Виявляється, переговори ділових людей більш успішно проходять у присутності безмовних, але добрих свідків, якими є ляльки народного майстра Луганщини з районного центру Старобільська Єлизавети Главацької, переконані прихильники її творчості.
Два роки тому вона відправилася на Сорочинський ярмарок, прихопивши з собою портретні ляльки своїх бабусі та дідуся. Створила майстриня їх такими, якими запам’ятала – людьми похилого віку, зі світлими обличчями. Бізнес-леді з Одеси зупинилося біля виставки Єлизавети Главацької, не в силах відірвати погляду від зображень мирної сімейної пари. Їй було потрібно декілька годин, а головне – переконливі обіцянки, щоб умовити Єлизавету Главацьку продати їй цих портретних ляльок. Через рік пані знову відшукала на Сорочинському ярмарку Єлизавету Главацьку. Вона розповіла, що “подружжя” розташувалося в кращій кімнаті її офісу – там, де ведуться переговори. І сама їх присутність позитивним чином впливає на людей: розмова ведеться більш конструктивно, неприйнятними виявляються лихослів’я і двозначні жарти. “Мені б хотілося бачити поряд із ними близьких. Їхніх дітей, онуків”, – попросила бізнес-леді.
Тепер Єлизавета Главацька працює над виконанням цього замовлення. Які обличчя будуть біля ляльок, яка вишивка прикрасить рукави їхніх сорочок – це для майстрині важливе питання. Адже кожен крок стібка вишивки – як код, який не просто розповідає про долю, але програмує майбутнє. Недаремно кожна з ляльок Єлизавети Главацької, незалежно від портретної схожості з ким-небудь із близьких до неї людей, перш за все – символ Слобожанщини. Створює майстриня також картини зі шкіри, тканини, інших матеріалів.
На фото Вадима Лісного (Укрїнформ): Майстер з виготовлення портретних ляльок Єлизавета Главацька біля своїх робіт 2 грудня 2008 року в Луганську.
В тему:
Вишиванки – для людей і ляльок