Боротьба з рейдерством в Україні: чи є перспективи?

«Правовий тиждень» №17(195)

27 апреля 2010 года

Рейдерські захоплення підприємств вже стали нормою ведення бізнесу по-українському. Звісно, це значно дешевше, ніж купувати чи створювати нове підприємство. Сценарії таких захоплень доволі різноманітні.

Протидіяти рейдерським захопленням покликаний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств» від 17.11.2009 р. № 1720. Цей документ вніс зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців». Антирейдерський характер мають і окремі норми Закону України «Про акціонерні товариства».

Нова влада приділяє багато уваги протидії незаконним поглинанням і захопленням підприємств. Нещодавно уряд затвердив оновлений склад міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. До неї увійшли віце-прем’єр-міністр України, кілька міністрів, у тому числі міністр юстиції та міністр внутрішніх справ, голова Антимонопольного комітету України, голова Ради суддів України, голова Комітету парламенту з питань правосуддя та інші представники органів державної влади. Про наміри боротися з рейдерством свідчить і те, що 21 квітня ц.р. уряд на своєму засіданні ухвалив законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії протиправному поглинанню й захопленню підприємств», який передбачає посилення кримінальної відповідальності за підробку документів, фізичне захоплення приміщень, вступ у фіктивні права власності.

Безумовно, латання дірок у нормативному регулюванні можна тільки привітати, однак основною проблемою залишається не якість законодавства, а практика його застосування. Не слід забувати, що за своєю суттю рейдерство є комплексом неправомірних дій, більшість із яких підпадають під сферу дії Кримінального кодексу, як-от: присвоєння чужого майна, зловживання владою або службовим становищем, винесення свідомо неправосудного рішення тощо. Більше того, саме завдяки сприянню державних органів рейдерські схеми стають ефективними.

Ризиковані угоди – можливості для рейдера

Про сценарії рейдерських захоплень та способи убезпечення бізнесу від рейдерів розповіли учасники брифінгу «Рейдерство. Перспективи українських власників у захисті своїх інтересів». Партнер ПГ «Павленко і Побережнюк» Лариса Побережнюк констатувала тенденцію до відновлення рейдерських захоплень активів підприємств, кількість яких під час кризи значно зменшилась. Причому жертвами рейдерів можуть стати підприємства, які володіють земельними ділянками або великими об’єктами (будівлями, офісними комплексами тощо). Більше того, пані Побережнюк прогнозує, що рейдери зацікавляться і тими компаніями, які володіють великим об’єктом інтелектуальних прав. Своєю чергою, керуючий партнер ЮК «Ол&Руст», адвокат Роман Хрустенко назвав ризиковими об’єктами з погляду рейдерства також недооцінені підприємства, що володіють певними активами, але не використовують їх ефективно.

Особливо прискіпливим слід бути, укладаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна. Дуже уважно треба перевіряти документи на право власності покупця та бажано проводити юридичний аудит. «Такий невеличкий нюанс, як невідповідність планування будівлі тому, що зазначено в технічному паспорті, у подальшому може стати підставою для визнання договору недійсним і, відповідно, скасування права власності нового набувача майна», – зауважила пані Побережнюк.

Фінансова криза створила і таку можливість, як рейдерство через боргові зобов’язання. Багато компаній опинилися в невигідному фінансовому становищі. Але оскільки ЦК не передбачає обов’язкову згоду боржника при заміні кредитора, рейдери «придбавають» такі борги в первинного кредитора за зниженими цінами, щоб у подальшому звернутися до суду з приводу повернення боргу або ініціювати процедуру банкрутства. Такі схеми можуть застосовувати і в разі невиплати банківських кредитів. «Якщо в підприємства немає грошей, щоб розрахуватися з банком, дуже важливо вести з ним переговори, укладати додаткові угоди і письмово закріплювати реструктуризацію боргу», – рекомендувала Лариса Побережнюк.

Загалом же про рейдерство починають кричати тоді, коли вже пізно. Тому Роман Хрустенко наголосив на необхідності профілактичної роботи на підприємствах. На його думку, будь-яке підприємство, на кшталт живого організму, має періодично проходити юридичний аудит, щоб виявити зони ризику. Більше того, пан Хрустенко порекомендував підприємствам завчасно підготувати «антирейдерський пакет», що містить зведення правил поведінки в разі виникнення загрози захоплення та набір шаблонів процесуальних документів (позову до суду, заяв до правоохоронних органів тощо). Усі ці заходи в комплексі дозволять виграти дорогоцінні хвилини, які в умовах рейдерської загрози на вагу золота.

Загалом червоною ниткою крізь виступи юристів пройшла теза про необхідність грамотного юридичного супроводу підприємств, особливо якщо рейдерська атака вже розпочалася. Крім того, за словами пані Побережнюк, часто допомагає висвітлення конфлікту у пресі. Адже поки про конфлікт ніхто не знає, усі закривають на нього очі.

Чи можна припинити рейдерство в Україні?

Це запитання стало лейтмотивом круглого столу «Чи можна припинити рейдерство в Україні: прогнози та тенденції», який 15 квітня ц.р. провели тижневик «Юридична газета» та Агентство конфліктного PR – /PR i Z/.

Радник судової практики ЮФ Magisters, керівник групи захисту від недружніх поглинань і рейдерства Олександр Скляренко акцентував увагу на сучасних тенденціях, пов’язаних із реалізацією рейдерських атак. Останнім часом рейдери часто використовують підроблені доручення, щоб вносити зміни до установчих документів і брати участь у судових розглядах. Підтримав колегу партнер ЮФ Magisters Олексій Рєзников (на фото 1), який головною причиною успішності рейдерства назвав корупцію в системі влади.

Член Вищої ради юстиції, суддя ВСУ Олександр Волков (на фото 2) констатував, що без суддів рейдерські захоплення проводяться дуже рідко. Тому ВРЮ в межах своїх повноважень намагається притягати суддів до відповідальності.

Генеральний директор ГК «ТЕКТ» Олексій Сухоруков перевів розмову з обговорення конкретних прикладів та схем рейдерських захоплень на визначення загальних причин цього явища. Він навів цитату з повісті Михайла Булгакова «Собаче серце»: «Розруха не в сортирах, розруха в головах». Справді, щоб відшукати коріння рейдерства, слід копати глибше. Народний депутат Сергій Власенко (на фото 3) переконаний, що основною причиною рейдерства є ментальність суспільства, що дає багатьом моральне право вчиняти незаконні дії. Адже в дев’яти з десяти випадків рейдер діє, відверто порушуючи законодавство, підробляючи доручення та статутні документи або озброївшись неправосудним судовим рішенням. Проте пан Власенко закликав боротися з рейдерством системно. Держава має зробити все, щоб ускладнити рейдерські захоплення. «Наприклад, у цьому може допомогти нещодавно схвалений на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя і підготовлений до другого читання Закон «Про виконавче провадження». Він жорстко регламентує процедуру виконавчого провадження, а також запроваджує певні види відповідальності за вчинення незаконних дій або дій, які можуть бути сумнівними з погляду закону. Причому ці види відповідальності поширюються як на тих, хто використовує незаконні механізми, так і на співробітників державної виконавчої служби», – зазначив доповідач.

Визначальною в боротьбі з рейдерством він назвав роль судової системи і правоохоронних органів, які сьогодні не тільки не борються, але й в багатьох випадках сприяють рейдерству. Тож і виходить замкнуте коло.

Фоміна Катерина