З метою дотримання статті 3 Статуту Ради Європи (далі – РЄ) під час вступу до РЄ 9 листопада 1995 року Україна взяла на себе низку зобов’язань, внесених до Висновку Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі – ПАРЄ) № 190 (1995). На той час цей документ був своєрідною «дорожньою картою» для молодої незалежної України, який закріпив у собі основні нормативні акти, рекомендовані з боку РЄ, для закріплення демократичних процесів в країні.

Зокрема, Висновком ПАРЄ №190 передбачено прийняття Україною нової Конституції, рамкових документів про правову політику України щодо захисту прав людини, нових Кримінального, Цивільного та Цивільного процесуального кодексів, нових законів “Про вибори”, “Про політичні партії”. РЄ було рекомендовано Україні передати відповідальність за управління пенітенціарною системою та виконання вироків до Міністерства юстиції. Окремої уваги зазнали питання незалежності судової влади, а саме: призначення та перебування на посаді суддів, надання Конституційному Суду повноважень виносити рішення про відповідність актів органів законодавчої та виконавчої влади Автономної Республіки Крим Конституції та законам України.

Висновок ПАРЄ №190 також містить в собі низку міжнародних договорів, укладених в рамках РЄ, необхідних для ратифікації Україною, зокрема: Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) та протоколи до неї №1, 2, 4, 6, 7, 11; Генеральну угоду про привілеї та імунітети Ради Європи, Європейські Конвенції про запобігання тортурам, нелюдському та такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню; про видачу правопорушників; про взаємодопомогу у кримінальних справах; про засуджених осіб; про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинних шляхом, Європейську хартію про місцеве самоврядування, Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, Європейську соціальну хартію.

Отже, переважну частину з перерахованих зобов’язань Україною на даний час виконано, в той же час в стадії виконання знаходяться ще декілька зобов’язань України перед РЄ. Це, зокрема, прийняття рамкового документу про правову та судову реформи; розробка нового Кримінально-процесуального кодексу; змінення ролі та функцій Генеральної прокуратури (щодо здійснення загального нагляду за додержанням законів); передача відповідальності за реєстрацію осіб, які прибувають до країни або від’їжджають з неї до Міністерства юстиції; захист статус правничої професії відповідним законом та заснування професійну асоціацію адвокатів.

Разом з тим, слід зазначити, що зобов’язання, які містяться у Висновку ПАРЄ № 190 (1995), лише доповнюють загальні обов’язки, що покладаються на Україну, як державу-члена РЄ, відповідно до її Статуту (стаття 3). Цими обов’язками є дотримання принципів плюралістичної демократії, верховенства права та прав людини.

20 січня 2006 року Указом Президента України №39/2006 було затверджено План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи (далі – План заходів). Документ, розроблений з метою забезпечення завершення виконання обов’язків та зобов’язань України перед Радою Європи, досягнення відповідності політичній складовій Копенгагенських критеріїв щодо набуття членства в Європейському Союзі та впровадження в життя положень Резолюції №1466 (2005) і Рекомендації №1722 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 року.

Цей документ увібрав у себе весь загал невиконаних обов’язків та зобов’язань України перед РЄ, усі «наші борги», які випливають з Висновку ПАРЄ 190 (1995), документів та міжнародних договорів, укладених в рамках цієї міжнародної організації, а також коментарів експертів Європейської Комісії за демократію через право (Венеціанська Комісія).

План заходів включає в себе близько сімдесяти заходів, обов’язкових для виконання органами виконавчої влади з метою забезпечення функціонування демократичних інститутів та верховенства права і захисту прав та свобод людини. Зазначені заходи, в основному, стосуються розробки та прийняття нових законів та підзаконних актів України або змін до вже існуючих з метою завершення реформування судової та пенітенціарних систем; здійснення заходів, спрямованих на подолання корупції та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; створення в Україні умов для виконання рішень Європейського Суду з прав людини; забезпечення реалізації прав людини у різних сферах; вжиття заходів щодо забезпечення участі України у договорах Ради Європи.

Протягом 2006-2009 років виконано більше половини завдань, окреслених Планом заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в РЄ, а саме: прийнята ціла низка Законів України, Указів Президента України, постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів України та розроблено проекти законів України.

Серед найбільш значущих нормативно-правових актів слід виділити наступні: закони України “Про Кабінет Міністрів України”, “Про телебачення і радіомовлення” (нова редакція), “Про державний реєстр виборців”, “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”; Укази Президента України “Про План заходів на 2006 рік щодо вдосконалення судового устрою та забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європейських стандартів” від 20 березня 2006 року №242; “Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів” від 10 травня 2006 року №361; “Про Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні” від 9 червня 2006 року № 509; “Про Національний план дій із забезпечення належного виконання рішень судів” від 27 червня 2006 року № 587; “Про Концепцію подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності"” від 11 вересня 2006 року №742; постанову Кабінету Міністрів від 31 травня 2006 року №784 “Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2005 року №459-р “Про схвалення Концепції Державної програми забезпечення судів належними приміщеннями на 2006 - 2010 роки”.

Окреме місце у Плані заходів відведено забезпеченню участі України у договорах РЄ. Міністерством юстиції разом із іншими органами виконавчої влади було переглянуто перелік міжнародних договорів РЄ, учасницею яких Україна не була, та внесено пропозиції про їх підписання.

Загалом, на сьогоднішній день Україна ратифікувала 68 конвенцій РЄ та підписала 81.

Треба відмітити, що станом на квітень 2009 року з 205 міжнародних договорів РЄ, 24 не зазнали поширення в Європі і не були підтримані державами. Це дозволяє зробити висновок, що приєднання України до всіх без винятку міжнародних договорів РЄ є не лише недоцільним, а просто нераціональним, адже досвід інших держав показує, що положення деяких з них є неефективними.

Таким чином, ставити питання про набрання Україною членства у всіх конвенціях РЄ на сьогодні не має сенсу, оскільки наша держава вже є стороною переважної більшості документів, що набули поширення в Європі завдяки своїй корисності, актуальності і ефективному механізму реалізації. Тобто слід очікувати, що у найближчі роки Україна приділить увагу набуттю участі в міжнародних договорах РЄ, які прийняті протягом останніх років і спрямовані на вирішення найбільш сучасних проблем.

На сьогоднішній день Міністерством юстиції продовжується робота над підготовкою документів з метою ратифікації Конвенцій РЄ, оскільки ратифікація потребує внесення змін до чинного законодавства, згідно з частиною сьомою статті 9 Закону України “Про міжнародні договори України” відповідні законопроекти подаватимуться і розглядатимуться одночасно із законопроектами про ратифікацію.