http://www.kava.lviv.uawww.kava.lviv.ua RSS Feedhttp://kava.lviv.ua/im/logo.gifhttp://www.kava.lviv.uahttp://kava.lviv.ua/ua/article/4266/~kyivskyj-hotel-oficijno-vviv-posluhu-vy-ne-odynДля гостей, що самостійно подорожують, готель міжнародного класу Radisson Blu в Києві ввів додаткову послугу «Ви не один»СтаттіMon, 25 Jul 2011 19:32:00 +0300Для гостей, що самостійно подорожують, готель міжнародного класу Radisson Blu в Києві ввів додаткову послугу "Ви не один". Тепер відвідувачі можуть замовити собі в номер акваріум із золотою рибкою, аби під час свого перебування не відчувати себе зовсім самотніми. Нова програма розрахована на літній період і орієнтована, в основному, на ділових людей, яким доводиться подорожувати самостійно. Цікаво, що 5 євро від вартості номера за кожну добу перебування адміністрація готелю переводить на розвиток проекту Всесвітнього фонду природи щодо вирішення проблем екосистеми дельти річки Дунай.http://kava.lviv.ua/ua/article/4265/~smak-strav-naspravdi-zakladenyj-v-ochakh-i-fantaziyakhПокупцям здається смачнішим шоколад, зроблений у Швейцарії, ніж китайський - навіть якщо продукти однакові по складу і якостіСтаттіMon, 25 Jul 2011 11:57:00 +0300Люди впевнені, що навіть найдешевше вино смачне, якщо на пляшці вказано, що воно вироблене у Франції. Те ж саме стосується шоколаду: якщо на коробці написано, що він бельгійський, покупці впевнені в тому, що він смачний. До такого висновку дійшли американські маркетологи з коледжу Бебсон в Уелслі, штат Массачусетс. Учені опитали 526 студентів, з'ясовуючи їхні уподобання. Учасники експерименту пробували шоколад, а потім описували його смак. Виявилося, що шоколад, вироблений в Китаї, здається людям менш смачним, ніж швейцарський. При цьому і сорт шоколаду, і його якості були абсолютно ідентичні. Те ж саме експерти спостерігали, коли респонденти куштували вино. Всі учасники цього експерименту (64 особи) сказали, що італійське вино краще індійського - хоча вина були зроблені з одного сорту винограду урожаю одного і того ж року, і за якістю не відрізнялися.  Дослідники дійшли висновку, що фактично смакові рецептори відіграють другорядну роль у визначенні смаку. Для людини важливіше те, що вона бачить (конкретно - на упаковці або на етикетці), ніж те, що відчуває. Цю теорію підтверджують японці, які винайшли пристрій, що змінює смак їжі. Унікальний апарат "Meta Cookie" впливає лише на зір і нюх. Для "перетворення" однієї їжі в іншу Людині одягнули спеціальний шолом, а потім запропонували поласувати абсолютно позбавленими смаку крекерами. Рух руки з печивом фіксує камера, а потужний процесор модифікує зображення. На внутрішній стороні шолома з'являється зображення шоколадного або кремового тістечка. І тут споживач має вибір - чим на даний момент йому хочеться поласувати. На жаль, наразі такий фокус можна проробити лише з печивом, але вчені запевняють, що невдовзі асортимент розширюватиметься. Свій винахід розробники пропонують використовувати в боротьбі з нездоровою їжею і для всіх охочих схуднути без виснажливих дієт.http://kava.lviv.ua/ua/article/4264/~zabudteМільйони туристів колекціонують стандартні набори вражень -Лувр, Ватикан, Ермітаж – культурний фаст-фуд. Не відриваючи свій зад від крісла, можна «обійти» півсвіту.МАЙКЛСтаттіMon, 25 Jul 2011 10:17:00 +0300Забудьте любов, романтику і подих вітру. Високий Замок, площу Ринок і оперний. Вірші поетів і її голос, який крутиться у вас в голові роками. Ми живемо у вік інформаційних технологій. Час, коли ви дарували квіти, говорили ніжні слова і на власні очі бачили ту, з якою хотілося поговорити про "високе і вічне", минув. Технічний прогрес поставив хрест на цій простій технології побудови і цементування людських стосунків. У наш просунутий глобалізований час, якщо ви хочете познайомитись, поспілкуватись і взагалі "інтим", ви входите в контакт, тет-а-тет з комп'ютером або мобільним телефоном іншої людини. Причому, неважливо, де вона знаходиться, хоч на Мадагаскарі, головне, щоб там дроти були під єднанні до інтернету. Вам і бачити її не потрібно, і чути її не потрібно, та й говорити, в принципі, не потрібно. Для чого? Ви ховаєтесь за екраном, дисплеєм і посилаєте певний стандартизований набір примітивн, оцінили і полюбили. Наперед приготовані запитання і варіанти відповідей. Набір фотографій. Це ми на відпочинку в горах, на морі, на руїнах Парфенону. Трошки романтики. Париж, Венеція, Рим. Або щось рідне: Крим, Ужгород, Печерська Лавра. Можна ще простіше. Інформаційні символи, які повинні відображати якісь елементарні емоції - радість, сум, задоволення і тривогу, і нести хоч якусь гуманність  - мальовані чоловічки. Пам'ятаєте старшу групу дитсадочку? Ними можна приправити імейли, есемески, аськи... Ваші оцінки, ваші зауваження відображені у простій системі "добре", "дуже добре" або набором  зірочок, рейтинг, одна, дві, три... Хоча складну вібрацію ваших нервових закінчень машина відобразити не може, зате вона видає вам насичений відеоряд і потужну звукову гаму. Ви можете чути і бачити. Так, так, всі ці альбоми фотографій і домашнє відео можна запхати в залізяку і викласти на вашій сторінці в Інтернеті - в контакти, однокласники, однокурсники, сокамерники і, звичайно, фейсбук. Ще є кіно і кліпи. Пам'ятаєте. Музейний Крайслер Де Корса, рвані полотняні штани з магазину "Допоможемо інвалідам", футболка "Нью Йорк Янкі" і кеди на босу ногу. Старий, кольору свiжопокладеного асфальту, грає на барабанах. Гавана. Іспанські слова і речення, які неможливо запам'ятати. Забуті кав'ярні і магазинчики, порожні квартали колишніх володарів казино і цукрових плантацій. Велетенський пам'ятник Сан Марті. Чайки. Чоловіки на узбіччі. Матрони, просто з бігуді на голові,  дрімають під дверима в кріслах. Вулична поезія. Кафе Фламінго. Закутане в музику, яку грають старі поважні негри у власному ритмі і просторі, життя столиці  рухається у напрямку набережної Малекан. Море. Темно-синє, майже фіолетове. Нещодавно сильно штормило і хвиля була такої величини, що накривала набережну променаду. Терпкий солений дух моря витісняє аромати загадкового у своєму занепаді, напівзабутого, жорстокого міста. Гавана. Ми ніби там побували. Тільки коли ви вмикається світло, ви виходите на вулицю, ви починаєте забувати. Аромати ванілі, польових квітів і свіжоспеченого хліба. Чорний шоколад, біле морозиво і червоне вино. Вулиці криві, як руки відьми, і пахнуть кавою. Ви забуваєте погане і зле. Прохідні двори, навіть квартали, де запах втоми і розпачу, старих газет, гнилих фруктів і недопитих пляшок накладається на смажену бульбу, кетчуп і печену варену ковбасу. Забуваєте страх коридорів лікарні, запах хлорки, йоду, білі халати, вигляд залитих кров'ю бинтів.  Забуваєте, тому що це можна втиснути в машину. Це фрагменти вашої живої, пульсуючої пам'яті, і якщо ви нічого не пережили, топаючи вулицями, проспектами, площами великих міст, ви там не були. Ріо, Амстердам чи Нью Йорк. Яке це має значення. Мільйони туристів колекціонують стандартні набори вражень - Лувр, Ватикан, Ермітаж - культурний фаст-фуд. Подібно чудесам хімії, де аромати наближені до натуральних - свіжого морського - гірського повітря, ароматів тропіків і подиху Арктики, є враження, наближені до натуральних. Врубайте Інтернет, і ви побачите, і почуєте вуличний гул, наприклад, в Стамбулі, ніби ви там, а не тут. Не відриваючи свій зад від крісла, можна "обійти" пів світу.     Але, якщо ви ніколи не пробували на смак навіть звичайної печеної картоплі, вареного рису і смаженої рииу, особливо з місцевими спеціями, десь там в теплих, екзотичних  краях, як вам це відчути, зрозуміти, наскільки це смачно, пережити і ніколи не забути. Так, ми живемо у вік інформаційних технологій, які можуть симулювати все, що здатний сприймати наші очі, наші вуха і часто наш розум. І на екрані це виглядає апетитно, привабливо і, напевно, смачно. Але скільки б ми не дивились на екран, почуття голоду, фізичного, емоційного, навіть інтелектуального, не зникає, і пам'ять, як кольорові плями реклами, не хоче тримати, стирає, чуже, кимсь приготовлене і препароване життя.  http://kava.lviv.ua/ua/news/4262/~stravy-babus-konkuruvatymut-z-michelinУ Стейтен-Айленді в ресторані Enoteca Maria адміністрація вирішила відмовитися від посади шеф-кухаря, а запросили готувати звичайних бабусь-італійокНовиниFri, 22 Jul 2011 13:18:00 +0300У Стейтен-Айленді (передмістя Нью-Йорка) в ресторані Enoteca Maria адміністрація вирішила відмовитися від посади шеф-кухаря у звичному значенні цього слова. Виконувати функції шефа кухні запросили звичайних італійських бабусь, які вміють добре готувати  національні страви, точно такі, як в італійських селах. Бабці-кухарки не користуються технологічними картками, не використовують вишукані інгредієнти, зате вміють створювати кулінарні шедеври, приправлені любов'ю і турботою. Саме цього, на думку власника закладу Джо Скаравелли, не вистачає більшості жителів великих міст. Джо впевнений, якщо перед відвідувачами виникне дилема: піти поїсти у ресторан, відзначений зіркою Michelin, або "до бабусі", то вибір буде на користь останньої.http://kava.lviv.ua/ua/announce/4261/~nichni-ekskursii-29-lypnya-v-arsenalУ Львові популяризують нічні екскурсії. Цього разу для львів’ян та туристів після заходу сонця вирішили запропонувати відвідати музей зброї «Арсенал»АфішаThu, 21 Jul 2011 15:10:00 +0300У Львові популяризують нічні екскурсії. Цього разу для львів'ян та туристів у відділі промоції міста вирішили запропонувати відвідати музей зброї "Арсенал" після заходу сонця. Екскурсія відбудеться 29 липня в музеї зброї "Арсенал" (вул. Підвальна, 5) - єдиний в Україні музей зброї. Розпочнеться вона о 21:00 год. "Запрошуємо на нічну екскурсію в музей зброї "Арсенал". На вас чекає реконструкція бою XV століття, огляд картини "Грюнвальдська битва", презентація одягу доби Середньовіччя. Окрім того, після завершення екскурсії у дворику музею будуть проводитись майстер-класи середньовічних танців", - розповіла заступник керівника відділу промоції міста ЛМР Марта Іванишин. Співорганізаторами заходу є Історичний музей. Майстер-клас та реконструкцію битви проводитиме Клуб історичного фехтування, а також реконструкцію середньовічного танцю, фаєрингу та рольового моделювання "Пантера".