This version of the page http://www.president.gov.ua/news/10579.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2011-07-12. The original page over time could change.
Виступ Президента України Віктора Ющенка під час телемосту Київ-Вільнюс на каналі УТ-1 - Офiцiйне представництво Президента України
06.07.2008 21:30
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка

Виступ Президента України Віктора Ющенка під час телемосту Київ-Вільнюс на каналі УТ-1

- Я хотів би розпочати із того, що відносини між Україною і Литвою - це є відносини особливого партнерства. Ці відносини володіють особливим змістом. Цей зміст стосується як політичної сфери, економічної сфери, безпекової сфери, оборонної сфери, так і багатьох гуманітарних і соціальних проектів. На мій погляд, ми маємо надзвичайно яскравий приклад того, як дві держави, дві нації, повторю, навіть не будучи сусідами, можуть сформувати відносини зразкового типу. Я вже про це багато говорив. Мені легко вести діалог з моїм другом, Президентом Литви Валдасом Адамкусом. Всі питання, які стосуються поточної діяльності, у нас знаходять абсолютно повне порозуміння. В народі Литви ми бачимо свого вірного соратника, партнера. Нам багато чого потребує з того, що в сьогоднішньому статусі має литовська держава і литовський народ. Хотів би, вітаючи литовську націю з ювілеєм, сказати, що литовська нація продемонструвала велику власну амбіцію, велику силу волі до своєї незалежності. Можна пригадати початок 90-х років, коли після литовського прикладу суверенітету нам дуже часто по телебаченню показували, як Вільнюс бідує від того, що не має газу, що холодна зима, що людям приходилося ставити в кімнаті груби для того, щоб обігріти квартиру, і як вирубувалися міські парки. Яка це трагедія була для нації! Який це великий шок! Але хотів би зараз сказати: ви великі переможці. Ви пройшли не просто великий іспит, ви дали хороший приклад, переконаний, десяткам народів - як відстоювати свої ідеали і як боротися за свою незалежність. Сьогодні ви - повноправна європейська нація. Держава Литва є членом Європейського Союзу, членом НАТО. Ви - активний співрозмовник в рамках світового і континентального діалогу по фактично всім ключовим питанням. З цим можна вас вітати. І вітаючи це, я хотів би побажати процвітання, щастя кожній родині і народу в цілому на многії і благі літа.


- Якщо почати з історії, я б її почав з того, що коли на нашу землю прийшла велика біда - монголо-татарське іго, монголо-татарська навала - коли в 1239 році занепав Київ, коли була спалена Десятинна церква, коли, власне кажучи, почало затухати руське князівство, в історії появляється нова держава - литовська держава. І частина українських земель увійшла до складу литовської держави. І тому, не дивлячись на те, що ми сьогодні не маємо спільних кордонів, що ми навіть не є сусідами, ми жили не просто в одному часі, дуже часто ми жили в одній державі. І сьогодні відголоски про цю спільноту, про цю спільність дуже високо і, я б сказав би, позитивно оцінюються як в історичній літературі, так і на людському рівні. У нас збереглося набагато кращих свідчень про часи, які були проведені в досить складних історичних умовах частиною українського населення, як розвивалася тоді наша освіта, як зберігалася наша ідентична культура, як відбувався економічний розвиток на цих землях. І тому ми можемо сказати, що цей час дві нації прожили недарма. Нам є що згадати. І тому це минуле нам дає змогу дуже активно, динамічно розвивати спільну сьогоднішню політику. І на запитання - куди ми йдемо, я переконаний, що у наших стремліннях - стремліннях України і Литви - ми формуємо одну велику спільну сторінку.


- Зверніть увагу, будь ласка, на те, що в останні 2-3 місяці вже в різних куточках Європи почали говорити про формування спільної для Європи, для всього континенту єдиної енергетичної політики. Такої політики, як, наприклад, зроблена в галузі електроенергетики, коли працює єдиний ринок електроенергетичний в Європі, який регулюється одними правилами, процедурами, вимогами і основами технічної безпеки. Очевидно постає питання аналогічного рішення і в сфері газових відносин, нафти і її переробки. Ні одна країна самостійно чи на двосторонньому рівні відповіді цієї не дасть - як зробити наш енергетичний світ більш безпечним. Але саме головне, бо може хтось сказати, що Україна чи Литва не є країнами-виробниками нафти чи газу. Так. Але компонент стабільності енергетичного ринку заключається не тільки в тому, що є країна-виробник чи є країна-споживач. Але це є низка країн, які займаються транзитом з одної території до іншої. Тому ми говоримо: формування енергетично безпечної політики, починаючи від політики виробника, політики транзитера, закінчуючи політикою споживання - це єдиний комплекс єдиної європейської енергетичної політики. І коли ми місяць назад висунули ініціативу формування концепції транзитної політики, концепції, яка була б зрозуміла для виробника, для споживача, концепції, яка б прогнозована була, яка була б стабільною. Ми переконані, що разом з Литвою, разом з Польщею, разом з нашими друзями і колегами з Азербайджану, з Грузії ми робимо велику справу. Тому що ця політика - політика транзитної безпеки - є невід'ємний компонент єдиної енергетичної безпекової політики.


- Ми виходимо із  того, що як і литовська, так і українська історія в даному випадку багаті обставинами, коли ми добре усвідомлюємо, добре розуміємо нашу національну цілісність, суверенітет. Ми в сьогоднішніх умовах можемо забезпечити тільки виключно в рамках моделі колективної безпеки. Світ відмовляється від гонок. Світ відмовляється від протистоянь. Світ дуже чутливо реагує на мілітарні зазіхання. Це вже інший час і інші порядки в світі. І тому глобальна тема, яка сьогодні повністю поділяється в усіх країнах Європи, в усіх націях Європи - це ідеологія колективної безпеки. Не через військо, а через гуманізм. Через взаємодовіру, взаєморозуміння, підтримку ми можемо зробити цей світ більш безпечним. Ця філософія, переконаний, близька будь-якому європейському народу, і литовському в тому числі. І тому декілька років тому литовська держава стала членом Північноатлантичного договору. Ця дорога, переконаний, чекає і Україну. Ми йдемо цією дорогою. Це непроста дорога. Вона вимагає великої внутрішньої дисципліни і великого внутрішнього визначення, розуміння практично кожним українцем, що мова не йде про віртуальну державу чи про якісь віртуальні цінності чиїсь. А по суті мова йде про те, як ти думаєш сформувати безпечну політику для своєї родини, чим ти можеш захистити своїх дітей, свою родину в майбутньому: через 5 років, через 50 років, через 100. Ядерною зброєю? Танками? Зброєю? Чи принципами? От світ 60 років підряд доказує: найсильніше в сьогоднішньому дні - це принципи. І тому самі могутні держави цього світу, які володіють ядерними арсеналами, приймають ідеологію спільної безпеки.

Офіційні документи

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 746/2011
Про присвоєння С.Мельнику почесного звання «Заслужений працівник промисловості України»
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 745/2011
Про присвоєння В.Сабодану звання Герой України

Відео

Прес-конференція
Президента України

Фотоальбом


Зустріч Президента України з Президентом Кіпру

Віртуальна екскурсія