ФРАНКФУРТСЬКИЙ КНИЖКОВИЙ ЯРМАРОК
Наталя Брискіна
Коли приїздиш до Франкфурта вперше, тебе просто переповнює відчуття того, що книжка це надпотужний бізнес. Коли приїздиш удруге, втретє, то працюєш у звичному режимі, як і на українських виставках, зокрема у Львові: відвідуєш лише ті павільйони, які тобі необхідні в роботі (мушу зазначити, що і в перші відвідини обійти усі зали марна річ, їх занадто багато).
Франкфуртському книжковому ярмарку понад 500 років. У наш час він вже доріс до найбільшого і найпотужнішого в світі ярмарку книжок і електронних медіа, найбільшого місця продажу і придбання прав. Франкфуртський книжковий ярмарок це чи не найкраща нагода підтримати контакти та знайти нові знайомства. До твоїх послуг усі ланки книжкової індустрії: видавці, агенти, продавці, бібліотекарі, автори, науковці, ілюстратори, кінопродюсери, перекладачі, друкарі, різноманітні книжкові заклади та інституції, актори, антиквари і навіть постачальники комп'ютерних програм словом, усі, хто приймає рішення і робить справу.
Щороку ярмарок відбувається у жовтні з середи по неділю включно (цього року виставка тривала з 4 по 8 жовтня). Цього року до Франкфурту приїхало 7 272 експоненти зі 113 країн (в тому числі 72 національні стенди), з них 3 984 учасники з-за кордону і 3 288 учасників з Німеччини. За регіонами розподіл учасників виглядає наступним чином: західна Європа (5 563), Північна Америка (750), Азія (404), центральна і східна Європа (256), Австралія і Океанія (94), арабські країни (77), Латинська Америка і Карибські острови (66), Африка (62). Кількість відвідувачів у 2005 році склала 248 838 чоловік, в тому числі торговельних представників 183 510 чоловік.
Книжки, звичайно, є найголовнішим продуктом на Франкфуртському ярмарку (43,1% експонентів), проте асортимент дедалі розширюється: газети й журнали (8,7%), календарі, плакати, поштівки (8,5%), он-лайнові видання (4,4%) тощо*. Аудіокнижки (5,2%) стають дедалі популярнішими. Скажімо, німецьке видавництво «Ойтінґер» збільшило астортимент аудіокнижок втричі (в порівнянн з 2005 р.).
За даними опитування, експоненти назвали такі головні причини відвідання виставки (можна було вибирати кілька відповідей одночасно): нові знайомства (58,9%), підтримання контактів (54,0%), продаж і придбання авторських прав (47,0%), підтримання іміджу компаніїї (39,0%), нові покупці (36,8%), потреба в присутності (30,5%), обмін інформацією та отримання нової інформації (24,3%), пошуки партнерів на сопродукцію (22,9%) та інше.
Щороку Франкфуртський книжковий ярмарок приймає почесного гостя якусь країну. У 2005 році почесним гостем була Північна Корея, у 2007 році буде Малайзія, у 2008 Туреччина (до речі, ще 2 роки тому йшлося про можливість України бути почесним гостем 2008 року). Цього року усе крутилося довкола Індії. Бути почесним гостем означає репрезентувати свою країну в Німеччині протягом усього року. Це і музиканти, і художники, і книжки (Туреччина, приміром, оголосила програму підтримки перекладів з турецької ще у 2004 році), і автори. Про країну із задоволенням розповідають і газети, і журнали, і радіо, і телебачення безкоштовна реклама протягом цілого року (не потрібно витрачатися на рекламне місце в масмедіа!) Індія привезла 186 експонентів, в тому числі національний стенд. Індійський книжковий ринок надзвичайно звабливий населення Індії понад 1 біліон чоловік, офіційні мови гінді й англійська (хоча більшість книжок друкується англійською), проте, як кажуть самі індіанці, надзвичайно залежний від Британії, а останнім часом і від Америки.
* * *
Німці змогли перетворити ярмарок на подію планетарного рівня, водночас надзвичайно впорядковану і комфортну (при тому, що захід організовує 60 працівників). Почати хоча б зі знайомства з виставкою: до її території підведено окрему лінію метро, на територію ярмарку ходять кілька автобусні рейси, не кажучи вже про трамваї. Німці перетворили книжку на бізнес. Проте секрет їхнього успіху не лише в розвиненій економіці. Книжка в Німеччині це затребуваний культурний продукт. За результатами опитування, в Німеччині читання книжок як спосіб проведення вільного часу посіло 7-ме місце (з 40 запропонованих позицій), при цьому книжки значно випереджають журнали. 27% німців прочитує за рік понад 18 книжок, 10% придбаває понад 15 книжок за рік, середньостатистичний німець купує 11 книжок в рік. Кожен четвертий німець має в домашній бібліотеці 200-500 книжок, 14% німців має понад 500 книжок у своїй книгозбірні. Звичайно, чималий вплив має вища освіта, бо саме вона спонукає до інтенсивнішого користування книжками.
Німеччина зробила книжку національним продуктом. Книжка, література присутні скрізь: у пресі (книжкові огляди, до речі, не вважаються рекламними матеріалом), на телебаченні (чимало каналів запрошують письменників, іще у німців прийнято публічне читання творів самим автором; і знову ж таки, завважте, це не розглядається як реклама автора чи видавництва, за це не просять грошей із видавця, це є престижно для каналу, для газети чи журналу). От національний продукт і дозволяє врешті-решт отримати зиск німецький книжковий ринок посідає друге місце в Європі після Британії (90 000 нових назв щороку).
