За обов'язковістю
Наведені за даним принципом норми поділені на обов'язкові та необов'язкові.
Норми міжнародного права, які є обов'язковими – це ті, що набули чинності для України внаслідок їх підписання, ратифікації та подальшого надання Верховною Радою України згоди на їх обов'язковість. Такі норми, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України. Україна повинна виконувати свої зобов'язання за такими міжнародними документами.
У деяких міжнародних угодах передбачений механізм подання скарг на дії України фізичними та юридичними особами.
Деякі норми міжнародного права, включені у список, не є обов'язковими. Йдеться про дві категорії документів. По-перше, це документи, які не є обов'язковими за своєю юридичною природою: декларації, рекомендації тих чи інших міжнародних організацій тощо. Серед них і модельні закони, створені для допомоги державам у вдосконаленні національного законодавства. За зразком таких законів держави можуть приймати власні закони у відповідній сфері. По-друге, це ті міжнародні угоди, які Україна не підписала, чи не ратифікувала. Вони не є обов'язковими саме для України.
Всі норми національного законодавства є обов'язковими. Однак нормативні акти України мають різну юридичну силу. Так, Конституція України має найвищу юридичну силу. Це означає, що закони та всі інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. На другому місці за юридичною силою – закони України, до яких належать і кодекси. Вони повинні відповідати Конституції України, жодне з іхніх положень не може суперечити їй, а інші нормативно-правові акті (постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази органів виконавчої влади тощо) повинні відповідати як Конституції України, так і законам.
За джерелом
За джерелом норми поділяють відповідно до органів, що видають правові акти.
Розглядаючи міжнародні договори, можна говорити про організації, члени яких підписують ці договори (Організація Об'єднаних Націй, Рада Європи, Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі, Союз Незалежних Держав).
Варто зазначити, що серед міжнародних організацій є як всесвітні (ООН), так і регіональні (Рада Європи). Деякі документи (рекомендації, резолюції тощо) видають самі організації або їхні органи (наприклад, Генеральна Асамблея ООН, Парламентська Асамблея Ради Європи).
В Україні нормативно-правові акти видають, відповідно до їхніх повноважень, різні органи державної влади та місцевого самоврядування. Від того, який орган видав той чи інший нормативно-правовий акт, залежить юридична сила такого акту. Найвищу юридичну сили (після Конституції України) мають закони, які може видавати лише Верховна Рада України. Також Верховна Рада України видає постанови, Президент України видає укази та розпорядження, а Кабінет Міністрів – постанови та розпорядження.
За змістом
Поділ норм за змістом відображає відносини, на регулювання яких спрямовані відповідні акти.