Для того, щоб взяти участь у нічній екскурсії потрібно зареєструватись на промоційно-туристичному сайті www.lviv.travel. Як повідомляють у відділі промоції міста ЛМР, акція проводиться щоб популяризувати нічні екскурсії в місті для туристів і для мешканців. Нагадаємо, що і раніше у Львові проходили нічні екскурсії. Так, 7 квітня з 22.00 до 23.00 год у музеї Соломії Крушельницької відбувалася нічна екскурсія в рамках промоційної акція "Львів - місто закоханих". В цей час у музеї кожен учасник мав можливість почути захопливу розповідь про історію танго у Львові та історії кохання відомих виконавців танго. І все це відбувалося при свічках та музиці танго. А 26 травня відбулася нічна екскурсія львівським трамваєм вулицями міста. Ведучі, у ролях Пелагії і Мікеліні, розповідали учасникам про романтичні історії кохання львів'ян, а на кожній із зупинок на учасників чекали романтичні сюрпризи.  http://kava.lviv.ua/ua/news/4260/~sensorni-menyu-spryyayut-spontannym-zamovlennnyamУ лондонському ресторані Inamo відвідувачі можуть замовляти їжу без участі офіціантів. Зробити замовлення можна простим натисканням на сенсорну панельНовиниThu, 21 Jul 2011 14:52:00 +0300У лондонському ресторані Inamo відвідувачі можуть замовляти їжу без участі офіціантів. Роль кельнерів у закладі зводиться лише до того, щоб привітати гостей і принести їм замовлені страви, - пише Daily Herad. Просто на столики ресторану проектується інтерактивне меню, що дозволяє побачити докладне зображення кожної страви. Зробити замовлення, яке відправляється просто на кухню, можна простим натисканням на сенсорну панель. За словами співвласника закладу Ноеля Ханвіка, нововведення не тільки дозволяє значно скорочувати час очікування відвідувачів, а й надихає гостей робити спонтанні замовлення.http://kava.lviv.ua/ua/article/4259/~yak-zberihaty-receptyБагато кулінарних ентузіастів плавають в морі своїх рецептів, не маючи системиїхнього зберігання. Чи існує універсальний спосіб зберігати переписи?СтаттіThu, 21 Jul 2011 13:57:00 +0300Різні люди зберігають рецепти по-різному: хтось на роздрукованих аркушах з жирними плямами, хтось - на робочому столі комп'ютера. Багато кулінарних ентузіастів плавають в морі своїх рецептів, не маючи системи, щоб зберігати їх. Чи існує універсальний спосіб зберігати переписи, щоб потім легко їх знаходити? Навіть у професіоналів з цим проблеми. Більшість шефів сподівається на електронні програми та і-мейли. Добре, якщо пристрій вміщається в задню кишеню. Підходять також традиційні блокноти і відривні картки. Часто на них трапляється малюнок до кожного рецепту. Однак, всі шефи сходяться в одному: їм потрібно універсальне сховище для рецептів. Після того, як Джозеф Гіллард - шеф з Лос Анжелеса, пролив червоне вино на свій комп'ютер, намагаючись знайти рецепт, він вирішив знайти зручніший спосіб зберігання своїх 250 рецептів. Він купив пристрій для читання електронних книг Kindle, на який він закачує останні версії нових кулінарних книг, щоб легко знаходити рецепти як, наприклад, у разі підготовки стажерів. "Я використовую його як переносну бібліотеку", - каже він. Свої рецепти він посилає сам собі по і-мейлу, щоб також мати їх в електронній книзі. Зараз у планах шефа встановити на кухні iPad з усіма своїми рецептами. Коли шефи експериментують, вигадують нову страву або оновлюють традиційну, вони воліють робити позначки на папері. Коли Патріціо Сандовел - шеф і засновник мережі ресторанів під назвою Mercadito в Нью-Йорку, Маямі та Чикаго, завершує роботу над новим рецептом, він тестує його на кухні, потім переносить в комп'ютер, щоб поділитися з колегами. Він стверджує, що запис  рецепта і перечитування його допомагає  згадати процес вигадування. "Запис від руки природніша", говорить пан Сандовел, який зберігає колекцію меню, написаних від руки, і зошит на спіралі зі старими рецептами. Зараз чіткий запис рецептів важливий як ніколи. "Сучасна кулінарія грунтується на формулах", - говорить Бред Барнс, керівник факультету Кулінарного Інституту Америки. Процеси, які описані, наприклад, в книзі "Сучасна кулінарія", на кшталт кулінарії у вакуумі або сферифікація вимагають точних пропорцій і температур. Такі рецепти можна відтворити без підказки. Студентів в інституті просять записувати рецепти від руки, а потім переносити їх на комп'ютер.  У 2007 році пан Барнс заснував сайт GigaChef.com - безкоштовний сайт, де шефи можуть ділитися рецептами та організовувати їх в систему. Користувачі, не всі серед яких професіонали, можуть мати доступ до  рецептів і додавати позначки. На сайті також є бібліотека інгредієнтів і розділ "шукаю роботу в кулінарній індустрії". Фотографії страв неймовірно важливі для Тоні Есно - шефа з Лос-Анжелеса. Він фотографує страви на iPhone і додає фото до рецептів на своєму ноутбуці. "Так рецепт легше відтворити", стверджує шеф. Особливо це допомагає у випадках зі стравами зі складною подачею, як, наприклад, охолоджений лобстер зі свіжим гаспаччо з мигдалем. Але деякі рецепти, як наприклад, базових вінегретів, він зберігає в записній книжці, якою користується ось вже 20 років -ще з часів інституту. За яким же критерієм сортувати рецепти? Пан Есно сортує їх за головним інгредієнтом (риба, м'ясо, овочі), для кожного - папка зі своїм кольором на робочому столі комп'ютера. Фіона Фолкнер - автор кулінарних книг з Англії, вважає, що важливо, щоб категорії поєднувалися з Вашим способом життя. Її папки називаються так: "Приємна їжа для обіду", "Страви для вихідних, щоб здивувати гостей" і "Знову 25" (дієтичні страви). "Так вони набувають сенсу", стверджує вона. Для тих, хто придумує власні рецепти, їх можна записати, зберігати і відкривати на будь-яких пристроях на сайтах Delicious або Evernote. Ті, хто працює з опублікованими рецептами, можуть заплутатися з джерелами. Тому існує такий додаток як Recipe Box - з його допомогою можна переносити рецепти з одного сайту на інший. Використовуючи еше один додаток під назвою BigOven, користувач може сфотографувати рецепт і перевести його в текстовий файл, який можна правити. Багато шефів не покладається на рецепти з Інтернету. Вірджинія Вілліс - автор кулінарних книг, яка також тестує рецепти, рекомендує непрофесіоналам не шукати рецепти на маловідомих сайтах, а приділяти увагу тим, які багаторазово тестовані, як на сайтах Epicurious, Марти Стюарт і Cooks Illustrated. Перед тим, як додати рецепт до своєї бібліотеки, вона читає всі коментарі під ним. Вона просить не зберігати рецепт тільки тому, що він добре звучить. Коли Крісті Вега Фоулер почала займатися рестораном свій сім'ї в Каліфорнії, вона боялася  втратити рецепти з 50-річною історією, як, наприклад, мексиканського шоколадного соусу до м'ясних страв, що складається з 16-ти інгредієнтів, який готується 6 годин. Вона купила вогнетривку папку для файлів і закрила там рецепти. До них важко добиратися, зате вони в цілості. Деякі шефи не хочуть відмовлятися від старих методів. Часто вони використовують зручний блокнот Moleskine. Роб Уайт - декан Кулінарного Інституту в Мічигані, записав у свій Moleskine більше 300 рецептів, кожен з ескізом страви. Його блокноти називаються за типом закуски. Пан Уайт також нумерує їх по роках. Його система допомагає йому простежувати кулінарні тренди. "З мене всі сміються - всі знайомі шефи думають, що я божевільний", - зітхає Пан Уайт.http://kava.lviv.ua/ua/article/4258/~top-25-najkraschykh-kukhariv-ukrainyЖурнал "Фокус" визначик 25 найкращих кухарів України. Серед них лише двоє - з Одеси, решта - працівники київських ресторанівСтаттіThu, 21 Jul 2011 09:57:00 +0300Журнал "Фокус" склав список найкращих кухарів України. У топ-25 - переважно кухарі київських ресторанів. З регіональних проектів до списку потрапили лише два кухарі з ресторанів одесита Савелія Лібкіна. Рейтинг "Фокусу" - спроба відповіді світовій тенденції ходити в ресторан "на шефа". Мовляв, у нас така традиція щойно зароджується. Своєрідним відкриттям цьогорічного рейтингу стало те, що шефи українських ресторанів чуйно реагують на світові тенденції і переходять на більш природну і просту кухню - овочі, рибу, морепродукти, зелень і трави. Головне, щоб все було свіжим. Тому практично всі кухарі, що потрапили в список Фокуса, активно вводять сезонні пропозиції, представляючи оновлені меню приблизно раз на три місяці. Серед експертів проекту - Михайло Бейлін - ресторатор, Денис Беленко - спеціаліст "Бюро Беленко" (інтер'єр ресторанів, кафе), Віктор Бондар - президент Клубу шеф-кухарів Україні, Марина Гладка - ресторанний оглядач програми Weekend газети "Комерсант", Сергій Гусовський - ресторатор, Майкл Дон - співвласник мережі ресторанів "Мировая карта", Савелій Лібкін - ресторатор, Ольга Насонова - генеральний директор компанії "Ресторанний консалтинг", Валерій Поляков - видавець, ресторанний критик, засновник Клубу рестораторів та ін. 25 кращих шеф-кухарів Україні. Лістинг Фокуса Костантіно ПассалакваРесторан: остерія "Пантагрюель", КиївВік: 43 роки Олег СтарунРесторан: Goodman Steak House, КиївВік: 28 років Стефано АнтоніолліРозважальний комплекс "Авалон", КиївВік: 34 роки Сальваторе де ВівоРесторан: