У 1802р. Херсон стає повітовим містом Миколаївської губернії.

З 1803р. Херсон – центр однойменних губерній і повіту. Це обумовило його подальший розвиток головним чином як адміністративно-чиновницького і торгівельно-ремісничого міста.

В 1830 р. заснований театр. Дворяни Херсона придбали приміщення у дворі будинку генерала Лобрі по вул. Потьомкінськой (будинок №20 по нинішній вул. Карла Маркса) і влаштували театр. Це була непристосована дерев'яна будова з гасовим освітленням, схожа на сарай. На сцені театру виступав відомий актор М. З. Щепкін, що приїхав до Херсона з В. Р. Белінським. Він прожив в місті весь серпень 1846 р. і дав 8 спектаклів. Городяни надали теплий прийом актору. В 1874,1875 і 1885 рр. на сцені театру виступав український драматург, режисер, актор М.Л.Кропивницький. Його режисерська діяльність почалася постановкою в Херсоні п'єси І. П. Котляревского «Наталка-Полтавка».

1851	1852	1856	1857	1861	1872	1882	1886	1887	1898	1900
34837	41140	33813	36894	37980	45000	58973	62783	63340	67493	69219

 В 1852-1853 рр. в місті відкрилося Купецьке зібрання. В 1 параграфі його Статуту записано, що мета діяльності організації полягає: «... в занятті благопристойними розмовами, дозволеними іграми, нарадами по комерційних справах і читанні різних газет і журналів, що видаються з дозволу цензури». Почесним членом зібрання став генерал-губернатор. Ігри дозволялися комерційні, азартні заборонялися. Зібрання закривалося в 2 години ночі. Під час балів куріння заборонялося, окрім спеціально відведеної для цієї мети кімнаті. З лютого 1864 р. зібрання перейменовано в Херсонське міське зібрання «...з метою надання можливості всім станам міста проводити вільний від буденних занять час серед можливих звеселянь». Зібранню були чужі станові забобони, і воно, в основному, об'єднувало інтелігенцію міста. Міське зібрання під назвою «Казино» розташовувалося в будинку Ванштейна по вул. Суворова, а в 1866г. переїхало в спеціально побудовану будівлю (ДКС, будинок №7по нинішній вул.Леніна), на місці якої знаходився ветхий магазинчик, де продавали кавуни, дині, овочі. Зібання виділяло гроші на передплату періодичних видань. В 1865 р. виписано 25 примірників журналів і газет на 250 крб., серед яких 2 німецьких і 2 французьких.
В березні 1865 р. в Херсоні приступило до роботи земство, створене згідно земської реформи 1864 р. Воно зіграло велику роль в розвитку міста. В 60-і роки почалося мощення вулиць, переважно тих, які вели до пристані.
З 1870 р. почалося впорядкування базарів — постійних місць антисанітарії в місті. На Привізній площі, побудували торгові ряди. В 1888 замість них — 2 кам'яні приміщення під 28 лавок і 6 дерев'яних під 42 лавки, 17 дерев'яних навісів на 284 місце. Площу замостили. Міська торгівля зосереджувалась на 3 базарах (Привізний, Рибний ряд, Грецький) і численних торгових лавках, розташованих як на базарах, так і по всьому місту.
В 1874 р. план розширення міста затверджений міністром внутрішніх справ для виконання. На місці імператорського палацу розташувалася Херсонська вчительська семінарія. На місці морського арсеналу і військових магазинів — Херсонський арештантський військово-виправний заклад з церквою. На місці адміралтейських кузень — приватний пивоварний завод купця Лайера, відставного солдата. В двох уцілілих будинках адміралтейського управління — пивоварний завод купця Фельмета. На місці двох корабельних доків — паровий лісопильний завод купця Вайнштейна. На місці інших трьох зруйнованих доків — лісові склади херсонських купців-лісопромисловців. У великому щогловому сараї на березі Дніпра — склад лісу для будівельних потреб.
В 1879 р. в залі міського зібрання дав два концерти М. П. Мусоргский і співачка Д. М. Леонова. Другий концерт складався з нових музичних творів композитора. Звучали романси Римського-Корсакова, уривки з опер Мусоргського «Борис Годунов», «Хованщина», «Сорочинський ярмарок». Особливо бурхливо глядачі вітали виконання балади Мусоргського «Забутий», закинувши обох виконавців квітами.
З 1883 по 1889 р. за проектом архітектора В. А. Домбровского йшло будівництво будівлі театру (на місці нинішнього музично-драматичного театру), на що було виділено 120 тис. крб. На вигляд і внутрішньому убранню він нагадував Одеський театр опери і балету в мініатюрі, із затишним залом, зручною сценою. Театр мав один недолік:: сцена і зал освітлювалися гасовими лампами. В 1896 р. виділили 12 тис. крб. на пристрій електричного освітлення. Перший театральний сезон в новій будівлі почався спектаклями трупи Лельова-Вутетіча. На сцені театру виступали українські трупи П. К. Саксаганского (1891 р.), М.Л. Кропивницкого (1895 р.). В 1898 р. виступала італійська трупа з відомим актором Томмазо Сальвіні.