Німецький книжковий ринок належить до сформованих, з жорсткою конкуренцією і щорічним укрупненням. Німецькі видавці віддають чималий відсоток роздрібним продавцям (43-50%), сплачують великі завдатки авторам, чимало витрачаються на утримання працівників, на виробництво і на маркетинг. Доводиться постійно витримувати конкуренцію з іншими медіа.
Німецький книжковий ринок нараховує 1 811 видавців, 4 327 роздрібних продавців, 84 гуртовики. Основним каналом розповсюдження книжок є книгарні (55% продажів), прямий продаж становить 18%, замовлення поштою становлять 11%, купівля через книжкові клуби (9%), щораз перспективнішим стає продаж через інтернет (у 1997 р. Обіг інтернет продажів у Німеччині становив 13, у 2002 р. 340, у 2005 р. 633 млн євро).
Художня література займає близько 25% видань, дитячі книжки 10%, нехудожня література (non-fiction) 14%, шкільні підручники 12%, книжки для професіоналів 10%, спеціалізовані журнали 6%, теологічні книжки 6%, путівники 5%, відео/ аудіо 3%, інші видання 8%.
Німці намагаються активно експортувати свою культуру за кордон: це і програма підтримки перекладів з німецької, це і участь у книжкових ярмарках. Так, у 2006 році Німеччина була почесним гостем Варшавського книжкового ярмарку, у 2007 році вона є почесним гостем Празької книжкової виставки та Бейджинського книжкового ярмарку (Китай). Наступного року Франкфуртський книжковий ярмарок планує мати окремий стенд на Форумі видавців у Львові (цього року франкфуртські представники були присутні на колективному стенді).
* * *
Україна на цьогорічному Франкфуртському книжковому ярмарку мала національний стенд та ще 12 окремих стендів. Український національний стенд був кращий, ніж торік: на ньому було просторо, було видно чимало книжок і до книжок був вільний доступ. Добре було б додати написи (щоб можна було орієнтуватися в книжкових полицях) і виразно оформлений ресепшену (де можна було б отримати загальну інформацію про український книжковий ринок, про решту видавців, не представлених у Франкфурті тощо). Юрій Андрухович був єдиним українським письменником у Франкфурті цього року (торік приїздили ще й Андрій Курков та Сергій Жадан) і мав у Франкфурті 6 презентацій.
Наукову фантастику цього року представляло 26 учасників (йдеться про видавництва, агенції і про агентів), фентезі 44 учасники. Звичайно, більшість експонентів поєднували наукову фантастику з фентезі, скажімо, «Піпер» (Німеччина), «Уберройтер» (Австрія), «Рендом Хауз» (США) та ін. Приємно було дізнаватись, що українські фантасти набувають популярності за кордоном (і поляки, і італійці відзначали високу якість українських і російських фантастичних текстів).
Видавництво «Уберройтер» влаштовувало презентацію Вольфґанґа і Гайке Гольбайнів. Приводом було 25-річчя з дня виходу книжки «Казковий місяць». Книжку нещодавно продали до Китаю і нарешті цього року до Америки.
Дитяче фентезі чи принаймні твори з елементами фантастики видають чи не всі дитячі видавництва, тому перерахувати їх практично неможливо (принаймні німецькі).
*Тут і надалі цифри наводяться за даними 2005 року, окрім обумовлених випадків. Дані за 2006 рік іще не оброблено Франкфуртським книжковим ярмарком.
|
|
Свежий номер |
|
|
№2(42) Февраль 2007
|
|
Персоналии |
|
|
Ираклий Вахтангишвили
Геннадий Прашкевич
Наталья Осояну
Виктор Ночкин
Андрей Белоглазов
Юлия Сиромолот
Игорь Масленков
Александр Дусман
Нина Чешко
Юрий Гордиенко
Сергей Челяев
Ляля Ангельчегова
Ина Голдин
Ю. Лебедев
Антон Первушин
Михаил Назаренко
Олексій Демченко
Владимир Пузий
Роман Арбитман
Ірина Віртосу
Мария Галина
Лев Гурский
Сергей Митяев
| |
Архив номеров |
|
|
№2(42) Февраль 2007
№1(41) Январь 2007
№12(40) Декабрь 2006
№11(39) Ноябрь 2006
№10(38) Октябрь 2006
№9(37) Сентябрь 2006
№8(36) Август 2006
№7(35) Июль 2006
№6(34) Июнь 2006
№5(33) Май 2006
№4(32) Апрель 2006
№3(31) Март 2006
№2(30) Февраль 2006
№1(29) Январь 2006
№12(28) Декабрь 2005
№11(27) Ноябрь 2005
№10(26) Октябрь 2005
№9(25) Сентябрь 2005
№8(24) Август 2005
№7(23) Июль 2005
№6(22) Июнь 2005
№5(21) Май 2005
№4(20) Апрель 2005
№3(19) Март 2005
№2(18) Февраль 2005
№1(17) Январь 2005
№12(16) Декабрь 2004
№11(15) Ноябрь 2004
№10(14) Октябрь 2004
№9(13) Сентябрь 2004
№8(12) Август 2004
№7(11) Июль 2004
| |