Da Vinci Fish Club, КиївВік: 41 рік Андреа НоріРесторан: Bocconcino, КиївВік: 40 років Роман ЧиркоРесторан: Chao, КиївВік: 33 роки Олександр КорольРесторан: "Стейкхаус. М'ясо і вино ", ОдесаВік: 43 роки Себастіан КеллерхоффРесторан: Grill Asia, готель Hyatt, КиївВік: 33 роки Андре ПельтреРесторан: "Фелліні", КиївВік: 56 років Юрій ПриємськийРесторан Ok Bar, КиївВік: 33 роки Володимир ЯрославськийРесторан: Under Wonder, КиївВік: 32 роки Сергій МатузовРесторан: "Піна", КиївВік: 27 років Такаші КобаяшіРесторан: "Сан Торі", КиївВік: 48 років Руслан РетьманРесторан: "Ришельє", КиївВік: 40 років Денис КомаренкоРесторан: Martini Terrazza, КиївВік: 35 років Арам Мнацаканов і Жером ЛорьєРесторан: "Сад", КиївВік: Араму - 49 років, Жерому - 33 роки Айказ БадалянРесторан: "Караван", КиївВік: 39 років Чіро БарбатоРесторан: піцерія Napule, КиївВік: 41 рік Євген ВеніковРесторан: "Дача", ОдесаВік: 31 рік Ганна СимоненкоРесторан: "Велюр", КиївВік: 41 рік Таосіріфан КіттіватРесторан: "Сан Торі", КиївВік: 53 роки Джованні ПіццаноРесторан: "Конкорд", КиївВік: 48 років Максим БрязгунРесторан: Сomme Il Faut, готель InterContinental, КиївВік: 30 років Нікколо РоссіРесторан: Mille Miglia, готель Radisson Blu, КиївВік: 36 років Йохан КарлРесторан: "Егоїст", КиївВік: 31 рік Коментуючи в інтерв' ю Kavi, як потрапив його кухар до попереднього  списку найкращих кухарів, Савелій Лібкін, зокрема, розповів: "Я сам особисто написав меню трьох ресторанів — не довірив це жодному кухареві. Я пам'ятаю усіх своїх кухарів. Один, наприклад, був заступником з технічної частини по кухні. Шеф-кухаря директор вигнав, а заступник з технічної частини тимчасово став на його місце. Пропрацював там два місяці і якраз в цей час "Фокус" вирішив назвати кращих. От він і став кращим".http://kava.lviv.ua/ua/article/4257/~lvivski-kukhari-navchatymutsya-u-global-master-chiefЗа кілька днів група львівських кухарів поїде до Німеччини на 5-денний курс, аби відточити свою майстерність у приготуванні стравKavaСтаттіWed, 20 Jul 2011 14:34:00 +0300За кілька днів група львівських кухарів поїде до Німеччини на 5-денний курс, аби відточити свою майстерність у приготуванні страв. Про це розповів Kavi директор німецько-українського Партнерського проекту у сфері економіки Фолькер Штьоцнер. Курси львівських кухарів - вже не перший спільний проект львів'ян і німців. Нещодавно відбулася презентація спільної ініціативи "Львівська гостинність", яка передбачає сервіс-тестування львівських ресторанів та кав'ярень за стандартами Асоціації готельного та ресторанного бізнесу "DEHOGA" (Бранденбург). Ресторани, що успішно пройдуть тестування - отримають табличку "Львівська гостинність" (за аналогією з "Бранденбурзькою гостинністю"), яка свідчитиме про європейський рівень сервісу та кухні у закладі. Ця ініціатива, як і курси кухарів, бере свій початок з виставки ITB, що відбулася у березні на виставці в Берліні. Саме там німецькі колеги запропонували нашим рестораторам відвідати навчальний центр з підготовки працівників готельного та ресторанного бізнесу, який тісно співпрацює з німецькою Асоціацією "DEHOGA" та потсдамською торгово-промисловою палатою. Центр готує працівників для готелів та ресторанів - кухарів, офіціантів тощо. "Ми знаємо, що там потужно поставлене навчання кухарів, оскільки там викладають справжні титуловані кухарі, - розповідає пан Штьоцнер. - Зокрема, директор цього центру, який відповідає за кухню, має звання Global mаster-shief . Таке звання у світі має до 500 кухарів, і вона - одна з них. Для курсів центр залучає найкращих німецьких кухарів, переможців німецьких та міжнародних конкурсів та чемпіонатів". Зазвичай у цьому центрі охочі навчатися можуть пройти повний курс - "з нуля", і отримати освіту. Для цього потрібно провчитися приблизно 3 роки. Інша форма навчання - курси на основі договору з фірмою, під час яких працівник отримує знання виключно з тієї галузі, яка цікавить. Такі курси можуть тривати навіть 1 день - це, наприклад, курс барного мистецтва або з приготування фламбе чи якоїсь іншої страви. Іншими словами, замовник сам може замовити  тему курсів, а центр для викладання запрошує кращих майстрів цієї справи.Як розповів Kavi пан Штьоцнер, група львівських кухарів пройде навчання з приготування традиційних страв австрійської кухні, різних види м'яса, десертів і чорного хліба. Курс триватиме 5 днів, загалом - 35 робочих годин. Навчання частково оплачує німецька сторона, частково - ресторан, який скеровує працівника на курси. Адже, як показав досвід, навчання завжди дає кращі результати, якщо заклад також долучається до оплати. Наразі група кухарів, яким пощастить поїхати в Німеччину, ще формується. За словами Фолькера Штьоцнера, вона буде невеличка - 14 осіб максимум. Не називаючи закладів, німецький партнер зазначив, що це будуть кухарі "найкращих закладів міста". До речі, за словами німецьких партнерів, сильна сторона львівських ресторанів - це сервіс. Серед слабких сторін - майже повна відсутність  регіональних та сезонних страв. Що, однак, є не проблемою рестораторів чи кухарів, а виключно постачання продуктів. Разом з кухарями в кінці серпня - на початку вересня Німеччину відвідають львівські ресторатори, адже в цей час у Ляйпцігу проходитиме кілька виставок, присвячених ресторанноve бізнесу - і виставка ресторанного обладнання, і дизайну, і виставка Гурме. Саме на таких виставках зустрічаються і обмінюються ідеями найяскравіші представники ресторанного бізнесу. А це означає, що вже восени у Львові можна чекати нових цікавих проектів.  http://kava.lviv.ua/ua/announce/4255/~festyval-zakhid-2011-prohrama-na-19-21-serpnya19-21 серпня 2011 року на базі Сонячна галявина, що с. Родатичі (30 км від Львова) пройде фестиваль "ЗАХІД 2011"АфішаTue, 19 Jul 2011 18:14:00 +0300 19-21 серпня 2011 року на базі Сонячна галявина, що с. Родатичі (30 км від Львова) пройде фестиваль "ЗАХІД 2011". Головна мета фестивалю - популяризація української культури, показати що наш культурний продукт не тільки має право на існування , що він цікавий для широкого загалу. Своя культура - тому що це круто. Фестиваль включає в себе музичну, літературну та арт частини. Учасники музичної частини фестивалю ЗАХІД 2011:(список оновлювюється)OT VINTAРОЛЛІКСФЛІТТІНЬ СОНЦЯДИМНА СУМІШГУЦУЛ КАЛІПСОO.TORVALDK402 bandОбійми дощуZapaskaТі, Що Падають ВгоруБрем стокерЗелені сестриНа Відміну Від feat ДІЛЯКРИХІТКАЮРКЕШФіолетLЮК-дуетКОРАЛЛІОранджХОЛОДНЕ СОНЦЕMERVAСЕРЦЕВИЙ НАПАДLOS COLORADOSBANDURBANDFAKULTETКВАДРАДЖЕСІМАМЕРТВИЙ ПІВЕНЬМеханічний апельсинDRUMТИАТРОРАТАНІЯ http://kava.lviv.ua/ua/news/4254/~mikhail-zelman-torhuvatyme-burheramyІнтернетом поширилися чутки про продаж відомим російським ресторатором Міхаілом Зельманом компанії "Арпіком" і переорієнтацію бізнесмена на фаст-фудKavaНовиниTue, 19 Jul 2011 18:03:00 +0300Відомий ресторатор Михайло Зельман продає свою частку в компанії "Арпіком", - повідомляє "Коммерсант FM". За словами співрозмовника видання, Зельман планує розвивати нову мережу фастфуду. Причина -  криза, через яку знилилася рентабельність ресторанного бізнесу. Вартість компанії оцінюється в $ 120 млн. Переговори про продаж ведуться останні три тижні з кількома претендентами. За виручені від продажу кошти бізнесмен планує купити мережі фастфудів. Про це "Комерсант FM" повідомив керівник агентства "РестКонсалт" Сергій Миронов. "У Зельмана є зараз кілька нових проектів, досить серйозних. Виводиться на ринок мережа бургер кафе - конкурентів McDonalds і Burger King, з досить серйозними планами на розвиток. Зараз у компанії відбуваються скорочення в офісі і реструктуризація. Передовсім це пов'язано з тим, що сильно знизилася рентабельність бізнесу після кризи ", - пояснив Миронов. Експерти ресторанного ринку розгублені. Наприклад, керівник проектів консалтингової компанії TOUSSE Едуард Перевалов вважає, що ресторани Зельмана приносять добрий прибуток."Заклади" Арпікома" мають дуже зручний рентабельний формат. Пивний ресторан, стейк-хаус, італійський ресторан - це найпопулярніша тема в Росії і найстійкіші формати в ресторанному бізнесі. Не впевнений, що справи йдуть настільки погано, тим паче, якщо врахувати "Колбасофф" - один з найпопулярніших закладів, де завжди битком. Не впевнений, що причина саме в нерентабельність або у збитках закладів, - сказав Перевалов. - Це може бути просто продаж бізнесу як одна з форм заробляння грошей - продати успішну компанію, можна сказати, на піку своєї популярності " Натомість сам ресторатор в інтерв'ю BFM.ru спростував інформацію про продаж своєї мережі. "Щодо продажу "Арпікома", то сьогодні це питання не розглядається. У нас немає оцінки цієї частини бізнесу", - заявив Михайло Зельман BFM.ru. "На жаль, мені незрозуміло, звідки взялася інформація про продаж" Арпікома ", - каже бізнесмен. - Варто на два тижні поїхати на курси англійської мови, як про тебе говорять, що ти поїхав жити до Лондона". За словами пана Зельмана, в стратегію розвитку компанії закладено скорочення брендів. Зокрема, серед таких проектів - "Мамина паста". За словами Михайла Зельмана, зараз очолювана ним Група "ФУД сервіс капітал" має намір зосередити всі сили, в тому числі задіяти сили кращих менеджерів, на розвитку спільного проекту з російською залізницею (створення мережі вагонів-ресторанів). Довідка Заклади компанії "Арпіком" відкриті в декількох країнах світу. Компанія "Арпіком" була створена у 2003 році як керівна компанія холдингу "Ресторанна професійна компанія". Під її управлінням в Москві, Новосибірську, Києві, Лондоні, Цюріху працюють ресторанні мережі GOODMAN, "Філімонова і Янкель", "Колбасофф", "Мамина паста", кафе "Ле Гато". Загалом відкрито більше 30 закладів. Також до