Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Директор Інституту доктор пед. наук, професор Коваль Людмила Вікторівна

Заступник директора з наукової роботи та міжнародної діяльності Ревуцька Олена Володимирівна

Заступник директора з навчально-методичної роботи (заочна форма навчання) Попова Лариса Петрівна

Заступник директора з соціально-виховної роботи Сердюк Тетяна Іванівна

Заступник директора з навчально-методичної роботи (денна форма навчання) Удовиченко Ганна Андріївна

Чому виникла ідея реорганізації Інституту початкової освіти та практичної психології в Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв БДПУ та як Ви її оцінюєте?

Орієнтири України на входження в освітній європейський простір передбачають організаційну перебудову вищих навчальних закладів. У світлі цих трансформацій відбувається активна модернізація і нашого університету, яку активно розпочала в.о. ректора В.А. Зарва.

Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв створено відповідно до наказу від 02 грудня 2010 року № 281 «Про реорганізацію Інституту естетичного та фізичного виховання, Інституту початкової освіти та практичної психології у факультет фізичного виховання та Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв» з метою якісної організації навчально-виховного процесу в університеті та формування особистості майбутнього педагога у сукупності з набуттям сучасних фахових компетенцій.

Створення нового Інституту – це особлива подія у житті нашого університету, яка спонукає озирнутися на пройдений шлях, по-новому оцінити зроблене та перспективно спланувати шляхи майбутньої діяльності. Ми маємо глибоке коріння, славетні традиції, великий творчий і науковий досвід.

Що означають Ваші слова про глибокі коріння?

Якщо говорити про історичні витоки Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, то вони сягають 1959 р., коли в Бердянському державному педагогічному інституті імені П.Д. Осипенко було відкрито факультет підготовки вчителів початкових класів. а з часом (1960 – 1970 рр.) майбутні фахівці мали можливість здобувати додаткові спеціальності: “музика і співи”, “образотворче мистецтво”.

Таке поєднання спеціальностей пояснювалося необхідністю підготовки педагогічних кадрів широкого профілю, насамперед для сільської місцевості.

Виходить, що Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтвутворився шляхом об’єднання декількох спеціальностей?

Так, тут майбутні педагоги мають можливість здобувати вищу освіту зі спеціальностей «Початкова освіта», «Практична психологія», «Музичне мистецтво» і «Хореографія»,за якими вже багато років здійснюється підготовка в Бердянському державному педагогічному університеті.

Сьогодні Інститут нараховує 600 студентів денної та 1000 студентів заочної форм навчання. У його складі функціонують п’ять кафедр: 

• педагогіки (завідувач – доцент, канд. пед. наук О.В. Голуб)

• психології (завідувач – доцент, канд. псих. наук І.О. Черезова)
• початкової освіти (завідувач – професор, доктор пед. наук Л.В. Коваль)
• музичного виховання (завідувач – доцент, канд. пед. наук І.В. Дубинець)
• хореографії (завідувач – доцент, канд. пед. наук О.В. Мартиненко)

Як правило історію створюють люди. Хто стоїть у її витоків?

Дякую за запитання. Насамперед, хочу згадати ветеранів, які доклали чимало зусиль для підняття престижу нашого університету в межах регіону та України в цілому. Через роки ми розуміємо наскільки вони (В.К. Демиденко, Д.В. Клименченко, М.Г. Сердюк, Л.П. Пятенко та ін.) були справжніми професіоналами, патріотами, інтелігентами та просто добропорядними людьми. Велике шанування, світла пам’ять та низький уклін нашим ветеранам.

Прагну з повагою ставитися до своїх колег, які в різні роки очолювали факультети, кафедри, що стали основою для створення Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв: І.П. Семенов, Б.Д.Прайсман, В.П. Перепелиця, В.І. Жиляков, Т.Ф. Потоцька, І.А. Барбашова, А.М. Крамаренко, Л.В. Макаренко.

Не можна забувати про минуле. З цього приводу хочу згадати слова славетного оратора Древнього Риму – Цицерона, який мудро попереджав: «Нам дароване коротке життя, та пам’ять про доброчинність вічна».

Чи залишається проблема підготовки фахівців за подвійними спеціальностями актуальною?

В умовах сьогодення вона не просто є актуальною, підготовка фахівців за подвійними спеціальностями розширює спектр працевлаштування наших випускників, а, отже, дає можливість бути конкурентоздатними на сучасному ринку праці.

Керівництво університету особливо опікується цією проблемою та постійно спрямовує структурні підрозділи на пошук нових форм роботи у відповідному напрямку.

Назвіть, будь ласка, всі можливі напрямки підготовки майбутніх фахівців Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв?

Якщо більш популярно сказати, то в Інституті здійснюється підготовка майбутніх учителів початкових класів, практичних психологів та педагогів мистецьких дисциплін для загальноосвітніх шкіл.

Якщо процитувати відповідно до нормативного переліку спеціальностей, то слід назвати такі:

Початкова освіта. Спеціалізація׃ практична психологія.

Початкова освіта. Спеціалізація׃ інформатика.

Початкова освіта. Спеціалізація׃ музичне мистецтво.

Початкова освіта. Спеціалізація׃ образотворче мистецтво.

Початкова освіта. Спеціалізація׃ іноземна мова (англійська або німецька).

Музичне мистецтво. Спеціалізація׃ художня культура.

Хореографія. Спеціалізація׃ художня культура.

Людмило Вікторівно, чи можуть студенти Вашого Інституту здобувати вищий освітньо-кваліфікаційний рівень в інших містах України?

