну адресу: 5-7 / 29 бульвар Тараса Шевченка / вул. Пушкінська. В 1951 році директором готелю «Палас Готель» став 55-річний Сергій Філімонович Цапенко.
А з 1959 по 1981 роки керівництво уже перейменованого на той час готелю «Україна» перейняв колишній військовий пілот та ветеран Великої Вітчизняної війни 52- річний Ілля Прокопович Михайленко. Варто зазначити, готель був прихистком для чиновників високого рівня та представників еліти не тільки з держав колишнього Радянського Союзу, але й з інших країн.
У свої часи керівниками готелю «Україна» були і В.Ф. Кріулін і Ю.П. Халіпов. В 1999 році почалася реконструкція готелю.
В лютому 2000 року ВАТ «Готель Україна» очолив Олександр Тарасович Литвин. А невдовзі він став генеральним директором уже перейменованого готелю «Прем’єр Палац». Вирішили повернутися до історичної назви, при цьому чітко визначивши статус готелю. Пропонувалися варіанти від «Гранд Готелю» до «Ройял Паласу», натомість пристали до сполучення слова «Прем’єр» з історичним іменем готелю. Так виникла назва «Прем’єр Палац».
У 2001 році готелю присвоєно статус п’ятизіркового. Єдиний історичний готель, що зберігся в Києві, став першим п’ятизірковим готелем України.
В травні 2009 року готель почав святкувати столітню річницю заснування. В період з 2009 року по 2012 рік заплановані заходи, що в декого викличуть подив, а декого приємно порадують. Першим з таких заходів став Перший Національний конкурс камерних оркестрів в травні 2009 року. На кожному заході ми будемо анонсувати наступний крок створення легенди. Запрошуємо Вас слідкувати за нашими новинами!
В 2009 році Seven Stars and Stripes ®, світова система нагород в індустрії гостинності, оголосила офіційні результати тестування готелю «Прем'єр Палац». Готель успішно пройшов свою першу перевірку і отримав високий, за критеріями організації, рейтинг в 6 Зірок 7 Смуг.
Подивитися всі історичні фото