холдингу входить фуд-сервісна компанія "Вищий стандарт" і кейтерінгова компанія КОМФІС. Холдинг в рівних частках належить бізнесменові Михайлу Зельману і структурам президента Уральської гірничо-металургійної компанії Іскандара Махмудова.http://kava.lviv.ua/ua/announce/4253/~festyval-khip-khop-kultury-block-jam-prohrama24 липня у Львові буде проводитись «Block Jam», організований творчим об`єднанням «Kickit»АфішаTue, 19 Jul 2011 17:32:00 +030024 липня у Львові буде проводитись "Block Jam", організований творчим об`єднанням "Kickit". Програма джему складе майстер клас по графіті, хіп-хоп семінар від представників міжнародної хіп-хоп організації "Universal Zulu Nation", виступи хіп-хоп діджеїв та реп-гуртів, а також змагання серед брейк-данс та реп-виконавців. За словами організаторів заходу, мета джему є залучити активну молодь міста для позитивного проведення часу, дати їй змогу до самовираження, збільшення своїх знань та обмін досвідом щодо сучасного мистецтва хіп-хопу, ознайомити мешканців та гостей міста з основними елементами даної культури і її правильним розумінням та поширення таких понять як мир, любов, повага, єдність, взаємодопомога, позитив. Джем проходитиме на вул. Чорноморській, 2. Початок о 14.00 год. Програма Kickit Block Jam: 14:00 - 15:00 Graffiti майстер-клас15:00 - 16:00 Zulu Infinity Lesson (лекція від представників міжнародної Хіп Хоп організації Universal Zulu Nation)16:00 - 20:00 Block Jam:DJ's: DJ T-One [Propaganda music], DJ Shon [Exlibris], Varjag [Exlibris]Наживо: Koda Band, RCLAN, The CancelВільний мікрофон для МС та Cyphers 4 bboys/bgirls/poppers/lockersРозіграш подарунків від спонсорів.http://kava.lviv.ua/ua/article/4252/~krok-u-majbutnje-chempionat-kavovarok-baristaРозроблена дизайнером кавоварка може надрукувати будь-які картинки просто на каві. Завантажити картинку в кавоварку можна через Bluetooth-адаптерСтаттіTue, 19 Jul 2011 14:11:00 +0300Після вивчення попиту на ринку американський дизайнер вирішив схрестити кавоварку з принтером. Така машинка, на його думку, буде дуже популярною, адже готувати каву вміють всі, а от прикрасити напій - одиниці. Розроблена дизайнером кавоварка може надрукувати будь-які картинки просто на каві. Друкує вона, на щастя, за допомогою молочної пінки. Чудо-машину навіть не потрібно буде тримати постійно біля комп'ютера, адже завантажити картинки в кавоварку допоможе вбудований в неї Bluetooth-адаптер. Якщо чемпіонами баріста, що проводяться у світі, включають в себе мистецтво прикрашати каву, то, можна припустити, невдовзі з'являться чемпіонати між кавоварками.http://kava.lviv.ua/ua/article/4251/~yunesko-populyaryzovuvatyme-sushiМіністерство сільського господарства Японії має намір добиватися в ЮНЕСКО для японської кухні статусу об'єкту всесвітньої спадщиниСтаттіTue, 19 Jul 2011 09:51:00 +0300Міністерство сільського господарства Японії має намір добиватися в ЮНЕСКО  для японської кухні статусу об'єкту всесвітньої спадщини. До унікальних об'єктів, які потребують збереження та популяризації, планується віднести не тільки типові страви японської кухні (окономіякі, рамен, якіторі, темпуру), але й посуд, кухонне і столове приладдя і навіть правила поведінки за столом. Заявка про включення японської кухні в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде подана в березні 2012 року, а рішення прийматиметься в листопаді 2013 року. Позитивне рішення допоможе Японії швидше відновити рибні ферми і родючі землі, які постраждали від цунамі і землетрусів, і принесе бонуси у вигляді "гастрономічного туризму" та зростання обсягу експорту продуктів.http://kava.lviv.ua/ua/article/4249/~yak-pravylno-isty-picuНожем і виделкою їсти піцу, виявляється, моветон. Допускається лише у тому випадку, коли піца - гарнір. А як правильно?СтаттіMon, 18 Jul 2011 15:05:00 +0300Усі діти обожнюють піцу за те, що її дуже зручно їсти руками. І не сваріть їх за це - це найзручніший і цілком прийнятний спосіб. Використовувати вилку з ножем зовсім необов'язково, щобільше - це вважається непристойним. Нижче ми розповімо вам про деякі правила, яких слід дотримуватися при подачі і споживанні піци. Холодна чи гаряча? На обід піцу потрібно подавати такою гарячою, щоб сир обпікав губи. У народі це називають "опік піцою", після якого ви ще протягом декількох днів будете періодично згадувати про те, що ви недавно її їли. Щоб піца була схожа на ідеальну страву з реклами, важливо, аби температура цієї італійської страви була такою, щоб сир на шматочках плавився і тягнувся, утворюючи тоненькі ниточки між тарілкою і вашим шматком. Якщо в піцерії, що претендує на справжню "італійську", офіціант приніс вам піцу, яка не може цим похвалитися, будьте впевнені, що вона не була приготована щойно спеціально для вас і цілком можете вимагати її заміни. Винятком є тільки піца, доставлена  додому. Однак поставте піцу всього на одну-дві хвилини в мікрохвильовку і вуаля - потрібний ефект досягнуто. Холодну піцу зазвичай подають на сніданок. Її можна розігрівати в мікрохвильовці протягом декількох хвилин, але в жодному разі не більше. Пам'ятайте про те, що не можна перегріти піцу. І не забувайте, що після розігрівання в мікрохвильовій печі або духовці піца може стати сухою і хрусткою. Не всім це подобається, хоча деякі стверджують, що смак гарячої піци яскравіший. Однак ще ніхто не зміг довести, що розігрівання піци призводить до посилення її смаку. Розрізання піци Зазвичай піцу ріжуть як мінімум на чотири порційних шматочка. Не так часто зустрічається квадратна піца, яку ріжуть на квадрати або прямокутники. Однак пам'ятайте, що і в цьому випадку число шматків повинно залишитися парним. Для того, щоб акуратно і швидко розрізати піцу найчастіше використовується спеціальний круглий обертовий ніж. Дуже важливо різати піцу якомога швидше, тому що в інщшому випадку сир, що плавиться, пристане до ножа і стягнеться з поверхні піци, від чого вона набуде не надто презентабельного вигляду. Подача піци на стіл Як правило, істинно італійську піцу подають на широкій круглій тарілці або серветці. Цілком згодиться й звичайна одноразова пластикова або паперова тарілка - ніхто не вимагає вишуканого порцелянового посуду, більш того, це навіть не зовсім доречно. Багато піцерій зі світовим ім'ям використовують саме паперові тарілки. А піцу, яку привезли вам додому, ви без докорів сумління можете їсти просто з картонної коробки - це дуже зручно, та й мити посуд після прийому їжі не буде необхідності. І, нарешті, про те, як їсти піцу Зрозуміло, піцу їдять порційними шматочками. Їсти нерозрізану піцу - поганий тон. А особливо непристойно її перемішувати і їсти як густий суп. Акуратно візьміть шматок за хрустку скоринку і почніть їсти піцу з гострого краю, закінчивши тупим. Багато людей чули про те, що жителі Нью-Йорка та інші північно-східні американці їдять піцу повністю, скрутивши її на зразок тако (на кшталт млинця, згорнутого в трубочку). Колись цю інформацію поширювала фірма Pizza Hut під час своєї широкомасштабної рекламної кампанії новинки - великої нью-йоркської піци. Однак, як виявилося, у США люди частенько поглинають піцу саме в такий спосіб. Дехто не любить їсти піцу зі скоринкою, вважаючи її несмачною. Проте в хорошій піці скоринка ніколи не буває погано пропеченою або недосоленою. Останнім часом таких противників скоринок піци стає все більше. Можливо, якісну піцу печуть все менше і менше піцерій? Хто зна ... Деякі ресторани "зловили" це новомодне віяння і почали пекти піцу з начинкою по самі вінця. Інші піцерії кладуть на тарілку з піцою велику порцію соусу, щоб скоринку можна було доїсти з ним. Закуски Як йтиметься трохи нижче, піцу можна подавати як в якості закуски, так і в якості основної страви. В останньому випадку до піци можна подати на стіл такі закуски: начос (мексиканські чіпси), курячі крильця, кульки італійського сиру моцарелла, підсмажені гриби, фаршировані перці. Гарніри Італійська піца - одна з небагатьох страв світової кухні, до якої зовсім необов'язково подавати гарнір. Але якщо вам хочеться, з піцою можна подати салат та іншу зелень, наприклад, рукколу. Однак у цьому випадку страва подається зі столовими приборами, оскільки їсти гарнір руками неприпустимо. Практично завжди піца подається як основна страва. Винятком є лише піца, подана як закуска перед основною стравою на італійському обіді. Напої Піцу можна подавати з такими напоями: холодним чаєм з льодом, будь-яким фруктовим соком або фруктовим пуншем, в тому числі газованою водою (можна з солодким сиропом), темним або світлим пивом, теплим, якщо піца подається холодною, червоним вином (звичайно ж, найкраще італійські, наприклад, Кьянті) або звичайною водою. Багато хто любить їсти піцу з молоком, проте цього робити не рекомендується, якщо ви не хочете весь день мучитися з животом.Тим, хто і без молока схильний до проблем зі шлунково-кишковим трактом, не рекомендується вживати разом з піцою тоніки і лікери - це може призвести до дуже сумних наслідків. Читайтетакож: 3 секрети справжньої піци  http://kava.lviv.ua/ua/article/4248/~vony-chytayut-zhurnalyХтось виграє "гарне життя" у лотерею - про таких пишуть глянцеві журнали. Решта можуть про це тільки мріяти, запиваючи мрії дешевим алкоголемМАЙКЛСтаттіMon, 18 Jul 2011 10:15:00 +0300На роботі вони відкривають журнали і починають мріяти про відпочинок, розваги, романи, одяг, косметику і  білизну, якої у них не було, немає і, швидше за все, ніколи не буде. Вони знають, що це можна одягнути на себе, але вийти в такому вигляді на наші вулиці ризиковано. Вони не знають де взяти таке життя, таких чоловіків, таке освітлення, щоб всі відразу побачили, щоб оцінили. Врешті решт, вони не знають, де взяти таку фігуру, щоб об неї зламали очі всі, і чоловіки, і найкращі подруги, не роздягаючись. Таку, як на першій сторінці журналу для жінок. Їх цікавить життя зірок, життя багатих, успішних, життя членів президентських сімейств і королівських династій. Їх не цікавить робота. Спека. Їм не хочеться думати про сім'ю, чоловіка, дітей, яких немає куди і за що відвести, а канікули минають.      