14-15 грудня — тріо PORT MONE (Білорусь) та vj Makaura (Литва)
«DIP» схожий на саунд-трек до арт-хаусного фільму про дику природу. Дуже складно створити такий багаторівневий запис, який в той же час обеззброює своєю простотою», — так охарактеризував дебютний альбом Port Mone литовський критик Рамунас Зілніс. Це інструментальне тріо з Мінська одразу було помічене критикою та тепло прийняте на численних фестивалях: польський Muzyczne Smaki Europy, російські S.K.I.F. и Пустые холмы, литовський Kultflux, український АртПоле. Лише нинішньої осені Port Mone мали концерти в Білорусі, Росії, Фінляндії, Швеції та Португалії на VII Міжнародному акордеонному фестивалі в Торрес Ведрас.
В основі творчої концепції Port Mone — ствердження того, що музика є завжди й в усьому. Завжди можна почути й відчути, а потім організувати навколишній акустичний хаос. Музиканти запевняють, що вони намагаються зробити свої композиції нарочито доступними: необхідний ефект досягається за рахунок незначних змін фактури, теми, способу викладення, м’якого трансформування навколишнього простору, що підштовхує слухача до знаходження себе в ньому. Port Mone залишають по собі найглибші враження у публіки, що відкриває для себе нову своєрідну суміш ембієнту, нойзу, експериментального та класичного фолку.
Port Mone унікальні не лише своєю музичною концепцією, а й тим, що постійно знаходяться у пошуках того «свого кіно», створюючи музику для вистав, перфомансів, анімаційних та документальних фільмів, а також співпрацюючи з фотографами і віджеями. Першою їх роботою було створення музики для казки-притчі «Піщаний замок» Білоруського театру ляльок, в якому використовувалися не лише ляльки, але малюнок і проекція. З цією виставою музиканти потрапили на тегеранський міжнародний фестиваль лялькових театрів Mobarak. Після цього було кілька анімаційних і документальних проектів з польськими, литовськими, білоруськими та українськими авторами. Зовсім нещодавно музичні п’єси Port Mone використано в постановці «Там де вода тече вгору» шведського хореографа Сибрига Доктера.
І все ж найбільш пронизливою взаємодією музики та візуального образу, на думку музикантів, є співпраця з vj Makaura. Їхня зустріч відбулася без допомоги третіх осіб. Одного разу Олексій Ворсоба, акордеоніст тріо, на кінофестивалі у Вільнюсі побачив її віджейську роботу й лишився враженим делікатним підбором авторського образного матеріалу до музичного твору, який, до того ж, відрізнявся вмілою роботою з різними техніками, що є рідкістю для східноєвропейського віджеінга. Аурелія Макніте, vj Makaura) зараз посідає місце керівника кафедри фотографії в Колегії дизайну (Литва). Свого часу вона чимало працювала з театром, а також завжди захоплювалася поєднаннями музики й візуального образу. В її архіві робота з литовськими Avaspo, Mint Digital, Dublicate, Jurga Šeduikyte, французькими Noze, польськими Soulservice.
Коли Port Mone запропонували їй створити відео для презентації їхнього альбому, вона погодилася. Вдалося відео, в якому немає емоційної фальші й демонстрації непотрібних відео-можливостей та спецефектів. Є лиш споглядання, доволі холодне і відсторонене. Щось схоже на документальне відео про те, про що не можеш згадати. На питання, якими були перші асоціації від музики Port Mone Аурелія відповіла, що вона нагадала їй море, хвилі, які то наближаються, то тікають. І ще додала, що хотіла би зняти акордеон… під водою — цікаво як він створює хвилі, граючи. Відео, що супроводжує концерти завжди відрізняється, цього разу Аурелія обіцяє, що відео буде досить спокійне — більше фотографії, що допоможе глядачам ще глибше зануритися в музику.
Концерти відбулися в київському Будинку актора і одеському кінотеатр "U-CINEMA"
Pадіо "Гармония мира" про ПортМоне
Запис київського концерту Порт Моне
Фото з концертів:
Концерт в Києві, фото Ірина Лобко-Войцеховскі:
Концерт в Одесі, фото Юлія Сушенко:
Більше про тріо Port Mone
Більше про vj Makaura