В 1887 р. приступили до мощення гранітом головних вулиць із спеціальними стоками для води. За два роки роботи виконали на площі близько 10 кв. км.
В 1889 р. створена спеціальна артіль для підтримки в порядку мощених ділянок вулиць. Незабаром роботи по впорядкуванню припинили у зв'язку з відсутністю необхідної суми і відновили тільки в 1894 р. Вулиці і площі, очищені від бруду, прийняли охайний вигляд. Покращало освітлення міста, замість сальних ліхтарів з'явилися гасові. В кінці століття їх налічувалося 330 в центрі міста, околиці залишалися неосвітленими.
На площі (в районі фабрики «Красень"), побудували башту з глибоким колодязем для прісної води і встановили парову в 8 кінських сил, машину для її підйому вгору. Вода із загального резервуару йшла по трубах в побудовані кам'яні басейни, утворюючи фонтани. При колодязі працював паровий млин. Водопровід був необхідний, в основному, для боротьби з пожежами. Місцеві жителі брали воду з колодязів, купували у водовозів по 1 коп. за два відра. В будинках знаті застосовували кімнатні фільтри для очищення води, але основна частина городян використовувала неочищену воду.
В 1890 р. приступили до робіт на Рибному базарі (на місці сучасного Центрального ринку). Через рік побудували дерев'яні лавки на кам'яному фундаменті з кам'яними льохами, рибний павільйон, площу замостили. Роботи обійшлися в 39250 крб.
Грецький базар розташовувався напроти сучасного готелю «1 Травня». Тут же розташовувалася двоповерхова будівля Гостиного двору з магазинами і трактирами.
Велике значення для Херсона і околиць мали ярмарки. В 1802 р. заснований Троїцкий ярмарок. Він проходив в день Святої Трійці, через 50 днів після Паски. На ярмарку торгували худобою, лісом, рибою, зерном.
В 1892 р. в місті до 6 тис. будівель, 5 скверів, 16 православних церков, 2 единообрядческие, костьол, лютеранська церква, 4 єврейської синагоги, 8 молитовних будинків, караїмська синагога. .
1895р.Французьким підприємцем Є.І. Вадоном у Херсоні були засновані чавуноливарний та механічний заводи. В роки Кримської війни на заводі Вадона будувалися залізні баржі і катери. Завод випустив також 60 лафетів для гармат Очаківської фортеці. З 1895р. завод Вадона починає конкурувати з суднобудівними заводами Миколаєва. У 1912 р. було започатковано будівництво корабельної верфі на Карантинному острові.
Отже, з другої половини XIX ст. на Півдні успішно починає розвиватися техніка, застосовуються мало поширені в Росії технології. У своїх "Споминах" І. Палімпсестов звертає увагу на те, як швидко і плідно використовувалися новітні досягнення техніки мешканцями Півдня: "Так, Південь Росії, позитивно можна сказати,... перший познайомився з удосконаленими знаряддями праці і машинами з Англії і Франції і перший увів їх у себе". Автор споминів згадує про те, як він був свідком випуску в Росії першого плуга Рамсона на заводі, відкритому при ньому в Херсоні. Він розповідає також про те, що місцеві раціоналізатори постійно пропонували нові проекти, які інколи мали реальний, дійовий характер, а інколи - фантастичний.
З 1899 р. проходив Богородицький ярмарок, що починав працювати 8 вересня. Вона розташовувалася на території сучасної площі Свободи. Продавали продукцію сільського господарства, промислові товари, одяг. Ярмарки мали місцеве значення, роль їх поступово знижувалася 1896-1897рр. З серпня 1896 р. по жовтень 1897 р. йшло будівництво нової будівлі бібліотеки за проектом архітектора Н.І.Толвінського. Витрати склали 40 тис. крб. В грудні 1897 р. відбулося освячення будівлі. Бібліотека містилася на засоби суспільства. В 1899 р. її фунди складали 20 тис. 962 томів. Число читачів склало 1200 чол. (700 чоловіків і 500 жінок). Читальню відвідали 2418 чоловік (36 тис. 349 відвідин). В будівлі бібліотеки проходили засідання Херсонського товариства лікарів, створеного в 1870 р. Його членами були перша жінка-лікар в Херсоні Ф. Е. Диканська, санітарні лікарі П. Ф. Кудрявцев і Н.І.Тезяков. Товариством розроблялися науково-практичні питання. На засіданнях читали доклади. Водночас товариство сприяло їх публікації.
В 1898 р. відкрився музей старовин. Він був заснований в 1890 р. за ініціативою В. І. Гошкевича, секретаря губернського статистичного комітету, а пізніше за директора музею, редактора і видавця. 17 січня 1899 р. на Військовому форштадті відкрився філіал громадської бібліотеки, який налічував 1913 томів, 142 примірника періодичних видань. Книги для читання видавалися 8558 разів за рік. В кінці XIX століття в Херсоні було 6 бібліотек, 2 друкарні, де друкували «Збірку Херсонського земства», «Херсонські губернські відомості» , науково-літературну, політичну, сільськогосподарську, комерційну газету «Південь»(з 1896 р.); 7 книгарень з літературою, в основному, для тих, що вчаться.