Вони приходять з роботи, сідають перед екраном і починають дивитись. Серіали, серіали, серіали. Багато цукру і мало сенсу, але є справедливість, бо не все так зле у житті сучасної Попелюшки. Навіть дуже добре. Є принц і він її, Попелюшку, в останній серії, за 15 хвилин до рекламної паузи, знайде. Що буде далі, проза. Вони намагаються не думати надто довго. Діти, які десь у дворі, канікули. Чоловік, який десь "на роботі". Обід і вечеря в холодильнику. Вони виходять на вулицю, на роботу, просто в магазин і знову бачать життя, якого немає ніде, хіба що в рекламі. Вони йдуть на роботу, де їм не подобається все, але іншої просто немає і треба за щось жити. Вони заходять в магазини і бачать товари і ціни, які їх не люблять. Вони листають  книжки і не знаходять себе там. На сторінках романів, новел, поем. Це довго, читати. Вони читають журнали. Світська хроніка, чутки, фото сесії з останньої колекції моди. Фотографії, фотографії, фотографії чужого життя.  На роботі вони відкривають журнали і починають мріяти про автомобілі, літаки, яхти, швейцарські  годинники, костюми, взуття, пригоди, зброю, коханок, екзотичний алкоголь, серйозні гроші і захоплюючу, романтичну роботу, як Джеймс Бонд, роботу, якої у них не було, немає і, скоріше за все, ніколи не буде. Вони не знають де взяти такі гроші, таку роботу, таке життя, так, щоб всі побачили, щоб оцінили, щоб сподобатись навіть їй, тій, якій вони вислали запит про дружбу у фейсбук. Це та сама красуня, чиє фото, на першій сторінці, в чоловічому журналі.   Після роботи, часто відразу, в процесі, так треба, так вийшло, не було як відмовити, бо всі пили, вони починають методично випивати, це розминка перед походом "на пиво". Ніяких барів - ресторанів. А тільки великі намети, як виростають кругом і всюди. Зверху реклама,  всередині примітивні столи і купа чоловічого люду різного калібру, віку і стану тверезості. Головне, щоб прийшло трохи пияків, може бути один, і забава зрушила з мертвої точки. Трохи старезних анекдотів, непристойних, вульгарних, банальних жартів, затертих тостів, жалів і прокльонів в бік начальства, погоди, влади і долі. Смак, колір і марка пива ролі не грає. Потім, "втомленим", можна і додому. Все таки є діти - вони десь бігають у дворі, жінка, сім'я. Повечеряти і відразу, не встаючи з дивану, витягнути з-під подушки пульт і включити телевізор. Пиво і попільничку поставити на маленький столик поруч, щоб бути "готовим" настільки, що можна спокійно дивитись на карооке в студії і навіть реклама майонезу, собачого корму, цементу і нерухомості не дратувала, навпаки, починала подобатись. Щоб тішить, що діти можуть запхати в себе кубометри непотрібної інформації, інтелект-шоу, щоб тішитись, як невідомі вам люди поливають один одного брудом, хизуючись своєю дикістю - ток - шоу. Дивитись, як стадо ідіотів їсть цвяхи, вапно, змій і штукатурку, стрибає у вогонь, ріже собі вени, маючи на меті появитись в ящику - реаліті-шоу. І тоді насправді повірити в те, що ті люди, які так часто кричать НАРОД, мають якесь відношення до цього народу. Поплавський - секс-символ України, а сало ми їмо кожен день. Ви готові, ви в стані дивитись новини. І життя, ну, буває і страшніше.  Діти часто мріють, що стануть пілотами Формули -1 , футболістами "Барселони", кіноакторами, фотомоделями, манекенницями або тими, кого показують по телевізору. Або дуже засекреченим розвідником. Вони сприймають світ, як картинку на екрані, буквально, відкривають журнали і починають мріяти, що виростуть і будуть багатими, успішними, відомими. Не працюючи над собою, не читаючи книжок, не навчаючись важко, дуже важко. В журналах про це нічого немає. Коли їм стає вже "по саме горло" у столиці, мегаполісах і провінційних містечках, де один стадіон, три церкви, базар, коли нарешті, на якусь дуже коротку мить стає зрозуміло, що таких грошей, такого плаття і автомобіля, такого життя  у них не буде ніколи, вони не беруться за книжки і не починають вчитись, щоб здобути якісь знання і спробувати здобути іншу спеціальність, стати кимсь навіть там, де працюють зараз, вони не кидаються на роботу, стараючись зробити її краще і швидше, ефективніше, взагалі по новому. Їм бракує фантазії, сили волі і грошей. Вони йдуть в гості, в бар, на пиво, щоб зустрітись з тими хто сприймає життя так, як вони, як лотерею, де їм не дістався щасливий квиток, щоб випити і забутись у порожніх розмовах про ніщо, плітках про чужі успіхи, чужі перемоги і чуже, незаслужене щастя.   http://kava.lviv.ua/ua/article/4247/~kytajci-vidstoyuvatymut-chest-stolitnikh-yajecКитайська компанія подала на телекомпанію CNN в суд за те, що її журналісти включили їхній продукт - "столітні яйця" - в список найбільш огидних страв у світіСтаттіFri, 15 Jul 2011 17:03:00 +0300Китайська компанія, яка спеціалізується на виготовленні відомого делікатесу - "Столітніх яєць", подала на телекомпанію CNN в суд за те, що її журналісти включили їхній продукт в список найбільш огидних страв у світі. "Столітні яйця" - страва китайської кухні. Це яйця, витримані кілька місяців у спеціальній суміші без доступу повітря. Для приготування "столітніх яєць" використовуються качині або курячі яйця. Існує ціла низка варіантів їх приготування, але всі вони зводяться до того, щоб занурити яйця в рідину з сильно лужною реакцією і повністю ізолювати від повітря. Свіжі качині, курячі або перепелині яйця обмазують сумішшю з чаю, вапна, солі, золи та глини, потім засипають рисовим лушпинням і соломою, кладуть у корзини і закопують в землю. В результаті складних хімічних процесів білок і жовток яйця проходять сильну лужну реакцію - їх pH підвищується до 9 і навіть 12 (це приблизно дорівнює показнику для мила). Процес приготування яєць займає приблизно 15-20 днів в залежності від пори року (взимку довше), але часто яйця витримують 3-4 місяці. Фірма "Шеньдань" зажадала у CNN вибачень за найменування "столітніх яєць" найогиднішою їжею в світі. Наразі в американській телекомпанії ніяк не відреагували на скаргу з боку китайців.http://kava.lviv.ua/ua/news/4246/~restoran-dlya-vazhkykh-pidlitkivРеп-виконавець Jay-Z, відомий як один з найуспішніших і найзаможніших музикантів США, має намір відкрити ресторан, який забезпечить робочими місцями важких підлітківНовиниFri, 15 Jul 2011 16:05:00 +0300Реп-виконавець Jay-Z, відомий як один з найбільш успішних та заможних музикантів США, має намір відкрити в Лондоні ресторан, який забезпечить робочими місцями підлітків з неблагополучних районів. Допомагати Jay-Z в реалізації проекту взявся гравець футбольної збірної Великобританії Ешлі Коул: відомо, що він познайомився з репером в Нью-Йорку через спільних друзів і досить швидко в обох виникла ідея відкрити подібний ресторан. Наразі невідомо ні назва, ні район, де працюватиме заклад, але Jay-Z запевняє, що воно стане "найкрутішим місцем у місті". Він також повідомив, що частина виручки ресторану буде перераховуватися кільком благодійним організаціям. Jay-Z (справжнє ім'я - Шон Картер) активно бере участь в доброчинності з 2006 року. Широку популярність здобули його зусилля з надання допомоги Нового Орлеану, постраждалому від урагану Катріна. У 2010 році Jay-Z записав разом з Ріанною і музикантами з U2, Боно і Еджем сингл "Stranded (Haiti Mon Amour)" і передав зароблені гроші організаціям, які ліквідують наслідки землетрусу на Гаїті.http://kava.lviv.ua/ua/article/4245/~fud-dyzajner-u-2050-izhi-ne-budeМарті Гікс - один з піонерів фуд-дизайну переконаний:"Через 40 років їжа не матиме ні смаку, ні форми: вона буде більш живильною і, що найголовніше, обіднього столу вже не буде"СтаттіFri, 15 Jul 2011 13:54:00 +0300Розмовляючи з фуд-дизайнерами, розраховуєш почути про дві речі: про їжу і про форму. Але коли говориш з Марті Гікс - одним з піонерів фуд-дизайну про те, що буде на нашому столі в 2050 році, то він без тіні сумніву відповідає: "Через 40 років їжа не матиме ні смаку, ні форми: вона буде більш живильною і, що найголовніше, обіднього столу вже не буде ". Саме він почав викривати відомі страви в середині 90-х. Наприклад, він поставив під сумнів священний іспанський ритуал створення тапаса. Він клав хліб в помідор замість того, щоб класти помідор на нього - так його зручно їсти біля комп'ютера без ризику все розкидати. Саме він описав фуд-дизайнера, як "людину, що працює з їжею, не маючи й гадки про кулінарію". Коли Пан Гікса починав займатися фуд-дизайном в середині 90-х, усі оточуючі були скептично налаштовані. Зараз люди не так різко реагують на нього, незважаючи на те, що досі існує багато дебатів про те, що таке фуд-дизайн. Різниця між гастрономією і дизайном така ж, як між дизайнером і теслею. Є шефи, які готують їжу, а є фуд-дизайнери, які використовують їжу для творення, наче продукти - це будь-який інший матеріал, як сталь або кераміка. "Професійно я не працюю з їжею, тільки з об'єктами, які можна їсти", говорить Пан Гікс. Однак, робота Пана Гікса завжди передбачала їжу. Як, наприклад, у його кулінарному експерименті з рестораном "Фуд-фабрика" (це був ресторан без кухні), створеному в Аместердамі у 2005 році. Гостям закладу давали меню на винос з навколишніх ресторанів і подавали їжу на елегантно сервірованих столах у себе. Тож, яка мета фуд-дизайнера? Пан Гікс вважає, що дизайнер повинен "придумувати рішення, яких не існувало, для сучасних потреб, які вже з'явилися". До сьогодні йому потрібно було створювати об'єкти, які можна їсти, проте, та які були б адаптовані для нового стилю життя. За останню декаду навіть їжа стала більш ергономічною, функціональною та комунікативною. А також інформативною, що доводять його I-тістечка (I-cakes). А в майбутньому? "Змішання бізнес-моделей з висококласним харчуванням: настане час, коли вплив їжі перевершуватиме текстуру і смак з точки зору важливості, а головною метою вживання їжі стане розуміння впливу їжі на наш організм".http://kava.lviv.ua/ua/article/4243/~Kuhonni-gadzety-nezvychajni-terkyСучасні кухонні гаджети рідко коли є однофункційними. Кухонним дизайнерам вдалося навіть з терок зробити багатофункційні прикрасиСтаттіThu, 14 Jul 2011 15:33:00 +0300Подрібнення продуктів - це один з важливих кулінарних прийомів. Робити це можна за допомогою спеціальних ножів, шинковок, і, звичайно, терок. Цей предмет супроводжує людину від самого народження: саме на тертці натирають фрукти для першого прикорму і т.