Іван Андрійович Лисий народився 24 вересня 1910 року в селі Підлипне.

Навчався в Конотопській школі №4. У 1927 році його родину було позбавлено громадянських прав, а 10 берзня 1930 року депортовано до архангельських таборів винищення на лісозаготівельні роботи, де батьки й померли.

У серпні 1930 року при спробі втечі Іван Лисий був затриманий під Ленінградом і засланий на Кольський півострів «Хібіногорськ». По закінченню гірничо-хімічного технікуму працював геологом на апатитових і міднонікелевих розробках.

У 1938 році вступив до Київського педагогічного інституту на історичний факультет. Війна перервала навчання. У 1942 році був тяжко поранений і у 1943 p. демобілізований. Закінчив інститут, працював у школах Конотопа і району. «За недостаточное освещение роли Сталина в историческом процессе» був підданий забороні на професію. Працював у Конотопській артілі «Праця інваліда» — робив коробочки для «зеленки».

1977—1980 рр. — відповідальний секретар Товариства охорони пам'яток історії.

З 1980 — на громадських засадах займався вивченням пам'яток археології нашого району. Брав участь у відродженні Товариства «Просвіта».

15 травня 2000 р. Івана Андрійовича не стало.