На полицях «Рідної моди»® з’явилась нова нашивка. Нашивка буде дуже «до місця» протягом усього Року Сонячного Тура (Бика).
На чорній тканині пісочно- теракотовою ниткою вишитий профіль голови тура з ліроподібними рогами. На профілі бика коричневою ниткою нанесений малюнок жіночої фігури.
Культ бика інтенсивно розвивається в період Трипільської культури. В трипільських поселеннях (Сушківка, Кошилівці, Більче-Золоте, Шипинці) знайдено численні фігурки биків. Зображення бичачих рогів маємо на археологічних знахідках Подніпров’я: на оздобах із Шипиниць, Гумельниці, на посуді з Куринець і Володимирівки. У Сабатинівці знайдено лобову частину голови бика із посадженою на ній фігуркою жінки, а в Усатові – вирізьблену з каменю голову бика, закопану разом із жіночими фігурками. Образ бика (вола, тура) виступав втіленням культу плодючості, родючості. Амулети з биком носили як чоловіки, так і жінки.
Найбільш відомими є кістяні пластини у формі голови тура, знайдені в печері Вертеба біля села Більче-Золоте на Тернопільщині. Хронологічно вони належать до кошиловецького типу.
Перша кістяна пластина-амулет була виявлена під час розкопок В.Деметрикевича у 1898. Цей амулет вирізаний з прямокутної кістяної пластини, яка імітує голову бика з ліроподібними рогами. Сама пластина вирізана з лобної частини черепа бика. Невеликі отвори по кутах означають очі й ніздрі, широкий лоб і роги підкреслює лінія, утворена дрібними ямками. Такими ж ямками позначені контури жіночої фігури, яка займає майже всю поверхню пластини. Її голова розміщена в центрі, підняті руки майже торкаються очей бика, а два трикутники, що вписані один в інший (тіло), впираються в нижній край пластини. Сьогодні ця пластина зберігається в Краківському археологічному музеї. Саме цей амулет і став основою для нашої нашивки.
Друга пластина є аналогією першої. Її було знайдено в тій самій печері під час археологічної експедиції Борщівського обласного краєзнавчого музею під керівництвом М.П.Сохацького у 1998 році. Її розміри становлять 10×10 см. Отвір у верхній частині призначений для підвішування і носіння. Зображення на амулеті відсутнє. Беручи до уваги ідентичність форми, розмірів та техніки виготовлення, можна припустити, що в обох амулетів був один автор-виконавець.
Кістяні амулети з Вертеби полегшують розуміння малюнків, які зустрічаються на грудях окремих трипільських статуеток і мають вигляд «рогатих» амулетів.
Нашивка “Трипільський бик” |
|