д. Існує велике розмаїття терок: для сиру, овочів і фруктів, цедри і мускатного горіха тощо. Усі вони відрізняються розміром отворів і формою. Багато терки обладнані ще й шинковками або мають спеціальні резервуари для продуктів. А чого варті електротерки з функцією натирання! Вони не тільки прості у використанні, але і вельми зручні.http://kava.lviv.ua/ua/news/4224/~panska-charka-kabanchyk-pid-khrinivku-scho-mozhe-buty-dushevnisheЦентр Львова, вул. Винниченка, 3, гостинна брама. Ресторація «Панська чарка» вже рік гостить голодних і спраглих хліба і видовищKavaНовиниThu, 14 Jul 2011 11:10:00 +0300Центр Львова, вул. Винниченка, 3, гостинна брама. Ресторація "Панська чарка". Заклад працює вже понад рік - нещодавно відзначив свої перші уродини. За цей час багато чого змінилося.     Хто гостював у "Чарці", той переконався: подібних настоянок у Львові немає більше ніде. Натуральних, гірких, солодких, хрінівок, калганівок, вишняків, мелісових, кавових, бурячкових - голова може піти обертом. Хоча лише рік тому їх налічувалось тільки 4. Ніхто ж не знав - чи засмакують вони балуваним львів'янам.      Подача на спеціальній дощечці із закусочкою - хлібчиком чи огірочком, апельсинкою або черешнею - запам'яталася та вподобалась. Відтак, аби скуштувати настоянки, гості приходять гуртом та по одинці, випивають у кнайпі та прихоплюють комусь у подарунок.. До своїх перших уродин "Панська чарка" приготувала приємну несподіванку: фірмові "калганівки" та "хрінівки" тепер можна прирдбати у кнайпі у спеціальних пляшках - по 100гр, 200 гр і по півлітри. Тепер ними можна насолоджуватися  будь-де, куди доїдуть.  До постійних шанувальників настоянок  - вияв особливої поваги. До 50 гр замовлених клієнтом, пропонується ще 50 гр безкоштовних. - за рахунок закладу. І так щодня і до осені.     Проте головна гордість ресторану - оновлене меню.  Тепер тут можна замовити страви зі справжнього,  натурального, вгодованого кабанчика, впольованого на  місцевих мисливських угіддях. "Родзинка" меню - 4-5 -  кілограмова ніжка того самого кабанчика... та під  хрінівочку... та в хорошій компанії... м-м-м... а на вихідних  ще й під живу музику... що може бути душевніше?  Постійні клієнти знають: тут завжди на них чекають подарунки та сюрпризи. Ланчі оновлюють щокілька тижнів, кожен 7-ий - за рахунок закладу. У неділю в денний час дітям в подарунок морозиво. Спеку та дощ можна пересидіти на затишній літній терасі, споглядаючи міські пейзажі. Зручні ротангові крісла, трансляції спортивних передач, новин, конкурсів, на особливе замовлення - фільмів. Усе тут продумано на догоду гостю. Тепло, затишно і нікуди не хочеться йти... Керівництво закладу каже, що задоволені гості - це головне. Після відвідин закладу гостям пропонують заповнити анкету - чи сподобався сервіс, кухня тощо. І гості не раз ставлять "одиницю" за... розташування закладу: мовляв, і від Одеси задалеко, і з Києва за годину не доїдеш, та й з Польщі добиратися - чого тільки кордон вартий!. Відтак у планах, звичайно ж, розширення. Спочатку по Львову, а потім - як запрошуватимуть.  http://kava.lviv.ua/ua/news/4242/~konceptualnyj-zaklad-pab-u-telefonnij-budciНайменший паб у світі вмістився в телефонну будку. Це мало би привернути увагу влади до необхідності збереження в селищі місця, де люди могли б випити пиваНовиниTue, 12 Jul 2011 21:49:00 +0300Жителі села Шепрет, що в англійському графстві Кембриджшир, відкрили паб у списаній телефонній будці. Міні-пивна отримала назву "Собака і кістка". Будку у британської телекомунікаційної компанії викупила парафіяльна рада. Приміщення для пабу обійшлося в один фунт стерлінгів. Місцевий тесляр обладнав паб невеликий стійкою. Жителі Шепрета сподіваються, що їхній заклад потрапить в Книгу рекордів Гіннеса як найменший паб у світі. Вони пояснили, що вибрали для пабу таке незвичайне приміщення, щоб привернути увагу влади до необхідності збереження в селищі місця, де люди могли б випити пива. Справа в тому, що більший паб, який функціонував у Шепреті, нещодавно було закрито. Будівлю, де він містився, збираються реконструювати і віддати під житлові приміщення.http://kava.lviv.ua/ua/announce/4241/~lviv-u-serpni-rozklad-masovykh-hulyanНа серпень заплановано кілька приводів для масових гулянь. Серед них– відзначення 20-ї річниці Незалежності України та Тиждень актуального мистецтваАфішаTue, 12 Jul 2011 16:47:00 +0300Літо - це період, коли у Львові найбільше туристів. Абигості міста і львів'яни мали достатньо атракцій, на серпень заплановано кілька приводів для масових гулянь. Серед них- відзначення 20-ї річниці Незалежності України та Тиждень актуального мистецтва. Програма   Заходи на серпень 2011 року III Міжнародний фольклорний фестиваль "Етновир" 20-24 серпня Свято Хліба 21 серпня VI Міжнародний фестиваль незалежного кіна "КіноЛев-2011" 21-24 серпня Відзначення 20-ї річниці Незалежності України 21-24 серпня День Державного Прапора 23 серпня Тиждень  актуального мистецтва у Львові 29 серпня-4 вересня МедіаДепо 29 серпня-4 вересня  http://kava.lviv.ua/ua/article/4240/~francuzЄ люди, які не нюхають корки винних пляшок, не розповідають про врожаї винограду, а просто смакують життя. І цей смак проносять через все життяМАЙКЛСтаттіTue, 12 Jul 2011 08:28:00 +0300Мій вчитель англійської і іспанської. Ми називали його Француз. Його дитинство, школярство і юність пройшли у Франції. Народився в таборі, в окупованій союзниками Німеччині. В часи хрущовської "відлиги" батьки вирішили повернутись на рідну Україну. Але Франція залишилась у його житті назавжди. Не тільки мовою. Франція привила йому свою кулінарну культуру. Франція привила йому повагу до їжі і вина. Франція привила йому смак до життя. Йому вдалося: він зміг красиво постаріти. Про такі лиця в поганих романах пишуть: витесане з бронзи, каменю чи якогось там дерева. Колір шкіри, як на підошвах дорогих черевиків, справжня сивина, довге тіло баскетболіста з руками нижче колін. У вихідні, надягаючи костюм від Кензо, він мав вигляд людини, яка курить сигари і п'є коньяк Ремі-Мартін. Персонаж з реклами дорого і якісного автомобіля. В будні Француз нагадував рекламу з плакату Marlboro. Весь в джинсах, тільки без коня і курива. В миру  - вчитель і перекладач з французької, англійської, іспанської. Француз не вмів готувати взагалі, з цим справлялась його дружина. Француз не любив шансон, віддаючи перевагу джазу. Читав переважно американців, все втрачене покоління і джазову еру. Не завжди пив каву. Коли було багато роботи, заварював міцний чорний чай, солодкий, з ромом.  Хрипкий голос вкупі з таким незвичним гардеробом - одяг присилала на замовлення дочка, химерним інтер'єром квартири - стара кераміка, оригінальні картини, африканські маски з чорного дерева, тьма книжок і журналів створювали певний настрій, ніби він жив десь там, в минулому, десь за кордоном, не тут, не сприймаючи теперішнього ритму і "краєвидів" за вікном. Можливо, через це він так не і навчився пити горілку теплою так, як це традиційно прийнято в нас: весілля, новосілля, похорони, хрестини, уродини, проводи в армію, випускний в садочку, в школі, в коледжі, в університеті, перший день на роботі, на пенсії, на волі... Столи заздалегідь накрито наїдками, гості ще не прийшли, а  батарея пляшок вже розставлена. Стоїть, чекає, гріється. Або на природі. На поляні, в Карпатах, неподалік палає вогнище, де смажиться, печеться, підгорає закуска:  якісь кавалки напівсирого м'яса, сала, розмаїтої ковбаси, бульби, кукурудзи і навіть фруктів. Ні, він пив горілку. Не тільки "нашу", чачу, слівовіцу, граппу, польську вудку. Не часто, не в таких мегадозах, як часом прийнято, мало, але пив. Холодною, так щоб пляшка аж покрилась інеєм і коли її наливати, вона лилась повільно, ніби в'язала. Чорний хліб, акуратно порізане вуджене або перчене сало, особливо з паприкою, як це роблять мадяри, і копчена риба. Часом до цього додавались мариновані огірки, гриби, квашена капуста і цибуля, просто порізана цибуля. Деколи просто з тоніком, або чиста, так само, як віскі. Небагато. Але у випадку закуски все було на столі-  пристойний посуд, тарілки, склянки, не пластикові стаканчики. Ніяких щоденних вуличних варіаційґю коли за білого дня, про вечір і ніч можна і не згадувати, п'ють, розстеливши на лавці газету, на капоті автомобіля, десь в під'їзді, просто на трибунах стадіону. Він ніколи не пив на пляжі в пекельну спеку і ніяк не з горла. Навіть мінеральну воду. Ніколи з горла. Ніколи лікери, настоянки, домашні вина і самогон. Не спішив. Ніколи не спішив. У всьому був якийсь внутрішній ритм. Випивши, ніколи не виливав душу, не співав і не виголошував тости. Мовчки цокались і все. Не було цих