Безперечно. Сьогодні існує така практика. З кожним роком вона набирає все більше обертів. Саме такій моделі навчання віддають переваги батьки, тому що це економічно вигідно. Спочатку діти навчаються чотири роки дома, зростають,визначаються остаточно з майбутньою професією, як у народі кажуть, «набираються розуму», а потім їдуть продовжувати навчання в будь-який інший навчальний заклад України, здобувати вищий освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр». Скажу більше, така практика є поширеною у світі, а для того, щоб відповідати вимогам життя та мати роботу, треба готувати себе до постійного освітнього зростання.

Як правило, педагогічні професії обирають дівчата, чи не так?

Так, деякою мірою Ви маєте рацію. Історично склалося, що серед учителів початкових класів дійсно більшість дівчат. Щодо практичних психологів, то їх не можна пов’язувати зі статевою приналежністю. Взагалі, це професія майбутнього. З метою переконання наведу такий факт. Як 20 років тому ми не користувалися комп’ютером, а тепер не уявляємо без нього життя, так через декілька років неможливим буде існування жодної чи то державної установи, чи то власної фірми без висококваліфікованого психолога. Така практика є поширеною в країнах глобалізаційного світу, і тут ми не є виключенням.

Чи поділяєте Ви думку про те, що сучасна молодь хоче навчатися в столичних вишах?

Хочу запевнити батьків і випускників, що змінилися пріоритети, і навіть столичні науковці й роботодавці визнають «периферійну освіту». І як не дивно, а пов’язують це з низкою обставин, але передусім з професійністю професорсько-викладацького складу, тому що периферійні ВНЗ знаходяться в умовах жорсткої конкуренції, боротьби за самовиживання, а це є двигуном прогресу, постійного самовдосконалення.

Мої переконання з цього приводу підтверджують слова Митрополита Московського та Усієї Русі Кирила. Напередодні Різдва Христова, розповідаючи про свої враження від знайомства з людьми різних регіонів, він наголосив, що ці зустрічі допомогли йому особисто осягнути нову істину, про те, що центр Землі – не в Москві або Петербурзі, а там, де знаходиться сильна, красива, духовна людина. До таких слів важко ще щось додати.

Щоб Ви могли розповісти про науковий потенціал Інституту?

Щоб відповідь на це питання була зрозумілою широкій аудиторії і вичерпною, слід зазначити про наукові здобутки в контексті розвитку спеціальностей, за якими відбувається підготовка в Інституті.

Почну зі спеціальності «Початкова освіта», оскільки вчителів початкових класів із вищою освітою в Бердянському педінституті почали готувати одними з перших в Україні. Тут найпотужніший науковий потенціал. Викладачі, які працюють, пройшли наукову школу відомих українських вчених у галузі початкової освіти. Тепер уже самі є авторами (І.А. Барбашова, Л.В. Коваль, А.М. Крамаренко та ін.) монографій, підручників і методичних посібників, за якими навчаються не тільки студенти нашого університету, а й усієї України. Вони за результатами своєї активної наукової діяльності вийшли на всеукраїнський рівень визнання.

Спеціальності «Практична психологія», «Музичне мистецтво» і «Хореографія» певною мірою молодші в історичному розвитку. Проте за останні п’ять років зробили значний прорив у науці. Так, на кафедрі психології – 7 кандидатів психологічних наук з 8 штатних викладачів, на кафедрі музичного виховання тільки в 2010 р. захищено 3 кандидатські дисертації, на кафедрі хореографії ми маємо кандидатів наук (О.В. Мартиненко, Т.І. Сердюк), дослідження яких пов’язані з проблемами хореографічної освіти, взагалі таких фахівців у межах України одиниці.

Особливо зверну увагу, що на кафедрах, де готують педагогів мистецьких дисциплін, поширеною є практика запрошення читати лекції кращих українських і закордонних професорів.

Людмило Вікторівно, які головні завдання на етапі створення Інституту Ви сформулювали як директор?

По-перше, намагатися виправдати сподівання колективу, оскільки маю від своїх колег великий кредит довіри.

По-друге, провести процеси реорганізації нового структурного підрозділу відповідно до політики, яку активно впроваджує в.о. ректора Зарва В.А.

Як людина нової команди, поділяю основні ідеї модернізації нашого університету, вони надзвичайно професійні та спрямовані на розвиток кожного члена колективу.

Що Ви очікуєте від своїх колег?

Нових професійних успіхів на освітянській ниві, здатності працювати з перспективою на майбутнє, толерантного відношення один до одного та до студентів.

З чим Ви пов’язуєте плани Інституту на майбутнє?

По-перше, з підняттям престижу професії учителя. У народі здавна школа цінувалася дуже високо, нарівні з хлібом. Чесний трудівник знав: учіння світло, здатне вивести його дітей у люди. І, зустрічаючи вчителя, знімав шапку. Отже, цю народну мудрість навіть високотехнологічний прогрес не змінив. Учитель залишається творцем духовного світу юної особистості, носієм загальнолюдської культури й моралі. Життя показало, що закінчився бум на юристів, економістів і бухгалтерів. Сьогодні є мода на професіоналів. Тому найголовнішим для нас є високоякісна підготовка майбутніх педагогів.

Працюємо в напрямку міжнародного співробітництва з метою обміну студентами для навчання. Серед першочергових завдань – наукові пошуки на рівні докторських дисертацій, участь викладачів і студентів у міжнародних, всеукраїнських проектах і ґрантах.

Але нічого не можна зрушити без створення освітнього комфортного середовища. На сучасному етапі ми більшою мірою функціонуємо за рахунок студентів, які приїздять із м. Донецька та Донецької області, м. Запоріжжя та Запорізької області, м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області. Вони стверджують, що у нас краще, сучасна молодь робить свій вибір.