прогулянок коридорами пам'яті, приправлених розповідями зі складного і хитросплетеного минулого. Дякуючи його професії перекладача, причому з трьох мов (він закінчив в Москві інститут іноземних мов імені Моріса Тереза) у його житті не бракувало пригод і подорожей, зустрічей з дуже непростими людьми, особливо в часи комуни. Можливо, це і зробило його нейтрально ввічливим. Наприклад, колись він побачив, як в Криму, літом, чоловік сходу випивав, це було не раз, повний стакан, 200 грамів, горілки, витирав губи, спускався на пляж і мовчки лягав поруч своєї жінки. Француз, за його словами, знав, що є речі, які він не розуміє. У спеку, львівську духоту, коли вологість накладається на високу температуру, він пив вино. Звичайне сухе вино, біле Аліготе. Він приніс з холодильника дві пляшки і тарілку з абрикосами. Стиглі солодкі абрикоси, порізані наполовину, без кісток. Все. Це холодне кисле вино і солодкі абрикоси, в такій комбінації, були просто створені для такої погоди. Персики, стиглі, надзвичайно пахучі, великі соковиті груші, такі, як бувають в кінці літа, в серпні, він дав мені скоштувати з коньяком. Коньяк він привіз з Вірменії з відрядження. Кавказ, відрядження в ці краї він чекав, як свята. Але справжнє його захоплення і найбільше, що він пив, причому багато, це вино. Ніяка гостина, обід, якісь там просто посиденьки не обходились без хорошого вина. Зате ніяких фокусів з нюханням корка, розказуванням про врожай винограду, рік коли було зроблено було вино, наліпка на пляшці, не кажучи що має бути тільки французьке, ні, він не вдавав з себе сомельє, він дійсно любив пити хороше вино. Колись я зайшов в гості, вірніше, це був приватний урок, і до нього приїхав колега з Закарпаття, Берегово. Цей стіл треба було бачити. Сир був порізаний. Білий такий сир, точніше, бринза, поділена рівними великими кубиками і посипана зверху яскраво-червоною паприкою. Крім сиру на столі стояла величезна керамічна миска, діаметром з мильницю, наповнена доверху м'ясом. Просто відварене м'ясо. Можливо, баранина або свинина. Не знаю. Я не питав. Без кісток і жил. Без спецій. Навіть не солене. Перець у неймовірних варіаціях - маринований, квашений з якимись травами, сирий з олією, порізаний, цілий, щось таке, як аджика, червоний, зелений, жовтий, помаранчевий, фіолетовий - був розкладений у глибоких тарілках. Увінчував композицію домашній хліб, волоські горіхи, посипані сіллю, якісь дивні маленькі зеленувато-сірі ковбаски з меленого м'яса і фрукти. Море фруктів. Виноград, яблука, груші, айва. Просто, без викрутасів, ніяких фруктових ікебан, розкладені. Композицію вінчала двадцятилітрова каністра, наповненай вином. Вино було ніжне, пахнуло фруктами і сонцем.  http://kava.lviv.ua/ua/article/4239/~populyarna-profesiya-kukhar-na-yakhtiУ сезон відпусток набуває популярності професія шефа на яхті. Незважаючи на розкіш, кухарям доводиться нелегко. Адже замовник може захотіти вечеряти о 5 ранку, повернувшись з вечіркиСтаттіMon, 11 Jul 2011 16:39:00 +0300У сезон відпустокнабуває популярності  професія шефа на яхті. Чартери коштують приблизно 50 тисяч доларів США за тиждень за 30-метрову яхту і доходять до мільйона доларів за 60-метрову. Плюс окремо оплачуються продукти і паливо.Незважаючи на кричущу розкіш, яка їх оточує, шефам доводиться нелегко. Адже замовник може захотіти вечеряти в 5 ранку, повернувшись з вечірки в Каннах або Сан Тропе. Замовники, до речі, міняються мало не щотижня.Вирушаючи в такий круїз шефам потрібно запасатися продуктами заздалегідь: на тиждень або навіть на три. Іноді гості мають особливі гастрономічні уподобання.http://kava.lviv.ua/ua/announce/4238/~jazz-club-lviv-prohrama-na-lypenДо кінця липня у арт-кав'ярні «Квартира 35» працюватиме «Jazz Club. Lviv». На Kavi - детальна програмаАфішаMon, 11 Jul 2011 14:12:00 +0300Програма роботи "Jazz Club. Lviv" арт-кав'ярня "Квартира 35"Львів, вул. Вірменська, 35. "Дзиґа", 2-ий поверх 11 липня (понеділок) 21.00 Концерт  "Michael Balog Project" вхід вільний 12 липня (вівторок) 21.00 Концерт  "Гнидин-Літвінюк Project" вхід вільний 13 липня (середа)21.00 Концерт "Гнидин-Літвінюк Project" вхід вільний 14 липня (четвер) Засідання Джаз Клубу20.00 Перегляд джазового концерту 21.00 - Jam-SessionПлатний вхід - 25 грн., для членів "Jazz Club.Lviv" - вхід вільний 15 липня (п'ятниця) 20.00 - Jam-Session "Львівської Літньої Джазової Школи" 16 липня (субота)20.00 - Jam-Session "Львівської Літньої Джазової Школи" 17 липня (неділя) 22.30 - Jam-Session "Львівської Літньої Джазової Школи" 18 липня (понеділок)18.30 - заключний концерт учасників "Львівської Літньої Джазової Школи"Платний вхід - 40грн., для членів "Jazz Club.Lviv" - 20грн. 19 липня (вівторок)21.00 Концерт "Michael Balog Project"  вхід вільний 20 липня (середа)21.00 Концерт "Michael Balog Project"  вхід вільний 21 липня (четвер) Засідання Джаз Клубу20.00 Перегляд джазового концерту21.00 -"Afterlight Project"                 Вхід вільний 22 липня (п'ятниця) 21.00 - Концерт "Jaremchuk Play Standards" вхід вільний 23 липня (субота)21.00 Концерт "Seredin Group" вхід вільний 24 липня (неділя)21.00 Концерт "Seredin Group" вхід вільний 25 липня (понеділок)21.00 Концерт  "Michael Balog Project" вхід вільний 26 липня (вівторок)21.00 Концерт "Seredin Group" вхід вільний 27 липня (середа)21.00 Концерт "Michael Balog Project" вхід вільний 28 липня (четвер) Засідання Джаз Клубу20.00 Перегляд джазового концерту21.00 - "Aleks Maksymiv Project"                 Вхід 25грн, для членів "Jazz Club.Lviv" - вхід вільний 29 липня (п'ятниця) 21.00 - Концерт "Балог-Середін-Максимів" - вхід вільний 30 липня (субота)21.00 Концерт "Aleks Maksymiv Project" вхід вільний 31 липня (неділя)21.00 Концерт "Seredin Group" вхід вільнийhttp://kava.lviv.ua/ua/article/4237/~sohodni-vsesvitnij-den-shokoladu11 липня - Всесвітній день шоколаду. Популярність його у світі настільки велика, що експерти прогнозують цьогоріч зрівняння виробництва і споживанняСтаттіMon, 11 Jul 2011 10:55:00 +030011 липня - Всесвітній день шоколаду. Батьківщиною свята шоколаду вважається Франція. Саме французи започаткували його в 1995 році . Це молоде свято досить швидко здобуло популярність і крім Франції почало відзначатися в Німеччині, Італії, Швейцарії та інших європейських країнах. У США є аж два "шоколадних свята": одне 7 липня, друге - 28 жовтня. Крім того, є ще один Всесвітній день шоколаду, який святкують 4 вересня. Історія цього продукту почалася десь у 600 році до н.е. на берегах Мексиканської затоки. На думку дослідників, саме в цей час стародавні майя та ацтеки стали культивувати какао-дерево й готувати з його плодів напій чоколатль, який додавав сил та енергії . На смак він дуже відрізнявся від звичного гарячого шоколаду, оскільки складався з розмолотих какао-бобів, пекучого перцю чилі та меду, тому був дуже гірким.У Старому світі про шоколад дізналися лише через 2000 років. Спочатку Колумб отримав у дар від індійців какао-боби, а через декілька років Ернан Кортес приніс їх у дар королю Карлу V. У супровідному листі йшлося, що одне горнятко шоколадного напою допомагає боротися із втомою і додає сил. Але іспанцям гіркий і незвичний на смак напій не сподобався. Тому кухарі вирішили вдосконалити творіння ацтеків: замінили чилі на корицю і мускатний горіх, замість меду щедро додали цукру і подали шоколад гарячим. Напій сподобався королю. Згодом шоколад став настільки популярним, що був обов'язковим ранковим напоєм іспанських аристократів, він став дуже модним досить швидко.Мешканці Іспанії виявилися не тільки справжніми ласунчиками, а ще й жаднюгами! Іспанці нікому не розповідали, як саме готувати шоколад. Аж ось іспанська принцеса Анна Австрійська, яка вийшла заміж за французького короля, до Парижа прихопила не тільки сукні, а й спеціалістів із приготування шоколаду. І розпочався в Європі справжній шоколадний бум!Про те, що шоколад можна робити в плитках, першими здогадались англійці (у 1847 році). Англійці і першу фабрику з виробництва цих солодощів відкрили, між іншим, дуже схожу на сучасну. В Англії настільки полюбили шоколад, що навіть почали будувати "шоколадні будинки" - "предки" сучасних кондитерських і кав'ярень. У Бельгії один аптекар так захопився, вигадуючи смачні ліки, що винайшов... шоколадні цукерки!А справжній молочний шоколад винайшли далеко від батьківщини дерев какао - у гірській європейській країні Швейцарії.В Україні першими скуштували шоколад львів'яни. Їм він одразу припав до смаку (це й не дивно). От вони й почали частувати ним відвідувачів численних львівських кав'ярень. Шоколад тут настільки популярний, що для нього навіть виділили спеціальне свято - Свято шоколаду, яке наступного року відбуватиметься у Львові вже вп'яте.Тим часом світове споживання шоколаду постійно зростає. Відтак у 2011-2012 рр експерти прогнозують можливість дефіциту шоколаду у світі, що, очевидно, спричинить зростання вартоісті ласощів. Лише цього року виробництво какао, ймовірно, досягне 4,03 млн тонн при попиті на рівні 3,8 млн тонн.http://kava.lviv.ua/ua/announce/4236/~genofond-pinakothek-u-lvovi-z-19-lypnyaУ Львівському Палаці мистецтв 19 липня відкриється виставка «Генофонд. Пінакотека», де буде преставлено новітні напрямки в сучасному мистецтві. Куратором виставки є Павло ГудімовАфішаMon, 11 Jul 2011 09:15:00 +0300У Львівському Палаці мистецтв 19 липня відкриється виставка "Генофонд. Пінакотека", де буде преставлено новітні напрямки в сучасному мистецтві. Куратором виставки є Павло Гудімов. У січні 2010 року за ініціативи арт-центру "Я Галерея" і куратора Павла Гудімова стартувала програма "Генофонд". Від початку це було дослідження молодого, незнаного пласту українського мистецтва. Протягом року Павло Гудімов безпосередньо працював з кожним з учасників програми, і рецензував, направляв, радив, що почитати-подивитися, знайомив з художниками, підказував ідеї для перших проектів. Програма "Генофонд" розгортається у кількох напрямках. По-перше, це спільна робота куратора і художника над виставковими проектами. У 2010 році 6 генофондівців показали власні персональні проекти в стінах арт-центру "Я Галерея", інші 4 - готують їх у 2011 році. Вагомим фактом також є їхня участь у групових кураторських проектах - виставки "генофондlovekiev" в Київській міській галереї "Лавра", "Моно" в Запорізькій галереї. "Назва виставки природно прийшла до мене після відвідання трьох Пінакотек у Мюнхені. Неймовірно цікаво спостерігати, як нове покоління художників знаходить опору в класичному європейському мистецтві, українській мистецькій традиції й оперує мовою, зрозумілою в глобальному світі. Емоційність, талант, винахідливість - складові нашої "Пінакотеки", - розповів куратор програми "Генофонд" Павло Гудімов. Проект вже розпочав своє виставкове життя у Вільнюсі, у виставковому центрі Вільнюської академії мистецтв "Тітанікас", і продовжить у багатьох інших містах і країнах.У Львові роботи представлять Олег Грищенко, Юрій Денисенков, Андрій Дудченко, Добриня Іванов, Микита Кравцов, Юрій Кузьменко, Антон Логов, Ніна Мурашкіна, Садан, Володимир Стецькович, Світлана Струк, Руслан Тремба.http://kava.lviv.ua/ua/article/4235/~olaf-lyukeВ інтерв’ю Kavi пан Люке розповів про особливості сертифікації ресторанів,найкаверзніші питання анкети та про практичних німців, які не вміють рахуватиРозмовляла Ольга ІгнатоваСтаттіSat, 09 Jul 2011 11:45:00 +0300Олаф Люке - генеральний директор Асоціації готельно-ресторанного бізнесу "DEHOGA" (Бранденбург). Саме ця Асоціація восени розпочне сервіс-тестування львівських закладів громадського харчування в рамках проекту "Галицька гостинність". В ексклюзивному інтерв'ю Kavi пан Люке розповів про особливості сертифікації ресторанів у Німеччині, про практичних німців, які не вміють рахувати та про найкаверзніші питання анкети. Сам Олаф Люке до того, як очолити Асоціацію, працював менеджером в готелі. Потім - службовцем у познанській торгово-промисловій палаті у справах розвитку бізнесу. Одного дня отримав пропозицію готельєрів і рестораторів стати їхнім провідником в Асоціації. З того часу став спражнім експертом у питаннях сервісу готелів та ресторанів. Щоправда, має ця робота і свої негативні сторони. Адже щоразу, виїжджаючи кудись із дружиною, або просто йдучи в ресторан, мусить обіцяти  їй нічого не критикувати у сервісі. Чим відрізняється сертифікація українського Держстандарту від сервіс-тестування "DEHOGA"? Які переваги має сертифікація "DEHOGA"? У Німеччині склалося так, що держава не втручається у процес сертифікації. Це недержавна компетенція. Бо якби цим займалася державна інституція, то рано чи пізно з'явилися би закиди, що держава втручається в бізнес. А ми як спілка підприємців, як виразник інтересів підприємців, показуємо гостю, що самі підприємці переймаються цією якістю. І ми є тією інституцією, яка може судити про якість сервісу. Чи Асоціація, яку Ви очолюєте,  має в Німеччині  конкурентів щодо сертифікації? Ні, не має. "DEHOGA" відповідальна по всій Німеччині  і за сертифікацію ресторанів, і за "зірковість готелів". Тобто тільки "DEHOGA" має право присудити тому чи іншому готелю зірки. В сусідніх країнах - Чехії, Австрії, Швейцарії - також діє єдина організація, яка займається питаннями класифікації і зірковості. Проте це завжди спілка готелів і ресторанів. Завданням будь-якої спілки є питання якості. Під час презентації ініціативи сервіс-тестування Ви розповідали про німецьку Асоціацію готельєрів та рестораторів, яку Ви очолюєте. Зокрема, що у бранденбурзькому відділенні Асоціації  1350 ресторанів. Проте тестування пройшло тільки 300. Чому так мало? Насправді багато підприємців думає, що в них все в порядку. А коли підприємець думає, що в нього все в порядку, він не шукає помилок. І тоді не переймається такими питаннями. Інші кажуть, що це для них задорого. (Вартість сервіс-тестування у Німеччині складає 300 євро - авт.) Ще інші кажуть, що і так мають клієнтів, і тест їм ні до чого. І тому ця участь є дзеркалом відповіді на запитання: наскільки підприємець займається питаннями сервісу та якості на своєму підприємстві. І, буду чесним, багато вважає, що цього тесту пройдо не пройдуть. Відтак, щоб не підставляти себе, вони просто не йдуть на нього. Хоча ми ще жодного разу не оприлюднювали інформацію про якийсь заклад, який цього тесту не пройшов. Багато не проходять? Приблизно 10 процентів. Але це і добре. Це свідчить про якість тестування. І для тих, хто пройшов тест, це також є свідченням того, що цей тест - певний ріень. І ті, хто його проходять справді цього варті. Скільки років Німеччина йшла до того, щоб створити таку єдину організацію готельного і ресторанного бізнесу? Мабуть, у нас була та перевага, що після об'єднання Німенничи у старій Німмечині - у ФРН - уже існували такі спілки. І підприємці на східних землях могли побачити, який вплив на суспільне життя мають ці спілки. Ми, в тому числі, є спілкою роботодавців. Наприклад, ми ведемо переговори з профспілками щодо єдиних зарплат. Є два типи членства в спілці: в першому випадку роботодавець зобов'язується виконувати вимогу щодо зарплат. А інший тип членста передбачає, що, оскільки підприємство надто мале і не може дотримуватися встановлених тарифів, тоді воно платить по основному тарифу. Що спонукає рестораторів вступати в Асоціацію? Ми також і грішми купуємо. В переносному сенсі, звичайно. Підприємці, які є членами Асоціції, мають багато переваг. Наприклад, ресторатори мусять платити Підприємець, в закладі якого звучить музика, мусить платити податок за авторське право. А наш член має на цьому знижку. І вже з цієї знижки наш член може зекономити стільки, що ця знижка є більшою, ніж сума членства в нашій асоціації. Також є багато інших податків, при сплаті яких наші підприємці мають знижки. Також ми маємо рамкові договори, угоди з енергопостачальними підприємствами. Тому член нашої асоціації має пряму економічну вигоду від свого членства. Чому тоді не всі ресторани ще є у ваші асоціації? Я щодня переймаються цим питанням. Проблема, мабуть, ще й у тому, що не всі вміють рахувати. Вони вважають, що економія на усіх цих податках не настільки велика, щоб вони собі могли дозволити членство у нашій організації. Крім того, ми є спілкою добровільного членства. Треба також враховувати, що у Східній Німеччині є перестороги щодо участі у різних спілках, організацій, союзів. Це лишилося ще зі старих часів. Частина підприємств просто не хоче знати, як ще можна вести свій бізнес. Вони просто хочуть жити для себе. І це нормально. Це потрібно просто сприймати як є. Як щодо професійної етики членів спілки? Переманюють один в одному працівників? Загалом діє правило, що в свого колеги персонал не переманюється. Але справа в тому, що в нас є сформований ринок найманих працівників. Кожен в стані сам вирішувати, де йому працювати. Якщо кухар, наприклад, вважає, що він є такої кваліфікації, а йому замало платять, то він сам звідтам піде шукати, де йому краще. Адже нові готелі чи ресторани з'являються постійно. І всі шукають собі працівників. Ви говорили, що Ваша Асоціація - це не мішлен. Отже, чим ви не мішлен? Адже і там і тут працює "Таємний покупець". "Мішленівські заклади" - це люкс заклади. У нас в Бранденбургу є три заклади з 1 зіркою мішлен. Є звичайно люди, які туди ходять. Але це один відсоток від усіх відвідуачів. Натомість ми говоримо про заклади, куди постійно ходимо їсти. Але вони також хочуть показати, що мають добру якість. Останнє питання стосується анкети. Ви говорили, що в анкеті, яку заповнюватимуть "таємні покупці"  понад 100 питань. Які питання є найпроблематичнішими? Іншими словами, на яких моментах найчастіше запорюються ресторани? Ніколи тим фактором, який запорює тестування, не є щось одне у цілому ланцюгу критеріїв. Якщо, наприклад, вам випадково потрапив стажер-офіціант, в якого був поганий день, але вас люб'язно привітали, заклад, зокрема туалет, були чисті, їжа була смачна, то поведінка одного офіціанта не вплине на результат тестування. І, мушу сказати, що заклади, які загалом мають добру якість, усі пройшли наше тестування. Їм не потрібно спеціально готувтися, це просто їхній звичайний процес, в якому вони проходять тест. Зовсім інша річ, коли при вході ніхто не зустрів, стіл був не накритий, треба було допоминатися меню, їжу принесли за годину і холодну, тоді все це докупи складає результат, що заклад тест не пройшов. Але з того, що я бачив, у львівських закладів таких проблем не мало би бути.http://kava.lviv.ua/ua/article/4234/~zdorove-kharchuvannya-z-poradnyka-1810-rokuБританські бібліофіли виявили, можливо, перший в історії посібник зі здорового харчування - "Domestic Management; The Healthful Cookery book" 1810 року виданняСтаттіThu, 07 Jul 2011 17:21:00 +0300Британські бібліофіли виявили, можливо, перший в історії посібник зі здорового харчування - "Domestic Management; The Healthful Cookery book" 1810 року видання. Автор книги - Арабелла Пламптр - дочка лікаря, дає поради щодо харчування при різних захворюваннях, а також як схуднути або зберегти фігуру стрункою. Багато рад початку 19 століття здаються нам неприйнятними. Наприклад, при закрепах рекомендується пити молоко, розведене річковою водою. А для приготування недорогого, проте користого пудинга досить розмочити крихти хліба в гарячій воді. Серед дієтичних страв для схуднення Арабелла пропонує трав'яну кашу, пиріг з коров'ячого вимені і чай з яловичиною.